Постановление суда № 128367272, 21.05.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/324/24

Провадження № 1-кп/761/2013/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря с/з ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 01 вересня 2022 року у кримінальному провадженні № 42016100000000889 від 19 вересня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 01 вересня 2022 року по справі № 463/6216/22, на автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUISER 150», VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який належить їй на праві власності.

В обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 01 вересня 2022 року задоволено клопотання прокурора другого відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримки публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідування 19 вересня 2016 року за № 42016100000000889 за підозрою ОСОБА_5 . Накладено арешт серед іншого на автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUISER 150», VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 . Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUISER 150», VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_3 . Дата першої реєстрації автомобіля - 15 березня 2013 року, дата реєстрації 24 січня 2017 року. Натомість 18 квітня 2015 року було розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , а тому вважає, що спірний автомобіль не є спільним майном подружжя, та не може бути об`єктом накладення арешту майна у вказаному кримінальному провадженні.

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав клопотання ОСОБА_3 та зазначив, що автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER 150», д.н.з. НОМЕР_2 , належить колишній дружині ОСОБА_5 на праві особистої власності і не є спільним майном подружжя, оскільки придбаний заявницею після розірвання шлюбу з ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував проти скасування арешту майна. Зазначив, що з ОСОБА_3 спільно не проживають з 2015 року.

Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти скасування арешту майна, вважає клопотання передчасним, оскільки розгляд справи ще не завершено, матеріали досудового розслідування судом ще не досліджено.

Вислухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею першою Першого протоколу до Конвенції. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до статті 13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені у статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частинах першій та другій статті 321 Цивільного кодексу України, згідно з якими, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Спеціальні підстави законного обмеження особи у реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами кримінального процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання у право мирного володіння майном.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Щодо питання скасування арешту у порядку ст. 174 КПК, то слід відмітити, що дана стаття наведеного Кодексу передбачає, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 01 вересня 2022 року задоволено клопотання прокурора другого відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримки публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідування 19 вересня 2016 року за № 42016100000000889 за підозрою ОСОБА_5 .

Накладено арешт серед іншого на автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUISER 150», VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUISER 150», VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_3 . Дата першої реєстрації автомобіля - 15 березня 2013 року, дата реєстрації 24 січня 2017 року.

З копії свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві 18 квітня 2015 року, вбачається, що 18 квітня 2015 року було розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис № 122.

Таким чином, судом встановлено, що спірний автомобіль зареєстровано ОСОБА_3 24 січня 2017 року, тобто після розірвання шлюбу з ОСОБА_5 , а тому вказаний транспортний засіб не є спільним майном подружжя, та не може бути об`єктом накладення арешту майна у вказаному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим, клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 174 Кримінального процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 01 вересня 2022 року, задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 01 вересня 2022 року по справі № 463/6216/22, на автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUISER 150», VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 23 травня 2025 року о 08 годині 15 хвилин.

Суддя ОСОБА_1