Решение № 128325310, 17.06.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12050/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Березіній С.Ю.,

представника позивача - Шевченка А.Г.,

представника відповідача Марченко О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора в якому просила:

Визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків Генерального прокурора від 26.09.2024 року № 1304ц про звільнення ОСОБА_2 з посади прокурора першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, яке здійснюється слідчими регіональних прокуратур та територіальних органів досудового розслідування, Департаменту організації і процесуального керівництвадосудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України та органів прокуратури з 30.09.2024 на підставі рішення кадрової комісії Офісу Генерального прокурора № 2 від 03.07.2024 про неуспішне проходження атестації.

Поновити ОСОБА_3 на посаді прокурора першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, яке здійснюється слідчими регіональних прокуратур та територіальних органів досудового розслідування, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України та органів прокуратури з 01.10.2024.

Стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.10.2024 по день ухвалення судом рішення у справі.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 29.05.2006 безперервно працювала в органах прокуратури України, у тому числі з 25.12.2012 по 30.09.2024 в Генеральній прокуратурі України, на посадах прокурора відділів. Перебуваючи у декретній відпустці 28.04.2023 подано заяву до Кадрової комісії Офісу Генерального прокурора про включення до графіку для найскорішого проходження атестації. У такий графік було включено лише на 21.08.2023, тобто через 4 місяці після подання відповідної заяви. 21.08.2023 успішно пройшла перший етап атестації, 12.09.2023 другий, та була допущена до наступного етапу співбесіди. При цьому, 02.10.2023 вийшла з декретної відпустки та продовжила роботу на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України, до завершення проходження третього етапу атестації. 18.10.2023 заступником Генерального прокурора ОСОБА_4 затверджено мої функціональні обов`язки по займаній посаді, з якими ознайомлено 19.10.2023. Третій етап атестації співбесіду було призначено лише через 8 місяців після успішного проходження перших двох на 03.05.2024. Після виконання практичного завдання та тридцяти хвилин співбесіди Кадровою комісією Офісу Генерального прокурора 03.05.2024 прийнято рішення про продовження співбесіди в іншу дату. 03.07.2024 за результатами продовженої співбесіди кадровою комісією ОфісуГенерального прокурора оголошено про "неуспішне" проходження атестації. 04.07.2024 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора в розділі "Оголошення" розміщено повідомлення про результати співбесід прокурорів за 03.07.2024, де зазначено, що "неуспішно" пройшла атестацію. Наказом виконувача обов`язків Генерального прокурора О. Хоменка від 26.09.2024 № 1304-ц, на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення» Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", звільнено з посади та органів прокуратури з 30.09.2024. Підставою для звільнення зазначено рішення кадрової комісії Офісу Генерального прокурора № 2 від 03.07.2024. Таким чином, рішення кадрової комісії про "неуспішне" проходження атестації від 03.07.2024 стало безумовною підставою для звільнення з посади прокурора та органів прокуратури, а наказ виконувача обов`язків Генерального прокурора О.Хоменка від 26.09.2024 № 1304ц про звільнення є похідним та неминучим за наслідками від прийнятого негативного рішення кадровою комісією рішення. Рішення кадрової комісії Офісу Генерального прокурора, яке оскаржується у справі № 440/9201/24, потягло інші негативні наслідки у вигляді звільнення з роботи. За таких обставин, наказ виконувача обов`язків Генерального прокурора від 26.09.2024 № 1304ц про звільнення з посади прокурора та органів прокуратури з 30.09.2024 також підлягає визнанню неправомірним та скасуванню, а поновленню на роботі з 01.10.2024 зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про об`єднання даної справи із справою № 440/9201/24.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

29.10.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Офісу Генерального прокурора на позов. У відзиві відповідач зазначив, що Позивачем на виконання п. 10 Порядку № 221 Генеральному прокурору у строк до 15.10.2019 подано заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора та про намір пройти атестацію. З огляду на це, ОСОБА_1 надано персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, її буде звільнено на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II Закону № 113-ІХ. Така згода є усвідомленням наслідків неуспішного проходження атестації. За таких умов подання заяви право прокурора, а не обов`язок, а оскарження умов її подання безпідставне, оскільки прокурор діяв у межах закону з дотриманням вимог Порядку проходження прокурорами атестації у рамках реформування органів прокуратури. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у своїй постанові від 20.10.2021 № 280/25298/19. Так, Верховним Судом зазначено, що позивач, подаючи заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора та намір пройти атестацію, цілком і повністю був ознайомлений з умовами та процедурами проведення атестації та погодився на їх застосування. Тобто позивач розумів наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації та можливе звільнення з підстав, передбачених Законом № 113-IX. В іншому разі позивач мав повне право відмовитися від проведення такої атестації та не подавати відповідної заяви чи окремо оскаржувати відповідний Порядок проходження прокурорами атестації, чого нею не зроблено. Також, слід звернути увагу, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 29.09.2021 у справі № 240/7852/20 дійшов до висновку, «… що позивач, подаючи заяву на підставі пунктів 9, 10 розділу І Порядку №221, цілком і повністю була ознайомлена з умовами та процедурами проведення атестації та погодилася на їх застосування. Тобто позивач розумів наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації, неявки для проходження відповідного етапу атестації, та можливе звільнення з підстав, передбачених Законом № 113-IX. На підставі досліджених матеріалів атестації кадровою комісією відповідно до пунктів 13, 17 розділу ІІ Закону № 113-ІХ, пункту 16 розділу ІV Порядку № 221 прийнято рішення від 03.07.2024 № 2 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації. Відповідно до пункту 6 розділу V Порядку № 221 рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі підпункту 2 пункту 19 Закону № 113-ІХ. За приписами підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ Закону № 113-ІХ передбачено, що прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора, у тому числі, за наявності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації. Зазначене свідчить, що оскаржуваний наказ виконувача обов`язків Генерального прокурора від 26.09.2024 № 1304ц про звільнення ОСОБА_1 є таким, що прийнятий у межах, спосіб та порядку, що визначені чинним законодавством, а тому підстави для його скасування відсутні.

04.11.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання позивача про зупинення провадження у справі № 440/12050/24 за позовною заявою до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу виконувача обов`язків Генерального прокурора від 26 вересня 2024 року № 1304ц про звільнення ОСОБА_5 з посади прокурора першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, яке здійснюється слідчими регіональних прокуратур та територіальних органів досудового розслідування, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України та органів прокуратури з 30.09.2024 на підставі рішення кадрової комісії Офісу Генерального прокурора № 2 від 03.07.2024 про неуспішне проходження атестації, поновлення ОСОБА_5 на посаді прокурора першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, яке здійснюється слідчими регіональних прокуратур та територіальних органів досудового розслідування, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України та в органах прокуратури з 01.10.2024, стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_6 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період 01.10.2024 по день ухвалення судом першої інстанції рішення у справі, стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_5 судових витрат та витрат на правничу допомогу, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 440/9201/24.

Протокольною ухвалою від 12.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про об`єднання справ.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 440/9201/24.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 поновлено провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду.

31.03.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення позивача, в яких останній зазначив, що Відповідно до пункту 6 розділу ІІ "Прикінцевих і перехідних положень» Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 113-IX "З дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". При цьому слід зазначити, що Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)/2023 від 01.03.2023 зазначену норму пункту 6 розділу ІІ «Прикінцевих і перехідних положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 113-IX визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною ). В цьому ж рішенні Конституційний Суд зазначає: "Отже, оспорюваний припис Закону № 113 у посутньому зв`язку з окремими приписами пунктів 7 та 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113 можна тлумачити та застосовувати і як повідомлення про можливе майбутнє звільнення суб`єкта права на конституційну скаргу та будь-якого іншого прокурора з посади, і як пропозицію щодо можливого подальшого працевлаштування будь-якого прокурора на посаду в Офіс Генерального прокурора, обласну або окружну прокуратуру на підставі відповідної заяви про переведення та про намір у зв`язку з цим пройти атестацію. Унаслідок чого використання в оспорюваному приписі Закону № 113 слів "можливе майбутнє звільнення" призвело до суперечливості його змісту, оскільки суб`єкт права на конституційну скаргу та будь-який інший прокурор із моменту набрання чинності (25.09.2019) оспорюваним приписом Закону № 113 могли вважати, що цей припис є або повідомленням про наступне неминуче звільнення з посади прокурора, або, з огляду на використання у ньому слів „можливе та „майбутнє, що звільнення в подальшому могло бути не застосоване та розраховувати за певних умов на подальше перебування на посаді прокурора». І хоча звільнення відбулось на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», а не на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", жодного попередження про моє наступне звільнення від Офісу Генерального прокурора не отримувала.

31.03.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 заяву представника позивача про участь у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії в режимі відеоконференції - задоволено. Вирішено розгляд справи проводити в режимі відеоконференції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

21.04.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.205 заяву представника позивача про участь у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії в режимі відеоконференції - задоволено. Вирішено розгляд справи проводити в режимі відеоконференції.

28.05.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення відповідача щодо позова.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 працювала в органах прокуратури з 29.05.2006, а згідно наказу Генеральної прокуратури України №372ц від 06.05.2019 радника юстиції ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, яке здійснюється слідчими регіональних прокуратур та територіальних органів досудового розслідування Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України.

15.10.2019 на підставі пункту 10 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" ОСОБА_1 подала заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора та про намір пройти атестацію для прокурорів Генеральної прокуратури.

Згідно із наказом Генеральної прокуратури України №4402-вц від 29.10.2019 ОСОБА_1 надано відпустку у зв`язку з вагітністю та пологами з 30.10.2019 до 20.02.2020.

Згідно із наказом Генеральної прокуратури України №295-вц від 18.02.2020 ОСОБА_1 надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 21.02.2020 до 28.12.2022.

Згідно із наказами Офісу Генерального прокурора №2977-вц від 15.12.2022 та №1454-вц від 22.06.2023 ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, з 29.12.2022 до 28.06.2023 та з 29.06.2023 по 28.12.2023.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 25.09.2023 наказом Офісу Генерального прокурора №3094-вц від 26.09.2023 прокурора першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, яке здійснюється слідчими регіональних прокуратур та територіальних органів досудового розслідування Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 , яка перебувала у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, наказано вважати такою, що стала до роботи з 02.10.2023.

Наказом Офісу Генерального прокурора №1129ц від 26.09.2023 прокурору першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, яке здійснюється слідчими регіональних прокуратур та територіальних органів досудового розслідування Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 , посаду якої ліквідовано наказом Генерального прокурора від 27.11.2019 №91шц, тимчасово визначено робоче місце в Департаменті нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора.

03.07.2024 Кадровою комісією Офісу Генерального прокурора прийнято рішення №2 "Про неуспішне проходження прокурором атестації", яким керуючись пунктами 13, 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" та пунктом 6 розділу І, пунктом 16 розділу IV Порядку проходження прокурором атестації, затвердженим Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221 "Про затвердження Порядку проходження прокурорами атестації" під час проведення співбесіди Кадрова комісія Офісу Генерального прокурора з`ясувала обставини, які свідчать про невідповідність прокурора першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, яке здійснюється слідчими регіональних прокуратур та територіальних органів досудового розслідування Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 вимогам професійної етики та доброчесності прокурора.

Наказом в.о. Генерального прокурора О.Хоменка від 26.09.2024 №1304ц звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, яке здійснюється слідчими регіональних прокуратур та територіальних органів досудового розслідування, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України та органів прокуратури з 30.09.2024 на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури»).

Підстава: рішення кадрової комісії Офісу Генерального прокурора №2 від 03.07.2024.

Не погодившись із наказом від 26.09.2024 №1304ц, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються організація і діяльність прокуратури.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ від 14.10.2014.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1697-VІІ організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України Про прокуратуру (у редакції, діючій до внесення змін Законом України від 19.09.2019 № 113-IX) систему прокуратури України становлять: 1) Генеральна прокуратура України; 2) регіональні прокуратури; 3) місцеві прокуратури; 4) військові прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Законом України від 19.09.2019 № 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" /надалі - Закон № 113-IX/, який набрав чинності 25.09.2019, запроваджено реформування системи органів прокуратури та у зв`язку з цим внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, до Закону України Про прокуратуру.

Так, відповідно до підпункту 2 пункту 21 Закону № 113-IX у Законі України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2 - 3, ст. 12 із наступними змінами) у статті 7: у частині першій: пункт 1 викласти в такій редакції: "1) Офіс Генерального прокурора"; у пункті 2 слово "регіональні" замінити словом "обласні"; у пункті 3 слово "місцеві" замінити словом "окружні"; пункт 4 виключити.

Отже, згідно з частиною першою статті 7 Закону України Про прокуратуру (у редакції Закону України від 19.09.2019 № 113-IX) систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Отже, процедура реформування органів прокуратури розпочата з дня набрання чинності Законом № 113-IX та вищенаведеними нормами цього Закону визначено основну її умову, а саме: проходження прокурорами атестації з метою подальшого несення служби в органах прокуратури.

Пунктами 9-14, 16 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ (у відповідній редакції) встановлено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Атестація прокурорів включає такі етапи:

1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;

2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

За результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Відповідно до пункту 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ (у редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення) кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, крім випадків її проходження прокурорами та слідчими органів прокуратури, зазначеними в підпункті 3 пункту 7 цього розділу, забороняється.

Пунктом 18 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ передбачено, що у разі успішного проходження атестації прокурор за умови наявності вакансії та за його згодою може бути переведений Генеральним прокурором на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, а керівником обласної прокуратури - на посаду прокурора у відповідній обласній прокуратурі та в окружній прокуратурі, яка розташована у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури. При цьому переведення прокурора може бути здійснено в орган прокуратури, що є рівнозначним, вищим або нижчим щодо органу прокуратури, в якому він обіймав посаду прокурора на день набрання чинності цим Законом, з урахуванням вимог щодо стажу роботи в галузі права, визначених у статті 27 Закону України "Про прокуратуру". При переведенні на посаду прокурора окружної прокуратури вимоги щодо стажу, передбачені частиною першою статті 27 Закону України "Про прокуратуру", не поширюються на прокурорів військових прокуратур, які успішно пройшли атестацію.

Згідно із підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ установлено, що прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора, зокрема, в разі винесення рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.

На виконання норм розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ Генеральним прокурором 03.10.2019 виданий наказ №221 "Про затвердження Порядку проходження прокурорами атестації" /надалі Порядок № 221 у відповідній редакції/.

Відповідно до пунктів 1, 5-10 розділу I Порядку №221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Атестація включає такі етапи:

1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.

Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.

Заява, вказана у пункті 9 розділу I цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15.10.2019 (включно).

Заява підписується прокурором особисто.

15.10.2019 ОСОБА_1 подала заяву про переведення її на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора та про намір пройти атестацію.

У вказаній заяві позивач зазначила, що з умовами та процедурами проведення атестації, визначеними у Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженому наказом Генерального прокурора, ознайомлена та погоджується. Крім того, позивач погодилась із тим, що під час проведення співбесіди та ухвалення рішення кадровою комісію може братися до уваги інформація, отримана від фізичних та юридичних осіб (в тому числі анонімно), яка не підлягає додатковому офіційному підтвердженню, а також для цілі проходження атестації, яка включає оцінку її професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, надала згоду кадровим комісіям і робочим групам на повний та безпосередній доступ до інформації, визначеної у пункті 15 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону, з метою її обробки, перевірки та використання під час атестації, включаючи інформацію з обмеженим доступом і таку, що містить персональні дані, а надала згоду на надсилання комісіями, у разі необхідності, письмових запитань щодо професійної етики та доброчесності.

Згідно з пунктом 11 розділу I Порядку №221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора. У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.

Відповідно до пунктів 1-18 розділу IV «Проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності і виконання практичного завдання для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурора» Порядку №221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до співбесіди. Кадрова комісія формує графік проведення співбесід з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Графік проведення співбесід оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за 5 календарних днів до проведення співбесіди. У графіку зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові прокурора, номер службового посвідчення, інформація про дату, час та місце проведення співбесіди. Прокурор вважається повідомленим про дату, час та місце проведення співбесіди з моменту оприлюднення графіка проведення співбесід на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

До початку співбесіди прокурор виконує практичне завдання з метою встановлення комісією його рівня володіння практичними уміннями та навичками.

Кадрові комісії можуть використовувати декілька варіантів практичних завдань. Перелік варіантів практичних завдань затверджується Генеральним прокурором, а зразок практичного завдання оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) в день першого оприлюднення графіка проведення співбесід.

Для виконанням практичного завдання прокурору видається чистий аркуш (аркуші) паперу з відміткою комісії. Комісія, у разі наявності технічної можливості, може забезпечити виконання прокурорами практичного завдання за допомогою комп`ютерної техніки.

Перед початком виконання практичного завдання член комісії в присутності інших членів комісії надає прокурорам, які будуть виконувати практичне завдання, письмово викладені умови практичного завдання. Фотографування або винесення письмово викладених умов практичного завдання за межі приміщення, у якому відбувається виконання практичного завдання, забороняється.

Якщо практичне завдання передбачає застосування норм законодавства, то прокурорам дозволяється користуватися паперовими текстами норм відповідних законодавчих актів. Комісія не зобов`язана надавати прокурорам тексти норм законодавчих актів.

На виконання практичного завдання прокурору надається 45 хвилин. Виконання практичного завдання після завершення наданого часу забороняється. Після виконання завдання прокурор здає комісії написане ним вирішення завдання на аркуші (аркушах) з відміткою комісії.

Співбесіда проводиться кадровою комісією з прокурором державною мовою в усній формі. Співбесіда з прокурором може бути проведена в один день із виконанням ним практичного завдання.

Для проведення співбесіди кадрова комісія вправі отримувати в усіх органах прокуратури, у Раді прокурорів України, секретаріаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, Національному агентстві з питань запобігання корупції, інших органах державної влади будь-яку необхідну для цілей атестації інформацію про прокурора, в тому числі про:

1) кількість дисциплінарних проваджень щодо прокурора у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та їх результати;

2) кількість скарг, які надходили на дії прокурора до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Ради прокурорів України, з коротким описом суті скарг;

3) дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності: а) відповідність витрат і майна прокурора та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих прокурором відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції; б) інші дані щодо відповідності прокурора вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; в) дані щодо відповідності поведінки прокурора вимогам професійної етики; г) матеріали таємної перевірки доброчесності прокурора;

4) інформацію про зайняття прокурором адміністративних посад в органах прокуратури з копіями відповідних рішень.

Фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування мають право подавати до відповідної кадрової комісії відомості, у тому числі на визначену кадровою комісією електронну пошту, які можуть свідчити про невідповідність прокурора критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності. Кадровою комісією під час проведення співбесіди та ухвалення рішення без додаткового офіційного підтвердження можуть братися до уваги відомості, отримані від фізичних та юридичних осіб (у тому числі анонімно).

Дослідження вказаної інформації, відомостей щодо прокурора, який проходить співбесіду (далі - матеріали атестації), здійснюється членами кадрової комісії.

Перед проведенням співбесіди члени комісії можуть надіслати на електронну пошту прокурора, яка вказана у заяві про намір пройти атестацію, повідомлення із пропозицією надати письмові пояснення щодо питань, пов`язаних з матеріалами атестації. У цьому випадку протягом трьох днів з дня отримання повідомлення, але не пізніше ніж за день до дня проведення співбесіди, прокурор може подати комісії електронною поштою письмові пояснення (у разі необхідності - скановані копії документів).

Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження членами комісії матеріалів атестації щодо дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності, а також рівня професійної компетентності прокурора, зокрема, з огляду на результати виконаного ним практичного завдання.

Співбесіда прокурора складається з таких етапів: 1) дослідження членами комісії матеріалів атестації; 2) послідовне обговорення з прокурором матеріалів атестації, у тому числі у формі запитань та відповідей, а також обговорення питання виконаного ним практичного завдання; Співбесіда проходить у формі засідання комісії.

