Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/6820/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
Стислий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, рішення про відмову у призначенні пенсії від 11.04.2025 № 163750029179, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії,
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, період навчання з 01.09.1982 по 17.06.1986, згідно диплому НОМЕР_1 та періоди роботи: з 01.01.1992 по 02.09.1996 рік, з 02.09.1996 по 01.04.2006 рік та період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 набутий в республіці Узбекистан, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 25.08.1986 р.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач, ОСОБА_1 , звернулася 04.04.2025 до пенсійного органу про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV 30.08.2023. Рішенням № 163750029179 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 11.04.2025 відмовлено у призначенні пенсії з огляду неможливість зарахувати до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1982 по 17.06.1986 згідно диплому НОМЕР_1 та період роботи згідно трудової книжки з 01.01.1992 по 02.09.1996 рік, з 02.09.1996 по 01.04.2006 рік та період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в республіці Узбекистані, оскільки Україна з 19.06.2023 припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниці Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Водночас позивач не погоджується із вказаним рішення та вважає його протиправним, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.
Стислий зміст заперечень відповідача.
24.06.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 04.04.2025 року звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону №1058. Розгляд заяви про призначення пенсії за віком здійснювався, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яким було прийнято Рішення №163750029179 від 11.04.2025 року про відмову позивачці в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Зазначено, що вік позивача при зверненні 60 років, страховий стаж особи становить 21 рік 5 місяців 18 днів. Стаж зарахований згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу. За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу позивача не зараховано: період навчання з 01.09.1982 р. по 17.06.1986, згідно диплому НОМЕР_1 . До 01.01.2004 періоди навчання за денною формою здобуття освіти у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі зараховуються до стажу роботи (пункт д статті 56 Закону України Про пенсійне забезпечення). Періоди навчання можуть зараховуватися до стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці, якщо підставою для внесення записів до трудової книжки про зарахування на навчання та відрахування з навчання зазначено реквізити відповідних наказів або реквізити документа про освіту (диплом, свідоцтво тощо) номер та дата видачі. Водночас періоди навчання підтверджуються і дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. Окрім того, для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального курсу або окремих його етапів (пункт 8 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637). Після 01.01.2004 до страхового стажу зараховується час навчання лише за умови добровільної сплати єдиного соціального внеску. Час навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання та про присвоєння кваліфікації, періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 з 25.08.1986 р. по 28.10.1988 р., з 01.11.1988 р. по 18.09.1989 р., з 27.09.1989 р. по 31.12.1991 р. в Республіці Узбекистані, оскільки відсутня інформація про нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди навчання та роботи. Крім того заявницею надано довідку про одруження №165771342, яка завірена печаткою на іноземній мові, переклад даної печатки з іноземної на державну мову відсутній. Додатково повідомляємо, що згідно із Законом України від 01.12.2022 №2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1996 року ") довідки, видані на мові іншої держави, приймаються за умови їх легалізації шляхом проставлення апостилю; період роботи з 01.01.1992 р. по 02.09.1996 р., з 02.09.1996 р. по 01.04.2006 р. та період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в Республіці Узбекистані. Відповідач зазначив, що на сьогодні такі двосторонні угоди/договори в галузі пенсійного забезпечення укладені з Азербайджанською Республікою, Республікою Грузія, Республікою Молдова. У зв`язку з цим до страхового стажу зараховуються періоди роботи в Республіці Узбекистан до 31.12.1991. Крім того, Законом України від 25.04.2024 року № 3674-ІХ Про внесення змін до деяких Законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення доповнено розділ ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пунктом 5-1 Періоди трудової діяльності з 01 січня 1992 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення за межами України в державах, які входили до складу колишнього Союзу РСР, зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Такі міжнародні договори між Україною та Республікою Узбекистан відсутні. Відтак, Головним управлінням прийнято обґрунтоване та законне рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу, оскільки у позивача недостатньо належного страхового стажу, підтвердженого згідно чинного законодавства.
Заяви, клопотання учасників справи.
Позивачем заявлені клопотання у справі про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Головуючий суддя у цій справі із 04.06.2025 по 10.06.2025 перебував у щорічній відпустці.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою від 04.04.2025 про призначення пенсії.
Заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіальності та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 11.04.2025 №163750029179 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки.
Відповідно до рішення за результатами розгляду документів, доданих до заяви:
- за наданими документами до страхового стажу не зарахований період навчання з 01.09.1982 р. по 17.06.1986 р., згідно диплому НОМЕР_1 , періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 з 25.08.1986 по 28.10.1988, з 01.11.1988 по 18.09.1989 р., з 27.09.1989 р. по 31.12.1991 р. в Республіці Узбекистані, оскільки відсутня інформація про нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди навчання та роботи.
Крім того заявницею надано довідку про одруження №165771342, яка завірена печаткою на іноземній мові, переклад даної печатки з іноземної на державну мову відсутній; період роботи з 01.01.1992 по 02.09.1996, з 02.09.1996 по 01.04.2006 та період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в Республіці Узбекистані. Постановою Кабінету Міністрів України № 1328 від 29.11.2022 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 у м. москві. Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022 р. Відповідно до Угоди, її дія припиняється стосовно учасників, після закінчення шести місяців отримання депозитарієм письмового повідомлення про вихід з Угоди. Відповідно, датою припинення Угоди є 19.06.2023. За вказаних обставин, пенсії громадян, працювали на території республік колишнього СРСР, призначаються на умовах визначених Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. При цьому, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на територіях цих держав по 31.12.1991.
Позивач не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії від 11.04.2025 № 163750029179, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії, звернулася до суду із цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
На підставі частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спірні правовідносини врегульовані з 01.01.2004 Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, який був прийнятий на зміну положенням Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон України № 1058-ІV), яким передбачено, зокрема,
- пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. ( абзац 22 статті1 Закону 1058-ІV)
- законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається, серед іншого, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору. ( стаття 4 Закону №1058-IV)
- відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. ( частина 1 статті 9 Закону № 1058-ІV)
- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. (абзац 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-ІV)
- страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ( абзац перший частини другої статті 24 Закону № 1058-ІV).
- періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. ( абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-ІV).
- особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років ( частина перша статті 26 Закону № 1058-ІV).
- призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. ( ч.1 ст.44 Закону №1058-IV).
Відповідно до Конституції України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій гарантує всім непрацездатним громадянам України Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII ( надалі - Закон № 1788-XII), яким передбачено, зокрема,
- основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. ( стаття 62 Закону № 1788-XII).
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабміну України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, зокрема,
- основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. ( пункт перший Порядку № 637);
- за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. ( абзац перший пункту 3 Порядку № 637).
- за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. ( пункт 17 Порядку № 637)
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), яким визначено, зокрема,
- заява про призначення … (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) … подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію). ( абзац перший пункту 1.1 розділу I Порядку № 22-1)
- заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. ( абзац перший пункту 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1).
- після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. ( абзац чотирнадцятий пункту 4.2 розділу IV Порядку № 22-1).
- рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. ( абзаци другий, третій пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1).
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Відповідно до вищенаведених норм права, для призначення пенсії особа повинна подати до органу Пенсійного фонду заяву та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
При цьому, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. (ст. 62 Закону № 1788-XII).
Вказаний висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 у справі № 235/805/17, від 06.12.2019 у справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 у справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 у справі № 242/2536/16-а, від 27.02.2020 у справі № 577/2688/17, від 31.03.2020 у справі № 446/656/17, від 21.05.2020 у справі № 550/927/17, від 25.02.2021 у справі № 683/3705/16-а.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, спірність питання у даній справі полягає у правомірності рішення пенсійного органу щодо відмови позивачу у призначені йому пенсії за віком за відсутності необхідного страхового стажу відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
При цьому, відсутність необхідного страхового стажу за позицією пенсійного органу полягає у не врахуванні ним до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1982 р. по 17.06.1986 р., згідно диплому НОМЕР_1 , періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 з 25.08.1986 по 28.10.1988, з 01.11.1988 по 18.09.1989 р., з 27.09.1989 р. по 31.12.1991 р. в Республіці Узбекистані, оскільки відсутня інформація про нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди навчання та роботи; період роботи з 01.01.1992 по 02.09.1996, з 02.09.1996 по 01.04.2006 та період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в Республіці Узбекистані.
Надаючи правовому оцінку вказаним доводам пенсійного органу, суд вказує про таке.
Разом з тим, як зазначалось вище, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається в тому числі і із міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України
Згідно зі статтею 17 Закону України Про міжнародні договори України від 29 червня 2004 року № 1906-IV укладені й належним чином ратифіковані міжнародні договори України є невід`ємною частиною національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.
13 березня 1992 року Україною, Азербайджаном, Російською Федерацією, Білоруссю, Таджикистаном, Вірменією, Туркменістаном, Казахстаном, Узбекистаном, Киргизстаном, Україною та Молдовою підписано Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка базується на територіальному принципі.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі Угода від 13 березня 1992 року) визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди від 13 березня 1992 року встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.
Згідно зі статтею 6 Угоди від 13 березня 1992 року призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільговій основі і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої із цих країн, а також на територіях колишнього СССР за час до вступу в силу даної Угоди (пункти 1, 2 статті 6).
Отже, наведенні положення Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, гарантуючи захист прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, стосуються призначення пенсії та передбачають, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються лише при призначенні пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №676/6166/16-а, від 16 квітня 2020 року у справі №555/2250/16-а від 17 червня 2020 року у справі №646/1911/17, від 21 лютого 2020 року у справі № 291/99/17 та від 06 липня 2020 року у справі № 345/9/17.
При цьому, зауважує, що навіть за нормами національного законодавства, відсутність в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування - індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) відомостей про сплату роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію, оскільки остання не може нести за це відповідальність. Даний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 17.07.2019р. у справі №144/669/17, від 09.09.2019р. у справі №242/5448/16-а, від 31.10.2019р. у справі №235/7373/16, від 06.07.2020р. у справі №242/2179/17, від 09.10.2020р. у справі №341/460/17, від 01.03.2021р. у справі №423/757/17, від 31.03.2021р. у справі №242/5696/16-а, від 17.11.2021р. у справі №242/5635/16-а, а також від 15.06.2022р. у справі №383/102/14-а.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року №1328 Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.
Однак вказана постанова набрала чинності 02.12.2022 року, натомість у період роботи позивача вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав.
Подібні правові висновки були відображені у постановах Верховного Суду в аналогічних правовідносинах щодо врахування при призначенні та обчисленні пенсії довідок, виданих підприємствами, які знаходяться на непідконтрольній українській владі території (справи №583/392/17, №234/3038/17, №360/1628/17).
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі Ковач проти України від 07.02.2008 року, п. 59 рішення у справі Мельниченко проти України від 19.10.2004 року, п. 50 рішення у справі Чуйкіна проти України від 13.01.2011 року, п. 54 рішення у справі Швидка проти України від 30.10.2014 року тощо.
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах Пічкур проти України, Ілашку та інші проти Молдови та Росії як джерело права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини.
При цьому суд зазначає, що за наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.
Також суд зазначає, що в силу пункту 2 статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Відтак, прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 29.11.2022 №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивача, адже такий стаж ним набутий до ухвалення відповідних рішень.
З цих підстав, суд вважає, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1982 по 17.06.1986, згідно диплому НОМЕР_1 та періоди роботи: з 01.01.1992 по 02.09.1996 рік, з 02.09.1996 по 01.04.2006 рік та період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 набутий в республіці Узбекистан, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 25.08.1986.
Також суд зауважує, що згідно ст. 101 ЗУ Про пенсійне забезпечення органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до ст. 44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу…., повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів
Положеннями пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Таким чином, у разі наявності сумнівів щодо роботи позивача відповідач не був позбавлений можливості звернутися до відповідних установ задля отримання інформації та копій документів про роботу позивача, а також вказати на необхідність надати додаткові документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії.
В той же час, будь-яких доказів на вчинення вказаних дій, відповідачем суду не надано.
Підсумовуючи вищевказане, що суд вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності законних підстав у не зарахуванні до страхового стажу позивача спірного періоду його роботи та навчання.
Також надання позивачем до пенсійного органу довідки про одруження №165771342, яка завірена печаткою на іноземній мові не може бути підставою для позбавлення позивача права на пенсійне забезпечення, за наявності інших документів, які підтверджують право на зарахування до страхового стажу спірних періодів роботи та навчання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії від 11.04.2025 № 163750029179, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, період навчання з 01.09.1982 по 17.06.1986, згідно диплому НОМЕР_1 та періоди роботи: з 01.01.1992 по 02.09.1996 рік, з 02.09.1996 по 01.04.2006 рік та період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 набутий в республіці Узбекистан, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 25.08.1986 та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 04.04.2025 з урахуванням висновків суду у цій справі.
Таким чином, позов слід задовольнити.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.
З огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, суд визнає за доцільне стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн з відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька область, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити,
Визнати протиправним та скасування рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії від 11.04.2025 № 163750029179, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії;
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, період навчання з 01.09.1982 по 17.06.1986, згідно диплому НОМЕР_1 та періоди роботи: з 01.01.1992 по 02.09.1996 рік, з 02.09.1996 по 01.04.2006 рік та період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 набутий в республіці Узбекистан, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 25.08.1986 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 04.04.2025 з урахуванням висновків суду у цій справі;
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.І. Бевза
Судебное решение № 128359042, Полтавський окружний адміністративний суд было принято 23.06.2025. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 440/6820/25. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: