Решение № 12840452, 14.12.2010, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-12522/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Філь О.Є.

при секретарі Челядник Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську, про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування вимог за позовом зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи на своєму робочому місці загинув його син ОСОБА_2, який працював гірником очисного вибою дільниці № 2 ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1).

По факту загибелі його сина було проведене розслідування та складено Акт за формою Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.

Позивач вважає, що загибеллю сина йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в наступному. Смерть сина була для нього дуже несподіваною, він не думав, що переживе свою дитину, це саме жахливе, що трапилося у його житті та від чого він не може отямитися. Ця втрата є непоправною.

Його син був дуже молодою людиною, загинув у віці 23 років, був у розквіті сил, не хворів та міг би довго жити. Зараз позивачу його дуже не вистачає. Він сумує за ним, від чого дуже страждає. Він дуже хвилюється за свою дружину, яка є інвалідом 3 групи та потребує підтримки.

Також його моральні страждання посилюються через те, що після загибелі сина адміністрація підприємства жодного разу не проявила своєї уваги до нього, як до батька загиблого шахтаря.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана смертю фізичної особи, внаслідок дії джерела підвищеної безпеки, відшкодовується юридичною особою незалежно від її вини.

Завдану моральну шкоду позивач оцінює в 50000 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача позов не визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області в судове засідання не з»явився, про час і місце розряду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська-Західна № 1», правонаступником якого є відповідач по справі ПАТ «Шахтоуправління «Покровське».

Позивач ОСОБА_1 являється батьком ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 12).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у результаті нещасного випадку на ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» ОСОБА_2 загинув під час виконання трудових обов'язків, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 11), актом про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 (а.с. 9-10), протоколом наради державної комісії зі спеціального розслідування від 18.05.2005 року (а.с. 6-8).

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України позивач ОСОБА_1 є особою, яка має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав.

Пунктом 2 частини 2 вказаної статті передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім”ї чи близьких родичів.

Як наслідок, у даному випадку моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинила порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом встановлено, що у зв”зку зі смертю ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку на виробництві завдано моральну шкоду позивачу ОСОБА_1, яка полягає у душевних, психічних стражданнях, яких він зазнав, характер яких полягає в тому, що їх неможливо відновити.

Смерть ОСОБА_2 настала внаслідок нещасного випадку на виробництві і при цьому мала місце протиправність дій відповідача, пов”язаних з порушенням Закону України „Про охорону праці”, Гірничого Закону України, „Правил безпеки у вугільних та сланцевих шахтах”, що стало причиною нещасного випадку, внаслідок якого настала смерть ОСОБА_2 (а.с. 9-10).

Між протиправними діями відповідача та настанням негативних наслідків, тобто смертю потерпілого і заподіянням моральної шкоди його близьким, є прямих причинний зв”язок, а також є вина відповідача у настанні вказаних негативних наслідків, що є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім”єю.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є батьком загиблого ОСОБА_2 (а.с. 12).

Внаслідок смерті ОСОБА_2, яка настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, позивачу ОСОБА_1 відповідачем було спричинено моральну шкоду, а саме:

Смерть сина була для нього несподіваною, він не думав, що переживе свою дитину, це саме жахливе, що трапилося у його житті. Його син був дуже молодою людиною, загинув у віці 23 років, тобто був у розквиті сил. Зараз йому дуже не вистачає сина.

Після загибелі сина він навіть думати не міг про відшкодування шкоди, тепер, коли вже минуло стільки років, вважає за необхідне поставити питання про відшкодування моральної шкоди, бо загинула його рідна дитина.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує глибину фізичних і душевних страждань позивача, те, що ці страждання у нього довічні, ступень вини відповідача, а також виходить з засад розумності, виваженості та справедливості, що узгоджується з роз”ясненнями, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31 березня 1995 року № 4 ( зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5), де вказано, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, стягнувши на користь позивача ОСОБА_1 50000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 23, 268, 1168 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задовольнити в повному обсязі.

Стягнути Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», з р\р 26008980102771 в Донбасському філіалі ВАТ «Кредитпромбанк» м. Красноармійська, МФО 335593, код ЕДРПОУ 13498562 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», р\р 26008980102771 в Донбасському філіалі ВАТ «Кредитпромбанк» м. Красноармійська, МФО 335593, код ЕДРПОУ 13498562 на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: