Решение № 128429901, 20.03.2025, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/3129/23

провадження № 2/361/800/24

20.03.2025

РІШЕННЯ

Іменем України

20 березня 2025 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.,за участю секретаряМищенко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Друга Броварська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом. В обґрунтування позову посилається на те, що позивач є рідною сестрою ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 01 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Другої броварської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом роз`яснено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Так, позивач є спадкоємцем другої черги, спадкоємцями першої черги є ОСОБА_2 (дружина померлого), ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (діти). Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно, яке він не встиг оформити після смерті матері ОСОБА_6 , яка заповідала на випадок своєї смерті все її майно, де б воно не було і з чого не складалося і взагалі все те, що їй належало і на що за законом вона має право, заповіла своїм дітям ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Позивач не приймала спадщину після смерті матері за заповітом, а брат ОСОБА_5 прийняв спадщину фактично, оскільки проживав та був зареєстрований зі спадкодавцем. Однак, ОСОБА_5 не встиг зареєструвати за собою після смерті матері житловий будинок АДРЕСА_1 . Брат позивача ОСОБА_5 був особою з інвалідністю ІІ групи.

06 квітня 2020 року ОСОБА_5 потрапив до лікарні, де йому встановили діагноз гіпертонічна хвороба третього ступеню з ускладненням, гостре порушення мозкового кровообігу по типу ішемії (ішемічний інсульт). З 06 квітня 2020 року і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 сестра ОСОБА_1 доглядала за своїм братом, оформляла інвалідність, готувала їжу, прала одяг, возила на прогулянки, купувала ліки, оплачувала обстеження, оскільки ОСОБА_5 був у безпорадному стані, потребував постійного лікування, стороннього догляду. Проте, відповідач ОСОБА_2 , яка є дружиною померлого, не доглядала за своїм чоловіком, який був тяжко хворою людиною. Крім того, у ОСОБА_5 є діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які з батьком не спілкувалися, не турбувалися про нього, коли він був тяжко хворим та потребував стороннього догляду, жодної ні матеріальної, ні фізичної, ні моральної допомоги батьку не надавали.

З огляду на викладені обставини, позивач просить усунути від права на спадкування за законом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 після померлого ОСОБА_5 , а також стягнути з відповідачів на її користь судові витрати.

Заяви, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. від 02 серпня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 10 листопада 2023 року справу прийнято до провадження судді та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Палій А.В. позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі. Зазначила, що у 2020 році ОСОБА_5 захворів, потрапив до лікарні. Позивач брату допомагала у всьому, офіційна дружина та діти не допомагали. Жили вони з дружиною окремо. Відповідачі не брали участі у допомозі. Шлюб з ОСОБА_2 зареєстрував у 2021 році, однак жив він з іншою жінкою.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та представник відповідачів адвокат Кузнєцова С.О. заперечували проти позову, просили відмовити у задоволенні позовних вимог. Також пояснила, що до дня смерті спадкодавець не перебував у безпорадному стані, інколи самостійно приходив до дружини та дітей.

Представник третьої особи - Другої броварської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, про дату, місце та час повідомлявся належним чином. Від нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи без участі її представника.

Фактичні обставини справи, що встановлені судом

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 29 червня 1973 року батьком позивача ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_8 , матір`ю ОСОБА_6 .

Прізвище позивача змінено на « ОСОБА_9 » у зв`язку з реєстрацією шлюбу 20 жовтня 1990 року з ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про укладенням шлюбу серії НОМЕР_2 від 20 жовтня 1990 року.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_5 рідні сестра та брат.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 17 листопада 2022 року Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_5 помер у віці 52 років внаслідок механічної асфіксії у зв`язку з закриттям дихальних шляхів стороннім тілом (шматком м`яса), що підтверджується довідкою про причину смерті (до форми № 106/о № 705).

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 13 грудня 1969 року, батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_8 , матір`ю ОСОБА_6 .

01 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Другої броварської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_5 .

Відповідно до Довідки Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області № 153 від 20.03.2023, ОСОБА_1 дійсно піклувалася за братом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживав один та був зареєстрований у АДРЕСА_1 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вищевказаний будинок належав матері ОСОБА_1 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

За життя, ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений 04.06.1996, яким на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, яким все своє майно, де б воно не було і з чого не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати і на що вона матиме право за законом, заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Згідно листа старости Богданівського старостинського округу Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області № 131 від 28.02.2023, на час смерті ОСОБА_6 у будинку АДРЕСА_1 постійно проживав та зареєстрований син померлої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та час смерті якого ніхто у будинку не був зареєстрований та не проживав.

Відповідно до листів старости Богданівського старостинського округу Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області № 438 від 27.09.2023 та № 10 від 10.01.2024, ОСОБА_5 не значився на обліку в управлінні соціального захисту, так як він останнім часом був у шлюбі з ОСОБА_2 , але фактично проживав у будинку по АДРЕСА_1 із співмешканкою, з якою проживав з 2011 року і до своєї смерті.

На підтвердження хвороби ОСОБА_5 позивачем надано копію Виписного епікризу № 4624 щодо перебування на лікуванні у період з 06.04.2020 по 15.04.2020.

Відповідно до Виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії АВ № 1086089, ОСОБА_5 встановлено першу групу інвалідності, підгрупа «Б» з 01.10.2022, причина інвалідності загальне захворювання з ураженням ОРА, інвалідність встановлена довічно.

Згідно копії спадкової справи № 28/2023, відповідачі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , подали 20.01.2023 до Другої броварської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 .

Судом встановлено, що 30 листопада 2021 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, про що вчинено актовий запис № 831 та видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_5 від 30.11.2021.

Відповідачі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 є дітьми померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_6 від 12.11.1998 та НОМЕР_7 від 12.11.1998, виданих повторно.

Листом державного нотаріуса Другої броварської державної нотаріальної контори № 1439/02-14 від 29.06.2023 позивачу ОСОБА_1 роз`яснено, що спадкоємці померлого за законом одержують право на спадщину почергово й позивач як рідна сестра померлого є спадкоємцем другої черги спадкоємців за законом, тому у випадку наявності спору, нотаріусом рекомендовано звернутися до суду.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що ОСОБА_12 хворів, за ним доглядала позивач, оскільки ОСОБА_5 потребував сторонньої допомоги, дуже повільно ходив, приходив до нього. ОСОБА_1 готувала брату їжу. Жінка та діти ніколи не навідувалися до нього. Після перебування у лікарні позивач забрала брата, він жив у неї, вже не рухався, закашлювався.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що є сусідкою, живе навпроти, перед війною, 2020-2021 роки, з позивачем проживав її брат, вона возила його на лікування. Його родичів свідок не бачила.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що має дружні стосунки з відповідачем ОСОБА_2 . Знає, що остання має чоловіка ОСОБА_12 , який приходив до неї, чи вона йшла до нього. Він пересувався сам, їв сам. Свідок не знала, що він хворів.

У судовому засідання свідок ОСОБА_15 зазначив, що є сусідом, товаришував з ОСОБА_5 , ходив з ним на риболовлю. Зі слів ОСОБА_5 , сестра йому допомагала, а ОСОБА_16 з дочкою передає йому їжу. У нього була співмешканка.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.(ч.3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як передбачено ч. 1 ст. 16 ЦК Ураїни кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайкового або майнового права та інтересу, в т.ч. шляхом визнання права.

Застосовуючи принцип диспозитивності, що закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, саме позивач, як особа, що на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з частиною другою статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За приписами ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов`язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Для задоволення вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Правила частини п`ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 29 червня 2021 року у справі № 750/9209/20-ц (провадження № 61-6290св21), від 06 жовтня 2021 року у справі № 741/1714/18 (провадження № 61-5519св21), від 21 жовтня 2021 року у справі № 766/14057/17 (провадження № 61-6003св21), від 19 травня 2022 року у справі № 132/2991/20 (провадження № 61-9112св21).

Правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК України стосується особи, яка зобов`язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами СК України. Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку. Непред`явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При розгляді даної справи до суду не подані належні та достатні докази перебування спадкодавця у безпорадному стані внаслідок тяжкої хвороби або каліцтва.

Так, покази свідків щодо стану здоров`я ОСОБА_5 є суперечливими та достовірно не підтверджують безпорадного стану спадкодавця.

Заявляючи вимоги про усунення від права на спадкування дружини та дітей померлого брата, ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами ухилення відповідачів від надання допомоги спадкодавцю ОСОБА_5 , а саме доказів, які б підтверджували їхню винну поведінку, яка б свідчила, що спадкодавець дійсно потребував додаткової постійної допомоги саме від відповідачів у зв`язку з безпорадним станом, звертався за допомогою до них, а останні відмовили у наданні такої допомоги.

Таким чином, враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 не довела тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд вважає що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 1216-1218, 1220, 1223, 1261, 1265, 1268-1270 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10-13, 81, 258-259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Друга Броварська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_10 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3

ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_11 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3

Третя особа: Друга броварська державна нотаріальна контора, адреса місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, б-л Незалежності, 39.

Суддя Наталія ПЕТРИШИН