Постановление суда № 128543783, 01.07.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21794/24

Провадження № 2/752/2751/25

У Х В А Л А

01.07.2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

з участю секретаря судового засідання Шевченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без повідомлення учасників справи заяву про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», третя особа КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ГОЛОСІЇВСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА» про відшкодування шкоди завданої залиттям приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі визначений суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв С.О.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі було встановлено, що представником ОСОБА_1 , яка є позивачем у справі, вказаний адвокат ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4104 від 31.08.2010).

При цьому, головуючий суддя Чекулаєв С.О., у період з 2018 року по 2019 рік, проходив курс спеціальної підготовки у Національній школі суддів України в одній навчальній групі з ОСОБА_2 та має з ним дружні стосунки.

Згідно частини першої статті 34 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК України).

З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід (частина перша статті 39 ЦПК України).

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (частина перша статті 40 ЦПК України).

Відвід (самовідвід) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

У рішенні від 09.11.2006 у справі «Білуга проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення, оскільки йдеться про довіру, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати в людей.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

У своєму рішенні від 08.04.2010 у справі «Фельдман проти України» (заяви № 76556/01 та 38779/04) Європейський суд з прав людини визнав порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності.

Доцільність відводу судді від участі у розгляді справи у випадку, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді підтвердила і Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04.02.2020 у справі № 908/137/18 (провадження № 12-106гс19), в якій дійшла висновку, що хоч поведінка судді-доповідача й не дає жодних об`єктивних підстав вважати, що вона не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості під час розгляду справи, однак, враховуючи значення, яке має вирішення справи №908/137/18 для правової системи України, а також для того, щоб за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви в неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи, клопотання про відвід судді-доповідача необхідно задовольнити.

Відповідно до положення Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XX чергового з`їзд суддів України від 18.09.2024, суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід (стаття 15 Кодексу).

Суд звертає увагу, що положення зазначеної статті Кодексу випливають з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Вказаний принцип застосовується наступним чином. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Суд зазначає, що не вважає факт особистого знайомства з представником позивача підставою, яка унеможливлює винесення судом об`єктивного рішення у справі.

Водночас, з метою недопущення виникнення сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості головуючого судді при вирішенні справи в інших її учасників, головуючий суддя вважає за необхідне задовольнити самовідвід від розгляду цієї справи.

Враховуючи викладене, керуючись статтями: 36, 39, 40 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

заявити самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», третя особа КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ГОЛОСІЇВСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА» про відшкодування шкоди завданої залиттям приміщення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 01.07.2025.

Суддя: С.О. Чекулаєв