Решение № 128665481, 01.07.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/15730/24

Провадження №: 2-др/755/80/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

розглянувши в загальному позовному провадженні, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Тернового Руслана Богдановича, про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2025 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено рішення по справі №:755/15730/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, у задоволенні позову відмовлено.

23 травня 2025 року (вхід. № 29734) представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Терновим Р.Б., подано заяву про ухвалення додаткового рішення.

На обґрунтування заяви представник зазначив, що у відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_1 - адвокат АО «ІНВІКТА» Терновий Р.Б., вказав на попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ОСОБА_1 понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи та які на підставі статей 133, 134, 137, 141 ЦПК України просить стягнути з ОСОБА_2 . В межах даної справи АО «ІНВІКТА» було надано ОСОБА_1 таку професійну правничу допомогу: підготовка та надсилання до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, підготовка та надсилання адвокатських запитів, підготовка та надсилання відзиву на позовну заяву, представництво інтересів в Дніпровському районному суді міста Києва на загальну суму 48 000,00 грн за 12 годин роботи.

Умовами договору від 04 жовтня 2024 року № 1632 про надання правничої допомоги, укладеного між ОСОБА_1 та АО «ІНВІКТА», передбачено, що за цим договором Виконавець (АО «ІНВІКТА») приймає на себе доручення (заявку) іншої сторони - Замовника ( ОСОБА_1 ) (або її представника) про надання Замовнику правничої допомоги обумовленого ним виду в інтересах Замовника на умовах, передбачених Договором, а інша сторона - Замовник (або його представник) - зобов`язується сплатити гонорар за дії Виконавця по наданню правничої допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов`язані з виконанням Договору.

Вартість правничої допомоги за цим Договором складає 4 000,00 грн за 1 годину роботи адвоката (пункт 3.3 договору).

З урахуванням всіх аспектів і категорії складності справи, враховуючи предмет спору, приймаючи до уваги час розгляду справи судом, наявність деталізації наданих послуг та зважаючи на обсяг і зміст поданих суду процесуальних документів, вважають, що вимоги ОСОБА_1 в частині понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 48 000,00 грн., є повністю доведеними і цілком обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню та які підлягають стягненню з Позивача.

На підставі викладеного просив стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані із розглядом справи

№ 755/15730/24, у розмірі 48 000,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від

26 травня 2025 року заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Відповідно до частин другої, третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З урахуванням положень частини третьої статті 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду у судовому засіданні на 01 липня 2025 року на

14 год. 40 хв.

01 липня 2025 року у судове засідання сторони не з`явилися, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Терновий Р.Б., 20 червня 2025 року подав заяву про розгляд справи без участі відповідача та її представника, вимоги заяви підтримує в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Єрмак О.В., у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили. Правом на подання заяви про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не скористалися. У заявах по суті справи заперечень щодо заявленого у відзиві орієнтовного розміру судових витрат також не заявляли.

Третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, заяву про стягнення судових витрат, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно із статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, провадження № 61-22131св19.

Як уже зазначалося раніше, у відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Терновий Р.Б., зазначив, що орієнтовний розмір судових витрат, які планує понести відповідач складає 48 000,00 грн, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження факту надання правової допомоги та розміру витрат на правничу допомогу представником відповідача адвокатом Терновим Р.Б. до матеріалів справи долучено копію ордеру на надання правничої допомоги від 08 жовтня 2024 року серії АА № 1481874, копію договору від

04 жовтня 2024 року про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатським об`єднанням «Інвікта» та ОСОБА_1 , та копію Рахунку-Акту від 21 травня 2025 року № 01334-2 на загальну суму 48 000,00 грн.

З наданих позивачем документів вбачається, що загальна вартість наданих адвокатом Терновим Р.Б. послуг складає 48 000,00 грн.

Доказів сплати вартості послуг адвоката до матеріалів справи не долучено.

Суд враховує, що заяву відповідача про орієнтовний розмір судових витрат було викладено у відзиві на позовну заяву, заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з додатками направлено на поштову адресу позивача та до електронного кабінету представника позивача адвоката Єрмака О.В. Станом на дату розгляду такої заяви заперечень стосовно заявленого представником відповідача розміру судових витрат не надходило, відповідним правом позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Єрмак О.В., не скористалися.

В пунктах 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня

2021 року у справі № 910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

-не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 та від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21);

-при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня

2021 року у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня

2018 року у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від

19 лютого 2020 року у справі №775/9215/15ц);

-суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти

34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого

2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20 травня 2019 року у справі № 916/2102/17, від 25 червня 2019 року у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі

№ 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі

№ 915/237/18).

У постанові Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства, так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.

Із урахуванням конкретних обставин суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Водночас, суд враховує, що предметом спору по справі № 755/15730/24 було позбавлення батьківських прав, що є вимогою немайнового характеру.

Таким чином, оскільки суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановлено, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, - є неспівмірним.

Аналогічні критерії розумності та реальності застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, стягнення повної вартості послуг, визначених у Рахунку-Акті від 21 травня

2025 року № 01334-2 не узгоджується з критеріями розумності їхнього розміру і пропорційності, так як ці витрати не мають характеру необхідних та не обґрунтовують обсягу фактичних дій представника заявника, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату.

Тобто, не є розумно обґрунтованим і, відповідно, такі витрати не можуть бути відшкодовані іншою стороною тільки лише через те, що вони дійсно понесені позивачем (справедлива сатисфакція).

При цьому, доказів фактичної сплати вартості послуг адвоката до матеріалів справи не долучено.

У вирішенні спірного питання, чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, суд враховує конкретні обставини справи. Зокрема: суб`єктний склад (з позовом у даному спорі звернулась фізична особи); характер спірних правовідносин (позов про позбавлення батьківських прав); правові дії та позиції сторін спору в суді; висновки Верховного Суду щодо застосування положень статті 141 ЦПК України; критерії Європейського суду з прав людини (відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір).

Отже, за відсутності клопотання позивача та його представника про зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу суд, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також ураховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку не присуджувати на користь ОСОБА_1 всі витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, що заявлені до стягнення у розмірі 48 000,00 грн. Суд вважає за необхідне зменшити суму витрат на правничу допомогу до 20 000,00 грн.

На підставі наведеного вище, суд дійшов висновку, що заява відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню. Зокрема, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, із позивача ОСОБА_2 на користь відповідача

ОСОБА_1 слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 15, 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Доповнити рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 травня 2025 року у справі № 755/15730/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок).

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37397237, адреса місцезнаходження: шосе Харківське, 4-А, м. Київ, 02160.

Суддя О.О. Хромова