Постановление суда № 128447200, 10.06.2025, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7733/17

4-с/296/36/25

УХВАЛА

Іменем України

"10" червня 2025 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Житомирі скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» на бездіяльність державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Осіпчук Ірини Вікторівни,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Плахтій О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду зі скаргою, у якій просить:

1.Визнати неправомірною бездіяльність Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), код ЄДРПОУ 35021396, (державний виконавець Осіпчук Ірина Вікторівна), щодо відмови усунути порушення, поновити порушене право ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , шляхом винесення наступних Постанов:

1.1. Постанову про закінчення виконавчого провадження № 56554164 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.201.6 N 1404-VIII у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

1.2. Постанову про зняття арешту майна з усього майна ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , застосованого відповідно до Постанови про арешт майна боржника від 25.01.2019 року по ВП № 56554164;

1.3. Постанову про вилучення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з Єдиного реєстру боржників.

2. Зобов`язати Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), код ЄДРПОУ 35021396, (державний виконавець Осіпчук Ірина Вікторівна), усунути порушення, поновити порушене право ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , шляхом винесення наступних Постанов:

2.1. Постанову про закінчення виконавчого провадження №56554164 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 N 1404-VIII у зв`язку з фактичним виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

2.2. Постанову про зняття арешту майна з усього майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , застосованого відповідно до Постанови про арешт майна боржника від 25.01.2019 року по ВП № 56554164;

2.3. Постанову про вилучення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з Єдиного реєстру боржників.

В обґрунтування скарги зазначає, що 20.04.2018 року Корольовський районний суд міста Житомира видав на підставі рішення від 05.03.2018 року виконавчий лист по цивільній справі № 296/7733/17 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», код за ЄДРПОУ 14360570, заборгованості у сумі 110272,21 грн. та 1654,08 грн. понесених витрат по сплаті судового збору, отже, загалом 111926,29 грн., далі Виконавчий лист № 296/7733/17. 06.06.2018 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області із заявою про примусове виконання виконавчого листа Корольовського районного суду м. Житомира від 20.04.2018 року по цивільній справі № 296/7733/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованості у сумі 110272,21 грн. та 1654,08 грн. понесених витрат по сплаті судового збору. 07.06.2018 року старший державний виконавець Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Кравчук Наталя Сергіївна видала Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56554164 (ідентифікатор доступу в АСВП 2Е0В14Е85391) на підставі виконавчого листа №296/7733/17, виданого 20.04.2018 Корольовським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості у розмірі 111926,29 грн., а також про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 11192.62 гривня (UAH). 25.01.2019 року в межах виконавчого провадження ВП №56554164 старший державний виконавець Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Кравчук Наталя Сергіївна видала Постанову про арешт майна боржника, згідно якої на все майно боржника ОСОБА_1 був накладений арешт у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 123618.91 грн. (борг 111926,29; виконавчий збір 11192.62; витрати виконавчого провадження 500,00 грн.). Старший державний виконавець Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Кравчук Наталія Сергіївна не виносила в межах ВП № 56554164 окремі процесуальні документи, а саме: Постанову про стягнення виконавчого збору і Постанову про стягнення витрат виконавчого провадження. 29.03.2019 року старший державний виконавець Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Кравчук Наталія Сергіївна видала Постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна та коштів, на які може бути звернуто стягнення. Зазначена Постанова не містить результати виконання виконавчого листа № 296/7733/17, виданого 20.04.2018 Корольовським районним судом м. Житомира, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо). 28.09.2023 року Акціонерне товариство КБ "Приватбанк" подало заяву Приватному виконавцю виконавчого округу Житомирської області Дідківському Андрію Савелійовичу про примусове виконання Виконавчого листа Корольовського районного суду міста Житомира від 20.04.2018 по цивільній справі №296/7733/17 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», заборгованості у сумі 110272,21 грн. та 1654,08 грн. понесених витрат по сплаті судового збору, отже, загалом 111926,29 грн. Отже, у подальшому Виконавчий лист № 296/7733/17 перебував на виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича, який видав, зокрема, наступні Постанови: 10.10.2023 року Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №73002647; 19.02.2025 року Постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №73002647 з огляду на те, що стягувач подав письмову заяву про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі сплатою заборгованості. Відповідно до Постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.02.2025 року ВП № 73002647 були припинена чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення. 18.02.2025 року АТ КБ «Приватбанк» звернулось до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із Заявою, в якій повідомило, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відносно якого Корольовський районний суд м. Житомира видав 20.08.2018 року по справі № 296/7733/17 виконавчий лист про стягнення на користь банку заборгованості у сумі 110272,21 грн. та 1654,08 грн., погасив борг напрямую стягувану. У зв`язку з викладеним АТ КБ «Приватбанк» просив закінчити виконавче провадження № 56554164 відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення, тобто на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 N 1404-VIII (набрав чинності 05 жовтня 2016), далі Закон N 1404-VIII. 03.03.2025 року представник ОСОБА_1 , з огляду на те, що останній погасив борг напрямую стягувану, що рішення суду фактично виконане, звернувся до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із Заявою про закінчення ВП № 56554164, скасування арешту та вилучення відомостей про заявника за цією заявою з Єдиного реєстру боржників, в якій просив вжити заходи щодо винесення: Постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 N 1404-VII; Постанови про скасування арешту майна ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , застосованого відповідно до Постанови про арешт майна боржника від 25.01.2019 року по ВП № 56554164; Постанови про вилучення відомостей відносно ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , з Єдиного реєстру боржників. Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) не вжив заходи щодо винесення наступних Постанов: 1) Постанови про закінчення виконавчого провадження № 56554164 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 N 1404-VIII; 2) Постанови про зняття арешту майна з усього майна, застосованого відповідно до Постанови про арешт майна боржника від 25.01.2019 року по ВП № 56554164; 3) Постанови про вилучення ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , з Єдиного реєстру боржників. 07.04.2025 року представнику ОСОБА_1 від Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійшов засобами поштового зв`язку через відділення АТ «Укпрпошта» лист від 01.04.2025 № 22176/23.12-25/11, в якому відділ повідомив, що арешт може бути знятий за рішенням суду, що згідно автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчий документ до відділу ДВС не надходив та на виконанні не перебуває. Жодного правового обґрунтування щодо невинесення Постанови про закінчення виконавчого провадження № 56554164 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону N 1404-VIII та Постанови про вилучення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з Єдиного реєстру боржників не надано.

Ухвалою від 05.05.2025 року суд поновив ОСОБА_2 пропущений строк для подання скарги та прийняв скаргу до розгляду.

04.06.2025 року від головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Осіпчук Ірини Вікторівни надійшли заперечення у яких зазначає, що на виконанні в Корольовському відділі державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження внесене до Автоматизованої системи виконавчого провадження за № 56554164 з виконання виконавчого листа №296/7733/17 виданого Корольовським районним судом м. Житомира 20.04.2018 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 111926,29 грн. Вказаний виконавчий документ надійшов на виконання до відділу ДВС 06.06.2018 за заявою стягувача, та оскільки виконавчий документ пред`явлено в межах строків пред`явлення до виконання, відповідав вимогам встановленим Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі Закону №1404 VIII), 07.06.2018 року в порядку ст.ст. 3, 14, 24, 25 , 26, 27 Закону, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчих проваджень за № 56554164, копію якої рекомендованим поштовим відправленням, направлено боржнику до виконання, стягувачу для відома. Також, у відповідності до пункту 6 частини третьої статті 18 та статті 56 Закону №1404-VIII 25.01.2019 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно боржника, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 29.03.2019 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VIII, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, копія якої разом з оригіналом виконавчого документа рекомендованою кореспонденцією направлена стягувачу. Зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону №1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Тобто після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується Повернення виконавчого документа стягувану, не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого ст. 12 Закону №1404-VIII. В подальшому, даний виконавчий документ до виконання до Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі не надходив. 24.02.2025 до відділу державної виконавчої служби надійшла заява АТ КБ «ПриватБанк» в межах завершеного виконавчого провадження №56554164, про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення. 03.03.2025 до відділу державної виконавчої служби надійшла заява №б/н від 03.03.2025 представника боржника Плахтій О.В., про закінчення виконавчого провадження №56554164, скасування арешту і вилучення відомостей про заявника за цією заявою з Єдиного реєстру боржників. 01.04.2025 державним виконавцем надано відповідь на заяву за вихідним №22176/23.12-25/11 ОСОБА_3 , якою надано роз`яснення, щодо підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. Також у своїй скарзі боржник вказує на те, що у відповіді Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі №22176/23.12-25/11 від 01.04.2025 не надано жодного правового обгрунтування щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №56554164 на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону №1404-VIII та постанови про вилучення ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників. Однак, у відповіді чітко визначено, що однією із підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника. Позиція скаржника про те, що з вказаних ним підстав дії державного виконавця не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», є недоведеною та безпідставною. Будь-які докази, які вказували б на порушення державним виконавцем чинного законодавста прав боржника як сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення суду, надано не було. Окрім того, інші доводи заявника, оскаржуваної дії посадової особи (державного виконавця), які наведені у скарзі та додатків до неї, не впливають на рішення суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини. Відділ просить відмовити в задоволенні скарги на дії державного виконавця за безпідставністю (а.с. 81-92).

09.06.2025 року від адвоката Плахтій О.В. надійшла відповідь на заперечення в якій зазначає, що Корольовський ВДВС в межах ВП № 56554164 з 07.06.2018 по 29.03.2019 року жодної суми з боржника на користь стягувача не стягнув, бо розмір суми, що підлягала стягненню в межах ВП №73002647, відкритого 10.10.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Дідківським Андрієм Савелійовичем, не змінився - 111926,29 грн (110272,21 грн. + 1654,08 ). Окремо, звернутає увагу на те, що приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський Андрій Савелійович, отримавши від Акціонерне товариство КБ "Приватбанк" заяву про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з сплатою заборгованості видав у відповідності до положень чинного законодавства без доведення справи до суду Постанову від 19.02.2025 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 73002647, згідно якої, керуючись вимогами п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», постановив закінчити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 296/7733/17, виданого 20.04.2018, припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення. Також державний виконавець у випадку повернення виконавчого документа стягувачеві має видати постанову про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа. У даному випадку з огляду на те, що повернення виконавчого документу мало місце 29.03.2019 року, постанова про стягнення виконавчого збору (у випадку його нестягнення) повинна була бути зареєстрована в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ не пізніше 01 квітня 2019 року - наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа стягувачеві. Корольовський ВДВС цього не зробив. Що стосується витрат виконавчого провадження, то з огляду на те, що повернення виконавчого документу мало місце 29.03.2019 року, державний виконавець зобов`язаний був відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження (у випадку їх нестягнення), виділеною в окреме провадження, не пізніше 01 квітня 2019 року - наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа стягувачеві. Корольовський ВДВС цього також не зробив. В скарзі по цій справі скаржник зазначив, що 18.02.2025 року АТ КБ «Приватбанк» звернулось до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) з Заявою, в якій повідомило, що ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , відносно якого Корольовський районний суд м. Житомира видав 20.08.2018 року по справі № 296/7733/17 виконавчий лист про стягнення на користь банку заборгованості у сумі 110272,21 грн. та 1654,08 грн., погасив борг напрямую стягувачу. У зв`язку з викладеним АТ КБ «Приватбанк» просив закінчити виконавче провадження № 56554164 відносно ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , у зв`язку з фактичним повним виконання рішення, тобто на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 N 1404-VIII (набрав чинності 05 жовтня 2016), далі Закон N 1404-VIII. Корольовський ВДВС підтверджує отримання зазначеної Заяви стягувача. Отже, боржник сплатив за домовленістю з банком борг напряму самостійно. Доказів того, що борг сплачений за участю Корольовського ВДВС в межах ВП № 56554164 через його депозитний рахунок матеріали справи не містять і містити не можуть, бо Корольовський ВДВС за період перебування у нього на виконанні виконавчого листа з 07.06.2018 по 29.03.2019 року не стягнув з боржника жодної копійки (а.с. 97-103).

Адвокат Плахтій О.В. у відповіді на заперечення просить скаргу розглянути у відсутність скаржника ОСОБА_1 та у відсутність його представника адвоката Плахтій О.В. (а.с.103).

Головний державний виконавець Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Осіпчук І.В. подала до суду заяву в якій просить провести розгляд справи без участі представників Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі (а.с.77-78).

Представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в судове засіданні не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся.

Розглянувши скаргу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Суд встановив, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 05.03.2018 року у справі №296/7733/17 позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк заборгованість у сумі 110272,21 грн. та 1654,08 грн. понесених витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позову відмовлено (а.с.53-55 справа №296/7733/17).

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 09.12.2024 року у справі №296/7733/17 постановлено відмовити ОСОБА_1 у поновлені строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду м.Житомира у цивільній справі №296/7733/17. Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Плахтій Олени Володимирівни про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду м.Житомира у цивільній справі №296/7733/17 залишено без розгляду (а.с.119-120 справа №296/7733/17).

Постановою Житомирського апеляційного суду від 03.02.2025 року у справі №296/7733/17 ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 09.12.2024 року залишено без змін (а.с.152-155 справа №296/7733/17) .

Так, 20.04.2018 Корольовським районним судом м. Житомира було видано виконавчий лист у справі №296/7733/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк заборгованості у сумі 110272,21 грн. та 1654,08 грн. понесених витрат по сплаті судового збору (а.с.16).

Постановою старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Кравчук Наталії Сергіївни від 07.06.2018 року було відкрито виконавче провадження №56554164 з виконання виконавчого листа №296/7733/17 виданого 20.04.2018 року Корольовським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 111926,29 грн (а.с.21-22).

25.01.2019 року постановою старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Кравчук Наталії Сергіївни в межах виконавчого провадження №56554164 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с.23-24).

Постановою старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Кравчук Наталії Сергіївни від 29.03.2019 року, виконавчий лист №296/7733/17 виданий 20.04.2018 року Корольовським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 111926,29 грн повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.25-26).

10.10.2023 року стягувач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до приватного виконавця Дідківського А.С. із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа Корольовського районного суду м.Житомира по справі №296/7733/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 111926,29 грн та 1654,08 грн понесених витрат по сплаті судового збору. У заяві також зазначив, що залишок боргу на 28.09.2023 року становить 34865,82 грн. (а.с.27-28).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. від 10.10.2023 року було відкрито виконавче провадження №73002647 з виконання виконавчого листа №296/7733/17 виданого 20.04.2018 року Корольовським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 111926,29 грн та 1654,08 грн понесених витрат по сплаті судового збору (а.с.29-30).

18.02.2025 року до Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від стягувача АТ КБ «Приватбанк» надійшла заява з проханням закінчити виконавче провадження №56554164 відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення. У вказаній заяві також зазначено, що на даний момент по кредитному договору проведена реструктуризація боргу. Борг погашено напряму стягувачу (а.с.33).

19.02.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Дідківським А.С. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №73002647 з виконання виконавчого листа №296/7733/17 виданого 20.04.2018 року Корольовським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 111926,29 грн та 1654,08 грн понесених витрат по сплаті судового збору. Також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с.31-32).

03.03.2025 року представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Плахтій О.В. звертається до Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із заявою в якій просить прийняти наступні Постанови: Постанову про закінчення виконавчого провадження №56554164 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 N1404-VIII; Постанову про зняття арешту з усього майна, застосованого відповідно до Постанови про арешт майна боржника від 25.01.2019 року по ВП № 56554164; Постанову про вилучення ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , з Єдиного реестру боржників (а.с. 34-38).

Листом від 01.04.2025 №22176/23.12-25/11 за підписом в.о. начальника Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Людмили Зірченко було відмовлено у задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 про скасування арешту майна у виконавчому провадженні №56554164 та вилучення відомостей з Єдиного реєстру боржників (а.с.39-41).

Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частинами 1 та 6 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України; Єдиний реєстр боржників містить такі відомості: 1) прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження боржника - фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника - юридичної особи; 2) найменування органу або прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ; 3) найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім`я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти виконавця; 4) номер виконавчого провадження; 5) категорія стягнення (аліменти, штраф тощо).

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України; виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Згідно ч. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Пунктом 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частинами 3, 4 та 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається; про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову; повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини; у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-18, 19-1 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» регламентовано, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна (ч.2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом (ч.3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна (ч.4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У п. 8 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) (далі - Інструкція) вказано, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження. Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Пунктом 9 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Відповідно до п.20 Розділу ІІІ Інструкції повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди. У разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що такий виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, виконавець, керуючись частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», виносить постанову про скасування заходів примусового виконання, здійснених під час виконання такого виконавчого документа, без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження. Копії постанов виконавця, передбачені цим пунктом, в день їх винесення надсилаються відповідним органам, установам, посадовим особам для їх виконання. У випадках, передбачених законом, на підставі постанови про скасування заходів примусового виконання виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Згідно п. 21 Розділу ІІІ Інструкції закінчення виконавчого провадження здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 39 Закону.

Пунктом 22 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону. При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до п. 23 Розділу ІІІ Інструкції за виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо:

при повторному пред`явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);

після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред`явлено;

після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);

відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення.

До заяви про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників додається документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).

Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови.

З матеріалів справи вбачається, що стягувач АТ КБ «Приватбанк» двічі звертався з одним і тим же виконавчим листом щодо стягнення з ОСОБА_4 боргу. Зокрема постановою старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби м.Житомира Кравчук Н.С. від 07.06.2018 року було відкрите виконавче провадження № 56554164. Виконавчий документ у даному виконавчому провадженні не був виконаний та постановою старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби м.Житомира Кравчук Н.С. від 29.03.2019 року був повернутий стягувачу згідно п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» з підстав відсутності майна та коштів у боржника.

Повторно стягувач АТ КБ «Приватбанк» звернувся з виконавчим листом №296/7734/17 в 2023 році до приватного виконавця Дідківського А.С., який постановою від 10.10.2023 року відкрив виконавче провадження № 73002647.

На підставі заяви стягувача АТ КБ «Приватбанк» від 18.02.2025 року про фактичне повне виконання рішення суду, приватний виконавець прийняв постанову від 19.02.2025 року про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».

Як вбачається з матеріалів справи, в межах виконавчого провадження № 56554164 державним виконавцем було прийнято постанову про арешт майна боржника та внесення відомостей про ОСОБА_1 до Єдиного реєстру боржників.

При поверненні виконавчого документа стягувачу АТ КБ «Приватбанк», в межах виконавчого провадження №56554164, державним виконавцем не було вирішено питання про зняття арешту з майна боржника та виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про ОСОБА_1 .

Також вбачається, що після повторного звернення стягувача АТ КБ «Приватбанк» до приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження №73002647 сума боргу була погашена боржником безпосередньо стягувачу, що стало підставою для закінчення виконавчого провадження №73002647.

При прийнятті постанови від 19.02.2025 року приватний виконавець Дідківський А.С. керувався вимогами п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження». З копії постанови від 19.02.2025 року вбачається, що провадження з примусового виконання виконавчого листа №296/7733/17 було закінчено, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

03.03.2025 року представник боржника адвокат Плахтій О.В. звернулася до Корольовського відділу державної виконавчої служби м.Житомира із заявою про закінчення виконавчого провадження №56554164, зокрема просила прийняти наступні Постанови: Постанову про закінчення виконавчого провадження №56554164 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 N1404-VIII; Постанову про зняття арешту з усього майна, застосованого відповідно до Постанови про арешт майна боржника від 25.01.2019 року по ВП № 56554164; Постанову про вилучення ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , з Єдиного реестру боржників.

Листом від 01.04.2025 року за підписом в.о. начальника Корольовського відділу державної виконавчої служби м.Житомира Людмили Зіренко представнику боржника було відмовлено. Зокрема, підставою для відмови стало те, що провадження з примусового виконання виконавчого листа №296/7433/17 у відділу державної виконавчої служби не перебуває. Крім того вказано, що згідно ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття арешту майна є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

Згідно позиції Корольовського відділу державної виконавчої служби м.Житомира, оскільки не було стягнуто виконавчого збору та витрат виконавчого провадження підстави для задоволення заяви відсутні. Крім того повернення виконавчого документа згідно п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для зняття та виключення відомостей з реєстру арешту боржника.

Суд погоджується з такими доводами.

Згідно позиції Верховного Суду, яка неодноразово висловлювалась в постановах, повернення виконавчого документа згідно п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для зняття арешту з майна. Зокрема в постанові від 03.02.2023 року у справі №639/858/21 Верховний Суд вказав, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню. Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах зроблено у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21). За змістом положень частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених цим Законом. Ураховуючи положення пункту 1 частини першої та частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби (приватного виконавця) за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, також не позбавляє стягувача звернутися до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. У постановах Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 569/17603/18 та від 22 грудня 2021 року у справі № 634/292/21 зазначено, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для зняття арешту з майна, оскільки відповідно до частини третьої статті 37 зазначеного Закону арешт із майна знімається лише у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону. Розширеному тлумаченню такі підстави не підлягають.

Разом з тим, Верховний Суд також неодноразово вказував, що закінчення виконавчого провадження згідно п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для зняття арешту.

Зокрема, в постанові від 14.08.2023 року у справі № 927/322/14 Верховний Суд вказав, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 ГПК).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 цього Закону (тут і далі в редакції, яка діяла станом на дату закінчення виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання рішень - це сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до частин першої-другої статті 40 вказаного Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Отже, закінчення виконавчого провадження у розумінні вимог вказаного Закону України "Про виконавче провадження" передбачає зняття арешту та скасування вжитих раніше заходів примусового виконання рішення про що зазначається у постанові у постанові про вчинення відповідної дії.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням, обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

При цьому, суди попередніх інстанцій цілком обґрунтовано зауважили, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Таким чином, заявляючи вимоги до Корольовського відділу державної виконавчої служби м.Житомира про зняття арешту з майна є безпідставними.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції питання про зняття арешту має вирішувати виконавець, який закінчував виконавче провадження. Зокрема на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження, виконавець має вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна ( ч.2 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому суд не бере до уваги, доводи Корольовського відділу державної виконавчої служби м.Житомира щодо неможливості зняття арешту з підстав необхідності стягнення виконавчих витрат та виконавчого збору, оскільки будь-які відомості про наявність таких вимог відсутні та у виконавчих провадженнях №56554164 та №73002647 відсутні та не згадуються, постанови про їх стягнення не приймалися.

Щодо вимог скарги, яка стосується виключення боржника з Єдиного реєстру боржників, то суд зазначає наступне.

Згідно ч.7 ст.9 Закону України «Про виконавче провадження» відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Таким чином питання виключення не могло бути вирішено при поверненні, оскільки ч.7 ст.9 Закону України «Про виконавче провадження» чітко регламентує неможливість виключення з реєстру при поверненні згідно п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Тому таке питання має бути вирішено при закінченні виконавчого провадження, аналогічно питання зняття арешту.

