Решение № 128358272, 24.06.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2025 рокусправа № 380/797/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (далі відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради №1281949923-2024-2 від 26.09.2024 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання;

- зобов`язати Шевченківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради призначити ОСОБА_1 з вересня 2024 року допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до п. 13-2 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є внутрішньо переміщеною особою. Стверджує, що з метою реалізації права на отримання допомоги на проживання внутрішньо-переміщеній особі 26.09.2024 звернувся із відповідною заявою до відповідача, за результатами розгляду якої прийнято рішення про відмову. Підставою для відмови слугувало те, що особа не відповідає умовам, визначеним Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 (далі порядок №332). Констатує, що на момент звернення до відповідача він відповідав критеріям, унормованим пп. 2 п. 13-2 порядку №332, на підтвердження чого надав необхідні документи. Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним та таким, що порушує його право на належний соціальний захист, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 21.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Позивача звільнено від сплати судового збору.

07.02.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Свою позицію мотивує, що 26.09.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, однак рішенням №1281949923-2024-2 йому відмовлено. При цьому зазначає, що оскільки ОСОБА_1 не належить до категорії осіб, які мають право на виплату допомоги внутрішньо переміщеним особам відповідно до п. 13-1, 13-2 і 13-4 (крім абз. 4 п. 13-4) порядку №332, тому виплату допомоги на проживання з 01.09.2024 не продовжено. З урахуванням викладеного, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

07.02.2025 представник позивача подав відповідь на відзив, у якому наголосив, що позивачем дотримано всіх умов, передбачених порядком №322, для призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі. Зауважив, що відповідач вже призначав допомогу рішенням від 19.03.2024 №1281949923-2024-1. Крім того акцентує на тому, що в спірному рішенні не зазначено, яким самим вимогам не відповідає позивач.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 отримав статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 08.07.2022 №1308-7001340919, у якій зазначено зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .

Рішенням від 19.03.2024 №1281949923-2024-1 позивачу з 01.03.2024 призначено державну допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на підставі постанови №332 у розмірі 2000,00 грн.

Допомогу отримував щомісячно з 01.04.2022 до 31.08.2024, що підтверджується відомостями, зазначеними у листі від 11.11.2024 №260310-вих-161653.

У відповідь на звернення від 25.03.2024 щодо отримання статусу безробітного та допомоги по безробіттю, листом від 09.04.2024 №1350.08-823/24 Львівською філією Львівського обласного центру зайнятості відмовлено у наданні статусу безробітної особи та призначенні допомоги по безробіттю у зв`язку з відсутністю військово-облікового документа з відміткою про взяття на військовий облік за місцем перебування та відомостей про останній вид зайнятості.

У відповідь на скаргу від 02.05.2024, листом від 17.05.2024 №06.1-1632/24 Львівський обласний центр зайнятості повідомив, що 16.05.2024 прийнято рішення про надання статусу безробітного з 29.02.2024 та призначення допомоги по безробіттю з 01.03.2024.

Згідно з довідкою від 25.11.2024 №1115 ОСОБА_2 перебуває на обліку як безробітний у Львівській філії Львівського обласного центру зайнятості з 25.09.2024.

Як вбачається з довідки від 25.12.2024 №1117 дохід позивача з 29.02.2024 до 19.06.2024 становить 7338,71 грн.

Відповідно до виписки з карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 отримав такі доходи: станом на 05.07.2024 6633,20 грн; на 06.08.2024 9384,69 грн; на 06.09.2024 9457,94 грн.

26.09.2024 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам №1482.

26.09.2024 Шевченківським відділом соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради прийнято рішення №1281949923-2024-2, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у зв`язку із тим, що особа не відповідає умовам, визначеним Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

У відповідь на звернення від 28.10.2024, листом від 11.11.2024 №260310-вих-161653 відповідач повідомив, що позивач з 01.04.2022 до 31.08.2024 отримував допомогу у розмірі 2000,00 грн. Наголосив, що оскільки ОСОБА_1 не відповідає жодному з критеріїв, зазначених у п.13-1-13-4 порядку, зокрема не є пенсіонером, особою з інвалідністю, яка досягла 56-річного віку, а також у складі сім`ї немає дітей віком до 18 років та/або осіб до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, тому прийнято рішення про відмову в призначенні допомоги.

У відповідь на адвокатський запит від 19.12.2024 №57Б/24/А3-1, відповідач повідомив про прийнятті рішення про призначення/продовження ОСОБА_1 допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання (від 14.07.2023, 14.07.2023, 19.03.2024). Крім того, повідомив, що рішення №1281949923-2024-2 про відмову в призначенні допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання ухвалене, оскільки заявник не відповідає жодному з критеріїв, зазначених у п.13-1-13-4 порядку в редакції від 25.09.2024.

Вважаючи рішення відповідача №1281949923-2024-2 від 26.09.2024 протиправним, позивач пред`явив цей позов.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відмовою в наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює Закон України від 20.10.2014 №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі -Закон №1706).

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону № 1706 внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1706 факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

За приписами ч. 1 ст. 5 Закону № 1706 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону № 1706 Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

20.03.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин)

Пунктом 1 порядку №332 передбачено, що цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).

Допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.

Відповідно до п. 3 порядку № 332 з 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім`ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім`ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожного члена сім`ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

До складу сім`ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; не перебувають в шлюбі повнолітні діти; визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім`єю. Членом сім`ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім`ї.

Діти/особи віком до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти після досягнення ними 18 років і не мають власних сімей, мають право звертатися за призначенням допомоги особисто, якщо вони мають фактичне місце проживання (перебування) інше, ніж в уповноваженої особи.

Склад сім`ї уповноваженої особи визначається на дату звернення за призначенням допомоги.

До складу сім`ї уповноваженої особи не включаються:

особа, яка перебуває на повному державному утриманні;

особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;

особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;

особа, у сім`ю якої влаштовано дитину, яка залишилася без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);

особи, які не проживають разом із отримувачами та не пов`язані з ними спільним побутом, що підтверджено документально, або сплачують аліменти, а також особи, які зникли безвісти/перебувають у полоні або за кордоном/депортовані за межі України/особи, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зазначених у переліку територій;

законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника);

особи, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також особи, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у складі Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до закону.

З 1 листопада 2023 р. для призначення допомоги уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 5 (далі - заява).

Пунктом 4 порядку № 332 унормовано, що для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1 (далі - заява). Така заява подається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

Згідно з п. 5 порядку № 332 допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:

які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації.

За правилами п. 13-1 порядку №322 виплата допомоги продовжується на другий шестимісячний період автоматично: отримувачам пенсії, розмір якої не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги; особам з інвалідністю I чи II групи, дитині з інвалідністю віком до 18 років, дитині, хворій на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, що підтверджується документально; дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа віком до 23 років, у тому числі таким, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім`ях, а також батькам-вихователям, прийомним батькам та опікунам (піклувальникам).

У разі коли особі не було продовжено виплату допомоги автоматично, але вона належить до категорій осіб, визначених абзацами другим - четвертим цього пункту, їй може бути призначено допомогу за заявою.

Іншим членам сім`ї виплата допомоги може бути продовжена на підставі подання заяви на призначення допомоги.

Якщо за результатами опрацювання особових справ отримувачів допомоги виявлено, що особі не продовжено виплату допомоги автоматично із застосуванням засобів Єдиної інформаційної системи соціальної сфери і така особа не отримала допомогу, але мала на неї право, допомога надається їй за період, протягом якого на неї поширювалося таке право, але не раніше ніж з 1 березня 2024 року.

Згідно з п. 13-2 порядку № 332 для отримувачів допомоги, які не підпадають під дію пункту 13-1, та які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, допомога призначається на другий шестимісячний період на підставі подання заяви на осіб із складу членів сім`ї, якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім`ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги, та у разі, коли:

1) у складі сім`ї або серед отримувачів допомоги є непрацююча працездатна особа, яка виховує дитину віком до 18 років, або в сім`ї виховується троє і більше дітей віком до 18 років, всі діти проживають в сім`ї і не виховуються в інтернатних закладах та:

фактичним місцем проживання (перебування) такої сім`ї є території, на яких ведуться бойові дії або території можливих бойових дій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій), території активних бойових дій, що включені до переліку територій; або

сім`я проживає на території, для якої визначена дата завершення бойових дій, включеній до переліку територій, та території, що не включена до переліку територій, але у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти, що розташовані на території територіальної громади, на якій проживає така сім`я, відсутні місця або навчання проводиться он-лайн, дистанційно (повністю або частково). Для такої сім`ї допомога призначається, якщо відомості про відсутність місць у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти або про те, що навчання в таких закладах проводиться в режимі он-лайн, дистанційно (повністю або частково), отримані шляхом інформаційної взаємодії між органами соціального захисту населення та органів управління у сфері освіти.

2) у складі сім`ї є непрацююча працездатна особа, яка на дату звернення за допомогою зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або як така, що шукає роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, але ще не працевлаштувалася, та діти, які відвідують заклади дошкільної освіти та/або навчаються у закладах загальної середньої освіти, та/або діти (особи до 23 років), які навчаються в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

3) у складі сім`ї є особа, яка доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку або за дитиною, яка потребує догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку; за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, або особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особою, яка досягла 80-річного віку; за дитиною, хворою на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність; або у складі сім`ї є фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду, що підтверджується документально.

4) у складі сім`ї є працездатні особи, які працюють, провадять підприємницьку діяльність/незалежну професійну діяльність, зокрема, які протягом попередніх шести місяців отримання допомоги працевлаштувалися, зареєструвалися як фізична особа - підприємець та розпочали відповідну діяльність або отримали допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант/грант на створення або розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання, у складі сім`ї є діти віком до 18 років та/або особи до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

5) у складі сім`ї є особи, які втратили працездатність, та діти до 18 років та/або особи до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

6) особа віком від 55 років, на дату звернення за допомогою зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або як така, що шукає роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, або працює, провадить підприємницьку діяльність/незалежну професійну діяльність, або отримала допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант/грант на створення або розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання;

7) до складу сім`ї включені тільки непрацездатні особи. Допомога призначається на всіх осіб з числа внутрішньо переміщених осіб у такій сім`ї.

Пунктом 13-3 порядку № 332 передбачено, що у разі коли внутрішньо переміщеним особам з числа членів сім`ї або отримувачам допомоги, зазначеним у пункті 13-2 цього Порядку, виплачувалася допомога і в такій сім`ї є кілька непрацюючих працездатних осіб, протягом двох місяців з дня призначення допомоги на наступний шестимісячний період інші непрацюючі працездатні особи із складу сім`ї (крім одного отримувача допомоги) зобов`язані зареєструватися в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, або розпочати діяльність відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».

За приписами п. 20-1 порядку № 332 починаючи з 1 грудня 2023 р. в заяві зазначаються:

прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) уповноваженої особи;

відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;

фактичне місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої перемістилася особа (зазначається в разі подання заяви до органу соціального захисту населення або до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг);

відомості про фактичне місце проживання (перебування) та контактний номер телефону, адреса електронної пошти;

номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги «є Підтримка» або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) уповноваженої особи для виплати допомоги;

відомості про осіб, які входять до складу сім`ї, у тому числі малолітніх/неповнолітніх дітей, які перемістилися (народилися після переміщення) разом з уповноваженою особою, а саме:

прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності);

дата народження;

серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України або свідоцтва про народження, або тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне/тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) (в разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), зазначається серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України та/або серія та номер паспорта громадянина України для виїзду за кордон);

реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті). В разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначається обов`язково;

серія та номер свідоцтва про народження дитини;

статус особи з інвалідністю (за наявності);

обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;

інша інформація згідно з додатком 5.

Заява вважається поданою в разі заповнення особою всіх полів форми. В разі відсутності в заяві інформації про наявність статусу особи з інвалідністю відповідні дані можуть бути отримані з інформаційних ресурсів Мінсоцполітики.

Пунктом 22 порядку №332 визначено, що з метою встановлення права на призначення/продовження виплати допомоги уповноваженій особі/отримувачу Мінсоцполітики передає Мінфіну відповідну інформацію для здійснення верифікації відповідно до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат».

Верифікація здійснюється шляхом перевірки інформації, наданої уповноваженою особою, з урахуванням даних, що обробляються стосовно них в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам, визначеним у цьому Порядку.

За результатами верифікації Мінфіну інформації щодо осіб Мінфіном передаються рекомендації Мінсоцполітики для подальшого завантаження до електронних систем Мінсоцполітики.

Пунктом 24 порядку №332 регламентовано, що у разі успішного проходження верифікації інформації отримувачів допомога продовжується автоматично із використанням функціоналу Єдиної системи.

