Решение № 128536550, 01.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 рокуСправа №160/12761/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСПРОМ" до Державної податкової служби України, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСПРОМ" до Державної податкової служби України, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12001018/32679601 від 04.10.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №3896 від 08.12.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Алекспром» №3896 від 08.12.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання до реєстрації.

- встановити судовий контроль в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом зобов`язання Державну податкову службу України (ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що на виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України позивачем було складено податкову накладну №3896 від 08.12.2023 року та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, але її реєстрацію зупинено із посиланням на п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Позивачем направлено копії відповідних документів, необхідних для проведення реєстрації зупиненої податкової накладної, однак за результатами розгляду поданих документів комісією прийнято рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних. Оскаржуване рішення позивач вважає необґрунтованим та таким, що порушує норми податкового законодавства, права та охоронювані законом інтереси позивача, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем подані контролюючому органу усі необхідні документи, що підтверджують правомірність складання податкової накладної.

Ухвалою суду від 06.05.2025 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачам строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було надано відзив на позовну заяву, в якому заперечили проти позову та зазначили, що 29.10.2024 від ТОВ «АЛЕКСПРОМ» (32679601) надійшло Повідомлення № 264 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. До Повідомлень був наданий пакет документів. Рішенням від 04.11.2024. (протокол №156/32-00-18-02-07) ТОВ «АЛЕКСПРОМ» (32679601) було остаточно відмовлено в реєстрації податкової накладної від 08.12.2023 №3896 у зв`язку з тим, що в наданих товарно-транспортних накладних на отримання продукції ТОВ «АЛЕКСПРОМ» від постачальників (ПрАТ «НАФТОГАЗВИДОБУВАННЯ», ТОВ «КОСУЛ»,) не заповнено усі графи: «до подорожнього листа №_», «вид перевезень», «дата і час виїзду з підприємства-вантажовідправника». В товарно-транспортній накладній на отримання продукції ТОВ «АЛЕКСПРОМ» від постачальника АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» №80109395 від 16.12.2023Р. дату виїзду підприємства-вантажовідпоавника вказано 16.12.2023р.,. а дату і час прибуття до вантажоодержувача та дату і час виїзду від вантажоодержувача вказано 15.12.2023р.. (прибуття на день раніше виїзду), шо має ознаку фіктивності.

Враховуючи, що ТОВ «АЛЕКСПРОМ» виписано податкову накладну на передплату, не надано документи по взаємовідносинах з ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОТРАНСНАФТА» (37425507) (видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, акт приймання-передачі продукції, рахунки), які б могли свідчити про реальність господарчої операції. Відповідач зазначає, що на дату ухвалення рішень, ТОВ «АЛЕКСПРОМ» (32679601) відповідав критеріям ризиковості платника податку на додану вартість відповідно до Постанови КМУ від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами).

Також, 15.05.2025 на адресу суду від відповідача Державної податкової служби України надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог також заперечував, посилаючись на те, що комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного рішення діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом. Також, зазначає, що дії по реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями, а тому позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

20.05.2025р. позивачем подано до суду відповідь на відзив, яка за змістом аналогічна доводам, викладеним в позовній заяві.

Дослідивши письмові докази, які містяться у матеріалах справи, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСПРОМ», код ЄДРПОУ 32679601, зареєстроване як юридична особа: 51250, Дніпропетровська область, Самарівський (стара назва - Новомосковський) район, сщ, Губиниха, вулиця Зоряна (стара назва - Берегового), буд.37.

На момент спірних правовідносин перебувало на обліку як платник податків в Східному міжрегіональному управління ДПС по роботі з великими платниками податків з 16.12.2003р. Статутний капітал - 22 000 грн., сформований повністю.

Основний вид діяльності:Виробництво продуктів нафтоперероблення (код КВЕД 19.20). Фактичні види діяльності: 19.20 - Виробництво продуктів нафтоперероблення, 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт; 46.71 - Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 20.59 - Виробництво іншої хімічної продукції н.в.і.у.; 46.19 - Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Для здійснення своєї діяльності позивач має достатню матеріально-технічну базу та трудові ресурси, виробничі потужності та основні засоби знаходиться на території комплексу з первинної переробки вуглеводневої сировини, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Самарівський (стара назва - Новомосковський) район, сщ, Губиниха, вулиця Зоряна (стара назва - Берегового), буд.37.

Позивачем для здійснення своєї діяльності 28.08.2019 отримано ліцензію на право виробництва пального реєстраційний номер 990114201900030 та ліцензію на право оптової торгівлі пальним реєстраційний номер 990614201900231 від 01.07.2019 р. У позивача працевлаштовано 298 працівників. Товариство має у себе на балансі власні та орендовані транспортні засоби в кількості 99 одиниць для перевезення товарів, які реалізовує та виробляє.

Позивач працює на ринку виробництва і збуту нафтопродуктів з 2008 року. Основним напрямком діяльності є оптова торгівля продуктами нафтоперероблення (Абсорбент газоконденсатний марки А, Суміш вуглеводнів. Бензино-лігроїнова фракція)/паливо альтернативне власного виробництва, а також такими як: різні розчинники складні органічні, конденсат газовий, етанол як складник бензину, сировина вуглеводнева, суміш вуглеводнів тощо). Підприємство самостійно виготовляє продукти нафтоперероблення такі як: Суміш вуглеводнів. Бензино-лігроїнова фракція згідно розробленого ТУ У 23.2-31514949-004:2009 (УКТ ЗЕД 2709.00.90.00) та Абсорбент газоконденсатний Марки А згідно розробленого ТУ У 23919929.011-2000 (УКТ ЗЕД 2709.00.90.00).

