Решение № 128665568, 20.06.2025, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/110/25

Провадження № 2/756/1940/25

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2025 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 26 409,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.07.2022 між ОСОБА_1 та АТ «Таскомбанк» укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/16469099-CK_SB. Підписанням вказаного договору відповідач акцептував публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на веб-сайті банку: www.taskombank.com.ua та беззастережно приєднався до умов договору.

Строк дії кредитного ліміту за кредитним договором становить 365 днів з моменту повідомлення банком про факт встановлення кредитного ліміту. При цьому після закінчення зазначеного періоду, строк дії кредитного ліміту автоматично пролонгується, окрім випадків:

- якщо банк прийняв рішення не продовжувати строк дії кредитного ліміту;

- направлення клієнтом до банку письмової заяви про відмову від користування лімітом кредитної лінії та/або про закриття поточного рахунку.

26.06.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «САПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу № HI/11/20-Ф від 26.06.2024 Реєстру прав вимог, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 18 609,1 грн, з яких:

- 10 000,00 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту;

- 8 609,10 грн. - загальна заборгованість по відсоткам.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 26.06.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 002/16469099-CK_SB від 28.07.2022 в сумі 18 609,1 грн.

23.10.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 20978/10/2022.

На підставі зазначеного договору відповідач отримав суму 2 000,00 грн строком на 25 днів з процентною ставкою 3,65%. (пп. 1.1, 1.2, 1.3 Договору).

29.06.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 29062023, відповідно до умов якого, останнє отримало право вимоги за вищевказаним договором у сумі 7 800,00 грн, з яких сума заборгованості за основною сумою - 2 000 грн, сума заборгованості за відсотками - 5 800,00 грн.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 20978/10/2022 у розмірі 7 800,00 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14 січня 2025 року відкрито провадження у справі.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження).

Відповідач надав відзив, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідач зазначив, що на підтвердження своїх вимог позивач надав лише копії кредитних договорів, договорів факторингу, витяги з реєстру боржників та розрахунки суми заборгованості. Однак, за твердженням відповідача, вказані документи не підтверджують факту отримання ним грошових коштів на підставі цих договорів, а також не доводять наявність у нього заборгованості у розмірі, зазначеному позивачем.

Відповідач наголосив, що належними та допустимими доказами у справі могли бути саме банківські виписки з рахунку позичальника, оскільки такі виписки достовірно підтверджують рух грошових коштів та здійснення операцій протягом дня. Однак, як зауважив відповідач, позивачем не подано жодного первинного документа (зокрема банківських виписок чи платіжних доручень), які свідчили б про перерахування відповідачу грошових коштів у розмірі, заявленому як заборгованість. На думку відповідача, відсутність первинних доказів ставить під сумнів обґрунтованість відповідних позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач зазначив, що 28.07.2022 між ОСОБА_1 та АТ «Таскомбанк» договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/16469099-CK SB. Підписанням вказаного договору відповідач акцептував публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на веб-сайті банку: www.taskombank.com.ua та беззастережно приєднався до умов договору.

Втім, не долучив до позовної заяви зазначену Публічну пропозицію у чинній редакції на час підписання заяви про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг у межах проєкту «Sportbank». У зв`язку з цим суд позбавлений можливості встановити істотні умови укладеного договору, строк його дії та відповідно встановити коло та характер обов`язків сторін за договором.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що внаслідок невиконання ОСОБА_1 зобов`язань з повернення грошових коштів за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/16469099-CK_SB від 28.07.2022 утворилась заборгованість у розмірі 18 609,1 грн, з яких:

- 10 000,00 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту;

- 8 609,10 грн. - загальна заборгованість по відсоткам.

23.10.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 20978/10/2022 про надання коштів у сумі 2 000,00 грн строком на 25 днів з процентною ставкою 3,65%. (пп. 1.1, 1.2, 1.3 Договору).

29.06.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 29062023, відповідно до умов якого, останнє отримало право вимоги за вищевказаним договором у сумі 7 800,00 грн, з яких сума заборгованості за основною сумою - 2 000 грн, сума заборгованості за відсотками - 5 800,00 грн.

За твердженням позивача відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 20978/10/2022 у розмірі 7 800,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем розрахунків заборгованості вбачається, що внаслідок невиконання ОСОБА_1 зобов`язань з повернення грошових коштів за кредитним договором № 002/16469099-CK_SB від 28.07.2022 утворилась заборгованість у розмірі 18 609,1 грн, за кредитним договором № 20978/10/2022 від 23.10.2022 у розмірі 7 800,00 грн.

Разом з тим, позивачем не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що відповідачу по справі ОСОБА_1 згідно з кредитними договорами № 002/16469099-CK_SB від 28.07.2022, № 20978/10/2022 від 23.10.2022 перераховано грошові кошти у розмірах, які зазначені позивачем по справі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 12, ч. 2 ст. 13 ЦПК України).

Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч. 2 ст. 83, ч. 1 ст. 84 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Виписка по рахунку відповідача є первинним документом, а тому - належним доказом на підтвердженням факту наявності боргу за договором позики (кредиту). Окрім того, з такої виписки можна достовірно встановити розмір заборгованості за договором позики (кредиту), та перевірити правильність наданого позивачем розрахунку.

Слід зазначити, що належним, допустимим і достовірним доказом заборгованості за договором позики (кредиту) - первинним документом - є не наданий позивачем розрахунок заборгованості, який він здійснив на власний розсуд, і який не може перевірити суд без первинних документів. Такий статус первинного документу має саме виписка по рахунку, що підтверджується Переліком типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 578/5 від 12 квітня 2012 року, тому саме вона є належним доказом при вирішенні спору про стягнення заборгованості за кредитним договором або інші докази, що підтверджують надання (перерахування) коштів відповідачу.

Такі регістри, як, зокрема, особові рахунки та виписки з них обов`язково мають складатися на паперових та/або електронних носіях. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (п. 57, п. 59, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75).

Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц дійшов таких висновків: «Доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Так, у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21, також зазначено: «Розрахунок заборгованості самостійно, за відсутності первинних документів, не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі банком кредиту позичальнику, суми траншів кредиту, дату коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом і як наслідок загальну суму боргу».

Однак доказів, які підтверджують факт наявності заборгованості, а також достовірних доказів, що підтверджують її розмір, а саме - первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», позивач не надав.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19).

Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач у позові не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок із зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

Отже, позивачем ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надано доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1 .

За вказаних обставин суд позбавлений можливості перевірити наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами № 002/16469099-CK_SB від 28.07.2022, № 20978/10/2022 від 23.10.2022.

За вказаних обставин, а саме у зв`язку з недоведенням позивачем факту перерахування кредитних коштів з метою доведення виконання умов згаданого договору, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами, підстави для стягнення на користь позивача заборгованості у заявленому в позові розмірі відсутні.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з недоведеністю заявлених позовних вимог.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови у позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", ЄДРПОУ 35625014, адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя Андрій ПУКАЛО