Члени комісії мають право ставити запитання прокурору, з яким проводять співбесіду, щодо його професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Після завершення обговорення з прокурором матеріалів атестації та виконаного ним практичного завдання члени комісії без присутності прокурора, з яким проводиться співбесіда, обговорюють її результати, висловлюють пропозиції щодо рішення комісії, а також проводять відкрите голосування щодо рішення комісії стосовно прокурора, який проходить атестацію. Результати голосування вказуються у протоколі засідання.

Залежно від результатів голосування комісія ухвалює рішення про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації.

Прокурори, які проходять співбесіду, запрошуються комісією на проголошення ухваленого комісією рішення про результати їх атестації.

Результати атестації прокурорів за підсумками проведення співбесіди оприлюднюються на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

Порядок роботи кадрових комісій, затверджений наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року № 233 /надалі - Порядок №233, у редакції, чинній на час виникнення правовідносин).

Пунктом 12 Порядку № 233 передбачено, що рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.

Із наведеного правового регулювання слідує, що якщо за результатами співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності і виконання практичного завдання для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурора, відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про успішне проходження прокурором атестації за наявності чотирьох голосів членів кадрової комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.

03.07.2024 Кадровою комісією Офісу Генерального прокурора прийнято рішення №2 "Про неуспішне проходження прокурором атестації", яким керуючись пунктами 13, 17 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури та пунктом 6 розділу І, пунктом 16 розділу IV Порядку проходження прокурором атестації, затвердженим Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221 «Про затвердження Порядку проходження прокурорами атестації» під час проведення співбесіди Кадрова комісія Офісу Генерального прокурора (далі - Комісія) з`ясувала обставини, які свідчать про невідповідність прокурора першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, яке здійснюється слідчими регіональних прокуратур та територіальних органів досудового розслідування Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 вимогам професійної етики та доброчесності прокурора.

Вказане рішення обґрунтоване тим, що: "III. Мотиви ухвалення рішення та висновки Комісії. Щодо законності джерел походження коштів на житловий будинок, що безоплатно належить прокурору та членам її сім`ї на праві користування.

У щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), поданих за 2018-2023 роки, прокурор Ломакіна Ю.С. вказала, що з 01.06.2018- їй та членам її сім`ї належить право користування земельною ділянкою площею 116 кв.м. та житловим будинком площею 112,7 кв.м., що знаходяться у с. Ходосівка Обухівського району Київської області. Власником земельної ділянки та житлового будинку є матір прокурора, ОСОБА_7 . При цьому, у деклараціях за 2020-2023 роки вказано, що вартість земельної ділянки становить 21000 грн. Інформація про вартість житлового будинку відсутня в деклараціях прокурора.

У відповіді на надісланий письмовий запитальник Комісії прокурор повідомила, що вищевказаний житловий будинок розташований у житловому комплексі Нова Конча-Заспа, збудований у форматі таунгаузу, має два поверхи та мансарду.

У відповідь на запитання Комісії прокурор надала копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.05.2017, за яким ОСОБА_7 придбала вказану земельну ділянку площею 116 кв.м. за 21000 грн, а також витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на житловий будинок площею 112,7 кв.м., згідно з яким ОСОБА_7 набула право власності на цей житловий будинок з 11.07.2017.

Під час співбесіди прокурор повідомила, що ремонтні роботи в будинку тривали з 2017 по 2018 роки, та що ні ОСОБА_7 , ні будь-хто інший не проживав у ньому до того, як в будинку почали проживати прокурор та члени її сім`ї.

Також прокурор зазначила, що житловий будинок був побудований, а не придбаний, оцінка його вартості при введенні в експлуатацію не проводилась, тому документи щодо його оціночної, ринкової або іншої вартості відсутні.

На запитання Комісії щодо вартості будівництва житлового будинку прокурор повідомила, що їй невідомо скільки коштів було витрачено на будівництво, оскільки питанням введення в експлуатацію будинку займався чоловік її матері, а жодних документів, які би могли підтвердити вартість витрачених коштів на будівництво ні в неї, ні в її матері немає. Так само за словами прокурора їй невідома вартість ремонтних робіт у будинку, а документів стосовно цих робіт у неї та її матері немає.

При цьому, у відповідь на запитання Комісії щодо джерел походження коштів на будівництво будинку, прокурор зазначила, що будинок будувався як за рахунок власних коштів ОСОБА_7 , так і за рахунок спільних сумісних коштів ОСОБА_7 та її чоловіка. Мета оформлення права власності будинку на ОСОБА_7 прокурору невідома, однак на її думку, це є щирим проявом кохання з боку її чоловіка. Жодного іншого пояснення чи утвердження законності джерел походження коштів на будівництво будинку прокурор не надала.

Комісія враховує, що об`єкти нерухомого майна є дорогоцінними активами, що зумовлює важливість дослідження інформації про їхню вартість та/або витрати на їх набуття. Так, відповідно п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України Про запобігання корупції інформація про всі об`єкти нерухомості, на які у суб`єкта декларування є майнові права, підлягає включенню до декларації, що пов`язано з особливою важливістю цих об`єктів для цілей антикорупційного законодавства. Інформація про такі об`єкти є окремим предметом дослідження під час атестації прокурорів, оскільки вона безпосередньо пов`язана з перевіркою дотримання прокурором вимог професійної етики та доброчесності.

Втім, у відповідь на запити Комісії прокурор не повідомила інформацію ні про вартість будівництва будинку, ні про вартість ремонтних робіт, ні інформацію, що могла би підтвердити законність джерел походження коштів на будівництво та ремонт будинку, в якому вона та члени її сім`ї безоплатно проживають з 2018 року.

Комісія звертає увагу, що згідно з практикою Верховного Суду прокурор, який проходить атестацію, має сприяти кадровій комісії у з`ясуванні його відповідності вимогам доброчесності та професійної етики. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.02.2023 у справі № 260/2635/20:

У межах процедури атестації прокурор повинен не тільки надати пояснення з приводу питань, які виникли до нього у членів комісії, а й у разі необхідності маючи намір довести відповідність його вимогам доброчесності бути готовим надавати відповідні докази на підтвердження своїх пояснень, які б спростували сумніви комісії щодо невідповідності його цьому критерію (п.88).

У рішеннях ЄСПЛ у справах Тhапzа проти Албанії (п. 153), Sеvdari проти Албанії (п. 85) та Nikehasani проти Албанії (п. 117) вказано, що певні порушення з боку публічних службовців при виконанні ними своїх обов`язків, пов`язаних з декларуванням активів, можуть загалом вважатися серйозними. До таких порушень можуть належати, серед іншого, нездатність обґрунтувати набуття дорогоцінних активів за рахунок законних і достатніх доходів або заощаджень, наявних на момент придбання.

У рішенні ЄСПЛ у справі Тhапzа проти Албанії ЄСПЛ дійшов до висновку, що хоча самі активи, які належали заявнику на праві власності або користування на момент подання декларації, не викликали сумнівів під час процедури оцінювання, джерела, які були використані (принаймні частково), для їх придбання, викликали сумніви щодо цього майна в контексті законності його походження та дотримання вимог фінансової доброчесності (п. 156).

У рішенні по справі Nikehasani проти Албанії ЄСПЛ підтримав висновок національного органу, що заявник не довів законність значної частини джерел походження коштів, використаних для придбання належного йому об`єкта нерухомості (п. 121).

Таким чином, оскільки прокурор не повідомила інформацію про вартість будівництва будинку та вартість проведення у ньому ремонтних робіт, не надала жодного підтвердження законності джерел походження коштів на витрати щодо будівництва та ремонту, Комісія має обґрунтований сумнів щодо законності джерел походження коштів на будівництво та ремонт житлового будинку площею 112,7 кв.м., в якому прокурор та члени його сім`ї безоплатно проживають з 2018 року.

ІV. Рішення Комісії

Враховуючи вищезазначені обґрунтовані сумніви як окремо, так і в сукупності, Комісія дійшла висновку про невідповідність прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 вимогам професійної етики та доброчесності прокурора.

