Решение № 128697382, 08.07.2025, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 203/2152/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2025 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

з участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором позики № 75596136 в розмірі 13422,65 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 3500 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 16 травня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75596136 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4000 грн на строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день. Того ж дня позикодавець на виконання п.1 договору позики № 75596136 від 16 травня 2021 року виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 4000 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництва платіжної установи ТОВ "ФК Фінекспрес". Враховуючи умови договору позики та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 129,35 грн, заборгованість останнього за договором позики складає 13422,65 грн, зокрема: 4000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9422,65 грн - сума заборгованості за відсотками. 26 жовтня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу №2610, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики № 75596136 від 16 травня 2021 року. 03 квітня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ "Фінпром Маркет" уклали договір факторингу № 030423-ФК, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №75596136 від 16 травня 2021 року. Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за договором позики та заборгованості за процентами не виконав ні перед позикодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором ТОВ "Фінпром Маркет", що набуло право вимоги за договором позик на підставі договору факторингу.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Заперечення протии позовних вимог мотивує тим, що між ним та первісним кредитором ТОВ «КФ Майкредит» дійсно було укладено договір позики 16 травня 2021 року. Надалі жодних письмових чи усних угод з ТОВ «Фінпром маркет» він не укладав, жодних зобов`язань перед ним не визнавав, тому правовідносини між ним та позивачем фактично не виникли. Останній платіж за договором здійснив орієнтовно у листопаді 2021 року. З того часу не вчиняв жодних дій, які б свідчили про визнання боргу чи пролонгацію договору. Позовна заява подана 29 березня 2025 року, тобто з порушенням трирічного строку позовної давності, який сплив не пізніше листопада 2024 року. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт уступки права вимоги боргу саме від первинного кредитора ТОВ «КФ Майкредит» до ТОВ «Фінпром маркет». Проценти 9422,65 грн нараховані заднім числом без належного правового обґрунтування, є завищеними, недоведеними та порушують принцип справедливості у цивільному процесі.

У відповіді на відзив представник позивача Гедзь О.В. зазначила, що відповідач повідомлений про відступлення права грошової вимоги шляхом звернення з цим позовом до суду, в матеріалах справи наявні докази переходу права грошової вимоги від позикодавця до позивача. У договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями. З урахуванням п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходить період з 12 березня 2017 року. Строки позовної давності також продовжені на строк дії воєнного стану. Строк позовної давності за договором позики, який укладено 16 травня 2021 року, не пропущений.

У запереченнях відповідач вказав, що позивач не навів доказів поновлення строку позовної давності. Строк позовної давності почав обчислюватися до введення воєнного стану та сплив до дня подання позову. Позивач посилається на «автоматичнее продовження» договору, однак не надано жодного доказу погодження ним таких умов після первинного строку. Відсутність підтвердження дій, спрямованих на акцепт нових умов, унеможливлює визнання пролонгації належною. У справі відсутні докази повідомлення його про зміну кредитора.

Ухвалою від 04 червня 2025 року позовну заяву суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Гедзь О.В. у відповіді на відзив просить справу розглядати у відсутності представника позивача.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив,що 16 травня 2021року міжТовариством зобмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентствонеобхідних кредитів»та ОСОБА_1 укладений договір позики № 75596136 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором u4eK6jbsaj (далі - договір позики). Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів".

Відповідно до п.1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики.

Згідно з п.2 договору позики, сума позики 4000 грн, строк позики (строк договору) 30 днів, процентна ставка (базова) 1,99 % в день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70 %.

Пунктом 4 договору позики передбачено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення на залишок позики.

Факт видачі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 16 травня 2021 року відповідачу коштів в сумі 4000 грн на картковий рахунок НОМЕР_1 підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінексперс» № КД-000017414/ТНПП від 11 березня 2025 року, платіжною інструкцією № f97108e9-0c3b-49dc-84c7-cd98e345b5cc від 16 травня 2021 року та інформацією ТОВ «1Безпечне агенство необхідних кредитів» № 11/03/25-18 від 11 березня 2025 року про номер платежу, який підтверджує видачу на банківську карту клієнта ОСОБА_1 онлайн-позики.

26 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» укладений договір факторингу № 2610, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло права грошової вимоги до, серед інших, боржника ОСОБА_1 за договором № 75596136 від 16 травня 2021 року на суму заборгованості 13422,65 грн, про що свідчить договір факторингу № 2610 від 26 жовтня 2021 року, акт прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу № 2610 від 26 жовтня 2021 року, акт прийому-передачі інформації згідно реєстру заборгованості в електронному вигляді за договором факторингу № 2610 від 26 жовтня 2021 року, реєстр прав вимог № 2, акти звірки взаємних розрахунків за період січень 2021 року грудень 2022 року, за період 2023 рік між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" і ФК Управління активами за договором факторингу № 2610 від 26 жовтня 2021 року.

03 квітня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" уклали договір факторингу № 030423-ФК, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до, серед інших, боржника ОСОБА_1 за договором № 75596136 від 16 травня 2021 року на суму заборгованості 13422,65 грн, що підтверджується договором факторингу № 030423-ФК від 03 квітня 2023 року, актом прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу № 030423-ФК від 03 квітня 2023 року, актом прийому-передачі інформації згідно реєстру заборгованостей в електронному вигляді за договором факторингу № 030423-ФК від 03 квітня 2023 року, реєстром заборгованості від 03 квітня 2023 року, актом звірки взаєморозрахунків за період з 03 квітня 2023 01 листопада 2024 між ТОВ "Фінансова компанія управління активами" і ТОВ "Фінпром маркет" по договору факторингу № 030423-ФК від 03 квітня 2023 року.

За розрахунком позивача сума заборгованості відповідача за спірним договором позики становить 13422,65 грн та складається із заборгованості за тілом позики в сумі 4000 грн, заборгованості за процентами в сумі 9422,65 грн, нарахованими за період з 16 травня 2021 року до 12 вересня 2021 року.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

За змістом ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роу та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Факт укладення спірного договору позики та отримання від ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" грошових коштів в сумі 4000 грн відповідач не оспорює.

Докази повернення відповідачем позики в сумі 4000 грн в порядку та на умовах, передбачених спірним договором, у справі відсутні.

Проценти за спірним договором позики в сумі 9422,65 грн за період з 16 травня 2021 року до 12 вересня 2021 року (120 днів) нараховані за базовою ставкою 1,99 % в день відповідно до умов, передбачених Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики).

В п.5.2 спірного договору позики позичальник (відповідач) підтвердив, що до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

До спірного договору позики позивач додав Правила надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" (на умовах повернення позки в кінці строку позики). Разом з тим, вказані Правилами не містять підпису відповідача та в матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що саме ці Правила вивчив відповідач. Згоди відповідача на визнання цих Правил невід`ємною частиною договору в тексті спірного договору позики не зазначено.

За таких обставин надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" (на умовах повернення позки в кінці строку позики) не можна розцінювати як частину договору, укладеного між сторонами 16 травня 2021 року.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18) виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

У постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Сторони спірного договору позики погодили строк позики (строк договору) 30 днів. Умов щодо пролонгації/автопролонгації строку користування позикою, порядку нарахування процентів за понадстрокове користування позикою договір позики не містить.

Отже, проценти за користування позикою можуть бути нараховані лише в межах погодженого сторонами строку позики 30 днів, тобто строку, на який були надані кошти. Розмір заборгованості відповідача за процентами, нарахованими за 30 днів за ставкою 1,99 % в день, становить 2388 грн (4000 грн х 1,99 % х 30 днів). 16 червня 2021 року відповідач сплатив проценти в сумі 129,35 грн, про що свідчить розрахунок суми заборгованості, наданий позивачем.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором позики щодо повернення позики та сплати процентів за користування нею, наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за договором позики в сумі 6258,65 грн, яка складається із заборгованості за сумою позики в розмірі 4000 грн та заборгованості за процентами в розмірі 2258,65 грн (з урахуванням здійсненого відповідачем платежу).

Посилання відповідача на відсутність доказів повідомлення його про зміну кредитора як підставу відмови у стягненні заборгованості на користь нового кредитора не заслуговують на увагу.

У постанові від 07 лютого 2018 року у справі № 2-2035/11 Верховний Суд зазначив, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Доказів, що відповідач сплатив заборгованість за спірним договором позики первісному кредитору, матеріали справи не містять. До позивача, як нового кредитора, перейшли права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі право вимагати виконання боржником свого обов`язку щодо погашення заборгованості. При цьому заміна кредитора у зобов`язанні, відповідно до ст.516 ЦК України, здійснюється без згоди боржника і кількості замін кредитора у зобов`язанні закон не обмежує, а тому безпідставними є доводи відповідача про відсутність правовідносин між ним та позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

У справі наявні належні та допустимі докази переходу до позивача прав кредитора за договором позики № 75596136 від 16 травня 2021 року, тому відповідач, як боржник за договором позики, зобов`язаний виконати обов`язок щодо повернення позики та сплати процентів за користування позикою саме позивачу.

Відповідач заявив про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Відповідно дост.256 ЦК України,позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зіст.257 ЦК України,загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За положеннями ч.1, 5ст.261 ЦК України,перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч.3, 4ст.267 ЦК України,позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Спірний договір позики укладений 16 травня 2021 року зі встановленою датою повернення позики (останній день) 15 червня 2021 року. Тобто, перебіг позовної давності за вимогою про повернення позики починається 16 червня 2021 року (зі спливом строку повернення позики).

Оскільки 16 червня 2021 року відповідач частково сплатив проценти за договором позики, перебіг позовної давності перервався та з 17 червня 2021 року почався заново.

Враховуючи тривалість загальної позовної давності (3 роки), позовна давність за вимогою про повернення позики спливала 17 червня 2024 року.

Однак, відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, який триває донині.

З огляду на зупинення на строк дії воєнного стану перебігу позовної давності, позовна давність до вимоги про стягнення заборгованості за спірним договором позики не спливла станом на 01 квітня 2025 року (дата звернення позивача до суду з позовом), а тому підстави для відмови у позові через сплив позовної давності відсутні.

За встановлених у справі обставин стягненню з відповідача підлягає заборгованість за сумою позики в розмірі 4000 грн та заборгованість за процентами в межах строку позики в сумі 2258,65 грн, що загалом становить 6258,65 грн, а отже, позов належить задовольнити частково. В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами, нарахованими поза межами строку позики, належить відмовити.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в сумі 1138,53 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч.2 ст.133 ЦПК України).

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано договір про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року, укладений між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ "Фінпром Маркет", акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року), витяг з акту №7-П від 30 січня 2025 року приймання-передачі наданої правничої допомоги, платіжну інструкцію на підтвердження оплати наданої правничої допомоги № 579932570.1 від 30 січня 2025 року, ордер серії АХ №1149961 від 01 листопада 2024 року, згідно яких вартість наданих послуг становить 3500 грн.

За положеннями ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, обгрунтованим та пропорційним до предмета спору є витрати в розмірі 1000 грн. Враховуючи, що суд позов задовольняє частково, з відповідача на користь позивача належить стягнути 470 грн у відшкодування витрати на професійну правничу допомогу (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 264-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" суму заборгованості за договором позики № 75596136 в розмірі 6258 (шість тисяч двісті п`ятдесят вісім) грн 65 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" 1608 (одну тисячу шістсот вісім) грн 53 коп у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційноїінстанції занаслідками апеляційногоперегляду.

Сторони у справі :

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет", місцезнаходження: 08200, Київська область, м.Ірпінь, вул.Михайла Стельмаха, буд.9А, офіс 204; код ЄДРПОУ 43311346;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя