Постановление суда № 128408484, 23.06.2025, Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

______________

Справа № 514/673/16-ц

Провадження по справі № 6/514/21/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2025 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кравченко П.А.

за участю секретаря судового засідання - Мельниченко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Бессарабське заяву представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» Луковської Людмили Леонідівни про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання,

В С Т А Н О В И В:

10.06.2025 року представник Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» Луковська Людмила звернулася до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі № 514/673/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заяви вказала, що 03 серпня 2016 року Тарутинським районним судом Одеської області виданий виконавчий лист по справі 514/673/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №OD20GD01420104 від 23 вересня 2005 року в розмірі 14105,01 доларів США, що за курсом 25,51 гривні відповідно до службового розпорядження НБУ від 11.03.2016 року складає 359818 гривень 18 копійок. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» суму сплачених судових витрат в розмірі 5397 гривень 28 копійок.

Щодо пропуску строку звернення до суду за захистом прав та законних інтересів просять врахувати наступне:

Згідно з Розділу 9 Прикінцевих положень КЗпПУ зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім того, зазначила, що зазначений виконавчий лист АТ КБ «Приватбанк» не був пред`явлений до ДВС співробітником АТ КБ «Приватбанк» до відповідного відділу виконавчої служби для відкриття виконавчого провадження та здійснення виконавчих дій на підставі вказаного виконавчого листа, оскільки звільнений співробітник АТ КБ «Приватбанк», не передав та відправив на зберігання до архіву банка. У зв`язку із зазначеним у АТ КБ «Приватбанк» пропущений строк пред`явлення до виконання вказаного виконавчого листа, що істотно обмежує права та законні інтереси банка. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 433 ЦПК України просить поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів № 514/673/16-ц, проваадження по справі №2/514/316/16 виданих Тарутинським районним судом Одеської області виданий 08.09.2016 року, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №OD20GD01420104 від 23 вересня 2005 року в розмірі 14105,01 доларів США, що за курсом 25,51 гривні відповідно до службового розпорядження НБУ від 11.03.2016 року складає 359818 гривень 18 копійок та суму сплачених судових витрат в розмірі 5397 гривень 28 копійок.

В судове засідання представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - Луковська Л.Л. не з`явилася. До суду надійшла заява про розгляд справи без її участі. Заяву підтримує.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась. До суду надала заперечення на заяву про поновлення строків пред`явлення до виконання виконавчого листа, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні заяви.

Відповідно до ч. 3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 03 серпня 2016 року (справа № 514/673/16-ц провадження по справі № 2/514/316/16) позовні вимоги було задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №OD20GD01420104 від 23 вересня 2005 року в розмірі 14105,01 доларів США, що за курсом 25,51 гривні відповідно до службового розпорядження НБУ від 11.03.2016 року складає 359818 гривень 18 копійок. Крім того, стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» суму сплачених судових витрат в розмірі 5397 гривень 28 копійок.

Як вбачається з матеріалів справи представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - Кісеолар Андрій Дмитрович 05.10.2016 року отримав копію рішення та виконавчого листа.

Звертаючись до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів, представник заявника посилається на те, що рішення по вищезазначеній справі набрало законної сили, але у зв`язку з карантинними обмеженнями під час короновірусної інфекції (COVID-19), строки продовжуються на строк дії такого карантину, крім того, виконавчий лист АТ КБ «Приватбанк» не був пред`явлений до ДВС співробітником АТ КБ «Приватбанк» до відповідного відділу виконавчої служби для відкриття виконавчого провадження та здійснення виконавчих дій на підставі вказаного виконавчого листа, оскільки звільнений співробітник АТ КБ «Приватбанк», не передав та відправив на зберігання до архіву банка., заявником був пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з частиною шостою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Вказані норми права також дублюються в ст. 433 ЦПК України, відповідно до якої, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виходячи з аналізу зазначених норм, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та, залежно від характеру цих причин, зробити висновок про їх поважність чи навпаки, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника, інших осіб, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором.

Причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв`язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (від 2 червня 2016 року № 1404-VIII), визначено що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі №1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та відповідно до ст. 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людиниу рішенні від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду ( пункт 43).

Між тим, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Зокрема, у пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гуренка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відповідно до п. 29.1. Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 173 від 17.12.2013 року, звернення до виконання судових рішень здійснюється з урахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження", а також інших актів законодавства.

У п. 29.32 вказаної Інструкції вказано, що виконавчі листи виписуються після набрання рішенням суду законної сили за заявою стягувача, а у справах, в яких рішення підлягає негайному виконанню, у день постановлення рішення.

Виконавчі листи підписуються головуючим суддею, а за його відсутності (відпустка, тривале відрядження, хвороба та ін.) головою суду чи його заступниками.

Відповідно до 29.34 у разі особистої явки стягувача виконавчий лист видається йому під підпис.

Таким чином, з наданих письмових пояснень та відсутності будь-яких доказів на їх підтвердження, суд приходить до висновку про безпідставність вимог заявника, оскільки представником Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» Луковською Л.Л. не доведено перед судом факту поважності пропущення строку пред`явлення виконавчих документів до виконання, представник позивача отримав копію рішення та виконавчий лист 05.10.2016 року та не вчиняв будь-яких дій для пред`явлення їх до виконання, та звернулися лише 10.06.2025 року із заявою про поновлення строків після закінчення строку їх пред`явлення до виконання.

Отже, суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного пред`явлення виконавчих листів до виконання.

При цьому, посилання представника позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на введеня карантину та звільнення співробітника банку не можна вважати поважними причинами для поновлення строку пред`явлення виконавчих документів до виконання, оскільки судом не встановлено обставин, що перешкоджали позивачу через запровадження в Україні карантинних обмежень та звільнення співробітника своєчасно звернутися до суду в межах строку, установленого законом, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили.

Сам факт запровадження карантинних обмежень та звільнення спвіробітника банку, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки через запровадження такого, на переконання суду, не можна вважати поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Керуючись ст.433 ЦПК України, ч. 3 Прикінцевих положень Розділу ХІІ ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» Луковської Людмили Леонідівни про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання -відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали

Суддя П.А. Кравченко