Постановление суда № 128317313, 20.06.2025, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/653/25

Провадження № 2 - з/368/8/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

"20" червня 2025 р. м. Кагарлик Київської області

Кагарлицьким районний суд Київської області в складі:

Головуючий - суддя Закаблук О.В.

При секретарі - Токовенко Н.О.

За участі:

Позивач - ОСОБА_1

- розглянувши заяву про забезпечення позову, яка подана позивачем ОСОБА_1 справа № 368/653/25, провадження № 2 -з/368/8/25, яка подана в справі № 368/653/25, провадження № 2/368/635/25, за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ», треті особи, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Кошкер Іван Анатолійович, - про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд, -

В С Т А Н О В И В :

12.05.2025року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ», треті особи, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Кошкер Іван Анатолійович, - про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в прохальній частині якого позивач просить суд винести рішення, на підставі якого:

1. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору як учасника бойових дій;

2. Прийняти позовну заяву та відкрити провадження;

3. Визнати виконавчий напис, вчинений 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною за реєстровим № 25159 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості в загальній в сумі 25 415,76 грн. таким, що не підлягає виконанню.

4. В порядку підготовки справи до розгляду витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни ( АДРЕСА_1 ) належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис від 16.06.2021 року за реєстровим №25159.

12.05.2025 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В., присвоєно, - справа № 368/653/25, провадження № 2/368/635/25.

23.05.2025року Кагарлицьким районним судом Київської області на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, прийнято процесуальне рішення щодо слухання справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 11 год. 00 хв. 20.06.2025 року.

Одночасно з поданням позовної заяви, - позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову, в прохальній частині якої позивач просить суд винести судове рішення у виді ухвали, на підставі якої:

1. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору як учасника бойових дій.

2. Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною за реєстровим №25.159 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості в загальній в сумі 25 415.76 грн.

Вимоги, викладені в прохальній частині заяви про забезпечення позову, - позивач ОСОБА_1 в мотивувальній її частині заяви обгрунтовує наступними обставинами справи та нормами права:

- Згідно зі ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс 16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим. щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/4587/13.

Предметом позову, з яким ОСОБА_1 звернувся до суду, є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною за реєстровим № 25159 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» заборгованості в загальній в сумі 25 415,76 грн.

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.

Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню, у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документу (п.4); зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою якій законом надано таке право (п.6); зупинення судом реалізації арештованого майна (п.7).

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вирішуючи дану заяву, слід брати до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходити з висунутих у цій справі позовних вимог.

Так, з позовної заяви вбачається, що предметом позову по даній цивільній справі є оскарження виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом з порушенням норм матеріального права.

З урахуванням обставин справи та беручи до уваги предмет спору і зміст заявлених позовних вимог, слід дійти висновку, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки необхідність повернення безпідставно стягнутих коштів, а також відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення приватним виконавцем дій на виконання незаконного виконавчого напис} завдасть більшої шкоди Позивачу, ніж тимчасове зупинення виконавчих дій. які у випадку відмови у задоволенні позову, відновляться у повному обсязі без особливих втрат для виконавчого провадження.

Зупинення стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису є законним і дієвим механізмом, який гарантує, що на час розгляду судової справи права Позивача не будуть порушені та приватним виконавцем не буде вчинено дій, за результатом яких Позивачу потрібно буде вчиняти додаткових дій на захист своїх прав, зокрема, шляхом звернення до суду.

Наведене свідчить, що заяву Позивача про забезпечення позову необхідно задовольнити та в порядку забезпечення позову зупинити стягнення за виконавчим написом, вчиненим 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною за реєстровим №25159 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» кредитної заборгованості.

Таким чином, враховуючи наявність спору між сторонами, предмет позову, обсяг позовних вимог, беручи до уваги вимоги співмірності виду забезпечення позову із заявленими вимогами, а також ту обставину, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки у випадку задоволення позовних вимог повернення належних позивачу коштів і майна, на які буде звернено стягнення за оспорюваним виконавчим написом нотаріуса, буде утруднене або взагалі неможливе, то слід дійти до обгрунтованого висновку про необхідність захисту прав Позимвача шляхом задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 43, 49-153 ЦПК України, - позивач просить задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині заяви про забезпечення позову.

12.05.2025року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання даної справи в частині забезпечення позову був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В., присвоєно справа № 368/653/25, провадження № 2 з/368/8/25.

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 20.06.2025 року, позивач ОСОБА_1 вимоги, викладені в прохальній частині заяви про забезпечення позову, - підтримав та просив їх задовольнити.

Свою правову позицію щодо необхідності задоволення заяви про задоволення заяви про забезпечення позову, - позивач обгрунтовував обставинами справи та нормами права, які викладені в мотивувальній частині його заяви про забезпечення позову, та які судом наведено вище по тексту в мотивувальній частині даної ухвали суду.

В підготовчесудове засідання,яке відбулося20.06.2025року,представник відповідача,-ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«КРЕДИТ КАПІТАЛ»,-не з`явився,хоча був повідомлений судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

В підготовчесудове засідання,яке відбулося20.06.2025року,третя особа,-приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуДанич ОксанаФедорівна,-не з`явилася,хоча була повідомлена судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

В підготовчесудове засідання,яке відбулося20.06.2025року,третя особа,-приватний виконавецьвиконавчого округуКиївської областіКошкер ІванАнатолійович,-не з`явився,хоча був повідомлений судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, вислухавши позивача, який підтримав вимоги, викладені в прохальній частині заяви про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи (в частині, що стосується забезпечення позову), приходить до висновку щодо задоволення вимог, викладених в прохальній частині заяви про забезпечення позову, - шляхом винесення судового рішення у виді ухвали (як окремого процесуального документу), обгрунтовуючи своє рішення наступним.

- Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм матеріального та процесуального права.

- перш за все суд зазначає, що забезпечення позову допускається як до пред явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Далі, - метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим. щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/4587/13.

Як вбачається з мотивувальної частини позовної заяви, - предметом позову, з яким ОСОБА_1 звернувся до суду, - є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною за реєстровим № 25159 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» заборгованості в загальній в сумі 25 415,76 грн.

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.

З урахуванням обставин справи та беручи до уваги предмет спору і зміст заявлених позовних вимог, слід дійти висновку, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову, - може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки необхідність повернення безпідставно стягнутих коштів, а також відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення приватним виконавцем дій на виконання незаконного виконавчого напису, - завдасть більшої шкоди Позивачу, ніж тимчасове зупинення виконавчих дій, які у випадку відмови у задоволенні позову, - відновляться у повному обсязі без особливих втрат для виконавчого провадження.

Зупинення стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису, - є законним і дієвим механізмом, який гарантує, що на час розгляду судової справи права Позивача не будуть порушені та приватним виконавцем не буде вчинено дій, за результатом яких Позивачу потрібно буде вчиняти додаткових дій на захист своїх прав, зокрема, шляхом звернення до суду.

Наведене свідчить, що заяву Позивача про забезпечення позову необхідно задовольнити, та, в порядку забезпечення позову, - зупинити стягнення за виконавчим написом, вчиненим 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною за реєстровим №25159 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» кредитної заборгованості.

Таким чином,враховуючи наявністьспору міжсторонами,предмет позову,обсяг позовнихвимог,беручи доуваги вимогиспівмірності видузабезпечення позовуіз заявленимивимогами, а також ту обставину, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки у випадку задоволення позовних вимог повернення належних позивачу коштів і майна, на які буде звернено стягнення за оспорюваним виконавчим написом нотаріуса, буде утруднене або взагалі неможливе, - то суд приходить до висновку про необхідність захисту прав Позимвача, - шляхом задоволення заяви про забезпечення позову, - шляхом винесення судової ухвали, як окремого процесуального документа.

На даний час слід вважати, що існує необхідність у вжитті заходів забезпечення позову, оскільки наразі проводяться виконавчі дії, а ці дії можуть призвести до неправомірного стягнення коштів боржника.

Слід вважати, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до продовження стягнення коштів та продаж його майна за даним виконавчим провадженням, шо унеможливить ефективний захист прав позивача шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки на момент винесення рішення по справі оскаржуваний напис вже може бути виконано.

Захід забезпечення позову, на думку суду, - гіпотетично дозволить уникнути неправомірного стягнення коштів з доходів позивача та усуне перешкоди у користуванні майном, яке належить позивачу.

Норми процесуального та матеріального права, використані судом при вирішенні питання про забезпечення позову.

Рішення Конституційного суду України.

В п.4мотивувальної частинирішення КонституційногоСуду Українивід 2 листопада2004року №15-рп/2004у справі№ 1-33/2004зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

В п.9мотивувальної частинирішення КонституційногоСуду Українивід 30січня 2003року №3-рп/2003у справі№ 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Норми ЦПК України.

Згідно ч.1ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Згідно ч.2ст.149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.2ст.441ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Відповідно до 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно ч.3ст.150ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заява прозабезпечення позовувідповідає вимогам ч. 2 ст. 441, ч. 3 ст. 150 ЦПК України.

Згідно ч.6ст.153ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч.7ст.153ЦПК України в ухвалі суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Смлід зазначити, що копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.

Згідно ч.2ст.261ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні в разі неявки всих учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Відповідно, ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Норми ППВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» , надалі Постанова.

Згідно п.1Постанови звернути увагу судів на те, що за змістом ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (далі - ЦПК) єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК ( 1618-15 ), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п.2Постанови вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК ( 1618-15 ) перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Судам слід ураховувати, що у справах окремих категорій позови можна забезпечувати за допомогою спеціальних заходів, які регулюються нормами відповідних законів (наприклад, ст. 53 Закону України від 23 грудня 1993 р. N 3792-ХІІ ( 3792-12 ) в редакції Закону від 11 липня 2001 р. N 2627-ІІІ ( 2627-14 ), з наступними змінами) "Про авторське право і суміжні права".

Згідно п.4Постанови розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питанняпро забезпеченняпозову,суд маєбрати доуваги інтересине тількипозивача,а йінших осіб,права якихможуть бутипорушені узв`язкуіз застосуваннямвідповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Згідно п.6Постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необгрунтованими. Тому, допускаючи забезпечення позову, суд відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК ( 1618-15 ) вправі покласти на позивача обов`язок внести на депозитний рахунок суду заставу, достатню для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову (проте її розмір не повинен перевищувати розміру ціни позову). За змістом цієї норми суд (суддя), визначивши вид забезпечення позову та розмір застави, повинен зазначити у відповідній ухвалі, що остання звертається до виконання негайно після внесення предмета застави у повному розмірі.

Якщо заходи забезпечення позову вживаються за ініціативою прокурора або осіб, яким за законом надано право звертатися до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, то їх заява має бути у будь-який спосіб підтверджена особою, в інтересах якої вони діють, оскільки відшкодування можливих збитків і його забезпечення здійснюється лише за рахунок цієї особи.

Норми Європейського права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ЕТS N 005 (далі - Конвенція) та практика Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

У відповідностідо приписівст.6Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір шодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішеннівід 29червня 2006року усправі «Пантелеєнкопроти України зазначив, шо засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі"Доранипроти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Причому, як неодноразово наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каічта іншіпроти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Отже, враховуючи об`єктивні обставини справи, які викладені позивачем в мотивувальній частині заяви про вжиття заходів про забезпечення позову, та які судом наведені вище, керуючись вищевказаними нормами права, оцінюючи обґрунтованість заяви про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, оцінюючи ризики невиконання рішення суду, в разі гіпотетичного задоволення позову, з метою забезпечення виконання рішення суду, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд, вважає, що клопотання позивача підлягає задоволенню, так як слід вважати, що, в подальшому, у разі невжиття даних заходів, - може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Окрім того, суд зазначає в даному випадку, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.

Суд вважає, що вищевказані заходи забезпечення позову застосовуються з урахуванням вимог необхідності, достатності, та є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Конвенцією прозахист правлюдини іосновоположних свободвід 04.11.1950№ ЕТS N005(далі-Конвенція),практикою Європейського судуз правлюдини,як джерелаправа (ст.17Закону України"Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини"), п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1 -33/, п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003, п.п. 1, 2, 4, - 6 ППВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 149, 150, 153, п. 1 ч. 1 ст. 258, 259 261, 441 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву про забезпечення позову, яка подана позивачем ОСОБА_1 справа № 368/653/25, провадження № 2 -з/368/8/25, яка подана в справі № 368/653/25, провадження № 2/368/635/25, за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВАЗ ОБМЕЖЕНОЮВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ»,треті особи,-приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуДанич ОксанаФедорівна,приватний виконавецьвиконавчого округуКиївської областіКошкер ІванАнатолійович,-про визнаннявиконавчого написуприватного нотаріусатаким,що непідлягає виконанню, - задовольнити.

Зупинити стягненняна підставівиконавчого напису,вчиненого 16.06.2021року приватнимнотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною, - за реєстровим № 25159 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості в загальній в сумі 25415.76 грн., - до набрання рішення суду у даній законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та підлягає до негайного виконання.

Особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала на підставі п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частинісдового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ч. 2ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скаргаподана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ч. 1 ст. 35 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редкцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно, ухвала може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Оскарження даної ухвали не зупиняє її дії.

Суддя: О.В. Закаблук