Постановление суда № 128480947, 27.06.2025, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 761/16701/25

Провадження № 2/541/1275/2025

У Х В А Л А

27 червня 2025 року м.Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Третяк О. Г. розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (адреса: Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ, 02090) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

З Шевченківського районного суду м. Києва до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області на підставі ухвали судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.04.2025 надійшли матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, для розгляду за підсудністю, оскільки місцем реєстрації відповідача є АДРЕСА_2 .

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, а саме з сформованої відповіді № 1325777 від 28.04.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру - місцем реєстрації відповідача є АДРЕСА_2 .

Таким чином, суддя встановив, що відповідач зареєстрований на території, на яку розповсюджується юрисдикція Гадяцького районного суду Полтавської області, оскільки вказаний населений пункт знаходився у межах територіальної юрисдикції даного суду до утворення (ліквідації) районів.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

За нормами п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд передає справу на розгляд іншого суду.

Постановою ВРУ від 17.07.2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» були утворені нові райони.

Зміна адміністративно-територіального устрою не означає автоматичної зміни системи судоустрою, адже згідно ст. 125 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.

Цей же Закон, у ст. 21 визначає, що місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах).

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

А відповідно до п.3-1 до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Шевченківським районним судом м. Києва без врахування вищевказаних положень законодавства було направлено справу до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області.

Статтею 32 ЦПК України встановлено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи те, що дана справа направлена Шевченківським районним судом м. Києва з порушенням правил, встановлених ст. 31 ЦПК України, направлення справи до належного суду не може вважатися спором про підсудність.

Питання підсудності регулюються відповідними процесуальними кодексами. Встановивши загальні правила підсудності, законодавець, разом з тим, передбачив обставини, за яких участь судді у справі, віднесеної до компетенції, недопустима, зважаючи на неможливість забезпечити неупередженість суду. Отже, принцип законного судді є фундаментом правил підсудності, він являє собою суттєву гарантію правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, відіграє роль судоустрійної засади, через його реалізацію досягається виконання завдань судочинства.

Зазначене розуміння принципу законного судді охоплюється також положеннями права на повноважний суд та включається до закріпленої у міжнародно-правових актах засади здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Таким чином, є всі підстави розглядати як принцип організації судової влади і судочинства в Україні - здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Вимога розгляду справи судом, встановленим законом, передбачає здійснення правосуддя спеціально створеним згідно з законом юрисдикційним органом - судом, який уповноважений на підставі норм вирішувати питання у межах його компетенції.

Комплексне поняття «належний суд» включає в себе дві складові: суд як орган судової системи та суд як суддя чи декілька суддів, що становлять його склад. Тобто, належний суд у розумінні належного судового органу може бути позначений поняттям «компетентний суд», що використовується у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, чи поняттям «повноважний суд», що застосовується Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Враховуючи те, що поняття «компетенція» є більш широким, доцільнішим є використання терміну «компетентний суд», під яким розуміється суд, наділений компетенцією розглянути ту чи іншу справу, яка підсудна даному суду, відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, компетентний суд є не окремим абстрактним поняттям, а набуває свого значення лише стосовно розгляду та вирішення певної справи чи категорії справ, підсудних цьому судові, саме тих справ, на які поширюється юрисдикція цього суду. Отже, компетентним судом є орган судової системи держави, наділений компетенцією здійснювати правосуддя (юрисдикцією) у справах, що відповідно до закону йому підсудні. Відповідно правом особи на компетентний суд є її нічим не обмежене та безумовне право звернутися до того суду судової системи держави, який наділений відповідною компетенцією щодо розгляду підсудної йому справи.

Системний аналіз наведеного свідчить про те, що розгляд справи судом з порушенням правил підсудності свідчить про те, що справа розглянута некомпетентним (неповноважним) судом.

Розгляд і вирішення справи неповноважним судом є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Виходячи з наведеного вище, матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передані до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з порушенням правил підсудності.

Відкриття провадження у справі порушить визначення розгляду справи належним судом, що в свою чергу буде свідчити про розгляд справи некомпетентним судом, а відтак є підставою для скасування рішення суду ухваленого за наслідком розгляду цієї справи, у зв`язку з чим, з метою попередження розгляду справи неповажним судом, оскільки справа непідсудна Миргородському міськрайонному суду Полтавської області, вважаю за необхідне направити за підсудністю матеріали цивільної справи до Гадяцького районного суду Полтавської області (вул. Лесі Українки, 6, м. Гадяч, Полтавська область, 37300), так як с. Веприк до проведення адміністративно-територіальної реформи перебувало у складі Гадяцького району Полтавської області.

Керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 187, 353 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передати за підсудністю на розгляд Гадяцькому районному суду Полтавської області, адреса: вул. Лесі Українки, 6, м. Гадяч, Полтавська область, 37300.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення ухвали.

Суддя: О. Г. Третяк