Постановление суда № 128683070, 07.07.2025, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2790/24

Провадження № 2-др/539/11/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2025

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Овчаренко О.Л.

за участю секретаря Ковтун І.О.

представника позивача Абдулладзе Л.Р.

представника відповідача Жадана К.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні в місті Лубни заяву представника відповідача Жадана Костянтина Миколайовича про ухвалення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат у цивільній справі №539/2790/24за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ФІНАНС» про визнання правочину недійсним, ВСТАНОВИВ: Представник відповідача Жадан Костянтин Миколайович в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ФІНАНС» звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. Заява обгрунтована тим, що 23 червня 2025 року судом постановлено ухвалу у справі № 539/2790/24, якою залишено позовну заяву без розгляду. Зазначена ухвала постановлена внаслідок задоволення письмової заяви позивача (його представника). Слід зазначити, що позивач не надав обгрунтування та мотивів подачі письмової заяви про залишення позову без розгляду. Заявляючи про залишення позову без розгляду без зазначення підстави, позивач усвідомлює ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням ним таких процесуальних дій, в т.ч. передбачених ч.5 ст.142 ЦПК України. Подання заяви про залишення позову без розгляду є виключно свідомим волевиявленням позивача, яке відповідач не міг передбачити, і вчинення позивачем цієї дії не нівелює наслідків отримання відповідачем правової допомоги адвоката, яка потребує оплати. При цьому самим фактом звернення до суду із такою заявою позивач визнав необгрунтованість пред`явлення позову до відповідача, а, отже, необґрунтованість вчинення ним відповідної процесуальної дії. Предметом позову є визнання правочину недійсним, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Дробітько В.В. Такі дії позивача є необгрунтованими. Доказом необгрунтованості дій позивача щодо подачі позову до відповідача є відповідь третьої особи - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Дробітько В.В., лист від 24.04.2025 № 48/01-16 (є в матеріалах справи). Крім того, позивачем до цього ж суду, до цього ж відповідача подано інший позов про витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, справа № 539/2757/25. Таким чином, наведеним повністю підтверджується необгрунтованість дій позивача щодо заявлення позовних вимог до відповідача у цій справі. Представник позивача подала до канцелярії суду письмові заперечення, в яких просила відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення. В обгрунтування заперечень зазначила, що звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантоване ст.ст.55,124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. За змістом ч.5 ст.142 ЦПК України стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно було довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. Отже, нормою ч.5 ст.142 ЦПК України, на яку відповідач посилається як на підставу стягнення судових витрат з позивача, передбачено право відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок саме необґрунтованих дій позивача. Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується. Наявність порушених, не визнаних або оспорених прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, та визначення осіб, якими такі права були порушені, встановлюється судом за наслідками розгляду справи по суті на підставі наданих сторонами доказів. Разом з тим, розгляд даної справи станом на час подання заяви позивача про залишення позовної заяви без розгляду відбувався на стадії підготовчого судового засідання, у зв`язку із чим суд не заслуховував пояснення сторін, не досліджував доказів, та не давав їм оцінку, що унеможливлює дійти висновку судом щодо обґрунтованості чи необґрунтованості позову. А тому подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду без викладення мотивів вчинення даної процесуальної дії, не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації. Окрім того, адвокатом Жаданом К.М. не було додано до заяви копію банківської виписки про сплату відповідачем 10 000 грн. згідно рахунку, квитанцію до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки. Сума, яку представник відповідача вимагає для відшкодування за правничу допомогу, не відповідає обсягу та якості виконаної роботи. У судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення, просив задовольнити у повному обсязі. У судовому засіданні представник позивача просила відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення. Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне. У провадженні суду знаходилась цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ФІНАНС» про визнання правочину недійсним. 23.06.2025 судом постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. Відповідно до п. 3 ч. 1ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно ч. 1ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3ст.133ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу. Частиною 2 ст.137ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Відповідно до ч. 5ст. 142 ЦПК Україниу разі закриття провадження у справ або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Згідно із ч.6 ст.142 ЦПК Україниу випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятоїстатті 141 цього Кодексу. За змістом ч.9 ст.141 ЦПК Україниу випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Системний аналіз наведених норм процесуального права дає підстави вважати, що у разі залишення позову без розгляду вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат підлягають задоволенню у разі необґрунтованих дій позивача, або у випадках зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони. Тобто для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується. Одночасно суд зауважує, що особі гарантується право на звернення до суду за захистом та право на позов.ЦПК Українипередбачає компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача. Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, ч.1 ст.4 ЦПК України, ч.1 ст.55, ст.124 Конституції України, п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, незалежно від обґрунтованості позову. Разом з тим, відповідно до положень ч.1ст.44ЦПК України суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою. Тобто для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок саме необґрунтованих дій позивача. Звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов`язок позивача відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу. Сам по собі факт залишення позивачем позову без розгляду за заявою позивача не може бути підставою для задоволення вимог відповідача про компенсацію здійснених ним витрат. Згідно з п. 5 ч. 1ст. 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормамиЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви. Подання до суду заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормамиЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц, від 28 січня 2019 року у справі № 619/1146/17-ц, від 02 грудня 2020 року у справі № 202/2600/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 758/12381/18-ц, від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18. Процесуальні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист. Серед іншого слід зауважити, що у цій справі суд не встановлював зловживання процесуальними правами з боку позивача, не застосовував до нього будь - яких заходів у зв`язку із зловживанням правами та позовну заяву залишив без розгляду за заявою представника позивача, а не через зловживання ним чи позивачем процесуальними правами. Також суд зазначає, що розгляд даної справи відбувався в порядку загального позовного провадження та станом на час подання заяви представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду (у підготовчому засіданні) суд не заслуховував пояснення сторін, не досліджував доказів, та не давав їм оцінку, що унеможливило дійти судом висновку щодо обґрунтованості чи необґрунтованості позову. Подання представником позивача заяви про залишення позову без розгляду без викладення мотивів вчинення даної процесуальної дії, не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормамиЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації. Доказів, які підтверджують необґрунтованість дій позивача, відповідачем не надано. Посилання представника відповідача на відповідь приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Дробітько В.В. від 24.04.2025 № 48/01-16, наданої на виконання ухвали суду, якою було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, а також подання позивачем до цього ж суду, до цього ж відповідача іншого позову про витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, не свідчить про необґрунтованість дій позивача при звернені до суду з позовом. Отже, підстав для констатування факту необґрунтованості дій позивача у зв`язку зі зверненням до суду з цим позовом та із заявою про залишення позову без розгляду не встановлено. Зворотного відповідачем не доведено. Також суд зазначає, що представником відповідача до заяви про ухвалення додаткового рішення додано копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 14.10.2024, додаткової угоди до Договору від 14.10.2024., звіту адвоката про надання правової допомоги у справі №539/2790/24 від 30.06.2025, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2025 на суму 10000 грн., ордеру на надання правничої допомоги, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адвокатського об`єднання «Абсолютне право». Суд наголошує, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсаціюздійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (ч.5ст.142 ЦПК України). Тобто у відповідності до вказаної правової норми право на відшкодування компенсації витрат у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, пов`язанихз розглядомсправивнаслідокнеобґрунтованих дій позивача,виникає за умов здійсненнятаких витрат. Разом з тим, до заяви про ухвалення додаткового рішення представником відповідача не надано доказів того, що відповідач здійсниввитрати на професійнуправничу допомогу в розмірі 10000 грн. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу на підставі ч.5ст. 142 ЦПК України. Таким чином, заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню. Керуючись статтями270,353 ЦПК України, суд УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача Жадана Костянтина Миколайовича про ухвалення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат у цивільній справі №539/2790/24за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ФІНАНС» про визнання правочину недійсним. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею. Ухвала в повному обсязі складена 08.07.2025.

СуддяО.Л. Овчаренко