Постановление суда № 128354703, 24.06.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/6753/25

Провадження № 2/947/1950/25

УХВАЛА

24.06.2025

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Луняченка В.О. ,

За участю

представника відповідача Міністерства юстиції України Савченко С.В.

представника третьої особи Мельничука Р.В.

розглянувши заяву представника позивача про стягнення на користь позивача судових витрат у цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, третя особа Пересипський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з майна , -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду , шляхом сформування в системі «Електронний суд» 19.02.2025 року,в інтересах ОСОБА_1 адвокатом Бороган В.В. , із цивільним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області за участі третьої особи Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1 , згідно постанови від 30.04.2004 серії АА №034103 Другого ВДВС Суворовського РУЮ м.Одеси та вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяження № 15889, яке зареєстровано 25.05.2004.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що вказане обтяження на майно позивача було здійснено помилково, у звязку з помилковим внесенням у відомості боржника саме позивача, прізвище, ім`я та по батькові якого співпадають з даними боржника, та не прийнято до уваги що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 а арешт необхідно було бути накладено на майно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є іншою особою та не має відношення до майна позивача.

Позов оплачено судовим збором у загальному розмірі 968,96 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Одеси від 20.02.2025 року головуючим у справі визначено суддю Луняченко В.О.

Ухвалою від 28.02.2025 року відкрито провадження у даної цивільної праві за правилами спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи у судове засідання.

19.03.25 заходами електронного суду з боку відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

07.04.2025 заходами електронного суду від представника позивача до суду надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача ГУ ДКСУ в Одеській області, змінивши його на належного відповідача Державу в особі Міністерства юстиції України та надано позовну заяву в уточненій редакції.

Суд, ухвалою від 10.04.2025 року здійснив заміну відповідача на Державу Україна в особі Міністерства юстиції України.

17.06.2025 року в системі « Електронний суд» представником позивача сформована заява про закриття провадження по справі у звязку із тим, що після звернення позивача до Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про скасування арешту керівником відповідного відділу 10.06.2025 року була винесена постанова про результати перевірки матеріалів виконавчого провадження на підставі ст. 74 Закону України « Про виконавче провадження» внаслідок чого були внесені зміни в запис про обтяження №15889 в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме: замість «об`єкт обтяження: квартира , адреса: АДРЕСА_2 » вказати: « все нерухоме майно», а також внести ідентифікаційні дані боржника, вказавши: « власник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Враховуючи що після винесення даної постанови та проведення реєстраційних дій щодо внесення змін в запис про обтяження №15889 відсутнє порушення прав позивача , представник позивача звернувся до суду із заявою про закриття провадження по справі у звязку із відсутністю спору.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на розгляду даної заяви та закриття провадження у справі з вирішенням питання про стягнення судових витрат понесених позивачем.

Представник відповідача не заперечуючи самого факту наявності підстав для закриття провадження наполягала на тому що Міністерство юстиції України не є належним відповідачем у даної справі так як жодним чином не порушувало права позивача.

Представник третій особи не заперечував проти закриття провадження у справі.

Суд, ухвалою від 18 червня 2025 року закрив провадження у справі , на підставі вимог п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, у звязку з відсутністю предмету спору.

Також представником позивача заявлялись вимоги про стягнення з відповідача судових витрат понесених позивачем під час розгляду справи у вигляді сплаченого судового збору, а також витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50000 грн.

При розгляді питання про закриття провадження у справі судом було визначено, що у відповідності до вимог ч.6 ст. 142 ЦПК України , питання розподілу судових витрат, понесених позивачем, буде розглянуто окремо у судовому засіданні 24.06.2025 року.

Цивільний процесуальний кодекс України ( скорочене ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Пунктом 2 частини 1ст. 255 ЦПК Українипередбачено, що у разі, якщо відсутній предмет спору провадження у справі підлягає закриттю.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК України , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача ( ч.1,2 ст. 141 ЦПК України ).

Закон України « Про судовий збір» ( скорочене ЗУ № 3674-VI ) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно п. 5 ч.1 ст. 7 ЗУ № 3674-VI закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях є підставою для повернення судового збору сплаченого стороною , у випадку заявлення відповідного клопотання.

Частиною другою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Статтею 141 ЦПК України врегульовані питання розподілу судових витрат між сторонами цивільного процесу.

Так, ч.1,2 вказаної статті визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України зазначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача ( ч.5 ст. 142 ЦПК України).

Таким чином законодавець не визначив підстави стягнення судових витрат на користь позивача у вигляді витрачених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, у випадку закриття провадження внаслідок відсутності спору.

Підстави для стягнення судового збору у порядку визначеному ч.9 ст. 141 ЦПК України , під час розгляду даного питання не заявлялись та не доводились.

Водночас судом враховується, що відсутність спору по даної справі виникло не у звязку із визнанням позову відповідачем або фактичним виконанням відповідачем позовних вимог а винесенням третьою особою - Пересипський відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), після звернення до них позивача, постанови про внесення змін в запис про обтяження №15889.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 137,141,142,255,353,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про стягнення на користь позивача судових витрат у цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, третя особа Пересипський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з майна.

Роз`яснити представнику позивача право на звернення до суду із заявою про повернення сплаченого позивачем судового збору.

Повний текст ухвали складено 24.06.2025.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя В. О. Луняченко