Постановление суда № 128347452, 24.06.2025, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1067/25

Провадження № 2/147/429/25

УХВАЛА

про залишення позову без руху

24 червня 2025 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Натальчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 доТростянецької селищноїради провизначення додатковогостроку дляподання заявипро прийняттяспадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Бойко А.М. звернувся до Тростянецького районного суду Вінницької області в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Тростянецької селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований ЦПК України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Згідно статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, судом встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позові відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, представника позивача та відповідача.

Згідно з п. 5 ч. 3ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Положенням ч. 5 ст. 177 ЦПК України визначено, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У постанові Верховного Суду від 30.04.2020 по справі № 352/382/18 зазначено, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Аналогічні висновки викладені зокрема у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19).

Отже, відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності спадкоємців або неприйняття ними спадщини чи відмови від неї - територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

В позовній заяві зазначено, що за життя ОСОБА_2 залишив заповіт на ім`я свого сина ОСОБА_3 . Останній помер у 2018 році, однак не прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого батька.

Суд звертає увагу, що позивачем не зазначено та не підтверджено відповідними доказами відсутність інших спадкоємців, які могли прийняти спадщину, зокрема, спадкоємців, які відповідно до ч. 3ст. 1268 ЦК Українипостійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 і вважаються такими, що прийняли спадщину, а також спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_2 .

Відсутність такої інформації свідчить про передчасність звернення до суду, а у разі наявності такої інформації - про необхідність надання її суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Вищезазначені обставини визначають і як фактичне підґрунтя позову, так і суб`єктний склад осіб, які мають брати участь у справі.

Відсутність таких відомостей позбавляє суд можливості визначити суб`єктний склад учасників спірних правовідносин, зокрема визначити належного відповідача.

Таким чином, позивачу необхідно вірно зазначити відповідача, який має відповідати за даним позовом, з урахуванням вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України.

При цьому, способом виконання ухвали суду є складання тексту нової редакції позовної заяви із усуненими недоліками, а також подання до суду належними чином завірених доказів, на підтвердження обставин, викладених у позові, а не подання суду роз`яснень, заяв, пояснень.

Виправлена позовна заява із додатками має бути подана в примірниках для суду та учасників справи.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 доТростянецької селищноїради провизначення додатковогостроку дляподання заявипро прийняттяспадщини, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що якщо у встановлений строк вказані недоліки не будуть усунені, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Олена НАТАЛЬЧУК