Постановление суда № 128676431, 17.06.2025, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/10469/24

провадження № 2-с/208/407/25

УХВАЛА

17 червня 2025 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Кам`янського Савранський Т.А., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Галенко Олега Євгеновича про скасування судового наказу, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходилась цивільна справа за заявою Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надання послуг теплопостачання.

09.10.2024 року судом стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» заборгованість за наданняпослуг теплопостачання у розмірі 24 832,42 грн., інфляційних витрат у розмірі 1 610,83 грн., 3% річних у розмірі 575,14 грн., суми пені у розмірі 700,50 грн., а також сплачений стягувачем судовий збір у розмірі 242,24 грн. та витрати на надану професійну правничу допомогу у розмірі 600,00 грн.

16.06.2025 року представник звернувся до Заводського районного суду м. Кам`янського з заявою про скасування вищезазначеного судового наказу.

В обґрунтування якого зазначено, що 13 червня 2025 року боржнику стало відомо про існування судового наказу, а 16 червня 2025 року він був отриманий її представником у приміщенні суду. Ознайомившись з яким, ОСОБА_1 не згодна з вимогами стягувача, оскільки вважає вимоги стягувача щодо стягнення з боржників заборгованості за послуги теплопостачання є необґрунтованими та безпідставними, в рахунок яких стягувачем не було надано належних та допустимих доказів, в той час, як є докази, які свідчать про незаконність та необґрунтованість вимог стягувача, надання неправдивих відомостей та фальшивих доказів, що свідчить про існування між сторонами спору про право, встановлення та доведення в установленому законом порядку яких можливо лише під час розгляду таких вимог за правилами позовного провадження. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а застосування тарифів на відповідні послуги. Також, в межах наказного провадження боржник позбавлена можливості доведення невідповідності наявності заборгованості, шляхом заявлення ряду клопотань та доведення правильності визначення, нарахування заборгованості за послуги з теплопостачання. На підставі зазначеного, просить поновити строк на оскарження та скасувати судовий наказ.

Ознайомившись із заявою про поновлення строку на оскарження та скасування судового наказу, суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст.170ЦПК України зазначено, шо боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 5ст. 170 ЦПК Українидо заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

З наведеного встановлено, що строки звернення із заявою про скасування судового наказу порушені, проте боржником подано аргументоване клопотання про поновлення строку на оскарження відповідного наказу, а тому підстави для повернення заяви про скасування судового наказу відсутні.

Аналізуючи правила розгляду заяви про скасування судового наказу визначені ЦПК України можна констатувати, що зазначаючи про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача, боржник не зобов`язаний подавати докази на підтвердження наявності чи відсутності тих фактів, які обґрунтовують його заперечення проти вимог заявника.

Разом з тим, при поданні заяви про скасування судового наказу, боржник зобов`язаний підтвердити існування спору про право і як наслідок неможливість розглядати справу у наказному порядку.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Стаття 10 ЦПК України встановлює, що суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

На думку ЄСПЛ, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство має бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права (справи «C. G. та інші проти Болгарії», «Олександр Волков проти України)

Суд неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі.Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (справи «Кантоні проти Франції», «Вєренцов проти України»)

Відповідно до роз`яснень п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» у разі заявлення вимоги про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором);

Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Разом із тим лише той факт, що договірні зобов`язання у частині оплати заборгованості не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право».

В постанові ВС від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20 зазначено, що спір про право- це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивнихправоднією стороною цивільних правовідносин іншою і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Виходячи з наведених правових позиції та змісту ЦПК України, спір про право являє собою суперечність, зовнішній вияв неспівпадіння в правових переконаннях сторін щодо існуючих прав та обов`язків.

В порядку наказного провадження можуть вирішуватись тільки вимоги які безумовно підтверджуються наявністю невиконаного зобов`язання, строк виконання по якому наступив.

Матеріали справи містять розрахунки Акціонерного товариства«Дніпровська теплоелектроцентраль» заборгованості боржника.

Само по собі не бажання боржника сплачувати суми заборгованості за комунальні послуги, не є підставою виникнення спору про право, не є підставою скасування рішення суду у формі наказу, так як така «легкість» повністю знищує саму суть наказного провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 170ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Оскільки боржником не наведено даних про необґрунтованість вимог стягувача, не доведено в чому полягає сутність спору про право, суд вважає за необхідне залишити заяву без розгляду та повернути її боржнику.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.170,171 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Строк на звернення з заявою про скасування судового наказу, поновити.

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Галенко Олега Євгеновича про скасування судового наказу Заводського районного суду м. Кам`янського за № 208/10469/24 від 09 жовтня 2024 року виданого за заявою Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль», залишити без розгляду та повернути її боржнику.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому копія ухвала судді не була вручена у день складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали судді.

Суддя Т.А.Савранський