№ 128380339, 23.05.2025, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1618/25

3/758/1714/25

Категорія

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Київ

23 травня 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 483 Митного кодексу України стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання (реєстрації): АДРЕСА_1

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0553/90300/24 від 19 грудня 2024 року, складеного заступником начальника оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Енергетичної митниці Войтович Володимиром Івановичем за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , директора ТОВ «ПРОНАФТА» (код ЄДРПОУ 44843210), встановлено, що 31.05.2023 через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск», відділи митного оформлення № 3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Литовської Республіки на митну територію України на адресу ТОВ «ПРОНАФТА» (адреса реєстрації: 33003, Рівненьська обл., Рівненський район, м. Рівне, вул. Василя Червонія (Гагаріна), буд. 39, код ЄДРПОУ 44843210) ввезено товар «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 18,302 тонн. 33,705 тис. л. 15о С, вартістю 9 765,15 євро.

Переміщення через митний кордон України здійснено на підставі наступних документів:

- митної декларації типу «ІМЕЕ» від 30.05.2023 №23UA903000910004U0;

- товаротранспортної накладної CMR від 30.05.2023 №0645;

- рахунка (invoice) від 30.05.2023 №JZS23 Nr.2255;

- сертифікату якості від 26.04.2023 №164298_5053512;

- зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2022 № 01/08.

Зазначений товар оформлений в Енергетичній митниці за митною декларацією типу IM40ДЕ від 01.06.2023 №23UA903220010429U4.

Поставка товару відбувалася в рамках зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2022 № 01/08, укладеного між литовським підприємством UAB "Jozita" Pietinio Kelio g.9, Soliu k. Silales r.) в особі директора Jonas Jokubauskis та ТОВ «ПРОНАФТА» в особі директора ОСОБА_1 .

Відповідно до умов контракту продавець продає покупцеві товари - «газ вуглеводневий скраплений» і нафтопродукти , якість яких має підтверджуватися паспортом якості виданим заводом - виробником товару.

З метою підтвердження фізико-хімічних характеристик товару до митних органів надано сертифікат (паспорт) якості від 26.04.2023 №164298_5053512, відповідно до якого товар , виготовлений підприємством Public Company «Orlen Lietuva» та відповідає стандарту LST EN 589:2018+А1:2022, відомості про який внесені до гр. 44 зазначених митних декларацій.

Відповідно до вимог ст. 198 Митного кодексу України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації.

Нормами ст. 335 Митного кодексу України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості зокрема, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних заходів. Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України.

3 метою дотримання вищезазначених норм, ТОВ «ПРОНАФТА» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів, для підтвердження відомостей про фізико-хімічні показники товару, відповідності нафтопродукту стандартам EN 589:2018 (палива автомобільні газ нафтовий скраплений) і його ідентифікації, надано документ про якість, а саме сертифікат (паспорт) якості від 21.02.2023 №162976_4945096, який містить відповідні штампи (печатки) заводу виробника - «Orlen Lietuva».

Першого березня 2023 року листом № 20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю стосовно використання суб`єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів якості виданих Public Company «Orlen Lietuva».

З метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів, Енергетичною митницею на адресу Public Company «Orlen Lietuva» був направлений лист від 21.08.2024 №7.6-3/20-01/13/4196 стосовно сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів виданих компанією «Orlen Lietuva» шодо яких існує ризик фальсифікацій.

15.10.2024 Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 11.10.2024 № D2 (12.11-9)-2356) стосовно проведеної перевірки сертифікатів (паспортів) якості виданих компанією «Orlen Lietuva».

За результатами опрацювання зазначеної відповіді встановлено, що паспорт (сертифікат) якості від 26.04.2023 № 164298_5053512 виданий на партію товару «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 13 140 кг, яка реалізована литовському підприємству UAB «Jozita».

Проте, підприємством ТОВ «ПРОНАФТА» з використанням паспорта (сертифіката) якості від 26.04.2023 № 164298_5053512 фактично ввезено на митну територію України товар «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 18 302 кг., що більше на 5 162 кг. ніж продано (відвантажено) компанією «Orlen Lietuva» підприємству UAB «Jozita» згідно з паспортом (сертифікатом) якості від 26.04.2023 № 164298_5053512

Тобто директором «ТОВ «ПРОНАФТА» гр. ОСОБА_1 до митних органів України був поданий сертифікат (паспорт) якості від 26.04.2023 №164298_5053512, який виданий компанією «Orlen Lietuva» на іншу кількість товару (13, 140 тон).

12.11.2024 Енергетичною митницею на адресу литовському підприємству UAB «Jozita» направлено лист №7.6-3/20/13/5400» та отримано відповідь (вх. Ем. від 14.11.2024 №720/13), якою підприємство UAB «Jozita» повідомлено, що закуповує та зберігає в одному контейнері (резервуарі) декілька партій товарів.

Відповідно до частини 2 статті 459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Згідно з даними карти обліку особи, яка здійснює операції з товарами, керівником ТОВ «ПРОНАФТА» є ОСОБА_1 .

Статтею 65 Господарського кодексу України передбачено, що керівник підприємства без доручень діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.

Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 06 березня 2024 року у справі №758/12511/23, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Постановою Київського Апеляційного суду від 10.04.2024 року постанову Подільського районного суду від 06 березня 2024 року залишено без змін.

Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 06 березня 2024 року у справі №758/12526/23, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Постановою Київського Апеляційного суду від 27.06.2024 року постанову Подільського районного суду від 06 березня 2024 року залишено без змін.

Таким чином, директором ТОВ «ПРОНАФТА» ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Газ вуглеводневий скраплений» з приховуванням від митного контролю у кількості 5 162 кг, 9,506 тис. л при 15 град. С, вартістю 2 710,05 євро, що в перерахунку згідно з офіційним курсом валют, чинних на дату перетину кордону, дорівнює 106 451,31 грн, шляхом подання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.

Зазначені дії вчинені особою, яка протягом року притягалася до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 2 ст. 483 Митного кодексу України.

Не погоджуючись із викладеною Енергетичною митницею суттю адміністративного правопорушення, захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Гожий М.С. просить провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що представниками Енергетичної митниці неправильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 2 статті 483 Митного кодексу України. Так, за матеріалами протоколу, поставка товару відбулася 31.05.2023. Водночас, судове рішення у справі №758/12526/23, яке митниця використала, щоб віднести дії до «повторності» (ч. 2 ст. 483 МК України), ухвалено 06.03.2024 (залишене без змін апеляційним судом 27.06.2024). Тобто станом на 31.05.2023 року особа ще не була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 чи за ст. 482 МК України; відсутні умови «протягом року після притягнення за таке ж правопорушення», адже на момент вчинення поставки попередного притягнення до відповідальності не існувало.

Зазначає, що відсутність «повторності», як необхідного елементу - частина 2 статті 483 МК України настає лише за умови, що особа протягом року після уже накладеного стягнення знову вчинила дії, визначені ч. 1 ст. 483 МК України. Відтак, відсутній елемент «повторності» та відповідний часовий зв`язок, які вимагає диспозиція статті.

Посилався на відсутність об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 483 Митного кодексу України. Зазначав, що документ (сертифікат якості) не був підставою для пропуску товару через кордон. Пропуск товару на митну територію України здійснено Волинською митницею 31.05.2023 через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуськ» - на підставі товаротранспортних накладних (CMR) та інвойсів.

Вказував, що ОСОБА_1 не вчиняв дії способом «приховування від митного контролю».

В самому сертифікаті немає вказівки на вагу (кількість) 18 302 кг - він не підтверджує (і не заперечує) жодного обсягу продукції, а лише фіксує показники якості. Сертифікат якості не надавався при в`їзді і не міг бути «спотвореною підставою»- копія сертифіката не містять штампа про перетин кордону та формальні реквізити, що підтверджують його використання для митного пропуску.

Під час перетину кордону подавалися виключно CMR та рахунки-фактури, відбиток штампа ПМК стоїть саме на них.

А отже, відсутні елементи об`єктивної сторони: немає приховування від контролю, немає подання «підроблених» чи «неправдивих» документів, без яких неможливо було б пропустити товар.

Акцентував увагу на відсутності суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення - немає доказів умислу (обов`язкового для ч. 2 ст. 483 МК України).

Зазначав, що у справі відсутні докази того, що ОСОБА_1 мав будь-яку мету «підробляти» чи «змінювати» сертифікат, а тим паче подавати його для перетину кордону.

Посилався на відсутність конкретних порушень з боку посадової особи - директора ТОВ «ПРОНАФТА» - ОСОБА_1 , у матеріалах справи відсутній аналіз конкретних обов`язків директора щодо експортних (а не імпортних) документів, відсутній перелік норм, які він мав виконати і не виконав.

Фактично не встановлено жодних дій (чи бездіяльності), що підтвердили б, ніби ОСОБА_1 був причетний до отримання, оформлення чи внесення даних у сертифікат якості, який надавала литовська сторона при експорті.

Вказував про недоведеність вини та неповноту перевірки митним органом.

У матеріалах справи відсутній офіційний висновок про те, що саме сертифікат №164298 5053512 є «неправдивим» або виданий на зовсім інший товар. Не зібрано жодних доказів: що товар дійсно «приховували», що документ, нібито «неправдивий», був обов`язковим і подавався при перетині кордону, що ОСОБА_1 усвідомлено використовував цей документ.

Просив суд закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 483 МКУ, зокрема: не доведено факту приховування (об`єктивна сторона), не встановлено вини (умислу), не підтверджено, що ОСОБА_1 - належний суб`єкт (особа, що порушила приписи про експорт або підробила документи).

Представники Енергетичної митниці в судовому засіданні просили суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 483 МК України.

Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 31.05.2023 через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск», відділи митного оформлення № 3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Литовської Республіки на митну територію України на адресу ТОВ «ПРОНАФТА» (адреса реєстрації: 33003, Рівненьська обл., Рівненський район, м. Рівне, вул. Василя Червонія (Гагаріна, буд. 39, код ЄДРПОУ 44843210) ввезено товар «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 18,302 тонн. 33,705 тис. л. 15о С, вартістю 9 765,15 євро.

Переміщення через митний кордон України здійснено на підставі наступних документів: митної декларації типу «ІМЕЕ» від 30.05.2023 №23UA903000910004U0; товаротранспортної накладної CMR від 30.05.2023 №0645; рахунка (invoice) від 30.05.2023 №JZS23 Nr.2255; зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2022 № 01/08.

Відповідно до умов контракту продавець продає покупцеві товари - «газ вуглеводневий скраплений» і нафтопродукти, якість яких має підтверджуватися паспортом якості виданим заводом - виробником товару.

Згідно п.6.1 Контракту, разом з товаром Продавець надає Покупцю оригінали наступних документів: рахунок -фактура (інвойс), декларацію на товар, міжнародну товаро-транспортну накладну (CMR), паспорт якості, виданий Заводом-виробником при відвантаженні або незалежною лабораторією, або специфікацію товару. Так, продавцем при поставці товару згідно з рахунком від 30.05.2023 №JZS23 Nr.2255 надано сертифікат якості від 26.04.2023 №164298_5053512.

Відповідно до CMR 30.05.2023 №0645, відправник UAB «Jozita» передав ТОВ «ПРОНАФТА» вантаж вагою 18302 кг.

01.06.2023 зазначений товар оформлений в Енергетичній митниці та випущений у вільний обіг за митною декларацією типу «ІМ 40 ДЕ» від 01.06.2023 №23UA903220010429U4.

Станом на момент оформлення (01.06.2023) Енергетична митниця мала інформацію від Представництва AT «Orlen Lietuva» в Україні в вигляді листа від 17.02.2023 № 62 щодо фактів використання постачальниками палива підроблених сертифікатів якості компанії.

Однак оформлення товару та випуск у вільний обіг відбулись без будь-яких зауважень.

Енергетичною митницею лише 21.08.2024 під № 7.6-3/20-01/13/4196, з метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів, направлений лист до AT «Orlen Lietuva» стосовно перевірки сертифікатів (паспортів) якості, виготовлених як на бланках компанії, так і тих, на яких міститься посилання у сертифікатах інших постачальників, щодо яких існують ризики.

За результатами опрацювання відповіді наданої Public Company «Orlen Lietuva» від 11.10.2024 № D2(12.11-9)-23538, встановлено, що сертифікат (паспорт) якості від 26.04.2023 №164298_5053512, був виданий на партію товару «LPG, summer type» у кількості 13140 кг, яка реалізована (відвантажена) підприємству UAB «Jozita» . Крім того, в указаній відповіді зазначено про те, що юридичні особи (компанії), які здійснюють зберігання, перевалку та/або продаж нафтопродуктів, придбаних у Компанії, які перепродують вироблену Компанією продукцію, не комбінуючи її з продукцією інших третіх осіб, гарантуючи, що фізичні параметри продукції не змінюються, можуть використовувати сертифікати якості, надані Компанією; однак, ніякі зміни в цих сертифікатах не допускаються; допускається тільки підпис уповноваженого співробітника.

Інформація щодо ваги (кількості) міститься в інвойсі від 30.05.2023 №JZS23 Nr.2255, міжнародній товаротранспортній накладній CMR від 30.05.2023 №0645, митній декларації типу «ІМЕЕ» від 30.05.2023 №23UA903000910004U, податки: ПДВ i акциз, в якості обов`язкових платежів для здійснення розмитнення - сплачені за весь об`єм імпортованого товару, а саме за 18302 кг. Самі по собі сертифікати якості, надані продавцем до переміщення товарів, містять лише відомості про фізико-хімічні властивості.

Як вказано у міжнародній товаротранспортній накладній CMR від 30.05.2023 №0645 відправником товару виступала компанія UAB «Jozita», перевізнику товарів для здійснення перевезення передано сертифікат (паспорт) якості №164298_5053512.

Отже, відповідно до умов Контракту обов`язок надати сертифікат якості на партію товару покладений саме на компанію UAB «Jozita» як продавця товару, ОСОБА_1 , ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа сертифікат якості №164298_5053512 в компетентних органах/організаціях не отримував та не мав права/обов`язку його отримувати.

Товаросупровідні документи разом з сертифікатом якості №164298_5053512 надавалися отримувачу відправником - компанією «Jozita» при поставці товару, а отже отримані ТОВ «ПРОНАФТА» законним шляхом.

Як вбачається із листа Волинської митниці №7.3-1/28-08-04/14/5376 від 02.05.2025 на адвокатський запит, надано копії документів, на підставі яких на митному посту "Ягодин" Волинської митниці здійснено пропуск товарів, що переміщувались ТОВ «ПРОНАФТА» 01.06.2023 транспортним засобом з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 по попередній митній декларації №23UA903000910004U0 від 31.05.2023, а саме: контрольний талон за документом №23UA903000910004U0 від 31.05.2023; CMR (товарно-транспортна накладна) №0645; invoice (рахунок-фактура) JZS23 №2255 від 30.05.2025 року.

Отже, процедура декларування даного товару була здійснена виключно на підставі наданих продавцем товаросупровідних документів у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд приходить до висновку, що кількість експортованого з Литовської Республіки та кількість ввезеного в Україну ТОВ «ПРОНАФТА» та задекларованого газу нафтового скрапленого є однаковою та підтвердженою документально.

Стосовно посилання Енергетичної митниці на сертифікат якості від 26.04.2023 №164298_5053512, як документ, що підтверджує іншу кількість товару, ніж вказана в товаросупровідних документах, наданих до митних органів для переміщення та митного оформлення товару, суд зазначає, що даний сертифікат якості не містить інформації про кількість товару, на яку він виданий. Сертифікат якості від 26.04.2023 №164298_5053512 є документом, який місить інформацію про фізико-хімічні характеристики товару та подавався до Енергетичної митниці з метою їх підтвердження.

Матеріали справи не містять зазначення, які конкретні дії повинен був вчинити ОСОБА_1 з метою перевірки правдивості зазначених у документах відомостей та які саме дії ним у зв`язку з цим не вчинено, що вказувало б на наявність в його діях суб`єктивної сторони інкримінованого йому порушення митних правил. Доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії ОСОБА_1 спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з наданням документів, що містять недостовірні дані щодо ваги переміщеного товару, митними органами не зібрано.

Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною 1 ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За диспозицією ст. 483 МК України відповідальність настає у разі переміщення або вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 483 МК України, склад цього правопорушення полягає саме в умисному переміщенні товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом, зокрема надання як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості.

Ч. 2 ст. 483 МК України передбачено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого цією статтею або статтею 482 цього Кодексу.

Відповідно до фабули протоколу про порушення митних правил, дії громадянина ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною другою статті 483 Митного кодексу України у зв`язку із тим, що постановою Подільського районного суду м. Києва від 06.03.2024 у справі № 758/12526/23, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Однак, поставка товару «Газ вуглеводневий скраплений» відбулась 31.05.2023, тобто майже за рік до того, як Подільським районним судом міста Києва винесено постанови в справах №758/12511/23 і №758/12526/23, та майже за три місяці до того, як Енергетична митниця склала протоколи про ПМП №0137/90300/23 і №0138/90300/23 від 22.08.2023.

Таким чином, не надано доказів того, що станом на 31.05.2023 року ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, а відтак він не може бути суб`єктом правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 483 Митного кодексу України.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Для притягнення до відповідальності за ст. 483 МК України, необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Не можна розглядати як порушення дії особи, яка надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

Підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, виходячи з аналізу норм статей 458 та 487 МК України, а також статей 2, 9, 10 КУпАП, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення.

Усі вказані елементи складу адміністративного правопорушення є неподільним цілим.

Наявність цих елементів обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо, хоча б один з них відсутній, або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

Безпосереднім об`єктом вказаного правопорушення є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України, а об`єктивною стороною є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 03.06.2005 року (із змінами внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України № 8 від 30.05.2008 року) визначено, що судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів, тобто ті документи, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.

Відповідно до роз`яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року № 8 "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил", порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена статтею 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.

Дії посадових осіб митних органів, перевізників, декларантів або уповноважених ними осіб під час здійснення контролю за переміщенням товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, між двома митними органами України регламентуються Порядком виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженим наказом Міністерства фінансів № 1066 від 09.10.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 19 грудня 2012 року за № 2120/22432.

Відповідно до пункту 3.4 Розділу ІІІ Порядку під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає в пункті пропуску посадовій особі митниці відправлення документи та відомості, передбачені статтею 335 Митного кодексу України.

При цьому, пунктом 1 частини першої статті 335 Митного кодексу України визначено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник при перевезенні товарів автомобільним транспортом, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність); б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні); в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів; ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки; д) найменування товарів; е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об`єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів.

Так, документи, що надані для переміщення товарів під час правовідносин, що розглядаються в указаному судовому провадженні, містять правдиві відомості щодо ваги товару.

Зазначене свідчить, про відсутність у ОСОБА_1 , як дій, так і прямого умислу чи мотиву на приховування від митного контролю або надання митниці документів, які містять неправдиві дані щодо ваги.

Приховування від митного органу, як зазначено у протоколі, кількості товару 5 162 кг, відповідно взагалі не відповідає дійсності, оскільки заявлена вага товару відповідає фактично переміщеній.

Доводи Енергетичної митниці про те, що подані ОСОБА_1 до митного органу документи містять неправдиві відомості щодо ваги товару, суд також вважає безпідставними, так як сертифікат якості не містить відомостей про вагу/об`єм товару, а визначає його фізико-хімічні властивості.

Кількість товару підтверджується інвойсом (рахунком), а не сертифікатом якості, як стверджує Енергетична митниця. При цьому, пропуск на митну територію товару здійснювався на підставі рахунків фактур (інвойсів), та міжнародних автомобільно-транспортних документів CMR, із урахуванням сертифіката (паспорта) якості від 26.04.2023 №164298_5053512.

Порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.

Тому, в даному випадку, переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю не відбувалося. Товар розмитнений на підставі наданих документів, належність яких не викликали сумніву під час розмитнення.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст. 491 МК України, підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

За таких обставин, матеріали справи у їх сукупності не містять достатніх доказів, які б вказували на те, що дії ОСОБА_1 спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та подання ним митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що "…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень".

Аналогічну правову позицію визначив Постановою від 31.01.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №760/10803/15-а (адміністративне провадження №К/9901/19074/18): один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Докази, на яких ґрунтується рішення мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, інших обставин, які мають значення для провадження.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у встановленому порядку.

Порушення цих вимог призводить до недопустимості доказів.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Митний орган доводить провину ОСОБА_1 припущеннями, що ґрунтуються на аналізі одного листа. При цьому, аналіз інших листів та пояснень митним органом не проводиться.

Статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Недопустимим є заведення справи про порушення митних правил на підставі припущень або відомостей про правопорушення, достовірність яких викликає сумніви.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст.487 МК України, здійснюється на підставі Митного Кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9-11, 221, 247, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 483 Митного кодексу України закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, тобто із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О. О. Денисов