Решение № 128721672, 08.07.2025, Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

РІШЕННЯ

08 липня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/438/25 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Чернігівський обласний центр зайнятості,

вул. Коцюбинського, буд. 40, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 03491464,

до відповідача: Квартирно - експлуатаційний відділ м. Чернігів,

вул. Володимира Дрозда, 19, м. Чернігів, 14007,

код ЄДРПОУ 08351733,

про стягнення 47851,75 грн

без повідомлення (виклику) сторін

Обставини справи:

01.05.25, Чернігівський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Чернігів, в якому просить суд стягнути 47 851,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо відшкодування балансоутримувачем вартості комунальних послуг, в тому числі з постачання природного газу за період з 20.03.23 по 31.03.23, жовтень-грудень 2023 року, квітень 2024 року, листопад-грудень 2024 року у розмірі 42625,27 грн; з розподілу природного газу за період з 20.03.23 по 31.03.23, квітень-грудень 2023 року, листопад - грудень 2024 року у розмірі 5226,48 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.25 справу №927/438/25 передано на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.05.25 постановлено:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання).

запропонувати відповідачу відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі: надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; одночасно надіслати позивачу: копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

подати до суду протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо така буде подана) заперечення на відповідь на відзив (ст.167, 251 ГПК України).

запропонувати позивачу відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву: надіслати (надати) до суду відповідь на відзив, надіславши одночасно копію даної відповіді на відзив відповідачу, а докази надсилання надати суду.

запропонувати відповідачу відповідно до ст. 167, 251 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив надати заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування, аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

звернути увагу учасників справи на те, що:

- за приписами п.8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї; копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

- згідно з ч.2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, заяви та клопотання, які без поважних причин не будуть подані в строк, визначений судом, суд залишає без розгляду.

роз`яснити учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 ГПК України клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.05.25 направлена позивачу та відповідачу до електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно з довідками про доставку електронного листа, роздрукованими з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінета позивача 07.05.25 15:59, відповідача 07.05.25 15:59.

Відповідно до ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що суд належним чином повідомив учасників справи про відкриття провадження у справі та встановлення процесуальних строків, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Не погоджуючись із заявленими позовними вимогами, відповідач скерував через систему «Електронний суд» 19.05.25 відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що:

- відшкодування витрат за постачання та розподіл природного газу за заявлений позивачем період 20.03.23-31.03.23, жовтень, листопад, грудень 2023 року, є безпідставним, оскільки договір про відшкодування витрат балансоутримувача на надання послуг з постачання та розподілу природного газу орендарю у 2023 році не був укладений, у зв`язку з тим, що сума відшкодування не розрахована належним чином, відсутні докази того, що сума нарахування відповідає дійсним витратам позивача, про що належним чином повідомлено Чернігівський обласний центр зайнятості, однак останнім не було прийнято до уваги;

- договір №1174 від 25.11.2024 про відшкодування витрат за спожитий природний газ та розподіл природного газу був виконаний в повному обсязі;

- додатком №2 до Договору №1174 від 25.11.2024 визначено, що загальна сума зобов`язань Орендаря відповідно до умов цього Договору за період з 01.01.2024 по 31.10.2024 становить 36184,99 грн. Тобто при підписанні Договору № 1175 з додатками сторони дійшли згоди щодо відсутності підстав відшкодування витрат постачання природного газу за квітень 2024 року, враховуючи наказ начальника Чернігівського гарнізону від 29.03.2024 № 8 Про закінчення опалювального сезону;

-відповідач є державною установою, яка повністю фінансується з Державного бюджету України, а тому Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігів здійснює відшкодування за спожитий природний газ, користувачами яких є підрозділи Збройних сил України через органи казначейської служби з наданням договорів про відшкодування витрат з постачання та розподілу природного газу;

-з урахуванням викладеного, у зв`язку з тим, що між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігів та Чернігівським обласним центром зайнятості не був укладений договір про відшкодування витрат за надання послуг у 2023 році, відсутні докази постачання та розподілу природного газу за період з 20.03.2023-31.03.2023 р., квітень-грудень 2023 року, відсутні докази фактичного використання КЕВ м. Чернігів природного газу у період листопад-грудень 2024 року, відшкодування витрат з постачання та розподілу природного газу у сумі 47 851, 74 грн., є безпідставним.

21.05.2025 позивачем подана відповідь на відзив, відповідно до якої останній заперечив проти доводів відповідача.

Позивач зазначає про те, що:

-відповідач посилається на здійснення платежів по відшкодуванню вартості спожитого природного газу та розподілу газу за періоди, які не є предметом спору;

-відповідач вважає, що за періоди, в які не був укладений договір про відшкодування витрат за надання послуг у 2023 році, та які не визначені в додатках до укладеного договору про відшкодування витрат у 2024 році, він не має заборгованості перед Чернігівським обласним центром зайнятості, хоча, при цьому, вчасно та якісно отримував в ці періоди послуги з постачання та розподілу природного газу;

-посилання відповідача є безпідставними, оскільки, зокрема відповідно до пункту 1.1. Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на надання послуг з постачання природного газу та розподілу природного газу орендарю від 25.11.2024 № 1174 Балансоутримувач укладає договори про надання послуг з постачання та розподілу природного газу, здійснює оплату за спожиті послуги відповідно до їх умов, а Орендар відшкодовує Балансоутримувачу його витрати за цими договорами пропорційно площі орендованого майна у загальній площі будівлі у розмірі ціни спожитих орендарем послуг з постачання та розподілу природного газу, термін дії договору до 31.12.2024;

-відповідачем залишено поза увагою і факт відмови в укладенні додаткової угоди до Договору № 1174 щодо збільшення суми відшкодувань витрат з постачання та розподілу природного газу за листопад - грудень 2024, проект якої направлений Балансоутримувачем листом від 16.12.2024 за № 07.1/3305-24 та отриманий КЕВ м. Чернігів 17.12.2024 вх № 3655. Вказаний лист позивачем взагалі був проігнорований;

-обов`язок з відшкодування витрат, зокрема за спожитий природний газ та розподіл природного газу покладено саме на відповідача умовами договору оренди від 20.03.2023 № 13/26-23/81;

-факт виникнення таких відносин з 20.03.2023 - це момент початку фактичного використання орендованого нерухомого майна, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна;

-обов`язок з відшкодування витрат за спожитий природний газ та розподіл природного газу покладено саме на відповідача (Орендаря) умовами самого Договору оренди № 13/26-23/81, навіть не зважаючи на неукладення відповідного договору з відшкодування витрат балансоутримувача на надання послуг з постачання та розподілу природного газу орендарю;

-відсутність у вказаному періоді діючого договору на відшкодування витрат балансоутримувача не звільняє відповідача від обов`язку здійснити таке відшкодування, так як обов`язок КЕВ м. Чернігів з відшкодування позивачу вартості комунальних послуг встановлений Договором оренди № 13/26-23/81, який на даний час чинний, в т.ч. і у спірному періоді;

-всі заявлені періоди відповідач-Орендар, як належне, користувався послугою з постачання та розподілу природного газу, але відшкодовувати ці витрати Балансоутримувачу відмовився.

Відзив на позов та відповідь на відзив з додатками прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи. Справа розглядається з урахуванням поданих відзиву та відповіді на відзив.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Суд також врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснене при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 03.04.25.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (Орендодавець), Квартирно-експлуатаційним відділом м.Чернігів (Орендар) та Чернігівським обласним центром зайнятості (Балансоутримувач) було укладено Договір №13/26-23/81 оренди нерухомого майна або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.

Об`єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 215,50 кв.м. на другому поверсі адмінбудівлі, що розташована за адресою: Чернігівська область, Корюківський район, м. Мена, вул. Героїв АТО 1-А, що належать до державної власності.

Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у п.4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов (п.1.1. Договору).

Орендар вступає у строкове платне користування Майном у день підписання акта приймання-передачі Майна (п.2.1. Договору від 20.03.23).

За умовами п.3.1. Договору від 20.03.23, орендна плата становить суму, визначену в п.9 Умов. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5. цього Договору.

За умовами п.п. 3.2.1. п.3.1. Договору, Орендар зобов`язується відшкодувати Балансоутримувачу його витрати за Договорами про надання комунальних послуг у розмірі, порядку і в строк, встановлений цим Договором.

Пунктом 6.5. Договору оренди від 20.03.23, передбачено, що протягом п`яти робочих днів з дати укладення цього договору Балансоутримувач зобов`язаний надати Орендарю для підписання:

два примірника договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю відповідно до примірного договору, затвердженого наказом Фонду державного майна, та/або

проекта договорів із постачальниками комунальних послуг, якщо стосовно об`єкта оренди такими постачальниками комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки або якщо окремі особові рахунки були відкриті на попереднього користувача Майном.

Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послгу орендарю:

підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору, або

подати Балансоутримувачу обгрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню орендарем за договором;

орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання від Балансоутримувача відповіді на свої зауваження, яка містить документальні підтвердження витрат, які підлягають відшкодуванню Орендарем, підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору.

Орендар вживає заходів для укладення з постачальниками комунальних послуг договорів на постачання відповідних комунальних послуг протягом місяця з моменту отримання проектів відповідних договорів від Балансоутримувача. Орендар зобов`язаний надати Балансоутримувачу копії договорів, укладених із постачальниками комунальних послуг.

Згідно з пунктом 9.2. Договору Орендар має можливість, забезпечену його власним або залученими фінансовими ресурсами, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі відповідно до цього закону.

Згідно з пунктом 12.1. Розділу I Змінювані умови договору Договору оренди, цей договір укладено на строк, визначений у п. 12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення договору.

На виконання умов Договору оренди від 20.03.23 між сторонами було підписано акт приймання-передачі 20.03.23, відповідно до якого вказані приміщення були передані Балансоутримувачем - Чернігівським обласним центром зайнятості, в строкове платне користування Орендарю - Квартирно-експлуатаційному відділу м.Чернігів. Об`єкт оренди перебуває на балансі Балансоутримувача та належить до сфери управління Міністерства економіки України.

Відповідно до п.12.1 Договору оренди, договір набирає чинності в день його підписання сторонами, діє протягом воєнного стану та 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану.

На момент розгляду справи відомостей про припинення договору оренди в матеріалах справи відсутні, відповідач продовжує використовувати об`єкт оренди на умовах Договору №13/26-23/81.

Предметом даного спору є відшкодування Орендарем вартості послуг за природний газ та відшкодування витрат за послуги з розподілу природного газу в загальній сумі 47 851,75 грн, саме:

1)щодо послуги з постачання природного газу:

з 20.03.23-31.03.23 3037,47 грн;

за жовтень 2023 року 2605,75 грн;

за листопад 2023 року 7136,22 грн;

за грудень 2023 року 9409,89 грн;

за квітень 2024 року 1399,80 грн;

за листопад 2024 року 7816,91 грн,

за грудень 2024 року 11219,23 грн,

Всього 42625,27 грн.

2)щодо послуги з розподілу природного газу:

з 20.03.23-31.03.23 178,15 грн;

за квітень 2023 року 460,23 грн;

за травень 2023 року 460,23 грн;

за червень 2023 року 460,23 грн;

за липень 2023 року 460,23 грн;

за серпень 2023 року 460,23 грн;

за вересень 2023 року 460,23 грн;

за жовтень 2023 року 460,23 грн;

за листопад 2023 року 460,23 грн;

за грудень 2023 року 460,23 грн;

за листопад 2024 року 453,13 грн;

за грудень 2024 року 453,13 грн;

Всього 5226,48 грн.

Як стверджує позивач, на виконання відповідачемп.6.5. умов Договору оренди в частині укладення останнім договорів на відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, протягом 2023 року ним неодноразово направлялись листи на адресу відповідача, в тому числі на відшкодування витрат за спожитий газ та розподіл природного газу.

Так листом №06.1/1066-23 від 30.03.23 (а.с. 92) позивач скерував на адресу відповідача, примірник договору, зокрема, про відшкодування витрат за спожитий природний газ та розподіл природного газу.

Листом №06.1/1967-23 від 16.06.23 (а.с. 76) відповідачу повторно було скеровано лист із проханням підписати договори на відшкодування комунальних послуг, в тому числі на відшкодування витрат за спожитий природний газ та послуги з розподілу природного газу.

Квартирно-експлуатаційній відділ м.Чернігів листом, адресованим Директору Чернігівського обласного центру зайнятості від 26.05.23 №565/13А (а.с. 91), повідомив Орендодавця, що станом на 26.05.23 Квартирно-експлуатаційний відділ м.Чернігів не має можливості укласти договори на відшкодування комунальних послуг та енергоносіїв (спожитий газ, розподіл природного газу) у зв`язку з відсутністю кошторисних коштів призначень з зазначенням, що при надходженні кошторисних призначень та при отриманні правильного пакету документів, підтвердженого військовою частиною, договір буде зареєстрований. Одночасно у листі Відповідач просив у додатку №1 до договору надати розрахунок фактичного споживання за березень (10 днів) за спожитий газ, зазначивши про розрахунок: розподіл газу факт/12 місяців по ціні 2,112 грн=це буде факт за період березень-вересень 2023 року розподіл природного газу.

Чернігівський обласний центр зайнятості листом від 03.08.23 №06.1/2432-23 (а.с. 73) звертався до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, у якому повідомив, що станом на 03.08.23 Орендар в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернігів станом на 03.08.23 не виконав умови Договору оренди №13/26-23 від 20.03.23, не підписав договір на відшкодування витрат за спожитий природний газ та послуги з розподілу природного газу, та не надав обгрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню орендарем за договором. З урахуванням викладеного, Чернігівський обласний центр зайнятості просив у листі посприяти у вирішенні зазначеного питання, а у разі відмови орендаря від виконання його зобов`язань відповідно до договору оренди, ініціювати його припинення.

Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях листом №50-13-08-1384 від 11.08.23 (а.с. 74) звернулось на адресу відповідача з проханням розглянути пропозиції балансоутримувача, підписати та повернути примірник договору про відшкодування або подати балансоутримувачу обгрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню орендарем за договором, таким чином, виконати умови договору оренди.

Листом №06.1/19673680-23 від 12.12.23 (а.с. 75) відповідачу Чернігівським обласним центром зайнятості було скеровано лист з повідомленням про надсилання до надісланих договорів про відшкодування витрат балансоутримувача, які були отримані відповідачем 19.10.23, рахунків та актів виконаних робіт (наданих послуг) для відшкодування витрат Чернігівського обласного центру зайнятості на утримання орендованого майна.

У відповідь на лист №565/208 від 17.08.23 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернігів, Чернігівський обласний центр зайнятості направив листа від 16.10.23 №06.1/3119-23 (а.с. 82), у якому на вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернігів повідомив, що враховуючи умови пункту 6.5. Договору, орендар зобов`язаний підписати та повернути Балансоутримувачу примірник Договору відшкодування або подати Балансоутримувачу обгрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню орендарем за договором відшкодування. Також у листі Позивач звернув увагу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернігів про те, що орендар повинен відшкодувати не тільки витрати балансоутримувача на комунальні послуги; договір про відшкодування надається балансоутримувачем відповідно до примірного договору, затвердженого Фондом державного майна; рахунки та акти надання послуг надаються орендарю відповідно до умов Договору про відшкодування після його підписання.

Як свідчать матеріали справи та сторонами по справі не спростовано, Договір на відшкодування витрат балансоутримувача на надання послуг з постачання та розподілу природного газу за 2023 рік укладено не було, при цьому постачання природного газу у 2023 році, в тому числі і в орендованому приміщенні здійснювалось своєчасно відповідно до договорів постачання природного газу від 12.12.22 №24-2182/22-БО-Т/257 та від 20.09.23 №24-4182/23-БО-Т/18, укладених між Чернігівським обласним центром зайнятості та ТОВ «Газопостачальна компанія «нафтогаз Трейдинг».

За умовами п.п. 3.2.1. п.3.1. Договору оренди, Орендар зобов`язується відшкодувати Балансоутримувачу його витрати за Договорами про надання комунальних послуг у розмірі, порядку і в строк, встановлений цим Договором.

Тобто, обов`язок з відшкодування витрат за спожитий природний газ покладено саме на відповідача (орендаря) умовами самого Договору оренди №13/26-23/81 від 20.03.2023 року, навіть не зважаючи на неукладення відповідного Договору з відшкодування вартості спожитих комунальних послуг.

Позивачем заявлено до відшкодування витрат Балансоутримувачу з постачання природного газу за період з 20.03.23-31.03.23, жовтень-грудень 2023 у розмірі 22 189,33 грн, з розподілу природного газу з 20.03.23 по 31.12.23 в розмірі 4320,22 грн.

У подальшому, 25.11.24 між Чернігівським обласним центром зайнятості та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігів укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на надання послуг з постачання та розподілу природного газу орендарю № 1174 (далі Договір №1174).

Відповідно до п. 1.1. Договору №1174 балансоутримувач укладає договори про надання послуг з постачання та розподілу природного газу, здійснює оплату за спожиті послуги відповідно до їх умов, а Орендар відшкодовує Балансоутримувачу його витрати за цими договорами пропорційно площі Орендованого майна загальній площі будівлі у розмірі ціни спожитих Орендарем послуг з постачання та розподілу природного газу, зазначених в Додатку № 2 до цього Договору.

Пунктами 2.1., 2.2., 2.3. Договору №1174 сторони обумовили, що Орендар відшкодовує Балансоутримувачу його витрати за Договорами про надання комунальних послуг у розмірі, встановленому пунктом 1.1. цього договору (далі відшкодування витрат) відповідно до розрахунку Балансоутримувача, починаючи з дати підписання акту приймання-передавання Орендованого майна.

Балансоутримувач здійснює розрахунок відшкодування витрат щомісячно, оформлює акт здачі приймання робіт (надання послуг), який підписується Сторонами і надається разом з рахунком Орендарю не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа місяця наступного за місяцем, у якому Балансоутримувачем понесені витрати за договорами про надання комунальних послуг. акт здачі приймання робіт (послуг) разом з рахунком Балансоутримувач надсилає на електронну адресу Орендаря, зазначену у цьому Договорі, та надсилає поштою оригінали або вручає Орендарю під розпис.

Відшкодування витрат вноситься Орендарем у грошовій формі на рахунок Балансоутримувача протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання акту здачі-приймання робіт (послуг) та рахунку, який вважається отриманим Орендарем в день направлення їх на електронну адресу, зазначену у цьому Договорі або в день вручення їх під розпис Орендарю.

Пунктом 3.2.1. Договору №1174 встановлений обов`язок Орендаря відшкодувати Балансоутримувачу його витрати за Договорами про надання комунальних послуг у розмірі, порядку і строк, встановлений цим Договором.

Договір №1174 набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2024 включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Сторони домовились, що умови цього Договору розповсюджуються на відносини Сторін, що виникли з 01.01.2024 (п. 7.1. Договору № 1174).

Згідно з додатком №2 до Договору від 25.11.24 №1174, сторони погодили, що загальна сума зобов`язань орендаря відповідно до умов цього договору за період з 01.01.24 по 31.10.24 становить 36 184,99 грн., та як вказує позивач вартість споживання природного газу узгоджена лише за січень-березень 2024 року, жовтень 2024 року в сумі 31653,69 грн та послуги з розподілу природного газу за січень-жовтень 2024 року в сумі 4531,30 грн. Відповідачем на виконання умов Договору № 1174, частково відшкодовані витрати з постачання природного газу: в сумі 29363,79 грн за період з 01.01.24-31.03.24, в сумі 2289,90 грн за період з 01.10.24 по 31.10.24; за розподіл природного газу за період з 01.01.24-31.10.24 в сумі 4531,30 грн (згідно акта звірки розрахунків від 01.12.24).

Згідно наявного в матеріалах справи листа від 21.11.24 №565/3676, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігів повідомив Балансоутримувача, що остаточний розрахунок за листопад-грудень 2024 року буде здійснений на підставі виставленого рахунка відповідно до даних про фактичне споживання природного газу, визначеного за показами розрахункових засобів та оскільки згідно наказу від 29.03.24 №8, оплаювальний період 2023-2024 завершено в Чернігівському гарнізоні 29.03.24 (включно), тому включення квітня 2024 року до розрахункового періоду є неможливим та суперечить розпорядчим документам відповідача.

Як вказує позивач, проект додаткової угоди до Договору від 25.11.24 №1174 щодо збільшення суми відшкодувань витрат з постачання та розподілу природного газу за листопад-грудень 2024 року, направлений Балансоутримувачем 16.12.24 №07.1/3305-24 залишений без відповіді, а розрахунки за листопад-грудень 2024 року у загальній сумі 19 942,40 грн відповідачем не здійснені.

Як вказує позивач відшкодування Орендарем вартості послуг за 2024 рік за природний газ та відшкодування витрат за послуги з розподілу природного газу щодо послуги з постачання природного газу становить 21 342,20 грн, з них: за квітень 2024 року 1399,80 грн; за листопад 2024 року 7816,91 грн, за грудень 2024 року 11219,23 грн; щодо послуги з розподілу природного газу: за листопад 2024 року 453,13 грн; за грудень 2024 року 453,13 грн.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань з відшкодування понесених Балансоутримувачем витрат, 12.03.2025 за № 09/673-25 Чернігівським обласним центром зайнятості на адресу КЕВ м. Чернігів направлена претензія про відшкодування витрат з постачання та розподілу природного газу у сумі 47 851,75 грн. з відповідним розрахунком.

Претензія отримана КЕВ м. Чернігів 12.03.2025 вх. № 796, однак залишена без відповіді, а заборгованість не сплачена.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, між сторонами виник спір стосовно оплати спожитих відповідачем, однак не оплачених комунальних послуг, що нараховані позивачем, як балансоутримувачем нерухомого майна, за період користування орендованим приміщенням на підставі Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Обов`язок орендаря (наймача) майна, зокрема державної форми власності, здійснювати оплату (компенсувати балансоутримувачу) витрат на комунальні послуги в орендованому приміщенні та витрат на утримання орендованого майна випливає з положень:

- статті 759 Цивільного кодексу України - щодо змісту правовідносин, що виникають з договору оренди;

- статті 174 Господарського кодексу України та статті 11 ЦК України - щодо підстав для виникнення господарських зобов`язань (цивільних прав та обов`язків);

- пунктів 3, 11 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 - щодо складу плати за оренду індивідуально визначеного майна, до якого не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладених угод зобов`язуються надавати орендарю державне підприємство, організація, господарське товариство, на балансі яких перебуває це майно, а також щодо порядку розподілу витрат на утримання нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком підприємствам, організаціям, і тощо

Згідно позиції, наведеної Верховним Судом у постанові від 07.06.2022р. у справі №911/27/21, яка узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.11.2021р. у справі №915/208/20, від 03.06.2022р. у справі №915/104/21, обов`язок орендаря нерухомого майна оплачувати комунальні послуги та витрати на утримання цього майна незалежно від укладеного договору у сфері комунальних послуг випливає також з положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

В обґрунтування розміру заявлених витрат за спожиті комунальні послуги у загальному розмірі 47 851,75 грн позивачем долучено до матеріалів справи акти про фактичний обсяг спожитого газу Оператора ГРМ, в особі начальника Менської дільниці за березень, жовтень, листопад, грудень 2023 року, за квітень 2024 року від 30.04.24 №7033, за листопад 2024 року від 30.11.24 №21298, за грудень 2024 року від 31.12.24 №23017 акти приймання-передачі природного газу, акти звіряння взаємних розрахунків, Акти наданих послуг за спірні періоди та Розрахунки заборгованості за спірні періоди. Позивачем також до матеріалів справи долучені докази, які свідчать про оплату останнім комунальних послуг за спожитий природний газ та транспортування природного газу за Об`єктом оренди за спірний період.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За приписами частин третьої, восьмої статті 19 ГК України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

Суд звертає увагу, що відповідач не заперечує сам факт споживання послуг, проте заперечує проти оплати таких послуг з підстав, в тому числі, неукладення ним відповідного договору на відшкодування вартості спожитих послуг у 2023 році, хоча обов`язок на укладання таких договорів відповідачем (орендарем) випливає з п.6.5 Договору оренди №13/26-23/81 від 20.03.23.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відзначити, що ухилення орендаря від укладення договорів про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, надання комунальних послуг є порушенням зобов`язання, передбаченого Договором оренди нерухомого майна. При цьому, невиконання такого зобов`язання не звільняє відповідача від обов`язку укласти відповідні договори і після спливу визначеного 5-денного строку протягом всього строку оренди.

Враховуючи наведене, оскільки відповідач не заперечує самого факту надання комунальних послуг (постачання природного газу) за спірні періоди у розмірі 47851,75 грн, то у відповідача наявний обов`язок щодо оплати спірних комунальних послуг на заявлену суму.

Жодного доказу на спростування наведених Позивачем обставин чи контррозрахунку заявленої до стягнення суми чи обсягу наданих послуг Відповідач суду не надав.

Водночас, посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань для фінансування оплати за надані позивачем послуги критично оцінюється судом, оскільки Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Наведений висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18.

Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 12-46гс18 (п. 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16).

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. За приписами ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст.218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

До того ж, ст. 1 ЦК України визначено, що однією з ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

З огляду на викладене, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від сплати заборгованості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за спожитий природний газ є правомірними, обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача. Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 14, 73-80, 86, 123, 124, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Чернігів (вул. Володимира Дрозда, 19, м. Чернігів, 14007, код ЄДРПОУ 08351733) на користь Чернігівського обласного центру зайнятості (вул. Коцюбинського, буд. 40, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 03491464) 47 851,75 грн основного боргу та 2422,40 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області - e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; засоби зв`язку - тел.099 420 54 50.