Решение № 128616680, 04.07.2025, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/301/25

Єдиний унікальний №733/846/25

Рішення

Іменем України

04 липня 2025 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого судді Т.В. Карапиш

за участю секретарів О.П. Щур, Л.К. Пікуль,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 18550 гривень 00 копійок. Свої вимоги мотивував тим, що 26 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачкою було укладено договір про надання фінансового кредиту № 33577-09/2024 від 26 вересня 2024 року, відповідно до якого остання отримала від кредитодавця грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку останньої терміном на 120 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% в день (365,00% річних), денна процентна ставка складає 0,88% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного у п. 1.2 цього Договору. Кінцева дата погашення кредиту 23.01.2025 року. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідачки на веб-сайті в мережі Інтернет https://starfin.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію».

23 грудня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 23122024, у відповідності до умов якого, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату, права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників.

Відповідачка ОСОБА_1 не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування кредитом не сплачує. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом, що підлягають стягненню з позичальниці ОСОБА_1 станом на 23.12.2024 року становить 18550,00 грн., з яких: 7000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 6230,00 грн. заборгованість за відсотками; 5320,00 грн. заборгованість за штрафом. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 18550,00 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. В наданій заяві просила розглядати справу без її участі та не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с. 72).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином (а.с. 77). В наданій заяві просила суд розглядати справу без її участі (а.с. 65).

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожнастороназобов`язанадовести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимогабо заперечень,крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні, 26.09.2024 року відповідачка ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» із заявкою-анкетою Клієнта на отримання фінансового кредиту через веб-сайт товариства в мережі Інтернет https://starfin.com.ua (а.с. 10).

26 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 33577-09/2024 (а.с. 15-20), для підписання якого ОСОБА_1 використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором «W0140» відповідно до вимог частини 6 та 8 статті11і статті12 Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується копією довідки про ідентифікацію ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (а.с. 30), що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.4, 1.6 договору про надання фінансового кредиту № 33577-09/2024 від 26.09.2024 року, товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 7000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності в безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5168-74хх-хххх-3367, строком на 120 днів. Дата надання кредиту 26.09.2024 року. Дата погашення кредиту 23.01.2025 року. Процентна ставка становить 1 % на залишок заборгованості, фіксована. Денна процентна ставка 0,88% (7392,00/7000,00)/120*100% = 0,88%) застосовується у межаї строку кредитування, вказаного у п. 1.2 цього Договору.

У відповідності до Паспорту споживчого кредиту, мета отримання кредиту на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Пооцентна ставка відсотків річних 1 % в день, що становить 365,00 %, загальні витрати за кредитом 7392,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 14392,00 грн., реальна річна процентна ставка, відсотків річних 2439,14 % (а.с. 12-14).

Підтвердженням надання відповідачці у порядку, встановленому договором, кредитних коштів кредитодавцем, є копія повідомлення ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих. № 3426_250328153835 від 28.03.2025 року, відповідно до якої кредитором на користь позичальниці було здійснено перерахування коштів за допомогою системи iPay.ua у сумі 7000,00 грн., маска картки: НОМЕР_1 , номер транзакції НОМЕР_2 , дата та час платежу: 26.09.2024 20:00:21, маска картки: НОМЕР_1 яка була вказана відповідачкою в Заявці-анкеті Клієнта на отримання фінансового кредиту (а.с. 32), а також копія квитанції про зарахування № 521116190 від 26.09.2024 року (а.с. 33).

Крім того, як видно з повідомлення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 15.06.2025 року № 20.1.0.0.0/7-250611/56406-БТ, наданого на виконання ухвали Ічнянського районного суду Чернігівської області від 07.05.2025 року, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , в Банку емітовано картку № НОМЕР_4 , на яку 26.09.2024 року здійснено переказ коштів у сумі 7000,00 грн. (а.с. 75).

Таким чином, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі надало відповідачці грошові кошти на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак остання у порушення п. 4.4.2. Договору зобов`язання за вказаним договором не виконала.

Позивач зазначає, що 23 грудня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 23122024, у відповідності до умов якого, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату, права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників (а.с. 34-38).

17.04.2025 року на адресу відповідачки ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» направило досудову вимогу про погашення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 33577-09/2024 від 26.09.2024 року (а.с. 42).

Як видно з матеріалів справи, позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, має право на здійснення таких видів економічної діяльності, як 64.92 Інші види кредитування; 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення) (а.с. 43).

Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Пункт 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як визначено ст.ст.526,530,610, ч. 1 ст. 612 ЦК України,зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем/ у строк та в порядку, встановлені договором.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннямистатті 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1ст.12 Закону України «Про електронну комерцію»,моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис»,за умовивикористання коштівелектронного цифровогопідпису усімасторонами електронноїправової угоди;електронного підписуодноразовим ідентифікатором,визначеним цимЗаконом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правових висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлено, що зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконала та не надала суду доказів погашення заборгованості.

Що стосується переходу права вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 33577-09/2024 від 26 вересня 2024 року від первісного кредитора ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», то на підтвердження укладення договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 року позивачем надано копію договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 року, укладеного між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.с. 34-38); акт приймання-передачі письмового та електронного реєстру боржників від 23 грудня 2024 року до договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 року (а.с. 40) та платіжну інструкцію № 9471 від 23.12.2024 року (а.с. 41).

Також на підтвердження переходу права вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 33577-09/2024 від 26 вересня 2024 року позивачем надано копію Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 року, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , за договором № 10223-09/2024, укладеного 08.09.2024 року, дата закінчення 05.01.2025 року, в сумі 6540,00 грн., з яких: 2000,00 грн. сума основного боргу за кредитом, в валюті кредиту 2000,00 грн., 2140,00 грн. сума заборгованості по відсотках в валюті кредиту, 2400,00 грн. сума заборгованості по пеням/штрафам в валюті кредиту (а.с. 39).

Однак позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження переходу права вимоги від первісного кредитора ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП»до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» саме за договором про надання фінансового кредиту № 33577-09/2024 від 26 вересня 2024 року, укладеного між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачкою ОСОБА_1 .

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази щодо набуття ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» прав первісного кредитора, а отже, останнє позбавлене права пред`являти свої вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 33577-09/2024 від 26 вересня 2024 року, укладеного між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачкою ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1ст. 48 ЦПК України, сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.

Відсутність порушеного, не визнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

Зокрема, встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 910/15262/18, від 03 березня 2020 року у справі № 910/6091/19, від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.ч. 1, 2ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною першоюстатті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 6постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів з власної ініціативи і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів і в межах заявлених позовних вимог.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).

Таким чином, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи відсутність достовірних і допустимих відомостей щодо належного набуття позивачем прав первісного кредитора, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 6 ч.1ст. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Крім того, позивачем понесені і документально підтверджені (а.с. 8), витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову позивачеві в задоволенні позову в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4,19,76,81, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, ст. 257, ч.1 ст. 258, ч.1 ст. 261, ч.5 ст. 261, ст.ст. 264, 512, 514, 516, 526, 530, 610-611, 625, 629, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місце знаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 04 липня 2025 року.

Суддя Т. В. Карапиш