Суд звертає увагу, що наслідки закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документу врегульовані ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає зняття арешту та виключення відомостей з реєстру при закінченні виконавчого провадження та при поверненні за виключенням з підстав передбачених п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Саме з положень ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає наслідки повернення та закінчення виконавчого провадження, слід виходити для розуміння послідовності дій, які регламентовані в Інструкції.

Зі змісту положень п.20 Інструкції на виконавця, який повернув виконавчий документ покладаються обов`язки прийняти постанову (при цьому не поновлюючи виконавче провадження) про скасування заходів примусового виконання, здійсненого під час виконання такого виконавчого документа згідно ч.4 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» (якщо документ після повернення не підлягає виконанню, що виключає повторне звернення).

Пункт 22 Інструкції ставить вимоги до постанови про закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа, зокрема необхідно зазначити наслідки таких дій згідно ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».

Пунктом 23 Інструкції визначено випадки, коли відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників за виконавчим провадженням, у якому було повернуто виконавчий документ стягувачу, при цьому на момент повернення були відсутні підстави для виключення відомостей про боржника з реєстру.

Виключення проводиться виконавцем в межах виконавчого провадження у якому було повернуто виконавчий документ без відновлення такого виконавчого провадження, а лише на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

В абзацах 3,4,5,6 п.23 Інструкції визначені випадки, за яких може бути прийнята постанова про виключення з Єдиного реєстру боржників без відновлення виконавчого провадження в якому таким виконавчий документ було повернуто.

У всіх вказаних випадках наведених в абзацах 4,5 та 6 п.23 Інструкції виключається можливість повторного звернення з виконавчим документом для примусового виконання.

Лише в абзаці 3 п.23 Інструкції визначено, що виконавець у виконавчому провадженні у якому було повернуто виконавчий документ зобов`язаний прийняти постанову про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, якщо при повторному зверненні виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини третьої ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Однак в даній нормі вказується наступна умова, яка випливає з принципу обов`язковості виконання рішення та необхідності відшкодування витрат виконавчого провадження.

Такою умовою сплата боржником витрат виконавчого провадження, здійснюється під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу.

Така вимога пов`язана з необхідністю сплати боржником витрат виконавчого провадження, оскільки виходячи з положень Закону України «Про виконавче провадження», повернення або закінчення виконавчого провадження , не виключає необхідність стягнення понесених витрат, зокрема виконавчого збору ( ч.3 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження»), стягнення якого може бути проведено окремо, після повернення виконавчого документа або закінчення виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що в межах виконавчого провадження №56554164, будь-які витрати виконавчого провадження на момент повернення виконавчого документа не були понесені, в постанові про повернення виконавчого документа від 29.03.2019 року не зафіксовані.

Отже повернення виконавчого документа не є підставою для покладення саме на виконавця в такому провадженні прийняти постанову про виключення боржника з Єдиного реєстру боржників, оскільки, як вказано вище, такий обов`язок пов`язаний з неможливістю (наявністю об`єктивних обставин), які згідно Закону України «Про виконавче провадження» перешкоджають повторному зверненню з виконавчим листом для примусового виконання.

Виходячи з принципу обов`язкового виконання судового рішення, у разі повторного подання на примусове виконання виконавчого документа, відкриття нового виконавчого провадження, та у разі закінчення такого виконавчого провадження, в тому числі з підстав повного виконання судового рішення, усі дії щодо скасування вжитих ранівше заходів щодо виконання рішення, не залежно коли вони були вжиті та в якому виконавчому провадженні, покладаються на виконавця, який прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання такого (єдиного) виконавчого документа. Вказане стосується як обов`язку зняття арешту з майна боржника, так і обов`язку виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Випадки, за яких такі дії зобов`язаний вчиняти виконавець у виконавчому провадженні у якому було повернуто виконавчий документ, до правовідносин у даній справі застосуванню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги, а тому в її задоволенні слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 258-261, 354, 447, 450-451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» на бездіяльність державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Осіпчук Ірини Вікторівни- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя О. Й. Адамович

Дата складання повного тексту ухвали: 18.06.2025