Решение № 128648085, 07.07.2025, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1323/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Тарасюк А.М.

при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Дубровицька міська рада Сарненського району Рівненської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою та просить встановити факт належності їй Державних актів на право приватної власності на земельну ділянки серії ЯД №272137 від 03 вересня 2007 року та серії ЯД №272138 від 03 вересня 2007 року, в вона вказана як « ОСОБА_1 ».

Свої вимоги мотивує тим, що вона є власницею двох земельних ділянок, які належать їй на праві власності, зокрема: земельної ділянки площею 0,0273 га, для ведення особистого селянського господарства, розташована в АДРЕСА_1 , що на підставі рішення Дубровицької міської ради №187 від 02.03.2007 їй був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №272137 від 03.09.2007 та земельної ділянки площею 0,10 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташована в АДРЕСА_1 , що на підставі рішення Дубровицької міської ради №187 від 02.03.2007 їй був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №272138 від 03.09.2007.

Однак, у вищезазначених державних актах було допущено помилку, яка полягає у неправильному написанні по батькові, а саме зазначено, що державні акти належать « ОСОБА_1 », тоді як, згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 14 травня 1998 року Тернопільським МУ УМВС України в Тернопільській області, та в картці фізичної особи - платника податків, її по батькові є « ОСОБА_2 ».

Через дані розбіжності виникли сумніви, що дані земельні ділянки дійсно їй належать.

Вважає вказану помилку в написанні її по батькові допущено через неуважність осіб при видачі Державних актів на право власності на земельну ділянку.

Отримати нові Державні акти з виправленим по батькові неможливо, оскільки процедура складання державних актів на право власності на земельну ділянку регламентувалась Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженою наказом Держкомзему від 15.04.1993 №28 та Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Держкомзему від 04.05.1999 №43. При заповненні бланків державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою виправлення не допускалися.

З огляду на вказані обставини, вона позбавлена можливості в іншому, ніж у судовому порядку, встановити факт належності правовстановлюючого документу.

Заявниця зазначає, що встановлення даного факту необхідне їй для надання право розпоряджатися належними їй земельними ділянками та здійснювати усі правомочності як власника.

До початку судового засідання, через канцелярію суду, заявницею подано заяву про розгляд справи без її участі. Заявлені вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задоволити.

Представник заінтересованої особи Дубровицької міської ради в судове засідання не з`явився. Згідно заяви міського голови Б.Микульського, останній просить справу розглянути без участі представника за наявними матеріалами, не заперечують проти заявлених вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, як вбачається з доданих до матеріалів справи копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 14 травня 1998 року Тернопільським МУ УМВС України в Тернопільській області та картки фізичної особи платника податків (а.с.21-23), заявниця значиться як ОСОБА_1 .

Втім, у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯД №272137, виданому 03 вересня 2007 року на підставі рішення Дубровицької міської ради №187 від 02 березня 2007 року, зазначено, що він виданий ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , та яка є власником земельної ділянки площею 0,0273 га, що розташована в АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства (а.с.6).

Також, у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯД №272138, виданому 03 вересня 2007 року на підставі рішення Дубровицької міської ради №187 від 02 березня 2007 року, зазначено, що він виданий ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , та яка є власником земельної ділянки площею 0,10 га, що розташована в АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (а.с.13).

У той же час, з Витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки №НВ-9958304072025 та №НВ-9958305492025, які сформовані 10.04.2025 (а.с.7-11, 14-17) вбачається, що власником земельних ділянок з кадастровими номерами 5621810100:01:015:0059 та 5621810100:01:015:0058, що розташовані в АДРЕСА_1 є саме ОСОБА_1 .

Отже, як зазначає заявниця ОСОБА_1 , у вищевказаних державних актах наявна помилка у написанні її по батькові, як власника земельних ділянок, оскільки її по батькові значиться як ОСОБА_2 , а не ОСОБА_3 , як внесено у державні акти.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п. 12 вказаної постанови, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Виконуючи вимоги Закону, заявниця ОСОБА_1 16 травня 2025 року звернулася із заявою до Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області з проханням внести зміни у державні акти на право власності на земельну ділянку, де вказати її персональні дані відповідно до її паспорта.

Як вбачається з відповіді Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області від 19 травня 2025 року №326/0/6-25 (а.с.20) заявниці роз`яснено, що процедура складання державних актів на право власності на земельну ділянку регламентувалася Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженою наказом Держкомзему від 15.04.1993 №28 та Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Держкомзему від 04.05.1999 №43.

При заповненні бланків державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою виправлення не допускалися.

Виправлення помилок в державних актах було пов`язане з видачею нових державних актів, взамін тих, що містять помилки.

Оскільки з 2013 року державні акти не видаються, отримати новий державний акт взамін того, в якому міститься помилки, неможливо.

Також роз`яснено право заявниці у судовому порядку встановити належність правовстановлюючих документів.

Так, зі змісту п. 2.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04 травня 1999 року №43, яка діяла на момент видачі вищевказаного Державного акту та на даний час втратила чинність, вбачається, що заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою здійснюється державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються.

Відповідно до пункту 4.1. Інструкції, затвердженої наказом Держкомзему України від 22 червня 2009 року №325, яка втратила чинність на підставі Наказу Мінагрополітики України від 09 вересня 2013 року № 537, виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається .

Отже, можливість внесення змін чи виправлень до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою чи державного акта на право власності на земельну ділянку законодавством не передбачена.

Як вказує заявниця, наявна помилка у написанні її по батькові, як власника земельних ділянок вказаних у Державних актах на право власності на земельну ділянку серії ЯД №272137 та серії ЯД №272138 не дає їй можливість розпоряджатися належними їй земельними ділянками та здійснювати усі правомочності як власник.

Таким чином, заявниця не може належним чином розпоряджатися належними їй земельними ділянками чим порушується її право власності, передбачене ст. 328 ЦК України.

Стаття 14 Конституції України передбачає, що право власності громадян на землю гарантується Конституцією і це право набувається і реалізується громадянами виключно відповідно до закону.

Отже, досліджені докази вказують на те, що у правовстановлюючих документах, а саме у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯА №272137, виданого 03 вересня 2007 року та у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯА №272138, виданого 03 вересня 2007 року, допущено помилку у написанні по батькові власника, усунення якої є неможливим в позасудовому порядку, тому наявними є підстави для встановлення факту, що має юридичне значення.

Встановлення факту належності вказаного документу має для заявника юридичне значення, оскільки наявність такої розбіжності позбавляє її можливості повноцінно володіти та розпоряджатися своїм майном, а відтак суд вважає заяву заявника обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 265, 293, 294, 315, 319, 352, 354, 355 ЦПК України суд -,

У Х В А Л И В:.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Дубровицька міська ради про встановлення факту належності правовстановлюючих документів задоволити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючих документів: Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №272137 від 03 вересня 2007 року та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №272138 від 03 вересня 2007 року, в яких вона вказана як « ОСОБА_1 ».

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду Тарасюк А.М.