Решение № 128473585, 25.06.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2569/25

Провадження № 2-а/346/96/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю секретаря Урбанович І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом адвоката Романенчука Андрія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

в с т а н о в и в:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваною постановою від 11.05.2025 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. В даній постанові вказано, що 11.05.2025 року о 21:36 год. в м. Коломия, по вул. Моцарта, Івано-Франківській області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Caddy», номерний знак « НОМЕР_1 », у темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар, чим порушив п. 19.1 б ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.122 ПДР України.

З даною постановою позивач не погоджується, вважає її безпідставною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Зазначає,що поведінкаводіїв автомобіліву темнупору добирегулюється п.19.1 а ПДРУкраїни,який прямопередбачає обов`язокрухатися зувімкненим ближнімсвітлом фарабо деннимиходовими вогнями,що свідчитьпро неправильнезастосування нормматеріального права,що єсамостійною підставоюдля скасуванняпостанови.При винесенніоскаржуваної постановипрацівник поліціїне дослідивта ненадав дляознайомлення докази,які бпідтверджували фактвчинення адміністративногоправопорушення,та заповнивлише інформаціюпро водія,транспортний засіб,місце вчиненняправопорушення,а п.7 До постановидодаються незаповнений.Інші пунктипостанови такожне містятьвідомостей щододолучення донеї будь-якихдоказів,а самевідеозапису,фото.Його неознайомлювали зізмістом постановита матеріаламисправи,докази керуванняним транспортнимзасобом відсутні.Тому позивачпросить скасуватиоскаржувану постанову,а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.

12.06.2025 року представник відповідача Корнутій М.В.через систему «Електронний суд» подав досуду відзивна позовнузаяву,в якомувказав,що 11.05.2025 року під час патрулювання виявлено автомобіль марки «Volkswagen Caddy», номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_1 , що рухався в м. Коломия, по вул. Моцарта, Івано-Франківської області, в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар, чим порушив п. 19.1 ПДР України. Інспектор поліції, підійшовши до автомобіля, представився, пояснив суть транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, поліцейським роз`яснено ОСОБА_1 його права, заслухано пояснення та після розгляду справи винесено оскаржувану постанову. Факт вчинення правопорушення підтверджується відеозаписом з бодікамери працівника поліції, на якому ОСОБА_1 особисто підтверджує свою згоду з винесеною постановою, а також визнає факт керування транспортним засобом без увімкнення ближнього світла фар. Позивач у свою чергу не надав жодних доказів, які б спростовували факт вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення. Враховуючи вищенаведене, представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.05.2025 року відкрито спрощене позовне провадження в даній справі, без повідомлення (виклику) сторін.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частиною 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що оскаржуваною постановою в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4708224 від 11.05.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. В цій постанові вказано, що 11.05.2025 року о 21:36 год. в м. Коломия, по вул. Моцарта, Івано-Франківській області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Caddy», номерний знак « НОМЕР_1 », у темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар, при перевірці документів не мав при собі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чим порушив п. 19.1 б ПДР України (порушення водіями мопедів, гужового транспорту використання освітлювальних приладів в темну пору в умовах недостатньої видимості), за що передбачена відповідальність ч.2 ст.122 ПДР України (а.с.13).

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

В п.24постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства в справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»вказано, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до п.19.1ПДРУкраїни у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: a) на всіх механічних транспортних засобах фари ближнього (дальнього) світла; б) на мопедах (велосипедах) і гужових возах (санях) фари або ліхтарі; в) на причепах та транспортних засобах, що буксируються, габаритні ліхтарі.

Як встановлено ч. 1, 3ст. 73 КАС Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 3ст. 77 КАС Українипередбачено, що докази до суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до положень ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Суд звертає увагу, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Лише фіксація саме вчинення адміністративного правопорушення позивачем, а не притягнення до адміністративної відповідальності, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом у справі.

Відповідно до практики Верховного Суду приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 70 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення судами попередніх інстанцій рішень у цій справі) не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення (постанова від 13 лютого 2020 року у справі №524/9716/16-а, від 05 березня 2020 року у справі №607/7987/17).

Враховуючи вимоги ст.19 Конституції Українита ч.2ст.2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем, як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа №743/1128/17), від 15 листопада 2018 року (справа № 524/7184/16-а).

Відповідно до правил ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови.

Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення та притягнення останнього до адміністративної відповідальності з дотриманням визначеної законом процедури.

Так,зі змістуоскаржуваної постановивбачається,що позивачуінкримінується вчиненняадміністративного правопорушення,передбаченого ч.2ст.122КУПАП,за порушенняп.19.1«б» ПДРУкраїни,який передбачає,що втемну порудоби тав умовахнедостатньої видимостінезалежно відступеня освітленнядороги натранспортному засобі,що рухається,повинні бутиввімкнені такісвітлові пристрої:на мопедах(велосипедах)і гужовихвозах (санях) фариабо ліхтарі.Разом зтим докази,які бпідтверджували те,що 11.05.2025року о21:36год.позивач здійснюваврух намопедах (велосипедах)і гужовихвозах (санях),суду ненадані.Із переглянутоговідеозапису,який долученопредставником відповідачадо відзиву,встановлено,що ОСОБА_1 вказаного днякерував транспортнимзасобом марки«VolkswagenCaddy»,номерний знак« НОМЕР_1 ».Водночас, як вжезазначалось, згідно з п.19.1 «а» ПДР України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах фари ближнього (дальнього) світла, однак, порушення вказаного пункту позивачу не інкримінується.

Слід зазначити, що відповідачем в якості доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення надано відеозаписи з бодікамери поліцейського та відеореєстратора, однак, з оскаржуваної постанови інформацію щодо здійснення фото- або відеофіксації правопорушення, яке ставиться у вину позивачу, технічного запису, яким здійснено таку відеофіксацію, встановити не можливо, в графі 7 «До постанови додаються» постанови серії ЕНА №4708224 відповідна інформація відсутня.

Суд зауважує, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року в справі № 524/5536/17, від 17.07.2019 року в справі №295/3099/17, від 05.03.2020 року в справі №607/7987/17.

Підсумовуючи вищенаведене, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд дійшов висновку, що відповідачем при винесені оскаржуваної постанови не належним чином задокументовано наявність правопорушення, що унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Відповідно до ч.1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннямист.132 КАС Українипередбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн. (а.с. 6). Однак, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18.03.2020 року, згідно з якою у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн.

На підставі наведеного, та ст.ст. 245,247, 251,252, 280, 283, 288 КУпАП, керуючись ст.ст. 12, 19-20, 72-77, 139, ч.4 ст.229, ст.ст. 244-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4708224 від 11.05.2025 року, винесену інспектором Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Чукуром Любомиром Васильовичем, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути зГоловногоуправлінняНаціональноїполіції вІвано-Франківськійобластізарахунокбюджетнихасигнуваньнакористь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,реєстраційнийномеробліковоїкарткиплатника податків: НОМЕР_2 ,жителя АДРЕСА_1 (шістсотп`ять)гривень60копійок судових витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків: НОМЕР_2 ,житель АДРЕСА_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 15, код ЄДРПОУ 40108798

Повний текстрішенняскладено30 червня 2025 року.

Суддя: Яремин М. П.