Зазначена продукція виготовляється з наступних компонентів: газовий конденсат, нафта, нафта сира які закуповуються підприємством на внутрішньому ринку.

22 березня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСПРОМ» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОТРАНСНАФТА» (код 37425507), що є покупцем, договір поставки №165/23 на поставку «Суміш вуглеводнів. Бензино- лігроїнова фракція» (ТУ У 23.2-31514949-004:2009) на умовах поставки ЕXW з навантаженням.

У зв`язку з виконанням Позивачем свого обов`язку по поставці товару, що визначено відповідними господарськими договорами укладеними з ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОТРАНСНАФТА», Позивач протягом грудня 2023 року було здійснено поставку замовленого товару покупцеві.

Позивачем, за правилом першої події було складено податкову накладну №3896 від 08.12.2023р. та направлено до органів Державної податкової служби України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Але, реєстрація зазначеної податкової накладної була зупинена після подачі її на реєстрацію. У квитанції до податкової накладної причиною зупинення реєстрації зазначено: «Реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.»

Позивачем на адресу податкового органу було надіслано Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Однак за результатами розгляду пояснень ТОВ «АЛЕКСПРОМ», Відповідачем 2 було прийняте Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12001018/32679601 від 04.11.2024;

Підставою для прийняття зазначеного рішення Відповідачем2 зазначено: Надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 185.1 статті185 Податкового кодексу України (далі -ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7статі201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/ розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, та ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019р., №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Даний Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту187.1статті187, абзацу першого пунктів 201.1,201.7,201.10 статті2 01 Податкового кодексу України(далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165, передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Так, Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16. 1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49. 18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивача віднесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, як такого, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, на підставі наявної податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу на те, що в квитанції, якою реєстрацію податкової накладної зупинено, відсутня інформація, щодо того, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Позивачем було надано Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/ розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено, які складені із дотриманням вимог чинного законодавства. Даних факт не заперечувався відповідачами.

Проте, незважаючи на надані позивачем пояснення, документи, Комісією було прийнято оскаржувані Рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, в Рішенні зазначено, що підставами відмови в реєстрації податкової накладної є надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.

Отже, форма Рішення передбачає чітке зазначення документів, які не були надані платником податків ( відповідні документи необхідно підкреслити), проте, в Рішенні не було підкреслено жодного документу та не вказано в чому саме полягало порушення в наданих документах.

Таким чином, суд вважає, що рішення №12001018/32679601 від 04.11.2024 року є необґрунтованим та таким, що прийнято без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, суд доходить висновку, що за відсутності конкретної пропозиції про необхідність надання певних документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, які подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 виклав правову позицію, у відповідності до якої за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Одночасно суд зазначає, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є обґрунтованим та вмотивованим, та не містить переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, оскільки не встановлює, які саме первинні документи позивач не надав податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних позивача.

Суд зазначає, що у відповідності до п.201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг. Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 року № 1486/12/13-13 реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

У свою чергу визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених у пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Отже, податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.

Зважаючи на викладене, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Застереження щодо конкретної дати, з якої податкова накладна є прийнятою і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, поряд із визнанням протиправним власне неприйняття податкової накладної для реєстрації, є правомірним. Отже, незалежно від того, чи містить вимога позивача прохання щодо визначення дати, з якої податкова накладна є прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд з метою захисту прав позивача повинен вказати відповідну дату в резолютивній частини постанови.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №3896 від 08.12.2023 року.

З приводу вимог позивача щодо встановлення судового контролю в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом зобов`язання Державну податкову службу України (ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 6 ст. 245 КАС України, у випадках, визначених у частинах третій - п`ятій цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.

Суд виходить з того, що обов`язковому виконанню підлягають судові рішення, що набрали законної сили. Отже, після набрання рішенням суду на користь позивача воно підлягатиме виконанню.

Стосовно вимоги про встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення, суд зазначає, що положеннями статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а саме: суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 382 КАС України, за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання (ч. 6 ст. 382 КАС України).

З аналізу наведених положень КАС України вбачається, що суд наділений правом під час ухвалення рішення у справі встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення.

При цьому, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можлива, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади.

Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов`язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність. Разом із цим, позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що прийняте рішення суду не буде виконуватись відповідачем тривалий час.

Отже, в даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконання рішення суду, відтак вказане клопотання не підлягає задоволенню.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2422,40 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2422,40 грн. підлягає стягненню з відповідачів у рівних частинах за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. . 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСПРОМ" (вул. Берегового, 37,с-ще Губиниха,Самарівський р-н, Дніпропетровська обл.,51250, код ЄДРПОУ 32679601) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, м. Дніпро, пр-т. О. Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська плоша, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12001018/32679601 від 04.10.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №3896 від 08.12.2023 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Алекспром» №3896 від 08.12.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання до реєстрації.

Стягнути з Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСПРОМ" судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСПРОМ" судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Златін