Решение № 128438475, 26.06.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4470/25 2/335/2232/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Куян О.С., розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електроенергію,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Запоріжжяобленерго» звернулось до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму боргу у розмірі 12184,92 грн. за спожиту електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 07.08.2015 по 01.01.2019, та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_1 користувалася електроенергією за адресою: АДРЕСА_1 , але обов`язків з оплати використаної електроенергії належним чином не виконувала, у зв`язку із чим за період з 07.08.2015 по 01.01.2019 у неї виникла заборгованість у сумі 12184,92 грн., що спонукало позивача звернутись до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді від 16.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 11.06.2025, яке було відкладено на 26.06.2025, у зв`язку із першою неявкою відповідача у судове засідання.

Сторони у судове засідання, призначене на 26.06.2025, повторно не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

25.06.2025 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала.

26.06.2025 від відповідачки ОСОБА_1 надійшла заява у якій вона визнала позовні вимоги ПАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення з неї суми боргу у повному обсязі та просила розгляд справи проводити без її участі.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.

На підставідосліджених письмовихдоказів,судом встановленінаступні фактиі відповідніїм правовідносини.

ОСОБА_1 з 22.01.1982 по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю №06.4-06/02/12126, яка надійшла на адресу суду 15.05.2025 з Управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг ЗМР.

Згідно розрахункузаборгованості заелектричну енергію,яка постачаласьза адресою: АДРЕСА_1 ,особовий рахунок№ НОМЕР_1 оформлено на відповідача ОСОБА_1 .

Вказані обставини свідчать, що ОСОБА_1 була споживачем електричної енергії за вказаною адресою та заборгованість відповідача за період з 07.08.2015 по 01.01.2019 становить 12184,92 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електроенергетику», постачання електричної енергії - надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Енергопостачальники - учасники оптового ринку електричної енергії України, які купують електричну енергію на цьому ринку з метою продажу її споживачам або з метою її експорту. Споживачі енергії - суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Правовідносини між енергопостачальником та побутовим споживачем електричної енергії регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999р. №1357, із наступними змінами та доповненнями (далі за текстом-ПКЕЕН). Згідно з абзацом 2 пункту 1 ПКЕЕН, ці Правила обов`язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Відповідно до пункту 19 ПКЕЕН розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку.

Згідно з пунктом 20 ПКЕЕН розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Відповідно до пункту 42 ПКЕЕН, споживач електричної енергії зобов`язаний оплачувати електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Положеннями ст.509ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов`язання, підстави виникнення яких були передбачені в ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог згідно зі звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.

Відповідно до положень ст.525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданих позивачем суду доказів встановлено, що позивач надавав послуги з постачання електричної енергії у квартиру АДРЕСА_2 , у період з 07.08.2015 по 01.01.2019 в загальному обсязі 10 651 кВт/год., вартістю 12184,92 грн.

За вказаний період відповідачем оплата за спожиту електроенергію не здійснювалась.

Таким чиномзаборгованість відповідачаперед позивачемза періодз 07.08.2015 по01.01.2019 становить 12184,92 грн., яка була розрахована виходячи з показників лічильника.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що відповідач порушила свої зобов`язання, внаслідок чого за період з 07.08.2015 по 01.01.2019 у неї перед позивачем виникла заборгованість у сумі 12184,92 грн.

Відповідачка ОСОБА_1 подала заяву про визнання позову, яка свідчать про те, що вона визнала наявність заборгованості за спожиту електроенергію, за адресою свого місця проживання, та погодилась із розрахунком обсягу та вартості електричної енергії, і не заперечувала проти розміру заборгованості, заявленого до стягнення.

Відповідно до ч. 1ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Приймаючи до уваги, що відповідач визнала позов та погодилась із наявністю у неї боргу за спожиту електричну енергію перед позивачем у розмірі 12 184,92 грн., при цьому, позивачем на підтвердження своїх вимог надано відповідні докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту електричну енергію підлягають задоволенню.

Крім того, у відповідності з ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1ст. 142 ЦПК Україниу разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на вищевказані положення Закону, враховуючи, що відповідач визнала позовні вимоги, шляхом написання відповідної заяви, суд доходить до висновку, що з неї підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 50 відсотків від суми судового збору у розмірі 1211,20 грн., а інші 50 відсотків судового збору у сумі 1211,20 грн., підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.82,141,142,206,259,263-265ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електроенергію задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25, р/р НОМЕР_3 , МФО 313582, ЄДРПОУ 00130926, відкритий в АТ «Метабанк», код оплати 3) заборгованість за спожиту за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 07.08.2015 по 01.01.2019, електричну енергію, у розмірі 12 184 (дванадцять тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 92 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25, р/р НОМЕР_3 , МФО 313582, ЄДРПОУ 00130926, відкритий в АТ «Метабанк», код оплати 20) судові витратизі сплати судового збору в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути Публічному акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» (місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, МФО 313582, ЄДРПОУ 00130926) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення №5975 від 26.08.2024, у АТ «Мета Банк».

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гашук К.В.