Решение № 128638549, 04.07.2025, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/809/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяви позивача від 11.01.2025 р. та ненадіслання заявнику відповіді у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.01.2025 р. і за наслідками розгляду цієї заяви прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією на підставі п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.24 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, однак відповідачем вказана заява залишилась не розглянутою. Позивач стверджує, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.24 ч. 1 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а тому для відновлення порушеного права позивача необхідно зобов`язати відповідача повторно розглянути його заяву і прийняти рішення, яким надати відстрочку від призову на військову службу. Після подання відповідачем відзиву на позов, позивач вказав, що не погоджується з підставами для відмови у наданні відстрочки від призову та неповідомлення відповідачем про прийняте рішення.

Відповідач заперечував проти задоволення позову та вказав, що заява позивача була розглянута та було прийнято протокольне рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову а військову службу під час мобілізації. Таким чином, відповідач вказує, що в діях ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутня бездіяльність, яку позивач просить суд визнати протиправною. З вказаних підстав відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Рух справи у суді

Судом відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

19.03.2025 р. до суду надійшло клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі на підставі п.8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Ухвалою суду від 21.03.2025 р. відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

11.01.2025 р. позивач подав до відповідача заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII та додав документи на підтвердження права на відстрочку. (а.с. 5, 8-13).

07.02.2025 р. позивач подав скаргу до ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо ненадання ІНФОРМАЦІЯ_5 відповіді на заяву про відстрочку. На вказану скаргу позивача у листі від 12.02.2025 р. проінформовано про невідповідність поданої позивачем заяви та наявність некоректних посилань на норми законодавства. (а.с. 6-7).

Матеріали справи містять повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.03.2025 р. №1718 про результати розгляду заяви позивача щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII та про прийняття протоколом від 17.01.2025 р. №02/25 відповідного рішення. (а.с. 19).

Також матеріали справи містять копію витягу з протоколу від 17.01.2025 р. №02/25 яким відмовлено у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. (а.с. 19).

Мотивувальна частина

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийняття оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та триває на момент виникнення спірних правовідносин.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ст. 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до положень ст. 23 Закону № 3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154), пунктом 1 якого визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Згідно з абз. 9 п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), яким, зокрема визначено процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

- голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

- члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відповідно до п. 59 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно з п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

З урахуванням наведеного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права мав прийняти рішення за наслідком розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову, із зазначенням причин неврахування тих чи інших доказів.

Судом встановлено, що 11.01.2025 р. позивач подав до відповідача заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII та додав документи на підтвердження права на відстрочку. Вказана заява доставлена до відповідача 14.01.2025 року.

Матеріали справи містять повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.03.2025 р. №1718 про результати розгляду заяви позивача щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII та про прийняття протоколом від 17.01.2025 р. №02/25 відповідного рішення.

Суд наголошує, що відповідач був зобов`язаний розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право позивача на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження заяви, тобто до 21.01.2025 року. При цьому, обґрунтувань та доказів звернення із запитами до органів державної влади та очікування від них відповіді відповідачем не повідомлено суду. Водночас, подана позивачем заява була розглянута лише 18.03.2025 р. з порушенням строків, визначених п. 60 Порядку № 560, що вказує на протиправну бездіяльність відповідача щодо своєчасного розгляду заяви від 11.01.2025 року.

Також матеріали справи містять копію витягу з протоколу від 17.01.2025 р. №02/25 яким відмовлено у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Як вбачається зі змісту вказаного протоколу за результатами розгляду заяви позивача від 11.01.2025 р., вказано, що заява подана не за формою додатку 4, надані документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку не відповідають переліку згідно додатку 5. Тобто, відповідачем фактично не було розглянуто по суті заяву позивача 11.01.2025 р., а відмовлено з формальних підстав невідповідності заяві за формою додатка 4 до Порядку № 560 без прийняття мотивованого рішення, із зазначенням причин неврахування тих чи інших доказів.

З вказаних підстав, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо належного розгляду заяви позивача від 11.01.2025 р.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено суду правомірність бездіяльності щодо несвоєчасного та неналежного розгляду заяви позивача 11.01.2025 р. у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією на підставі п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд вважає невірно обраним способом відновлення порушеного права, оскільки по факту заява та додані позивачем документи розглянуті не були, а у повідомленні відповідача від 18.03.2025 р. №1718 та протоколі від 17.01.2025 р. №02/25 вказується про формальні підстави невідповідності заяви за формою додатка 4 до Порядку № 560 без прийняття мотивованого рішення, із зазначенням причин неврахування тих чи інших доказів. Таким чином, відповідач відмовив у наданні відстрочки з формальних причин не розглянувши заяву по суті порушеного питання. З вказаних підстав, суд вважає, у спірних правовідносинах має місце бездіяльність суб`єкта владних повноважень, яка полягає як у несвоєчасному розгляді, так і не розгляді заяви позивача по суті. Отже, належним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача розглянути заяву про надання відстрочки від мобілізації та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

З вказаних підстав суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У зв`язку із задоволенням позову, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо несвоєчасного розгляду та не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 11.01.2025 р. у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.01.2025 р. про оформлення відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» по суті та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в сумі 605,60 грн згідно платіжної квитанції від 25.02.2025 р.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Суддя Т.М. Брезіна