У зв`язку з цим, прокурор першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, яке здійснюється слідчими регіональних прокуратур та територіальних органів досудового розслідування Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 неуспішно пройшла атестацію".

Не погодившись з рішенням Кадрової комісії Офісу Генерального прокурора "Про неуспішне проходження прокурором атестації" №2 від 03.07.2024, позивач звернулася до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 по справі № 440/9201/24 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора та Кадрової комісії Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2025 апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 по справі № 440/9201/24 залишено без змін.

Відповідно до частини першої статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

У силу частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином правомірність винесення рішення Кадровою комісією Офісу Генерального прокурора "Про неуспішне проходження прокурором атестації" №2 від 03.07.2024 встановлена в ході розгляду справи № 440/9201/24.

Відповідно до пункту 6 розділу V Порядку №221 рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури про звільнення відповідного прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону. Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством.

Отже, у зв`язку із прийняттям Кадровою комісією Офісу Генерального прокурора "Про неуспішне проходження прокурором атестації" рішення №2 від 03.07.2024 у Генерального прокурора виникли правові підстави для винесення наказу від 26.09.2024 №1304ц "Про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, яке здійснюється слідчими регіональних прокуратур та територіальних органів досудового розслідування, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України та органів прокуратури з 30.09.2024.

Стосовно посилань позивача на Рішення Другого сенату Конституційного Суду України №1-р(II)/2023 від 01.03.2023, суд зазначає наступне.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.03.2023 № 1-р(II)/2023 у справі № 3-5/2022(9/22) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 6 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-IX.

У постанові від 12.10.2023 у справі № 360/7719/21 Верховний Суд зазначив, що "… правовідносини, які пов`язані з проходженням прокурором публічної служби та звільнення з підстав, визначених підпунктами 1-4 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX, урегульовані спеціальними законодавчими актами, тобто з 25.09.2019 саме Закон № 113-IX, а не КЗпП України, поширюється на ці правовідносини.

Такі висновки Верховного Суду ґрунтуються на тому, що пунктами 1, 21 розділу І Закону №113-ІХ внесені зміни до КЗпП України та Закону № 1697-VII, зокрема, статтю 40 КЗпП України доповнено частиною п`ятою такого змісту: "Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус".

Крім того, згідно із частиною п`ятою статті 51 Закону № 1697-VII на звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.

Разом із тим предметом конституційного контролю був винятково пункт 6 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX, а відповідність Конституції України інших приписів цього Закону, зокрема й тих, що визначають умови та порядок проведення атестації прокурорів, у цьому конституційному провадженні не перевірялася.

Своєю чергою визнання пункту 6 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX неконституційним та втрату ним чинності з дня ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом не означає, що відповідні правовідносини, пов`язані із звільненням прокурора з посади, з цього моменту автоматично регулюються положеннями загального трудового законодавства, з огляду на вищевказані положення спеціального закону з урахуванням внесених ним змін до відповідних норм КЗпП України.

Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 01.03.2023 № 1-р(ІІ)/2023 йдеться про звільнення прокурора внаслідок неподання ним у встановлений строк заяви про намір пройти атестацію для подальшої роботи в новостворених органах прокуратури.

Таким чином висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 01.03.2023 № 1-р(ІІ)/2023 не впливають на оцінку застосування судами при вирішенні спірних правовідносин норм Закону № 113-IX, які не були предметом конституційного контролю у вказаному Рішенні".

Беручи до уваги ту обставину, що підпунктом 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX прямо передбачено звільнення прокурорів у зв`язку із наявністю рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади та органів прокуратури виданий відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої та другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач належними та допустимими доказами довів законність прийняття оспорюваного наказу.

Натомість, позивач належними доказами не спростував доводів відповідача про наявність підстав для його звільнення.

Зважаючи на предмет правового регулювання, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог, відтак, відмовляє у задоволенні позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Офісу Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034051, вул. Різницька, 13/15, м.Київ) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.06.2025.

Суддя С.О. Удовіченко