Решение № 128330692, 20.06.2025, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/789/24

Провадження № 2-др/192/1/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20 червня 2025 року

Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді КовальчукН.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Чепіги Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Солонянського району Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Працевитий Геннадій Олександрович, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2024 року було задоволено позов ОСОБА_1 повністю, ухвалено визнати виконавчий напис № 14078 від 19.06.2019, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 53263,51 грн таким, що не підлягає виконанню, повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) гривні 60 (шістдесят) копійок, сплачений 22 квітня 2024 року згідно з квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» від 22.04.2024, код квитанції 2945-2487-9738-1212, та стягнути із товариства «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829, на користь ОСОБА_1 судові витрати за подання позовної заяви у сумі 605 (шістсот п`ять) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Представник позивача 18 червня 2024 року подав до суду заяву, у якій просить ухвалити додаткове рішення по справі № 192/789/24 про стягнення з відповідача Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 судових витрат на правову допомогу у розмірі 12 326,35 грн.

Заява обґрунтовується тим, що судом не було вирішено питання щодо стягнення судових витрат на користь позивача, хоча позивачем було заявлено відповідні вимоги. Крім того, позивачем в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України заявлялося клопотання про можливе надання додаткового розрахунку судових витрат та підтвердження їх понесення протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

В позовній заяві позивачем було зазначено, що між позивачем (клієнтом) ОСОБА_1 та адвокатським бюро «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого» було укладено договір про надання правової допомоги від 01.04.2024 р., на виконання якого було підписано акти та рахунки за фактом надання відповідної правової допомоги адвокатом.

Пунктом 3.1 Договору про надання правової (правничої) допомоги визначено, що розмір гонорару визначається та сплачується за погодженням сторін та викладається в додатку (додатковому договорі) до цього Договору.

Відповідно до п. 1 Додаткового договору до договору про надання правової допомоги від 01.04.2024 р., було доручено вчинити в інтересах Клієнта (Позивача) дії щодо визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 14078 від 19.06.2019 р.

Пунктом 2 додаткового договору визначено вартість наданих послуг: Пакет послуг «ПІД КЛЮЧ» - 7000,00 грн.

Пунктом 3.1 Договору про надання правової (правничої) допомоги визначено, що розмір гонорару визначається та сплачується за погодженням сторін та викладається в додатку (додатковому договорі) до цього Договору.

Пунктом 3.1 Додаткового договору від 01.04.2024 р. до договору про надання правової допомоги від 01.04.2024 р. визначено, що гонорар адвоката за ведення справи у суді становить 10 % від суми, зазначеної у виконавчому написі (53 263,51 грн. * 10% = 5 326,35 грн.)

Всього позивачу було надано наступну правову допомогу в наступному розмірі: консультація адвоката; підготовка позовної заяви про скасування виконавчого напису; подання позову від імені адвоката; зупинення виконавчого провадження; контроль справи у суді; участь адвоката в судових засіданнях; стягнення витрат на правову допомогу; закінчення виконавчого провадження; стягнення витрат на правову допомогу з кредитора (відповідача) - 7 000,00 грн; гонорар - 5 326,35 грн. Всього до cплати: 12 326,35 грн.

Докази оплати позивачем витрат на правову допомогу, а саме рахунок та акт від 01.04.2024 р. за надання послуг пакету «ПІД КЛЮЧ», а саме: консультація адвоката; підготовка позовної заяви про скасування виконавчого напису; подання позову від імені адвоката; зупинення виконавчого провадження; контроль справи у суді; стягнення витрат на правову допомогу; закінчення виконавчого провадження у розмірі 7000,00 грн; рахунок та акт від 01.04.2024 р. оплата гонорару за ведення справи в суді у розмірі 2 036,86 грн, а усього 5 326,35 грн., подавались позивачем разом із позовною заявою та наявні в матеріалах справи.

Судом було стягнуто на користь позивача лише витрати за сплату судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 605,60 грн. Таким чином, позивач має право просити суд ухвалити додаткове рішення про стягнення фактично понесених витрат на правову допомогу.

Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

У судове засідання учасники справи не прибули, причин неявки не повідомили, відкласти розгляд справи не просили, судові повістки представнику позивача та відповідачу були направлені до електронних кабінетів в Електронному суді, а позивачу sms-повідомленням.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов таких висновків.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація зазначеного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу передбачає:

1)попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2)визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3)розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При ухваленні рішення у справі судом було вирішено питання про розподіл судових витрат лише щодо судового збору, про розподіл витрат, пов`язаних з розглядом справи не вирішувалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1)у разі задоволення позову - на відповідача;

2)у разі відмови в позові - на позивача;

3)у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу разом з позовною заявою суду надані:

копії таких документів:

договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.04.2024, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого»;

пам`ятки клієнта про надання правової допомоги від 01.04.2024;

рахунку від 01.04.2024, виданого АБ «ЮРКОНСАЛТ» клієнту ОСОБА_1 , за змістом якого вартість послуги (консультація адвоката; підготовка позовної заяви про скасування виконавчого напису; подання позову від імені адвоката; зупинення виконавчого провадження; контроль справи у суді; участь адвоката в судових засіданнях; стягнення витрат на правову допомогу; закінчення виконавчого провадження; стягнення витрат на правову допомогу з кредитора (відповідача)) становить 7 000,00 грн та акта від 01.04.2024 про надані послуги;

рахунку від 01.04.2024, виданого АБ «ЮРКОНСАЛТ» клієнту ОСОБА_1 , за змістом якого гонорар склав 5326,35 грн та акта від 01.04.2024 про надані послуги;

ордер про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 адвокатом Працевитим Володимиром Володимировичем.

Оскільки позовні вимоги суд задовольнив у повному обсязі, однак судом не була вирішена заявлена у позовній заяві вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 12326,35 грн, тобто не вирішено повністю питання про судові витрати, відповідач не подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, то заяву позивача про ухвалення додаткового рішення суд задовольняє.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 13, 76 - 81, 83, 95, 137, 141, 258, 259, 263 265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Працевитий Геннадій Олександрович, про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12326 (дванадцять тисяч триста двадцять шість) грн 35 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ;

відповідач:

Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 14282829.

Суддя Н.В. Ковальчук