Постановление суда № 128395877, 20.06.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

20 червня 2025 рокум. Ужгород№ 260/1022/25 12:14 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Колушкіна Ю.В.,

за участю сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ЛУГАЛПРОФ - представник у судове засідання не з`явився,

відповідач: Головне управління ДПС у Закарпатській області - представник Жемонська Мар`яна Любомирівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЛУГАЛПРОФ (90400, Закарпатська обл., Хустський р-н, м. Хуст, вул. Тімірязєва, буд. 37, код ЄДРПОУ 37173474), в особі представника Козаченко Андрія Борисовича (90400, Хустський р-н, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. Тімірязєва, буд. 37) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород (з), вул. Волошина Августина, буд. 52, код ЄДРПОУ 44106694) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 20 червня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі складено 25 червня 2025 року.

14 лютого 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЛУГАЛПРОФ, через уповноваженого представника Козаченко Андрія Борисовича звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області, якою просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №000/2264/04-11/37173474 від 22.05.2023 р. щодо сплати штрафу за порушення граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість.

18 лютого 2025 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

20 лютого 2025 року позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.

24 лютого 2025 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. При цьому, під час відкриття провадження у справі суд дійшов висновку, що з метою забезпечення права на доступ до правосуддя та гарантування права на судовий захист слід відкрити провадження у даній справі, а питання щодо пропуску строків звернення до адміністративного суду та поважність причин такого пропуску з`ясувати під час судового засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету. Крім того, 28 травня 2025 року, представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи без їх участі.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Представник відповідача у судовому засіданні заявила клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки відповідачем пропущено строк звернення до суду.

Розглянувши клопотання представника відповідача, судом встановлено наступне.

У відповідності до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №000/2264/04-11/37173474 від 22.05.2023 р.

Ухвалюючи постанову у справі № 500/2486/19, Верховний Суд виходив, зокрема, з того, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України. При цьому мова йде не тільки про строки, згадані в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. У позовній заяві позивач стверджує, що дізнався про результати розгляду скарги №б/н від 02.06.2023 року поданої на спірне рішення в порядку адміністративного оскарження 14.08.2024 року, коли отримав листа Державної податкової служби України №24905/6/99-00-06-02-02-06 від 14.08.2024 року, який містив та є супровідним листом до листа ДПС від 19.06.2024 року №18401/6/99-00-06-02-02-06 про результати розгляду листа від 22.05.2024 року №22-05-2024.

Саме з листа Державної податкової служби України №24905/6/99-00-06-02-02-06 від 14.08.2024 року, який супроводжував лист ДПС від 19.06.2024 року №18401/6/99-00- 06-02-02-06 про результати розгляду листа від 22.05.2024 року №22-05-2024 позивач дізнався про те, що строк розгляду скарги було продовжено до 06.08.2023 року, про що 21.06.2023 року було прийнято відповідне рішення №16138/6/99-00-06-03-01-06 (надалі - Рішення-1), направлене 21.06.2023 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену у скарзі адресу та повернуто на адресу ДПС із зазначенням причини повернення: «Адресат відсутній за вказаною адресою», а також що за результатами розгляду скарги ДПС було прийняте рішення №20346/6/99-00-06-03-01-06-2 від 26.07.2023 року (надалі Рішення-2), яким залишено без змін спірне рішення Відповідача, а скаргу-без задоволення, яке було направлено 26.07.2023 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену у скарзі адресу та повернуто на адресу ДПС із зазначенням причини повернення: «Адресат відсутній за вказаною адресою», а відтак і про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Однак, повернення рішення про результати розгляду скарги від 26 липня 2023 року № 20346/6/99-00-06-03-01-06 із відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки особа, яка подає скаргу, повинна довести, що доклала всіх необхідних зусиль для отримання рішення та що пропуск строку стався не з її вини.

Необхідно зазначити, що поновлення процесуальних строків на оскарження судових рішень є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відповідно до статті 123 частини 3 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За частиною четвертою статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, судом при обчисленні місячного строку звернення до суду, не встановлено та позивачем не доведено про наявність будь-яких обставин, які не залежали від волі позивача та ускладнили звернення позивача до суду у визначений строк.

Отже, позивачем не наведено поважних причин пропуску ним строку звернення до суду.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду залежало виключно від нього самого, нереалізація цього права зумовлена його власною поведінкою.

Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.

Враховуючи те, що причини пропуску строку, які наведені позивачем в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду визнано неповажними, суд дійшов висновку, про залишення позовної заяви без розгляду позов.

Керуючись ст.122, 123, п. 8 ч. 1 ст. 240, ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - задоволити.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЛУГАЛПРОФ в особі представника Козаченко Андрія Борисовича до Головного управління ДПС у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду у встановлений ст. 295 КАС України п`ятнадцятиденний строк з дня складення повного тексту ухвали суду.

СуддяТ.В.Скраль