Постановление суда № 128298017, 18.06.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

Іменем України

18.06.2025 Справа №607/6011/25 Провадження №1-кс/607/1821/2025

м. Тернопіль

Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023140140000076 від 12.06.2023 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Космач Косівського району Івано-Франківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , водія-стрільця третього відділення охорони п`ятого взводу охорони шостої роти охорони п`ятого батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

УСТАНОВИЛА:

25.03.2025 старший слідчий четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 звернулася до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання мотивоване тим, що четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023140140000076 від 12.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що 24.06.2022 відповідно до Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_4 призвано на військову службу під час мобілізації.

Так, 24.06.2022 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та призначено на посаду водія стрільця третього відділення охорони п`ятого взводу охорони шостої роти охорони п`ятого батальйону охорони вказаної військової частини.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було введено воєнний стан на всій території України, який триває до теперішнього часу.

Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.

Натомість солдат ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби за таких обставин.

22.05.2023 приблизно о 02 год. 30 хв. у солдата ОСОБА_4 , який перебував у розташуванні шостої роти охорони п`ятого батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ), виник умисел на самовільне залишення військової частини НОМЕР_2 з метою тимчасового ухилення від військової служби.

22.05.2023 о 02 год. 30 хв. солдат ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, з метою тимчасового ухилення від військової служби самовільно залишив розташування шостої роти охорони п`ятого батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 та відправився до місця свого проживання.

У період з 02 год. 30 хв. 22.05.2023 по теперішній час військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 перебуває поза межами розташування шостої роти охорони п`ятого батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) та свої службові обов`язки не виконує, проводячи час на власний розсуд.

Таким чином солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 , всупереч вимог ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від військової служби, вчасно на службу до розташування шостої роти охорони п`ятого батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 , без поважних причин о02год. 30хв. 22.05.2023 не з`явився та по даний час до виконання службових обов`язків за посадою не повернувся, чим вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.

Слідчий зазначив, що у кримінальному провадженні № 62023140140000076 від 12.06.2023 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

21.03.2025 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407ККУкраїни.

25.03.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинене, а підозрюваний оголошений в розшук.

Також необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відтак слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За таких підстав слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у встановлених законом межах та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив клопотання задовольнити. Додатково зазначив, що просить визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Уточнив, що слідчим помилково зазначений ризик незаконного впливу на спеціалістів та експертів, оскільки на даний час існує лише ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні. Також не заперечував проти покладення на ОСОБА_4 обов`язку не відлучатися за межі Тернопільської області.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання. Вказав, що підозрюваний має намір продовжити проходження військової служби та проживати у м. Тернополі, а тому просив покласти на підозрюваного обов`язок не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволуслідчого,прокурора абосуду.Також просив визначити підозрюваному розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенніпитання прообрання запобіжногозаходу,крім наявностіризиків,зазначених устатті 177цього Кодексу,слідчий суддя,на підставінаданих сторонамикримінального провадженняматеріалів зобов`язанийоцінити всукупності всіобставини,у томучислі:1)вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється,обвинувачується; 3)вік тастан здоров`япідозрюваного,обвинуваченого; 4)міцність соціальнихзв`язків підозрюваного,обвинуваченого вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; 5)наявність упідозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання; 6)репутацію підозрюваного,обвинуваченого; 7)майновий станпідозрюваного,обвинуваченого; 8)наявність судимостейу підозрюваного,обвинуваченого; 9)дотримання підозрюваним,обвинуваченим умовзастосованих запобіжнихзаходів,якщо вонизастосовувалися донього раніше; 10)наявність повідомленняособі пропідозру увчиненні іншогокримінального правопорушення; 11)розмір майновоїшкоди,у завданніякої підозрюється,обвинувачується особа,або розмірдоходу,в отриманніякого внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення підозрюється,обвинувачується особа,а такожвагомість наявнихдоказів,якими обґрунтовуютьсявідповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Так, четвертим слідчимвідділом (здислокацією ум.Тернополі)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023140140000076 від 12.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

21.03.2025 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407ККУкраїни.

25.03.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинене, а підозрюваний оголошений в розшук.

25.03.2025 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області наданий дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

18.06.2025 відновлене досудове розслідування у кримінальному провадженні.

18.06.2025 о 08 год. 20 хв. ОСОБА_4 затриманий на підставі ухвали слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.03.2025.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: повідомлення командира військової частини НОМЕР_2 про вчинення кримінального правопорушення №5/28/1196 від 03.06.2024; акт службового розслідування офіцера відділення морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 від 01.06.2024; довідка-доповідь про самовільне залишення пункту дислокації військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації (на особливий період) військової частини НОМЕР_2 від 22.05.2023; довідка військово-лікарської комісії від 22.06.2022; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 177 від 26.06.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 15.03.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 04.10.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 04.10.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 04.10.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 04.10.2023.

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Ураховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідча суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор слідча суддя зазначає таке.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії», обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Так, в обґрунтування застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив, що існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, підтверджується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, за яке передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Слідча суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при о цінюванні ризиків переховування. Крім цього, підозрюваний без поважних причин на виклики слідчого не з`являвся, унаслідок чого 25.03.2025 був оголошений в розшук четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м.Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові. Також 25.03.2025 був наданий дозвіл на його затримання з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Указане свідчить про те, що, перебуваючи на волі, підозрюваний знову може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Відтак слідча суддя вважає, що стороною обвинувачення доведена наявність вказаного ризику.

Щодо ризику впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, то згідно зі ст. 23 КПК України на стадії судового розгляду доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час усного допиту у судовому засіданні. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом. Указане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. При цьому слідча суддя також враховує той факт, що підозрюваний обізнаний про особи свідків, що свідчить про високу ймовірність здійснення такого впливу. З урахуванням викладеного слідча суддя вважає, що такий ризик є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.

Також слідча суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є доведеним стороною обвинувачення, оскільки підозрюваний може вчиняти дії, спрямовані на підшукування осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.

Так само слідча суддя вважає доведеним ризик того, що підозрюваний може вчиняти інше кримінальне правопорушення. Так, ОСОБА_4 в умовах воєнного стану з 22.05.2023 по теперішній час не виконує свої службові обов`язки. Така поведінка підозрюваного підриває обороноздатність військової частини НОМЕР_2 та країни в цілому в умовах відкритої агресії російської федерації та свідчить про обґрунтованість та наявність вказаного ризику.

Ураховуючи викладене, характер вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідча суддя вважає, що застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе попередити ризики, визначені ст. 177 КПК України.

Відтак слідча суддя доходить висновку, що прокурор довів, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Також слідча суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими,а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим. З урахуванням викладеногослідча суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченимст. 177 КПК України. На переконання слідчої судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину.

При прийнятті рішення слідча суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

За встановлених обставин слідча суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчинених кримінальних правопорушень і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Крім цього, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При цьому слідча суддя також враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і відповідно до наданих доказів приймає до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання, є одруженим та раніше не судимим. Однак слідча суддя вважає, що в світлі наведених вище фактичних даних ці обставини не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

Відтак слідча суддя доходить висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.

Також згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається, зокрема у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ураховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, відсутність доказів про майновий стан ОСОБА_4 та/або наявність у його власності цінного рухомого чи нерухомого майна та банківських рахунків, слідча суддя доходить висновку про необхідність визначення застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Також слідча суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.

Відтак навиконання вимогч.5ст.194КПК Україниу разівнесення підозрюванимзастави слідчасуддя вважаєза необхіднепокласти ОСОБА_4 обов`язки,визначені даноюнормою законута доведеніпрокурором,а саме: прибуватиза кожноювимогою дослідчого,прокурора тасуду;не відлучатисяза межіТернопільської областібез дозволуслідчого,прокурора абосуду;повідомляти слідчого,прокурора чисуд прозміну свогомісця проживаннята/абороботи;утримуватися відспілкування зісвідками уцьому жкримінальному провадженні;у разі наявності здати на зберігання до Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання старшого слідчогочетвертого слідчоговідділу (здислокацією ум.Тернополі)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Львові, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023140140000076 від 12.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 55 (п`ятдесят п`ять) днів.

Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу до 08 год. 20 хв. 11.08.2025.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень. Застава має бути внесена на депозитний рахунок з такими реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26198838; отримувач: ТУ ДСА України у Тернопільській області; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62023140140000076 від 12.06.2023 за ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.06.2025.

У разі внесення застави ОСОБА_4 звільнити з-під варти та покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому ж кримінальному провадженні;

- у разі наявності здати на зберігання до Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважатиметься таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави встановити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків до 11.08.2025.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1