Решение № 128303129, 30.01.2025, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4099/24

2/296/842/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ЗАОЧНЕ

"30" січня 2025 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Маслак В.П.

секретаря судового засідання Годлюк А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024р. ТОВ «Коллект Центр» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 263258 від 12.03.2020р. в розмірі 33725,07 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 12.03.2020р. між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 263258, відповідно до якого відповідачці надано грошові кошти у розмірі 15000,00 грн. на строк до 12.03.2023р. та сплати процентів на умовах, визначених договором.

ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за договором № 263258 від 12.03.2020р. виконав належним чином, та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 15000,00 грн.

Між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» 30.06.2021р. було укладено Договір факторингу № 30-06/2021, відповідно умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 263258 від 12.03.2020р., що укладений між ТОВ «Слон Кредит» та боржником ОСОБА_1 .

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023р. відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 263258 від 12.03.2020р. , що укладений між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 .

У порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, в результаті чого станом на 08.04.2024р. загальний розмір заборгованості відповідно до розрахунку заборгованості становить 33725,07 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 12246,36 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 19739,06 грн; заборгованість за нарахованими відсотками згідно договору кредиту 1739,65 грн.

Враховуючи зазначене, та оскільки відповідач всупереч вимогам кредитного договору не виконав у повному обсязі грошові зобов`язання перед кредитодавцем, представник позивача просить вимоги позовної заяви задовольнити.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, судові повістки, направлені на його адресу, повернені відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення виходячи з наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.03.2020р. між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №263258. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в розмірі 15000,00 грн., строк користування кредитом до 12.03.2023р. тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування кредитними коштами становить: за перший день користування кредитом 25 % в день, за усі наступні дні користування кредитом 85 % річних. Орієнтована реальна річна процентна ставку на дату укладення договору складає 126,31% річних (а.с. 5-6).

На виконання умов п. 2.1. договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника.

З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2021р. ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу № 30-06/2021, відповідно до якого ТОВ «Слон кредит» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників, зокрема, за договором про надання споживчого кредиту № 263258 від 12.03.2020р., що укладений між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 (а.с. 11-13).

У подальшому, 10.01.2023р. ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, у тому числі за договором надання споживчого кредиту № 263258 від 12.03.2020р., що укладений між ПАТ «Слон кредит» та ОСОБА_1 (а.с. 17-19).

На підтвердження отримання кредитних коштів ОСОБА_1 , позивач надав платіжне доручення № 2221 від 12.03.2020р., згідно якого ТОВ «Слон Кредит» перерахувало на розрахунковий номер, зазначений позивачем у договорі, грошові кошти в розмірі 12000,00 грн. (а.с. 7).

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 30.06.2021р. загальний розмір заборгованості становить 16043,35 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 12246,36 грн.; заборгованість за відсотками 3796,99 грн. (а.с. 7-8).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023р. заборгованість становить (а.с. 9) 31985,42 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 12246,36 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 3796,99 грн; заборгованість за нарахованими відсотками згідно договору кредиту 15942,07 грн.

За розрахунком заборгованості ТОВ "Коллект Центр" (а.с. 10) станом на 08.04.2024р. ОСОБА_1 має зобов`язання на суму 33725,07 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 12246,36 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 19736,06 грн; заборгованість за нарахованими відсотками згідно договору кредиту 1739,65 грн.

Таким чином між сторонами виникли зобов`язальні, цивільно-правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюються нормами ЦК України

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суму отриманих від ТОВ «Слон кредит» грошових коштів не повернув, проценти не сплатив.

А тому, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом (за тіло кредиту) у розмірі 12246,36 грн.

Позивач, окрім суми основного боргу просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками, з яких: заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 19739,06 грн; заборгованість за нарахованими відсотками згідно договору кредиту 1739,65 грн.

Суд бере до уваги, що кредитний договір № 263258 від 12.03.2020р. укладений між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 строком до 12.03.2023р. та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених умовами договору кредиту.

На підтвердження своїх доводів позивачем надано декільки розрахунків, зокрема, які виходять за межі строку договору та здійснені товариствами після відступлення прав вимоги.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України, щомісячна виплата процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосована лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018р. у справі № 444/9519/12, якою визначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, суд бере до уваги розрахунок здійснений ТОВ «Слон Кредит» в межах строку кредитного договору (а.с. 7-8) та приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають до часткового задоволення, а саме в розмірі 16043,35 грн., з яких: заборгованість за кредитом 12246,36 грн.; відсотки нараховані в межах строку кредитування 3796,99 грн.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, що підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо).

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були понесені фактично, а їхній розмір є обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (Див. рішення «Лавентс проти Латвії» («Affaire Lavents c. Lettonie»), заява №58442/00 § 154).

З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» було укладено Договір про надання правової допомоги № 02-01/2023 від 02.01.2023р. (а.с. 33-34).

Відповідно до заяви на надання юридичної правової допомоги № 349 від 01.03.2024р., витягу з акту про надання юридичної правової допомоги від 08.03.2024р., загальна сума понесених витрат за надані послуги адвоката становить 6000,00 грн. (а.с. 37, 38).

За змістом частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Отже, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд бере до уваги, що від ОСОБА_1 відзиву або заяви про зменшення суми витрат на правову допомогу не надходило.

За наведених обставин суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог, у розмірі 2850,00 грн.

Разом з тим, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1438,30 грн.

Керуючись ст.ст.258-259, 268, 272-283 ЦПК України, суд, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 263258 від 12.03.2020р. у розмірі 16043, 35 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2850,00 грн. та судовий збір у розмірі 1438,30 грн.

В решті вимог позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Корольовським районним судом м. Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира в 30-денний строк з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя В. П. Маслак