Решение № 128338074, 19.06.2025, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/21159/24

Провадження № 2-др/521/64/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19червня 2025року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Ганошенка С.А.

за участі секретаря судового засідання Довгань Ж.А.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Карпової О.В. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 521/21159/24 за позовом ОСОБА_1 до Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Комунальне підприємство Житлово-Комунальний сервіс «ЧЕРЬОМУШКИ», про захист порушених прав на житло,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси знаходилась справа за позовом ОСОБА_1 до Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Комунальне підприємство Житлово-Комунальний сервіс «ЧЕРЬОМУШКИ», про захист порушених прав на житло.

Рішенням Хаджибейськогорайонного судум.Одеси від21.05.2025 року позов ОСОБА_1 до Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Комунальне підприємство Житлово-Комунальний сервіс «ЧЕРЬОМУШКИ», про захист порушених прав на житло задоволений частково.

Визнано право ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на проживання в квартирі АДРЕСА_1 . Зобов`язано Хаджибейську районну адміністрацію Одеської міської ради змінити договір найму неприватизованої квартири АДРЕСА_1 та переоформити особовий рахунок з ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її онуку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору 1937,92 грн.

02.06.2025 року через підсистему «Електронний суд» надіслана заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Карпової О.В. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 521/21159/24.

Заява обґрунтована наступним чином, 09.12.2024 року та 12.12.2024 року між адвокатом Карповою О.В. та ОСОБА_1 було укладено Додаткові угоди № 1 та № 2 до Договору про надання правничої допомоги № 417 від 09.12.2024 року, якими погоджено послуги, які надаються адвокатом у справі про захист порушених прав на житло № 521/21159/24 та вартість цих послуг у загальному розмірі 26200,00 гривень. Отже, згідно договору, укладеному між адвокатом Карповою О.В. та ОСОБА_1 про надання правничої допомоги № 417 від 09.12.2024 року, Додаткової угоди № 1 від 09.12.2024 року та Додаткової угоди № 2 від 12.12.2024 року, ОСОБА_1 понесла витрати на надання їй правничої допомоги у справі № 521/21159/24 про захист порушених прав на житло у розмірі 26200,00 гривень.

Представник позивача ОСОБА_1 -адвокат КарповаО.В.долучає докази витрат ОСОБА_1 , понесених нею на правову допомогу у справі № 521/21159/24 про захист порушених прав на житло: копії Договору про надання правничої допомоги № 417 від 09.12.2024 року, Додаткової угоди № 1 від 09.12.2024 року, Додаткової угоди № 2 від 12.12.2024 року, квитанцій про оплату послуг, детального опису робіт до договору про надання правничої допомоги від 22.05.2025 року, Акту приймання-передачі наданих послуг від 22.05.2025 року на суму 26200грн., які просить стягнути на свою користь з відповідача.

Ухвалою суду від 03.06.2025 року прийнято до провадження матеріали заяви та призначено судове засідання.

10.06.2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача - Мойсейченко І.В., в якій представник вважає, що враховуючи не співмірність заявленого розміру понесених витрат на правову допомогу, вимога позивача про стягнення судових витрат, понесених позивачем під час розгляду цієї справи, має бути відмовлена. З наступних підстав, представник відповідача стверджує, що позивачем не було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу ані під час ухвалення справи, ані після дебатів. Вважає, що матеріали справи № 521/21159/24 не містять, обґрунтування витрат позивача на правничу допомогу. З наданих документів вбачається лише документи отримані, у зв`язку із ознайомлення позивача з цивільною справою у Хаджибейському районному суді м. Одеси та безпосередньо документи, які мав позивач. У зв`язку з чим просили суд, відмовити в задоволенні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу (т. 2, а.с. 5-7).

13.06.2025 представник позивача адвокат Карпова О.В. направила до суду через підсистему «Електронний суд» заперечення на заяву відповідача Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради про відмову у стягнення витрат на правничу допомогу, в яких представник зазначає, ознайомившись із заявою відповідача Хаджибейської районної адміністрації ОМР про відмову позивачу у стягнення витрат на правову допомогу, не може погодитися з його доводами, в зв`язку з чим вважає за необхідне подати заперечення на заяву, з метою захисту прав та законних інтересів позивача. Відповідач в своїй заяві посилається на те, що позивач не зробила відповідну заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів. Проте, такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. 21.05.2025 року рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Повний текст рішення суду був складений 27.05.2025 року та отриманий адвокатом Карповою О.В. через електронну пошту 28.05.2025 року, отже фактичний строк подання заяви про ухвалення додаткового рішення не пропущений, оскільки її подано через підсистему «Електронний суд» 02.06.2025 року, у зв`язку з чим суд поновив позивачу строк на звернення з даною заявою. Отже позивачем було вчасно подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу та відповідні докази до неї. В позовній заяві позивачем заявлялось, що витрати понесені позивачем на правничу допомогу становлять - 26200,00 грн. Крім того, до закінчення судових дебатів представник позивача - адвокат Карпова О.В. зробила відповідну заяву у залі судового засідання, що підтверджується технічним аудіозаписом відповідного судового засідання. Стороною позивача надані відповідні докази, що підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена позивачем. Вважає, що ці вимоги були виконані: суду надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, витрати позивача на правову допомогу на думку представника є співмірними з виконаною адвокатом роботою, ці витрати пов`язані з розглядом справи, розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значенню справи для сторін, тому просить задовольнити в повному обсязі (т. 2, а.с. 8-9).

У судове засідання, призначене на 19.06.2025 року сторони не з`явилися. Про день та час слухання справи повідомлені належним чином та своєчасно. Представник позивача адвокат Карпова О.В. направила 05.06.2025 року до суду, через підсистему «Електронний суд», заяву про розгляд справи за її відсутністю, вимоги заяви підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (т. 2, а.с. 3).

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення є 23.06.2025 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено, що у провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси знаходилась справа за позовом ОСОБА_1 до Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Комунальне підприємство Житлово-Комунальний сервіс «ЧЕРЬОМУШКИ», про захист порушених прав на житло.

Рішенням Хаджибейськогорайонного судум.Одеси від21.05.2025 року позов ОСОБА_1 до Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Комунальне підприємство Житлово-Комунальний сервіс «ЧЕРЬОМУШКИ», про захист порушених прав на житло задоволений частково.

Визнано право ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на проживання в квартирі АДРЕСА_1 . Зобов`язано Хаджибейську районну адміністрацію Одеської міської ради змінити договір найму неприватизованої квартири АДРЕСА_1 та переоформити особовий рахунок з ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її онуку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнуто з Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору 1937,92 грн.

02.06.2025 року через підсистему «Електронний суд» надіслана заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Карпової О.В. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 521/21159/24.

Заява обґрунтована наступним чином, 09.12.2024 року та 12.12.2024 року між адвокатом Карповою О.В. та ОСОБА_1 було укладено Додаткові угоди № 1 та № 2 до Договору про надання правничої допомоги № 417 від 09.12.2024 року, якими погоджено послуги, які надаються адвокатом у справі про захист порушених прав на житло № 521/21159/24, та вартість цих послуг у загальному розмірі 26200,00 гривень. Отже, згідно договору, укладеному між адвокатом Карповою О.В. та ОСОБА_1 про надання правничої допомоги №417 від 09.12.2024 року, Додаткової угоди № 1 від 09.12.2024 року та Додаткової угоди № 2 від 12.12.2024 року, ОСОБА_1 понесла витрати на надання їй правничої допомоги у справі № 521/21159/24 про захист порушених прав на житло у розмірі 26200,00 гривень.

До заяви представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Карпова О.В. долучила наступні докази судових витрат, які ОСОБА_1 нібито понесла на правову допомогу у справі № 521/21159/24:

-копія Договору про надання правничої допомоги № 417 від 09.12.2024 року укладеної між адвокатом Карповою О.В. та ОСОБА_1

-копія Додаткової угоди № 1 від 09.12.2024 року, п. 2 встановлена вартість послуги підготовка та направлення адвокатського запиту 1200 грн.;

-копія Додаткової угоди № 2 від 12.12.2024 року, п. 2 встановлена вартість послуг представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції (складання процесуальних документів, заяв, клопотань, заперечень, участь у судових засіданнях) 25000 грн.;

-квитанція про оплату послуг на суму 12500 грн. 13.12.2024 року Вхідний платіж № beatles.662283876, відправник ОСОБА_1 , отримувач ФОП ОСОБА_3

-платіжна інструкція №НС7Т-РТМО-Х636-ТРАЗ від 28.05.2025 на суму 12500 грн., відправник ОСОБА_1 , отримувач ФОП ОСОБА_3

-детальний опис робіт від 23.05.2025 року до Договору про надання правничої допомоги №417 від 09.12.2024 року на суму 26200 грн.,

-акт приймання передачі надання послуг від 23.05.2025 року до Договору про надання правничої допомоги №417 від 09.12.2024 року, де вартість послуг складає 26200 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Згідно ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з вимогами статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 вказаної норми передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, становлять ті оплатні дії, які передбачені цивільно-процесуальних кодексом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові від 22.12.2018 р. у справі № 826/856/18 Верховний Суд зазначив, що під час визначення розміру витрат, пов`язаних із правовою допомогою, компенсації підлягають лише ті послуги, які вказано в договорі.

За роз`ясненнями п. 20 постанови Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК (нова редакція 270 ЦПК); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Згідно з Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами статей 79, 84 ЦПК України, витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат. Відповідно до статті 84 ЦПК України, витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний суд зазначав, що у підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до Постанови ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Виходячи із системного аналізу Великої Палати, надання адвокатом правової допомоги та факт оплати таких послуг може підтверджуватися різними доказами, зокрема, наступними:

- відповідний договір про надання правової допомоги;

- розрахунок наданих послуг;

- детальний опис виконаних доручень клієнта;

- акт прийому-передачі виконаних робіт;

- платіжні доручення, квитанції або касові чеки на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом;

- інші документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Такий висновок відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 04 березня 2021 року по справі № 280/429/19.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У постанові від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розміробґрунтованим (пункт 268).

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг у адвоката Карпової О.В.

Згідно наданогопредставником детальногоопису робітдо Договору про надання правничої допомоги №417 від 09.12.2024 року вартість послуг адвоката Карпової О.В. складає 26200 грн., проте підтвердження оплати витрат ОСОБА_1 відповідно до квитанції на суму 12500 грн. 13.12.2024 року Вхідний платіж № beatles.662283876 та платіжної інструкції № НС7Т-РТМО-Х636-ТРАЗ від 28.05.2025 на суму 12500 грн., де відправник ОСОБА_1 , а отримувач ФОП ОСОБА_3 , що в загальному розмірі складає 25000 грн. Отже, сума 1200 грн., представником не підтверджена.

Проте судвважає,що наданому детальномуописі робітдо Договору про надання правничої допомоги №417 від 09.12.2024 року, наданих позивачу послуг зазначено суть виконаної роботи адвоката з кількістю витрачених ним годин на її здійснення, однак витрачений час значно завищені.

До прикладу витрачений час на підготовку та направлення адвокатських запитів складає 6 годин, що становить 7200 гривень, що суд вважає значно завищеним, у зв`язку з чим вважає, за необхідне зменшити вказану до 3600 грн., тобто замість 6 годин до 3 годин на підготовку вказаних запитів.

Представником також внесені до витрати детального описуробіт до Договору про надання правничої допомоги №417 від 09.12.2024 року у виді складання заяви про ухвалення додаткового рішення, на складання якої представник витратив 1 годину, вартість якої складає 1000 грн., суд вважає, такою, що не підлягає задоволенню, оскільки суд вирішує питання щодо понесений витрат позивачем під час розгляду справи №521/21159/24, до постановлення рішення, яке відбулось 21.05.2025 року.

Разом з тим, проаналізувавши надані докази, та керуючись критеріями, визначеними ч. 4ст. 137 ЦПК України, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму не є співмірними, виходячи з того, що справа дійсно є складною, у зв`язку з чим судовий розгляд був призначений судом в загальному позовному порядку, яка була розглянута за п`ять судових засідань, в яких представник приймав участь, що підтверджується журналами судових засідань (30.01.2025, 25.02.2025, 18.03.2025, 16.04.2025, 21.05.2025), тому вимога підлягає задоволенню, а саме у розмірі 10 000 грн. (5 судових засідань 2000 гривень за кожне судове засідання).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17, розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підставі вище викладеного суд вважає, за необхідне часткового задовольнити вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення, у розмірі 20400 гривень.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 133, 141,270,280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Карпової О.В. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 521/21159/24 задовольнити частково.

Доповнити резолютивну частину рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 21 травня 2025 року у справі № 521/21159/24 наступним текстом:

«Стягнути зі Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради (ЄДРПОУ 26303175, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 22) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 20 400 гривень.»

На додаткове рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текстрішеннясудускладено 23.06.2025 року.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО