Постановление суда № 128666089, 08.04.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/25525/24 2/760/3500/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Воловіченко Л. В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Федорчук Х. В.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання права власності в порядку спадкування.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 жовтня 2024 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 14 жовтня 2024 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

17 березня 2025 року до суду надійшла заява від представника позивача про збільшення позовних вимог, в якій зазначила, що спірна квартира перебуває у володінні відповідача, у задоволенні заяви про поворот виконання рішення у зв`язку зі скасуванням постановою Київського апеляційного суду від 31 липня 2024 року рішення Солом`янського районного суду міста Києва про визнання спадщини відумерлою, відмовлено, тому заявлені позивачем вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, та про визнання права власності в порядку спадкування не забезпечать захист її прав та інтересів. Враховуючи викладене, доцільним є збільшенням позовних вимог, шляхом заявлення вимоги про витребування спірної квартири із незаконного володіння відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заяву підтримала з підстав, викладених у ній, просила її прийняти до розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи та вивчивши заяву представника позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною третьою статті 49 ЦПК України визначено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір попередньо поданих вимог майнового характеру, відповідно заявленої ціни позову.

Крім того, загальні положення ЦПК України вказують, що підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Предмет позову це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Підстава позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.

Суд звертає увагу, що Верховним Судом у постанові від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зроблено висновок: позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під видом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається, і Верховний Суд вказує, що, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Отже під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

У разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Судом установлено, що 10 жовтня 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради, в якому просила: встановити факт її проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу; визнати за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом.

У заяві про збільшення позовних вимог ОСОБА_2 просить витребувати із чужого незаконного володіння Київської міської ради квартиру АДРЕСА_1 та передати її у власність позивачу.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку, що правові підстави для прийняття заяви з додатковими вимогами відсутні, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, яка подана позивачем, оскільки за такою заявою заявляються вимоги, які є новими, що не є за своїм змістом заявою про збільшення позовних вимог та суперечить положенням статті 49 ЦПК України, тобто є окремими та самостійними позовними вимогами, що не передбачено процесуальним законом.

Крім того, аналізуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне наголосити, що заява про збільшення позовних вимог не відповідає вимогам статті 49 ЦПК України, оскільки позивач змінює не тільки предмет, але й підстави позову і її слід розглядати як новий позов з новими позовними вимогами, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України.

Керуючись статтями 43, 49, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання права власності в порядку спадкування.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л. М. Ішуніна