Решение № 128722339, 08.07.2025, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/5118/25

2/212/3120/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2025 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого судді Хомченко Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Стрибайло О.В. розглянувши в порядку ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в залі судового засідання м. Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та повернення безпідставно отриманих коштів,-

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2025 року до Покровського районного суду міста Кривого Рогу надійшла вищезазначена позовна заява про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та повернення безпідставно отриманих коштів.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача адвокат Кривенко Ірина Михайлівна зазначає, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесі Вікторівни від 15.04.2021 року відкрито виконавче провадження № 65171227, на підставі виконавчого напису нотаріуса № 18311 виданого 03.02.2021 року, який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 3846,50 грн.

15 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. прийнято постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди за виконавчим провадженням № 65171227 в розмірі 3384,65 грн. та розмір мінімальних витрат у сумі 500,00 грн.

06 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 у розмірі 20% доходу щомісячно та погашення суми заборгованості.

Також, 14 квітня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. прийнято постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 . Позивач вважає виконавчий напис нотаріуса № 18311 незаконним, а тому є підстави визнати його таким, що не підлягає виконанню. Оскільки вчинення виконавчого напису нотаріусом можливе лише на підставі нотаріально посвідченого договору, при наявності безспірної заборгованості перед стягувачем та дотримання ним строків звернення. На підставі постанови приватного виконавця від 06.05.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 , з заробітної плати позивача, яку вона отримувала у ТОВ «ХУМАНА СХІД» було примусово стягнуто грошові кошти, а саме 25052,36 грн., з яких 500,00 грн. в рахунок сплати витрат виконавчого провадження, 2232,00 грн. в рахунок сплати основної винагороди приватного виконавця та 22320,36 грн. в рахунок сплати заборгованості за виконавчим провадженням та перераховано на рахунок стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал».

З огляду на вищевказане зазначає, що виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно стягнуті кошти у розмірі 22320,36 грн. Просить також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме на оплату судового збору у розмірі 1211,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Ухвалою судді від 14 травня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» про перебування у провадженні суду вказаної цивільної справи повідомлявся належним чином, в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про перебування у провадженні суду вказаної цивільної справи повідомлялась належним чином, правом подачі пояснень на позовну заяву не скористалась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України не здійснювалося

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Судом встановлено, що 03.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», яка є боржником за кредитним договором 1-1-85199 від 05.09.2018 року, укладеним з ТОВ «КФ.ЮА», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 20190122-П від 22.01.2019 року є ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», суму у загальному розмірі 33846,50 грн., внесений у реєстр за № 18311.

Строк платежу настав, боржником допущено прострочення платежів, стягнення заборгованості проводиться за період з 22.01.2019 по 06.01.2021 року.

У виконавчому написі зазначено, що сума заборгованості за сумою кредиту складає 33846,50 грн., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5170,00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 10935,25 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 17741,25 грн.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31Закону України«Про нотаріат» стягнуто плату із відповідача, яка підлягає стягненню з боржника на користь ТОВ «ФКУА». Загальна сума, що підлягає стягненню33846,50 грн.

Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. 15.04.2021 року відкрито виконавче провадження ВП № 65171227 з виконання виконавчого напису № 18311 від 03.02.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованості у розмірі 33846,50 грн.

15 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. у виконавчому провадженні ВП № 65171227 винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди у розмірі 3384,65 грн.

15 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. у виконавчому провадженні ВП № 65171227 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 500,00 грн.

06 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. у виконавчому провадженні ВП № 65171227 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , у розмірі 20% з заробітної плати позивача, яку вона отримувала у ТОВ «ХУМАНА СХІД».

14 квітня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. у виконавчому провадженні ВП № 65171227 винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів становить 12778,79 грн.

З відповіді Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. № 42318 від 02.05.2025 року на адвокатський запит вбачається, що станом на 02.05.2025 року в межах виконавчого провадження з доходів боржника стягнуто кошти на загальну суму 25052,36 грн. Згідно розподілу, здійсненого приватним виконавцем з даних коштів перераховано: 500,00 грн. в рахунок сплати витрат виконавчого провадження, 2232,00 грн. в рахунок сплати основної винагороди приватного виконавця, 22320,36 грн. в рахунок сплати заборгованості за виконавчим провадженням ( та перераховано на рахунок стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал»).

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статей 15,16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України«Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5(далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік).

Згідно зі статтею 87Закону України«Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Статтею 88Закону України«Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом розділом ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. При цьому нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Для правильного застосування статей 87,88Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19), від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження №14-278гс18).

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).

На суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, цією статтею; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як встановлено статтею 76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зі змісту наведених правових норм вбачається покладення процесуального обов`язку на кожну із сторін довести належними доказами наявність або відсутність тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Встановлені судом обставини свідчать, що нотаріус, вчинивши виконавчий напис, дійшов висновку про належне оповіщення Позивача про існування заборгованості. До того ж, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року, у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса 16.06.2021 року, стосувався лиш нотаріально посвідчених договорів, і не міг застосуватись до договору укладеного між позивачем та відповідачем.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172(надалі - Перелік документів).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Пронотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пункту 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Стаття 50Закону України«Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Отже, з огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Для застосування положень статей87,88Закону України«Про нотаріат» суд перевіряє доводи боржника, зокрема, чи є заборгованість боржника перед стягувачем безспірною.

Суд вважає, що в даному випадку при вчиненні виконавчого напису за № 18311 від 03.02.2021 року - приватний нотаріус не переконався у безспірності заборгованості боржника - позивача по справі, та порушив процедуру видачі виконавчого напису нотаріуса з огляду на наступне.

Згідно висновків, викладених у постанові Верховного суду від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Суд вважає встановленим, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник не мав безспірної заборгованості перед стягувачем.

Частиною першою статті 206ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно частини 4 статті 206ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зважаючи, що відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» мне спростовані позовні вимоги ОСОБА_1 , виконавчий напис за № 189311 від 03.02.2021 року вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. щодо звернення стягнення на грошові кошти у сумі 33846,50 гривень з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Стосовно вимоги про повернення коштів, стягнутих за спірним виконавчим написом, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 1212 Цивільного кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зі змісту статті 1212 ЦК України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Про виникнення зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов`язань з повернення безпідставного збагачення.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Результат аналізу статті 1212 ЦК Українидає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).

Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставно набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Отже, встановивши, що правові підстави набуття відповідачем грошових коштів у сумі, що стягнені з позивача на підставі виконавчого напису нотаріуса, який визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, отримані відповідачем кошти підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України.

Аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18, від 28.01.2020 у справі №910/16664/18.

Факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача) таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення коштів. При цьому обставини наявності або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за таким кредитним договором можуть бути предметом окремого судового розгляду.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.09.2021 у справі № 201/6498/20 (провадження № 61-88св21).

Тому суд вважає, що безпідставно набуті кошти підлягають поверненню позивачу, враховуючи факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача) таким, що не підлягає виконанню, що є підставою для повернення коштів.

Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До матеріалів справи додано розрахунок судових витрат позивача з якого вбачається, що витрати по сплаті судового збору становлять 1211,20 грн., а витрати на професійну правничу допомогу становлять 9000,00 грн згідно акту виконаних юридичних послуг за договором про надання правничої допомоги від 23.04.2025 року . Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути за удові витрати по сплаті судового збору 1211,20 грн., та витрати на професійну правничу допомогу 9000,00 грн .У задоволенні клопотання відповідача про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу до 1500 гривень слід відмовити ,оскільки вони передбачені договором.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 610, 623, 1054 ЦК України, ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат», ст. 2, 10, 12, 13, 77-81, 141, 178, 206, 263-265,268,273,279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та повернення безпідставно отриманих коштів - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню Виконавчий напис, вчинений 03 любтого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, який зареєстровано у реєстрі за № 18311 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082 заборгованості у розмірі 33846,50 грн.( тридцять три тисячі вісімсот сорок шість гривень п`ятдесят копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 безпідставно стягнуті кошти у розмірі 22320,36 грн.( двадцять дві тисячі триста двадцять гривень тридцять шість копійок).

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Профіт Капітал»на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ІПН НОМЕР_1 судовий збірза поданняпозовної заявиу розмірі1211,20грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», ЄДРПОУ 39992082, юридична адреса:м. Київ, вул.. Набережно-Лугова, буд. 8.

Третя особа:Приватний виконавецьвиконавчого округуДніпропетровської областіСидорук ЛесяВікторівна,юридична адреса: м. Дніпро, вул.. Хмельницького Богдана, буд. 4, оф. 400.

Повний текст рішення, складено та підписано 08.07.2025

Суддя: Л. І. Хомченко