У разі виявлення невідповідності вимогам цього Порядку за результатами верифікації та відомостей, відображених в Єдиній системі, в Єдиній системі формується відповідний статус із зазначенням критеріїв, наведених у пунктах 7, 7-1 і 8 цього Порядку, які порушено. За наявності технічної можливості інформація про підстави відмови у призначенні/ продовженні виплати допомоги та порядок оскарження рішення повідомляється уповноваженій особі або отримувачам із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи, засобами мобільного зв`язку або органу соціального захисту населення, який призначає допомогу на проживання, шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/електронного зв`язку.

Повідомлення про прийняте рішення та порядок його оскарження надсилаються за технічної можливості із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи засобами мобільного зв`язку або органом соціального захисту населення, який призначає допомогу на проживання, з використанням засобів поштового/електронного зв`язку.

У разі незгоди з відмовою у призначенні допомоги отримувач може подати підтвердні документи органу соціального захисту населення або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.

Орган соціального захисту населення після звернення отримувача із підтвердними документами, які спростовують виявлені критерії, визначені пунктами 7, 7-1 і 8 цього порядку, приймає рішення про призначення/відмову у призначенні допомоги та рекомендує отримувачу звернутися до володільця інформації для внесення відповідних змін до державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством.

Суд установив, що ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про призначення із заявою про надання допомоги на проживання внутрішьо переміщеним особам. Рішенням №1281949923-2024-2 від 26.09.2024 відмовлено у призначенні ОСОБА_1 допомоги переміщеним особам на проживання, оскільки особа не відповідає умовам, визначеним Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є внутрішньо переміщеною особою.

Довідкою про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи від 08.07.2022 №1308-7001340919 підтверджується факт переміщення ОСОБА_1 з смт. Новий світ Донецької області.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №710-р з смт. Новий світ входить до складну Старобешівської селищної територіальної громади, яка включена до складу Кальміуського району Донецької області (постанова Верховної Ради України ід 17.07.2020 №807-ІХ).

За змістом наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309 територія Кальміуського району Донецької області входить до складу тимчасово окупованих російською федерацією територій України.

З урахуванням викладеного суд виснує, що позивач належить до категорії внутрішньо переміщених осіб, яким відповідно до п. 5 порядку №233 призначається допомога, оскільки перемістився з території, включених до переліку територій, щодо яких не визначена дата завершення тимчасової окупації.

У позовній заяві позивач покликається на відповідність критеріям, унормованим пп. 2 п. 13-2 порядку №322, як на правову підставу для отримання/продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання.

З аналізу приписів пп. 2 п. 13-2 порядку №322 виплаває, що для призначення допомоги на другий шестимісячний період, особа повинна відповідати на вимогам:

- у складі сім`ї є непрацююча працездатна особа, яка на дату звернення за допомогою зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна;

- середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім`ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги.

Згідно з довідкою від 25.11.2024 №1115 ОСОБА_2 перебуває на обліку як безробітний у Львівській філії Львівського обласного центру зайнятості з 25.09.2024.

Стосовно відповідності критерію про розмір середньомісячного скупного доходу, суд керується таким.

Механізм обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для призначення усіх видів державної соціальної допомоги та житлових субсидій, які відповідно до законодавства надаються залежно від сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) регулюється Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №632.

За змістом п. 3 порядку №632 обчислення середньомісячного сукупного доходу проводиться шляхом ділення загальної суми сукупного доходу осіб за визначений законодавством період (два квартали або шість місяців) на 6, а в разі застосування суми річного сукупного доходу - на 12, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до п. 4 порядку №632 до середньомісячного сукупного доходу враховуються такі доходи:

заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб;

грошове забезпечення військовослужбовців;

пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці;

стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа);

соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення);

допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування;

грошові перекази, отримані із-за кордону;

дивіденди від цінних паперів;

інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення.

Як вбачається з відповіді на запит від 02.01.2025 №1300-2025-0000002 доходи позивача становлять:

у червні 2024 року 8240 грн доходу, з якого сплачено 1483,20 грн ПДФО (виплачено 6756,80 грн);

у липні 2024 року 11658,00 грн доходу, з якого сплачено 2098,44 грн ПДФО (виплачено 9559,56 грн);

у серпні 2024 року 11749,00 грн доходу, з якого сплачено 2114,82 грн ПДФО (виплачено 9634,18 грн).

Ці виплати також підтверджені випискою з карткового рахунку позивача від 26.12.2024.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, становить 2361 грн.

Таким чином, середньомісячний сукупний дохід протягом тримісячного періоду, за який враховується доходи на момент продовження виплати допомоги становив 8650,18 грн ((6756,80 + 9559,56 + 9634,18) / 3), що не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 01.01.2024 (9444,00 грн).

В силу приписів абз. 7 п. 5 порядку №632 до середньомісячного сукупного доходу також не враховується допомога, компенсація, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, є одноразовою та отримана протягом одного календарного року.

Відтак, виплачена за період з червня до серпня 2024 допомога внутрішньо переміщеним особам на проживання не включається до середньомісячного сукупного доходу.

Стосовно допомоги по безробіттю, суд звертає увагу, що відповідно до довідки, виданої Львівською філією Львівського обласного центру зайнятості від 25.12.2024 №1117, дохід позивача з 29.02.2024 до 19.06.2024 становить 7338,71 грн. Тобто цей дохід не охоплює період, за яким здійснюється обчислення середньомісячного сукупного доходу позивача.

Зазначене свідчить про дотримання вимог, які в сукупності дають право на виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до пп. 2 п. 13-2 порядку №322.

Водночас суд звертає увагу, що в оскаржуваному акті індивідуальної відповідач не зазначив, яким саме вимогам порядку №332 не відповідає позивач, у зв`язку з чим відмовлено у призначенні/продовженні допомоги внутрішньо переміщеним особам. Викладене свідчить про те, що відповідач не дав належну оцінку всім доданим до заяви документам, що підтверджує формальний розгляд заяви.

У контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, та проаналізувавши рішення №1281949923-2024-2 від 26.09.2024, суд дійшов висновку, що воно є формальним та неконкретизованим, оскільки у ньому абстрактно зроблено покликання на умови порядку №332, яким передбачено критерії, за умови невідповідності яким, допомога не призначається/не виплачується.

Таким чином, ненадавши чіткої і вмотивованої відмови на заяву ОСОБА_1 , відповідач формально прийняв рішення №1281949923-2024-2 від 26.09.2024, чим порушив права та інтереси позивача.

Суд також зауважує, що у відповіді від 11.11.2024 №260310-вих-161653 відповідач зазначив, що позивач не відповідає жодному з критеріїв, зазначених у п.13-1-13-4 порядку, зокрема не є пенсіонером, особою з інвалідністю, яка досягла 56-річного віку, а також у складі сім`ї немає дітей віком до 18 років та/або осіб до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

Однак, суд зазначає, що вказані підстави не були зазначені у спірному рішенні як підстави для відмови у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, а тому вказаним обставинам оцінка судом в межах цієї справи не надається.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про адміністративну процедуру», адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта. Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом (ч. 1, 5 ст. 72 Закону України «Про адміністративну процедуру»).

Згідно з ч. 3 ст. 85 Закону України «Про адміністративну процедуру», у разі якщо адміністративний акт не містить мотивувальної частини, у випадку, якщо відповідно до цього Закону вона є обов`язковою, такий акт скасовується.

Тобто, відповідач у спірному рішенні не вказав жодного встановленого порушення, та не зазначив, яким самим вимогам не відповідає позивач відповідно до порядку № 332.

Враховуючи викладене, суд виснує, що рішення про відмову в наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам №1281949923-2024-2 від 26.09.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги про зобов`язання відповідача призначити з вересня 2024 року допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до п. 13-2 порядку №332, суд зазначає таке.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.08.2022 у справі № 640/22426/20, адміністративний суд, перевіряючи правомірність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

За змістом абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у разі, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що друга позовна вимога підлягає частковому задоволенню шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути по суті заяву позивача від 26.09.2024 про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.09.2024, та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач жодними належними та допустимими доказами не довів правомірності прийняття рішення про відмову у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі. Доводи відповідача спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі міркування суд не враховує.

За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за пред`явлення цього адміністративного позову, доказів понесення інших судових витрат він до суду не подав, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 26.09.2024 №1281949923-2024-2.

3. Зобов`язати Шевченківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.09.2024 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.09.2024 та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач Шевченківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (місцезнаходження: вул. Липинського, буд. 11, м. Львів, 79019; ЄДРПОУ 25261380).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна