Решение № 128429197, 16.06.2025, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/386/25

Провадження № 2/935/131/25

РІШЕННЯ

Іменем України

16 червня 2025 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Василенка Р.О., зі секретарем Криворучко Я.В., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулися до суду даним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 101231700 в розмірі 93200,00 грн. В обґрунтування позову вказують, що 22.11.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитним договір № 101231700. Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокремам через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи ніші засоби, відповідно до п.6 кредитного договору, порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.

За договором факторингу № 16072024 від 16.07.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №101231700. Однак всупереч умовам укладених кредитних договорів та договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів. З моменту отримання права вимоги позивач не здійснював нарахування штрафних санкцій, тому вказує, що вимушені звернутися до суду з вказаним позовом. Відповідно до реєстру боржників від 16 липня 2024 до договору факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 93200, 00 грн., з яких: 20 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 70200,00 грн- сума заборгованості за відсмотками, 3000,00 грн заборгованість за комісією.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В позовній заяві зазначив про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять задовольнити, не заперечують щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду, причина неявки суду невідома, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило а тому суд провів засідання без участі відповідача.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 22 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит, за умовами якого, сума кредиту становить 20 000,00 грн (п.1.2), кредит надається на 30 днів з 2.11.2021 (п. 1.3), термін поверення кредиту і сплати комісі за анадання кредиту та процентів за користування кредитом 22.12.2021 (п.1.4). Комісія за надання кредиту 3000,00 грн, яка нараховується за ставкою 15,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п.п. 1.5.2 договору проенти закористування кредитом 10 200,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом ,а стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, згідно з п. 1.6 договору.

Згідно з п.7.1 договору, цей договір, що складається з правил та індивідуальної частини набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обовязки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту ,який визначається згідно правил та відповідно до способу надання кредиту визначеному у п. 2.1 цього договору. Строк дії цього договору складає пероід, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п.1.4 договору.

Зазначений договір про споживчий кредит №101231700 та додаток до нього підписаний ОСОБА_1 електронним ідентифікатором F66029.

Відповідно до платіжного доручення № 35532458, вбачається, що платник ТОВ «Мілоан», отримувач ОСОБА_1 , кредит на рахунок НОМЕР_1 , сума 20 000,00 грн, призначення платежу кошти згідно договору № 101231700.

Згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» вбачається, що 16.07.2024 відбулось списання процентів за рахунок фінансового результату всумі 70 200,00 грн., списання тіла кредиту за рахунок фінансового результату 20 000,00 грн.

16 липня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Мілоан» укладено договір факторингу №16072024, відповідно до якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню й порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №16072024 від 16.07.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 93200,00 грн., з яких: 20 000,00 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу та 70 200,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 3 000,00 грн сума заборгованості за комісією.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно положень ч. 1ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також згідно ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).

Згідно зі ст.11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст.12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилами ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Крім того,ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Встановлені при розгляді справи фактичні обставини, вказують на те, що відповідач, як позичальник, отримав кредитні кошти за укладеним договором № 101231700 від 22.11.2021 та не повернув їх у визначені строки разом зі сплатою відсотків, а отже має заборгованість. Права вимоги щодо стягнення вказаної заборгованості наявні у позивача за укладеними договорами факторингу.

При цьому у даному випадку суд враховує те, що будь-яких доказів щодо повернення отриманих в позику коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування відповідачем не надано, відзиву не направлено, заперечень факту отримання кредитних коштів згідно укладених кредитних договорів не надано, відомостей про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами до суду не направлено, тому розмір заборгованості суд вважає обґрунтованим.

Водночас суд не може погодитися з розміром нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за укладеними договорами про надання фінансового кредиту з огляду на наступне.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

За змістом статті 1048 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

У матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували правильність нарахування позивачем відсотків за усіма кредитними договорами, зокрема в частині визначення періоду такого нарахування, а також сум, з яких виходив позивач, нараховуючи такі відсотки.

При цьому позивач вочевидь здійснював такий обрахунок розміру відсотків до дати укладення договорів факторингу щодо кожного кредитного договору відповідно, який не є обґрунтованим. Окільки за умовами укладених договорів кредит надано на строк 30 днів з дати їх укладення. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту за укладеними договорами матеріали справи не містять.

Так, за умовами договору про надання кредиту за договором №101231700 від 22.11.2021 сторони встановили строк кредитування 30 днів, тобто до 22 грудня 2021 року.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору становить 10 200 грн. за період з 22.11.2021 року до 22.12.2021 року, виходячи з розрахунку: 20 000,00 грн. (тіло кредиту) х 1,70% (відсоткова ставка) х 30 день (строк позики).

Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по процентам у вказаному вище розмірі, які були нараховані кредитодавцем в межах установленого в договорі строку кредитування. Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеними строками суперечить вказаним вимогам ЦК України та висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Відтак суд дійшов до висновку, що вимоги позивача у частині стягнення з відповідача розміру відсотків підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості: за кредитним договором № 101231700 від 22.11.2021 в розмірі 33 200 грн. 00 коп., що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20 000, 00 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 10 200,00 грн, заборгованітсь за комісією в розмірі 3 000,00 грн. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення решти розміру заборгованості за відсотками відмовити.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позовні вимоги до ОСОБА_1 задоволено частково, а тому на користь позивача з відповідача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 1078,64 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст., 12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 101231700 від 22.11.2021 в розмірі 33 200 (тридцять три тисячі двісті) грн. 00 коп.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення решти розміру заборгованості за відсотками відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 1078,64 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄРДПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. С.Петлюри, буд.3001032.

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО