Решение № 128407677, 26.06.2025, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/9978/24

Провадження № 2/591/1910/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №979662544 від 04 жовтня 2021 року в розмірі 31846,50 грн; за кредитним договором №52228 від 10.10.2021 року в розмірі 18255,00 грн. та за кредитним договором № 3753605962/736547 від 30.09.2021 року у розмірі 15900,00 грн. та понесені судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників. 20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон плюс» та позивачем укладено договір факторингу №20102022, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №1 до Договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 31846,50 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 7500 грн. та заборгованості за відсотками 24346,50 грн..

Посилаючись на вищезазначені обставини позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, оскільки ОСОБА_2 своє зобов`язання за договором не виконала.

10 жовтня 2021 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора. За умовами Кредитного договору ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» надає ОСОБА_2 кредит в розмірі 3000 гривень (п. 1.1 Кредитного договору) строком на 21 днів, тобто до 30 жовтня 2021 року (п. 1.2 Кредитного договору). За користування кредитом клієнт сплачує ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» 1295% річних від суми кредиту в розрахунку 3,5% на добу (п. 1.4 Кредитного договору). Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту та до повного погашення заборгованості за кредитним договором включно (п. 2.3 Кредитного договору).

Кредит надається у безготівковій формі на банківську картку вказаної клієнтом (п. 1.4 кредитного договору).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 05012024 від 05.01.2024 ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором №52228 від 10.10.2021 в сумі 18255,00 грн., з яких 3000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 14805,00 грн. заборгованості за відсотками.

Посилаючись на вищезазначені обставини позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, оскільки ОСОБА_2 своє зобов`язання за договором не виконала.

30.09.2021 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора. За умовами Кредитного договору ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» надає ОСОБА_2 кредит в розмірі 4000 гривень (п. 1.1 Кредитного договору) строком на 29 днів, тобто до 28.10.2021 року (п. 1.2 Кредитного договору). За користування кредитом клієнт сплачує ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» 912,5% річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% на добу (п. 1.3 Кредитного договору). Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту та до повного погашення заборгованості за кредитним договором включно (п. 2.4 Кредитного договору).

Кредит надається у безготівковій формі на банківську картку вказаної клієнтом (п. 1.4 кредитного договору).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19042022-Є від 19.04.2022 року ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором № 3753605962/736547 від 30.09.2021року в сумі 15900,00 грн., з яких 4000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 11900,00 грн заборгованості за відсотками.

На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов`язання і заборгованість за договорами не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а отже позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми від 09 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі і постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи на 19 січня 2024 року.

11 грудня 2024 року від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про надання їй можливості реалізувати своє право на правову допомогу та відкласти розгляд справи.

Розгляд справи відкладено на 17.03.2025 року

17 березня 2025 відповідач ОСОБА_2 просила відкласти розгляд справи. Розгляд справи було відкладено на 11 червня 2025 року.

10 червня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Ющенко А.Ю. надійшов відзив на позов, в якому зазначає, що позовна заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, оскільки до позову долучено розрахунок заборгованості

- за кредитним договором №979662544 від 04.10.2021 за період з 21.10.2022 по 31.08.2024. З даного розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача за період з 21.10.2022 по 31.08.2024 становить 31846,5 грн;

- за кредитним договором №3753605962/736547 від 30.09.2021 за період з 19.04.2022 по 31.08.2024. З даного розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача за період з 19.04.2022 по 31.08.2024 становить 15900,00 грн;

- за кредитним договором №52228 від 10.10.2021 за період з 05.01.2024 по 31.08.2024. З даного розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача за період з 05.01.2024 по 31.08.2024 становить 18255,00 грн..

Однак, зазначені розрахунки заборгованості не можна покласти в основу рішення у справі, оскільки з них не можливо встановити формування заборгованості та її складові, суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду. Тобто, даний розрахунок не є належним доказом суми заборгованості в розумінні положень ч.1 ст. 77 ЦПК України.

Кредитний договір №979662544 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 був укладений 04.10.2021 року, тоді як договір факторингу №28/1118-01 укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено28 листопада 2018 року, тобто на момент укладання договору про відступлення права вимоги, кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладений ще не був.

За таких обставин, станом на день укладення договору про відступлення прав вимоги між ТОВ «Таліон плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» відповідач не була боржником ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та не мала перед ним будь-яких зобов`язань, оскільки кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 був укладений після укладення договору про відступлення прав вимоги.

Також вказує на те, що позивачем не доведено, що дані кошти були перераховані саме в зв`язку з укладенням договорів позики № 979662544 від 04.10.2021року; №3753605962/736547 від 30.09.2021року та №52228 від 10.10.2021 року, оскільки відсутня дата перерахування коштів, а також те, що отримувачем коштів є ОСОБА_2 .

З наданих позивачем доказів неможливо однозначно встановити факт отримання відповідачем коштів, оскільки не зазначено повний номер карти, на яку було перераховано кошти, відсутні відомості про належність даної карти відповідачу, а також факт перерахування коштів саме кредитодавцем, а не іншими особами за іншими правовідносинами.

Також, позивачем не надано доказів того, що саме відповідачем було підписано договір позики та інші документи, які були підставою у видачі кредиту, оскільки номер телефону, з якого надсилались смс повідомлення про підтвердження наміру.

Представник позивача в позові просить суд слухати справу у її відсутність, позов підтримує повністю, просить суд задоволити.

Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Ющенко А.Ю. в письмовій заяві просить суд слухати справу у його відсутність та відмовити в задоволенні позову з підстав необгрунтованості.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановлені фактичні обставини, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 04 жовтня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено Договір позики №979662544, 30 вересня 2021 між ТОВ «Кредитна установа Європейська кредитна група» та ОСОБА_2 укладено Договір позики № 3753605962/736547 та 10 жовтня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра груп» та ОСОБА_2 укладено Договір позик № 52228.

Договори позики підписано шляхом підписання Акцепту оферти на укладення Договору надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту та отримання кредиту згідно Заявки - анкети та надано згоду на використання при укладенні цього правочину одноразового ідентифікатора, в якості аналога власноручного підпису позичальника.

Умови, які визначають порядок і умови надання Товариством грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов Договору та Електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між Товариством і Позичальником викладені у Правилах, які є невід`ємною частиною Договору (Оферти та Акцепту Оферти).

Дані Правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст. ст. 641, 644 Цивільного кодексу України, укласти договір позики на умовах, що встановлені Товариством і застосовуються у разі подання фізичною особою - Потенційним позичальником заявки на сайті Товариств на отримання позики та здійснення інших дій, що передбачають дані Правила. Електронний договір укладається на сайті з використанням ГГС.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників.

20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб -Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до витягу Реєстру боржників від 21 жовтня 2022 року до Договору факторингу № 2010222 від 21 жовтня 2022 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 31846,50 грн., з яких:

- 7500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 24346,50 грн. - сума заборгованості за відсотками;

05 січня 2024 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 05012024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб -Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до витягу Реєстру боржників від 05 січня 2024 року до Договору факторингу № 05012024 від 05 січня 2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 18255,00грн., з яких:

- 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 14805,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

19 квітня 2024 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 19042022-Є, у відповідності до умов якого ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» передає (відступає) ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб -Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до витягу Реєстру боржників від 19 квітня 2024 року до Договору факторингу № 19042022 від 19 квітня 2022 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 15900,00грн., з яких:

- 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 11900,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною першоюстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

В постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 вказано, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Згідно з частиною першоюстатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другоюстатті 16 ЦК України.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18).

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

У ч. 1ст. 1055 ЦК Українипередбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Уст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 530 ЦК Українипередбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно дост. 536 ЦК Україниза користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

У відповідності до ч. 1ст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.512,514 ЦК України).

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 2ст. 517 ЦК Україниборжник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1ст. 1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 3статті 12 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1ст. 77 ЦПК України.) Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526,527,530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року по справі №161/16891/15-ц.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Водночас одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Оспорювані договори між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Так через особистий кабінет на веб-сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП», ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група»

подано заявку на отримання кредиту від імені ОСОБА_2 та підтверджено умови отримання кредиту, після чого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП», ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» надіслало особі, яка звернулася за отриманням кредиту, за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який і використано для підтвердження підписання кредитного договору.

Згідно Акцепту оферти від 04 жовтня 2021 року на укладення Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №979662544 від 04 жовтня 2021 року та отримання кредиту основними умовами кредиту є:

Розмір кредиту 7500 грн.; Строк користування кредитом 30 днів; Строк дії Договору 30днів.

Відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності Пролонгації;

Річна відсоткова ставка 638,75%, застосовується за умови належного виконання умов Договору та відсутності пролонгації;

Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 875,00 грн., за умови належного виконання умов Договору "відсутності Пролонгації;

Реальна річна процентна ставка за кредитом становить 704,45%, за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації;

Номінальна відсоткова ставка 1,93% за один день користування кредитом, застосовується у випадках передбаченими правилами;

Реальна річна процентна ставка за кредитом становить 25820,85%, при використанні Номінальної відсоткової ставки. Максимальна відсоткова ставка 3,5% за один день користування кредитом, застосовується за умови неналежного виконання умов Договору;

Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 11955,00 грн., за умови неналежного виконання умов зговору;

Уклавши договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений з правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил та виконувати свої зобов`язання, визначені правилами.

Ці Правила є публічною пропозицією (офертою), згідно зі статтями 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Згідно Акцепту оферти від 10 жовтня 2021 року на укладення Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №52228 від 10 жовтня 2021 року та отримання кредиту основними умовами кредиту є:

Розмір кредиту 3000 грн.; Строк користування кредитом 21 днів; Строк дії Договору 21днів.

Відсоткова ставка 3,5% за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності Пролонгації;

Річна відсоткова ставка 1295%, застосовується за умови належного виконання умов Договору та відсутності пролонгації;

Реальна річна процентна ставка за кредитом становить 10578598%, за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації;

Уклавши договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений з правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил та виконувати свої зобов`язання, визначені правилами.

Ці Правила є публічною пропозицією (офертою), згідно зі статтями 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Згідно Акцепту оферти від 30 вересня 2021 року на укладення Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №3753605962/736547 від 30 вересня 2021 року та отримання кредиту основними умовами кредиту є:

Розмір кредиту 4000 грн.; Строк користування кредитом 29 днів.

Відсоткова ставка 2,5% за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності Пролонгації;

Річна відсоткова ставка 912,5%, застосовується за умови належного виконання умов Договору та відсутності пролонгації;

Уклавши договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений з правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил та виконувати свої зобов`язання, визначені правилами.

Ці Правила є публічною пропозицією (офертою), згідно зі статтями 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Позивач не підтвердив виконання свого обов`язку щодо видачі коштів за кредитнимидоговорами закредитним договором№979662544від 04жовтня 2022року,за кредитнимдоговором №52228від 10жовтня 2022року та за кредитним договором № 3753605962/736547 від 30 вересня 2021 жодним належним і допустимим доказом, зокрема, первинними документами.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ № 254 від 18 червня 2003 року, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Підпункт 14 пункту 3 Розділу 1 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ № 75 від 04 липня 2018 року (далі Положення), вказує, що первинний документ - документ, який містить відомості про операцію.

Пункт 50 Розділу 3 Положення встановлює, що первинні документи складаються на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України. Документування операцій може здійснюватися з використанням бланків, виготовлених банком самостійно, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити форм, затверджених відповідно до законодавства України.

Первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування банку, від імені якого складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Банк має право самостійно визначати інші додаткові реквізити первинних документів у паперовій/електронній формі (п. 51 Розділу 3 Положення). Також пункт 52 Положення вказує, що первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку, а унесення виправлень до первинних документів не допускається (п. 53).

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, виписки по рахункам або касовий документ заява про видачу готівки можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором, в разі якщо останні відповідають вимогам первинних документів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.04.2021року у справі №752/9423/15-ц, від 16.09.2020 року у справі №200/5647/18.

Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

У той же час розрахунок заборгованості є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).

Такий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 року № 6-16цс15.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач повинен був отримати від первісного кредитора первинні документи, які підтверджують розмір заборгованості по кредитним договорам, що у відповідності до умов вказаних договорів, надало б можливість визначити час порушення відповідачкою його умов, у разі наявності такого порушення та чи у відповідності до умов договорів та норм закону нараховані відсотки, плата за обслуговування кредитної заборгованості (комісія).

Створені представником позивача документи (розрахунок заборгованості, Витяг з реєстру боржників), які містять інформацію про суму заборгованості відповідачки, не є належними доказами розміру такої заборгованості та не підтверджують наявність права вимоги позивача до неї.

Встановити дійсний розмір заборгованості ОСОБА_2 за кредитнимдоговором №979662544від 04жовтня 2022року,за кредитнимдоговором №52228від 10жовтня 2022року та за кредитнимдоговором №3753605962/736547від 30вересня 2021року неможливо.

Однак, суду не надано детальний розрахунок заборгованості, здійснений первісним кредитором, як і детальний розрахунок заборгованості здійснений позивачем.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд має ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права.

Матеріально-правова вимога позивача повинна спиратися на підставу позову. Підставою позову визнають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто такі факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. У тій правовій ситуації, коли підстава позову не підтвердилася під час розгляду справи, наслідком є відмова у задоволенні позову.

Позивач не довів тих фактичних обставин, якими обґрунтовував позов, що має наслідком відмову у його задоволенні.

Схожі за змістом висновки містяться в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 липня 2023 року у справі № 757/2278/14-ц (провадження № 61-1085св23), яка була прийнята колегією суддів з врахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04 липня 2023 року у справі № 553/1501/15-ц (провадження № 14-50цс22).

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не доведено позов, що є його, а не відповідача, процесуальним обов`язком (статті 12, 13, 81 ЦПК України). Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 156/268/21.

Позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа № 755/18920/18.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов`язків.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 219/1704/17.

У постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17 зроблено висновок, що відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги щодо майбутніх вимог можливе тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Проте, Кредитний договір №979662544 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 був укладений 04.10.2021 року, тоді як договір факторингу №28/1118-01 укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено28 листопада 2018 року, тобто на момент укладання договору про відступлення права вимоги, кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладений ще не був.

За таких обставин, станом на день укладення договору про відступлення прав вимоги між ТОВ «Таліон плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» відповідач не була боржником ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та не мала перед ним будь-яких зобов`язань, оскільки кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 був укладений після укладення договору про відступлення прав вимоги.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа 755/18920/18, провадження 61-17205ск19.

Згідно викладеного до позивача відповідно до договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року укладеного між ТОВ «Таліон плюс» та позивачем не могло перейти право вимоги за кредитним договором № 979662544 від 04.10.2021 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 ..

Відповідачка ОСОБА_2 05.02.2025 року змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.77)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 551, 598, 599, 610, 611, 625, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 11, 12, 13, 81, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити в зв`язку з необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлено 26 червня 2024 року.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО