Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/12321/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
23 квітня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі «Електронний суд» 22.04.2025 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, у якій представник позивача просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром 23610 грн. з 01.03.2025 року;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2025 року.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 25.04.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст.262 КАС України); витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи, що стосуються предмету та підстав позову; зобов`язано позивача надати суду копію запиту його представника до відповідача, на який отриманий лист від 19.03.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є пенсіонером ОВС з 31 грудня 2008 року, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за вислугою років згідно Закону 2262. З метою з`ясування правових та фактичних підстав обмеження пенсії позивача максимальним розміром, адвокат Сначов Ю.М., діючи в інтересах позивача, звернулась з адвокатським запитом до відповідача. Листом ГУПФ України в Херсонській області від 19.03.2025 2100-0307-8/10414 відповідач надав розрахунок пенсії позивача, з якого вбачається, що позивачу нараховується пенсія в розмірі 26568,67 грн., але фактично позивачу сплачується пенсія в розмірі 23610, тобто на 2958,67 грн. менше від нарахованого розміру. Обмеження пенсії позивача розміром 23610 грн. Відповідач пов`язує з обмеженням пенсії максимальним розміром та виконанням рішення ООАС від 31.10.2023 у справі № 420/15911/23. Так, відповідач в листі від 19.03.2025 2100-0307-8/10414 вказав наступне. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-ХІІ. При виконанні рішення суду, яким зобов`язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги інших доплат, встановлених законодавством) встановлюється станом на дату, з якої судом зобов`язано провести перерахунок, та її розмір не переглядається до того часу, коли розмір пенсії відповідатиме максимальному розміру пенсії відповідно до законодавства. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі № 420/15911/23, (постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 залишено без змін), яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років із включенням щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» починаючи з 01 лютого 2022 року, в повному обсязі, без обмеження максимальним розміром пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність (максимальним розміром), з урахуванням вже проведених виплат, у лютому 2024 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в межах покладених зобов`язань. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі № 420/15911/23 розмір пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги) визначено станом на 01.02.2022 року - 19454,95 грн. Оскільки розмір пенсії ОСОБА_1 , визначений на виконання рішення суду, є нижчий за максимальний розмір пенсії відповідно до законодавства, з 01.03.2024 розмір пенсії ОСОБА_1 до виплати складає 23610,00 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 23610.00. З відповіді ГУПФУ на адвокатський запит та наведеного в ньому розрахунку пенсії позивача, вбачається, що відповідач відповідно до вищезазначеного, нараховує позивачу пенсію в розмірі 26568,67 грн., але безпідставно обмежує її максимальним розміром 23610.00 грн.
08.04.2025 року відповідач подав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що оскільки пенсія за вислугу років ОСОБА_1 призначена до 12.04.2023, відсутні підстави для виплати пенсії без обмеження максимальним розміром. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ призначену з 31.12.2008 року. Згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 року №3668 Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Пенсія позивачу перерахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства та на підставі наданих уповноваженим органом документів, тому підстави для задоволення позову відсутні.
28.04.2025 року на виконання ухвали суду про відкриття провадження у справі позивач надав копію запиту його представника до відповідача, на який отриманий лист від 19.03.20245 року.
19.05.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, вважає, що доводи, викладені у відзиві відповідача не підлягають врахуванню судом, а позов підлягає задоволенню та зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідач звертає увагу суду на Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 12.10.2022 No 7-р(ІІ)/2022, яке безпосередньо стосується питання обмеження розмірів пенсії. При цьому вказує, що «На сьогодні законодавче регулювання питання щодо обмеження розмірів пенсій, призначених за Законом №2262, для зазначеної категорії осіб відсутнє». Відповідач визнає відсутність законодавства, яке б обмежувало б максимально граничний розмір пенсії. Пенсія за вислугу років ОСОБА_1 призначена до 12.04.2023, відсутні підстави для виплати пенсії без обмеження максимальним розміром. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011 року. Застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 No7-рп/2016, а не норми Закону No3668-VI. Підставою для розгляду справи та винесення Другим сенатом Конституційного Суду України Рішення від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022, на яке посилається відповідач, було звернення суб`єктів права на конституційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які звернулися до Конституційного Суду України з клопотаннями визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами.
Розглянувши наявні матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15), отримує пенсію згідно Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб за вислугу років, основний розмір пенсії - 86% відповідних сум грошового забезпечення (а.с.44). Перебуває на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (а.с. зворот 44-45).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі № 420/15911/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років із включенням щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» починаючи з 01 лютого 2022 року, в повному обсязі, без обмеження максимальним розміром пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність (максимальним розміром), з урахуванням вже проведених виплат.
Згідно перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року підсумок пенсії визначений у розмірі 26568,67грн., пенсія обмежена до виплати максимальним розміром 23610,00грн. (а.с.21), при цьому до підсумку пенсії включена доплата 2000грн.
На виконання адвокатського запиту представника позивача (а.с.33), листом від 13.03.2025 року відповідач повідомив, що розмір пенсії позивача з 01.03.2025 року на виконання постанови Кабінету міністрів України №209 проіндексований та виплачується з урахуванням виконання рішення у справі №420/15911/23, розмір пенсії не перевищує максимальний, тому обмеження відповідно до постанови №1 від 03.01.2025 року відсутні (а.с.20-21).
Не погоджуючись із обмеженням пенсії максимальним розміром при її перерахунку з 01.03.2025 року, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними..
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2025 року, проте до виплати пенсія обмежена максимальним розміром.
01.01.1992 року введений в дію Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У такій редакції вказану частину ст. 43 Закону №2262-XII викладено відповідно до Закону № 3668-VI від 08.07.2011.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи № 3668-VI від 08.07.2011, який набрав чинності 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати 10740 гривень.
У зв`язку з чим, на підставі вказаного Закону були внесені зміни до ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Так, згідно ч. 7 ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
В мотивувальній частині вказаного рішення, а саме в п.2.3. Конституційний Суд України, зазначив, що з підстав, наведених у цьому Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262, згідно з якими "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
При цьому, у відповідності до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року (вказана вище Справа № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення по справі №7-рп/2016 від 20.12.2016 року є втрата чинності із 20 грудня 2016 року положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Таким чином, з 20.12.2016 року ч.7 ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб втратила чинність.
Що ж до приписів Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб слова і цифри у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року замінено словами і цифрами по 31.12.2017 року слід зазначити наступне.
Буквальне розуміння змін внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 року №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відсутня норма ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
При цьому, слід зазначити, що у 2019-2021 роках будь-яких змін до ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб не вносилось.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.
Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2025 року зі встановленням обмеження її максимальним розміром, що визнається відповідачем.
Конституційний Суд України неодноразово висновував стосовно того, що заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Таким чином, дії відповідача щодо застосування обмеження перерахованої та виплачуваної позивачу пенсії максимальним розміром є протиправними, ними порушені права позивача та знівельовано збільшення розміру пенсії після перерахунку за рішенням суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем законність оскаржуваних дій не доведена, а його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», інші витрати для розподілу відсутні.
Підстави для встановлення судового контролю, передбачені ч.ч.5,6 ст.382 КАС України, згідно п.6-1 ч.1 ст.244 КАС України наразі відсутні.
Керуючись ст. ст.143, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у вигляді обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром 23610 грн. з 01.03.2025 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2025 року.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст.293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057; адреса: вул. Валентини Крицак, буд. 6, м. Херсон, 73036).
Суддя М.М. Аракелян
Судебное решение № 128502222, Одеський окружний адміністративний суд было принято 30.06.2025. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные данные.
то решение относится к делу № 420/12321/25. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: