Решение № 128499347, 30.06.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 рокуСправа № 160/30170/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 22.11.2023 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

26.12.2023 до суду надійшла подана в порядку усунення недоліків позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, оформлене листом № 16140-15007/Л-8-0500/23 від 22.08.2023, про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до загального трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.09.1984 до 10.09.1985;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.07.2023 про перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком, призначену з 27.07.2022 відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На заяву позивача від 27.07.2023 про перерахунок пенсії відповідач відмовив листом № 16140-15007/Л-8-0500/23 від 22.08.2023, у якому зазначено, що період роботи з 01.09.1984 до 10.09.1985 не зараховано до загального страхового стажу через недоліки у записах трудової книжки. Позивач вважає протиправною таку відмову, оскільки спірний період підтверджується записами у його трудовій книжці. Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки з вини роботодавця чи інших уповноважених осіб не може бути підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії з урахуванням спірного періоду роботи. Відповідач у разі необхідності може звертатися з відповідними листами, запитами до підприємств, установ, організацій з метою отримання у тому числі уточнюючих довідок, архівних документів, які містять відомості про періоди роботи.

Ухвалою суду від 01.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

12.01.2024 надійшла подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» заява Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка за своїм змістом є відзивом та у якій відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що за результатами розгляду заяви позивача від 04.08.2022 про призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області з 27.07.2022 йому призначено пенсію за віком з урахуванням загального страхового стажу 29 років 05 місяців 01 день (період роботи з 01.09.1984 до 10.09.1985 не було зараховано). За результатами розгляду заяви позивача від 30.11.2022 про перерахунок пенсії до його страхового стажу зараховано період проходження строкової військової служби з 05.04.1981 до 14.06.1984, проведено перерахунок пенсії з дати її призначення. 27.07.2023 позивач подав звернення про перерахунок пенсії. До загального страхового стажу не зараховано період роботи з 01.09.1984 до 10.09.1985 відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки відсутні посада і розшифровка підпису відповідальної особи. Для зарахування стажу необхідно надати уточнюючу довідку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якого зареєстроване у м. Краматорську Донецької області, фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи у м. Жовті Води Дніпропетровської області, що встановлено з довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.04.2022 № 1217-5001160912, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком, призначену вказаним управлінням з 27.07.2022 на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копією рішення про призначення пенсії № 053130009452 від 15.08.2022.

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 , заповнена вперше 01.04.1981 у Чернігівському відділі робітничого постачання управління робітничого постачання Міністерства геології УРСР, містить, зокрема, записи про його зарахування 01.04.1981 поваром котлопункта на час роботи бурової, звільнення 10.04.1981 у зв`язку з призовом на військову службу, запис про службу в Радянській Армії, записи про прийняття 01.09.1984 коком на счс-1235 і в члени рибколгоспу (пр. № 10 від 03.09.1984), звільнення 10.09.1985 з членів рибколгоспу «Заветы Ильича» за угодою сторін (протокол № 12 від 10.09.1985). Запис про звільнення скріплено підписом та печаткою відділу кадрів. Перед підписом міститься запис «о.к.», посаду, прізвище та ініціали уповноваженої особи не зазначено.

Відповідно до розрахунку стажу позивача (форма РС-право) страховий стаж ОСОБА_1 , обчислений станом на 31.07.2022, становить 33 роки 02 місяці 05 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи з 01.09.1984 до 10.09.1985.

Листом відповідача № 16140-15007/Л-02/8-0500/23 від 22.08.2023 за результатами розгляду звернення позивача від 27.07.2023 відповідно до Закону України «Про звернення громадян» повідомлено, що пенсію йому призначено з урахуванням страхового стажу 33 роки 02 місяці 05 днів. До загального страхового стажу не зараховано період роботи з 01.09.1984 до 10.09.1985 відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки відсутні посада і розшифровка підпису відповідальної особи. Для зарахування стажу необхідно надати уточнюючу довідку.

До позовної заяви не додано копію звернення позивача від 27.07.2023 та у копіях матеріалів з пенсійної справи позивача, доданих до відзиву, копія вказаного звернення відсутня. До відзиву додано копії заяви позивача від 04.08.2022 про призначення пенсії та від 30.11.2022 про перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною страхового стажу, набутого до 01.01.2024. На підставі заяви від 30.11.2022 відповідачем прийнято рішення про перерахунок пенсії № 053130009452 від 06.12.2022.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі також Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Наведене кореспондується положеннями ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162, діяла на час внесення записів про роботу позивача з 01.09.1984 до 10.09.1985, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу.

У трудові книжки за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів наступних документів: про роботу як члена колгоспу - у тих випадках, коли чинним законодавством передбачено залік цієї роботи до загального трудового стажу робітників і службовців (підпункт «г» пункту 2.17 Інструкції).

Згідно з пунктом 2.26 Інструкції запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з дотриманням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 дата звільнення; у графі 3 причина звільнення; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дату та номер. Днем звільнення вважається останній день роботи.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

З 29.07.1993 порядок ведення трудових книжок регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58 від 29.07.1993), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.

За приписами пункту 1.1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників», заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Пунктом 1.2 Інструкції № 58 передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з п.4.1 Інструкції № 58 від 29.07.1993 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок № 637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Суд зазначає, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення страхового стажу.

Записів у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 для підтвердження його стажу достатньо, оскільки у трудовій книжці зазначено період його роботи з 01.09.1984 до 10.09.1985, записи про вказаний період роботи містять реквізити наказів, на підставі яких їх внесено, засвідчені підписом уповноваженої особи відділу кадрів, скріплені печаткою відділу кадрів.

Відповідач не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, і право на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що трудова книжка позивача НОМЕР_1 містить неправдиві або недостовірні відомості щодо періодів трудової діяльності ОСОБА_1 , тому зазначені відповідачем недоліки, а саме відсутність зазначення посади і розшифровки підпису відповідальної особи у записі про звільнення 10.09.1985, не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні періоду трудової діяльності позивача з 01.09.1984 до 10.09.1985 згідно з вказаною трудовою книжкою до страхового стажу, що враховується при обчисленні пенсії.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправно не зараховано до загального страхового стажу позивача період його роботи з 01.09.1984 до 10.09.1985, оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідній роботі, а не формальні неточності у документах.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Дослідивши надані докази, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.09.1984 до 10.09.1985, зобов`язання відповідача зарахувати такий період до його загального страхового стажу та з урахуванням вказаного періоду роботи провести перерахунок пенсії позивача з дати її призначення 27.07.2022.

Звернення позивача від 27.07.2023 було розглянуто відповідачем відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та листом № 16140-15007/Л-02/8-0500/23 від 22.08.2023 надано відповідь на вказане звернення із зазначенням підстав незарахування спірного періоду роботи позивача до його загального страхового стажу. Вказаний лист не є рішенням (індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень) про відмову у перерахунку пенсії. Рішення про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідачем не приймалось, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог в частині обрання способу захисту прушеного права позивача, оскільки відповідачем було допущено саме протиправну бездіяльність, а не вчинено дії як зазначає позивач, щодо незарахування спірного періоду роботи до загального страхового стажу позивача.

Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.3380980672.1 від 25.12.2023.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.09.1984 до 10.09.1985.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.09.1984 до 10.09.1985, та з урахуванням зазначеного періоду провести з 27.07.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010.

Повний текст рішення складено 30.06.2025.

Суддя В.В. Рянська