Єдиний державний реєстр судових рішень ЄУН 387/438/25
Номер провадження по справі 2/387/337/25
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 червня 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді Солоненко Т. В.
із секретарем судового засідання Косюг І.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Пінг-Понг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ:
І. Описова частина
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 18.03.2025 надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 27500,00 грн за кредитним договором №1247078 від 02.02.2020.
Свій позов ТОВ "ФК "Пінг-Понг" обґрунтовує тим, що між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 02.02.2020 укладено кредитний договір №1247078, в межах якого ОСОБА_1 , як позичальнику, надано кредит в розмірі 10000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом та комісією. Між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Діджи Фінанс" 20.08.2020 укладено договір факторингу №02/08, відповідно до якого ТОВ "Діджи Фінанс" перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. 24.01.2022 між ТОВ "Діджи Фінанс" та ТОВ "ФК "Пінг-Понг" укладено договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого та згідно додатку № 1 до договору факторингу ТОВ "ФК "Пінг-Понг" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1247078 від 02.02.2020. Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту, сплаті відсотків та комісії, тому наявна заборгованість перед позивачем на загальну суму 27500,00 грн, яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У пункті 6 позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явилася. При цьому суд зважає, що про дату, час і місце судового засідання остання повідомлялася у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення ухвали суду за місцем реєстрації, якою відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання нею такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Проте, поштове відправлення повернуто суду без вручення з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».Ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч.8ст.128,ч.1ст.131 ЦПКУкраїни, вважається доставленою. Крім того судом 15.05.2025 опубліковано оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті «Судова влада України».
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 14.04.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 14.05.2025.
За наслідками судового засідання 14.05.2025, розгляд справи відкладено на 26.06.2025, про що 14.05.2025 постановлено відповідну ухвалу.
Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду на позов не подала, про причини неподання суду відзиву не повідомила, зустрічного позову не пред`явила, з огляду на положення ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІ. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.10.2023 ТОВ "Фінансова компанія "Пінг-Понг" зареєстроване як юридична особа 11.06.2020, види економічної діяльності: 64.99 - надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення) (а.с.13).
Судом встановлено, що 02.02.2020 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_2 укладено кредитний№1247078,відповідно допункту 1.1якого позикодавецьзобов`язуєтьсяна умовах,визначених цимДоговором,на строквизначений п.1.3Договору,надати позичальникугрошові кошти(фінансовийкредит)в сумі,визначеній уп.1.2Договору,а позичальникзобов`язуєтьсяповернути позикодавцюкредит,сплатити комісіюза наданнякредиту тапроценти закористування кредитому встановленийп.1.4Договору термінта виконатиінші зобов`язанняу повномуобсязі наумовах тав строки/терміни,що визначеніДоговором.Пунктами 1.2-1.4кредитного договорупередбачено,що сумакредиту становить10000,00гривень.Кредит надаєтьсястроком на30днів з02.02.2020.Термін поверненнякредиту ісплати комісіїза наданнякредиту тапроцентів закористування кредитом03.03.2020.Відповідно доп.1.5.1.комісія занадання кредиту1000,00грн,яка нараховуєтьсяза ставкою10,00відсотків відсуми кредитуодноразово.Згідно зп.1.5.2проценти закористування кредитом:6000,00грн,які нараховуються заставкою 2,00відсотків відфактичного залишкуза кожендень строкукористування кредитом.Відповідно доп.1.6стандартна (базова)процентна ставказа користуваннякредитом становить2,00відсотків відфактичного залишкуза кожендень користуваннякредитом.Згідно п.2.2.3.договору процентинараховуються застандартною (базовою)ставкою,що визначенап.1.6цього договору,яка єнезміною протягомвсього строкуфактичного користуваннякредитом позичальником,включаючи строк,що настаєза терміном(датою)повернення кредиту,визначеним п.1.4.,якщо позичальниквсупереч умовамцього договорупродовжує користуватиськредитом,окрім випадків,коли визначенав п.1.5.2процентна ставкає нижчоюза стандартну(базову)встановлену п.1.6.договору .Якщо визначенап.1.5.2процентна ставкає нижчоювід стандартної(базової)ставки,то увипадку невиконанняпозичальником умовцього договорущодо своєчасногоповернення кредитута сплативсіх платежів,проценти здня наступногоза днемвизначеним п.1.4продовжують нараховуватисьза базовоюставкою згідноп.1.6договору протягом60днів,після чогонарахування процентівможе бутизупинене абоприпинено товариствомв односторонньомупорядку.Відповідно доп.2.3.1позичальник занаявності відповідноїпропозиції позикодавцямає правона продовженнястроку користування/поверненнякредиту натаких самихумовах напевну кількістьднів доступнуу пропозиції,відповідно дорозділу 6правил.З п. 6.5 укладеного між сторонами договору вбачається, що цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (а.с.20-23).
Подана до суду позивачем анкета-заява на кредит № 1247078 від 02.02.2020 містить надану позичальником згоду, процес оформлення та розгляду заяви, прийняття рішення по заяві та погоджені умови кредитування по заяві (а.с. 12).
Відповідно до копії платіжного доручення № 14687931 від 02.02.2020, ТОВ "Мілоан" перерахувало на ім`я отримувача Шульга З.В. кошти згідно договору 1247078 в сумі 10000,00 гривень (а.с. 36).
Отже, ТОВ "Мілоан" умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в обумовленому договором розмірі.
Також судом встановлено, що 20.08.2020 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ " Діджи Фінанс" було укладено Договір факторингу №02/08, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за кредитними договорами, що укладені між ТОВ "Мілоан" та боржниками (а.с.24-30).
Відповідно до копії витягу з додатку до договір факторингу №02/08 , ТОВ "Діджи Фінанс" набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 1247078 від 02.02.2020 і загальна сума заборгованості становить 2750,00 грн, з яких: 10 000,00 грн залишок по тілу кредиту; 16500,00 залишок по відсотках (а.с. 10).
24.01.2022 між ТОВ "Діджи Фінанс" та ТОВ " ФК "Пінг-Понг" було укладено Договір факторингу №1/15, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за кредитними договорами, що зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с.31-35).
Відповідно до копії витягу до договору факторингу №1/15 від 24.01.2022, ТОВ "ФК "Пінг-Понг" набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 1247078 від 02.02.2020 і загальна сума заборгованості становить 2750,00 грн, з яких: 10 000,00 грн залишок по тілу кредиту; 16500,00 залишок по відсотках (а.с. 9).
Згідно із відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором 1247078 встановлено, що ОСОБА_2 має заборгованість перед ТОВ "Мілоан" станом на 02.05.2020 у розмірі 27500,00 грн, яка складається із заборгованості: по тілу кредиту 10000,00 грн; по відсоткам 16500,00 грн, по комісії 1000,00 грн. Також ОСОБА_2 сплатила прострочені відсотки у сумі 1500,00 грн(а.с.14-15).
27.03.2025 до суду надійшла відповідь Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області №01-21/2361/1 від 25.03.2025 з інформацією, що за даними автоматизованої системи "Реєстр територіальної громади" Добровеличківської селищної ради ОСОБА_1 , значиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 57).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.1046 вказаного Кодексу за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.2 ст.1050 цього Кодексу якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
За вимогами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
З наведеного можливо дійти висновку, що дійсно 02.02.2020 між відповідачем та ТОВ "Мілоан" в електронній формі на підставі оформлення та подання ТОВ "Мілоан" відповідної анкети-заяви на кредит №1247078 від 02.02.2020, підписаної позичальником одноразовим ідентифікатором та відправлення товариству електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір, було укладено договір про споживчий кредит, та відповідач була ознайомлена з усіма його істотними умовами та прийнла їх.
Суд зазначає, що без здійснення вказаних дій позивачем кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому суд доходить до висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, за яким з рахунку ТОВ "Мілоан", перераховано кошти шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки ОСОБА_2 , зареєстрованої останньою у особистому кабінеті на сайті miloan.ua.
В матеріалах справи відсутні докази оспорення ОСОБА_1 кредитного договору.
Відтак, оскільки відповідач взяла на себе певні зобов`язання, належним чином в установлений договором строк не виконала, за розрахунком позивача, на час звернення до суду, за нею рахується заборгованість за кредитним договором №1247078 від 02.02.2020, у загальному розмірі 27500,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 10000,00 грн, заборгованість за відсотками 16500,00 грн, заборгованість за комісією 1000,00 грн.
Таким чином, відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит та на отримання процентів за користування кредитом.
Поряд з цим, з огляду на надані суду матеріали, суд вважає, що не є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача комісії в розмірі 1000,00 грн виходячи з такого.
Так, положеннями п.1.5.1. кредитного договору №1247078 від 02.02.2020 комісія за надання кредиту 1000,00 грн, нараховується одноразово в момент видачі кредиту. Також п. 2.3.1 договору передбачена сплата комісії за продовження строку.
При цьому суд зважає на згідно ч. 2ст.8Закону України«Про споживчекредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у виді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Частиною 1 статті 11Закону України«Про споживчекредитування» визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Тобто, Закон України«Про споживчекредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зазначено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону N 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Умови договору, що обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законодавством, визнаються недійсними (речення перше частини першої статті 21ЗУ "Прозахист правспоживачів" у редакції, чинній до 13 січня 2006 року).
Суд на підставі приписів статті 55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», частини першої статті 21 ЗУ «Про захист прав споживачів у редакції», чинній до 13 січня 2006 року, пункту 6 частини першої статті 3 та частини третьої статті509ЦК України може визнати недійсною умову про плату (комісію) за управління кредитом (обслуговування його), інші подібні платежі, встановлені у договорі про надання споживчого кредиту, укладеному до 13 січня 2006 року (пункти 98 та 99 Постанови у справі № 363/1834/17).
У цій справі комісійна винагорода за надання кредиту відповідає загальним зобов`язанням кредитної установи та звичайній її діяльності, є обставиною укладення кредитного договору, оскільки без надання кредиту договір не вважався б укладеним з огляду наст. 1046 ЦК України, з позовної заяви та наданих до неї документів не вбачається інших сум, включених до складу комісії, ніж за надання кредиту.
З урахуванням вищевикладеного, у задоволенні вимоги про стягнення комісії за надання кредитну відмовити, з огляду на нікчемність положень пунктів кредитного договору, що визначають плату за обслуговування кредиту.
Згідно з ч. 1ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1ст.1080ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Згідно зі ст.1082ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови вказаного договору, не повернув отримані в борг грошові кошти та не сплатив проценти за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до суду за захистом порушеного права, відтак вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10000,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 16500,00 грн підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно дост. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті133та частин першої - третьої статті137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ч. 4ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У розумінніст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази, а саме: договір №43657029 про надання правової допомоги від 01.11.2024 укладений між ТОВ "Фінансова компанія «Пінг-Понг» та адвокатом Білецьким Б.М.; детальний опис робіт (надання послуг) виконаних адвокатом Білецьким Б.М. від 03.03.2025; акт №1247078 про підтвердження факту надання правничої (правової ) допомоги адвокатом від 03.03.2025; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №5618/10 (а.с.17-19, 16, 11 ).
Суд погоджується, що наведені у розрахунку витрати дійсно пов`язані з розглядом справи, але вважає, що їх розмір не є пропорційним до предмета спору з урахуванням значення справи для сторін.
Так, з огляду на складність справи, ціну позову та її значення для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тривалість та порядок судового провадження, суд переконаний, що витрати на правничу допомогу є дещо завищеними.
Оскільки рішенням суду позов задоволено повністю, в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами, чим відновлено порушене право позивача, що дає суду зазначити про здійснення адвокатом належного захисту в суді, враховуючи недотримання співмірності витрат на правничу допомогу, суд вважає, що необхідно зменшити розмір стягнень з відповідача на користь позивача понесені на правничу допомогу до суми 3000,00 грн, яка відповідатиме принципу розумності.
Відповідно дост.141 ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За наведеного,з відповідачанеобхідно стягнутина користьпозивача понесенісудові витратина сплатусудового зборув сумі 2290,27 грн .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 207, 526, 530, 1046, 1050, 1054, 1077, 1081 ЦК України, ст.12,13,81,137,141,263-265 ЦПК України, суд
У Х В А Л ИВ :
ПозовТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Пінг-Понг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Пінг-Понг" заборгованість за кредитним договором №1247078 укладеного 02.02.2020 в розмірі 26500 гривень 00 копійок (двадцять шість тисяч п`ятсот гривень 00 копійок), з яких: 10000,00 грн заборгованість за тілом кредиту;16500,00 грн заборгованість за відсотками .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 290 гривень 27 копійок (дві тисячі двісті дев`яносто гривень 27 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Пінг-Понг" витрати на правову допомогу у розмірі 3000 гривень 00 копійок (три тисячі гривень 00 копійок).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
В порядку п.4. ч.5ст.265 ЦПК Українизазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач -Товариство зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "Пінг-Понг" (07406, Київська область, місто Бровари, вулиця Симони Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 43657029);
відповідач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО
Судебное решение № 128656897, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області было принято 26.06.2025. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить ключевые сведения.
то решение относится к делу № 387/438/25. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: