Решение № 128471069, 26.06.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2025 року Справа№640/25135/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ ВП: 44116011) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (далі - також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 27652,04 грн., який виник на підставі самостійно задекларованих зобов`язань, але не сплачених у строк.

Згідно платіжного доручення №4094 від 01.09.2021 року Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2021 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником відповідача було надано відзив, в якому представник зокрема зазначив, що 18.08.2021 року Позивач добровільно погасив податковий борг, що підтверджується квитанцією №ВС2В-РЕ18-АХ0В-Н3КА від 18.08.2021 року на суму 27652,04 грн. Призначення платежу: Єдиний податок з фізичних осіб за перший квартал 2021 року.

На підставі п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.

18.04.2025 адміністративна справа № 640/25135/21 надійшла до Донецького окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/25135/21 передано для розгляду судді Череповському Є.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/25135/21. Розгляд справи вирішено проводити спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідностатті 258 КАС Українисуд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований Солом`янською районною у місті Києві державна адміністрація 17.09.1999 за № 20730170000008139, взятий на податковий облік 17.09.2001 за № 4662, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачем було подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи підприємця за І півріччя 2021 року.

Станом на 12.08.2021 року, відповідно даних інтегрованих карток інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючого органу, у ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 27652,04 грн.

Судом встановлено, що податковим органом виставлено податкову вимогу форми «Ф» від 08 червня 2021 року №0040801-1306-2658 про наявність податкового боргу, який становить 27652,04 грн., яка була направлена на адресу Відповідача, конверт було повернуто «за закінченням терміну зберігання». Вказана податкова вимога не була оскаржена та не відкликалась.

Згідно квитанції №ВС2В-РЕ18-АХ0В-Н3КА від 18.08.2021 року Відповідачем було сплачено Позивачу заборгованість на суму 27652,04 грн. Призначення платежу: Єдиний податок з фізичних осіб за перший квартал 2021 року.

При вирішенні спору суд керується таким.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниправовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 67 Конституції Українивстановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюютьсяПодатковим кодексом України.

Статтею 15 Податкового кодексу Українипередбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до підпункту16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом пункту41.4 статті 41 Податкового кодексу Україниорганами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 цієї ж статті контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно з підпунктом14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Українигрошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Україниподаткове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/абоМитним кодексом України.

Згідно з підпунктом14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом54.1. статті 54 Податкового кодексувстановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт56.11 статті 56 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту57.3 статті 57 Податкового кодексу Україниу разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст. 54цьогоКодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як встановлено в абзаці 4 пункту56.18 статті 56 Податкового кодексу Українипри зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, податкове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З аналізу наведених положень законодавства слідує, що у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання та не оскарження у зазначений строк відповідного рішення контролюючого органу, таке податкове зобов`язання вважається узгодженим. А грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Відповідно до підпункту20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом41.1.1 пункту 41.1 статті 41цього Кодексу, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом59.1 статті 59 Податкового кодексу Українипередбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом59.3 статті 59 Податкового кодексу Україниподаткова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

За змістом пункту59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.

При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

В такому випадку право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня скерування на адресу платника податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податковий борг, і реалізація такого права у часі не обмежена, а право на стягнення новоствореного податкового боргу виникає на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

На виконання вказаних положеньПодаткового кодексу Україниконтролюючий орган 08 червня 2021 року виставив відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №0040801-1306-2658 відповідно до якої сума податкового боргу відповідача становить 27652,04 грн.

Доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачем не надано, а судом не встановлено.

Згідно з пунктом87.11 статті 87 Податкового кодексу Україниорган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Разомзтим, суд вважає за належне зазначити, що відповідно доп.87.9 ст. 87ПКУкраїниу разі наявності у платника податківподаткового боргуконтролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашенняподаткового боргу згідно з черговістю його виникненнянезалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашенняподаткового боргуплатника податків відповідно достатті 95цьогоКодексуабо за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

При погашенні сумиподаткового боргу (йогочастини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунокподатковогозобов`язання. У разі повного погашення сумиподаткового боргукошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені (п.131.2ст.131 ПКУкраїни).

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначаєзпорушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеномуп.131.2ст.131 ПКУкраїни.

З матеріалів справи встановлено, що Відповідачем 18.08.2021 року сплачено суму податкового боргу у розмірі 27652,04 грн., що підтверджується квитанцією №ВС2В-РЕ18-АХ0В-Н3КА від 18.08.2021 року з призначенням платежу: Єдиний податок з фізичних осіб за перший квартал 2021 року.

Також, на підтвердження сплати податкового боргу на підставі вимоги форми «Ф» №0040801-1306-2658 є інформація з електронного кабінету платника податків.

Утім, у матеріалах справи відсутні будь які докази існування у відповідача податкового боргу.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вимогаконтролюючого органу простягненняз Відповідача податкового боргув сумі 27652,04 грн. є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3ст. 73 КАС Українипредметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ч. 1ст. 9 КАС Українивизначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 вказаного Кодексу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

У силу приписівст. 139 КАС Українисудові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.19,22,25,72-77,90,139,241-246,250,256,293,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ ВП: 44116011) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.В. Череповський