Решение № 128297271, 20.06.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 20.06.2025

Справа № 334/1035/25

Провадження № 2/334/1308/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2025 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Філіпової І. М.,

за участю секретаря Мандик М. О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Шустер О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ :

06.02.2025 року ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, в якому просить: позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 , батьками якої є ОСОБА_5 та відповідач у справі, які перебували у шлюбі з 19.07.2007 року до 28.12.2010 року.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 залишилися проживати разом з матір`ю. Після цього, мати дитини ще двічі виходила заміж та відповідно змінювала прізвище спочатку на « ОСОБА_6 », потім - « ОСОБА_7 ».

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 померла. Вест цей час ОСОБА_4 мешкала разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Також, разом з нею мешкав вітчим ОСОБА_9 , бабуся ОСОБА_10 , дідусь ОСОБА_11 , старший брат ОСОБА_2 , молодший брат ОСОБА_12 .

Місце перебування відповідача невідоме. Після розірвання шлюбу з матір`ю ОСОБА_4 , він не проявляв жодного інтересу до дитини, постійно притягувався до кримінальної відповідальності з позбавленням волі на певні строки.

Остання відома адреса проживання відповідача стала відома зі змісту вироку Першотравневого міського суду Дніпропетровської області від 27.10.2021 року №186/1990/19, яким відповідача визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Згідно відповіді Департаменту інформатизації МВС України від 18.07.2024 року станом на 17.07.2024 року ОСОБА_3 в місцях позбавлення волі не перебуває.

Позивач є рідним братом ОСОБА_4 та згідно розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по дніпровському району №392 від 06.09.2023 року є піклувальником ОСОБА_4 .

Відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, не проявляє інтересу до дочки, не зв`язується та спілкується з нею, не приймає участі у її вихованні та утриманні, в добровільному порядку матеріальної допомоги їй не надає.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату,час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини не явки не повідомив, відзив на позов не надав.

Представник третьої особи у судовому засіданні позов підтримала, пояснила, що при підготовці висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав матері, органом опіки була опитана дитина, яка пояснила, що батька ніколи не бачила та з ним ніколи не спілкувалася.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, вислухавши думку дитини, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 , матір`ю якої є ОСОБА_5 , батьком - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 ,копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , ОСОБА_13 08.06.2002 року уклала шлюбу з ОСОБА_14 , який був розірваний 10.05.2007 року. При реєстрації шлюбу ОСОБА_13 змінила прізвище на « ОСОБА_15 ». Від цього шлюбу в них народився син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

19.10.2007 року ОСОБА_16 уклала шлюб з ОСОБА_3 , змінила прізвище на « ОСОБА_17 ». Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя №2-6407/2010 від 15.12.2010 шлюб було розірвано.

Згідно копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб, 22.04.2011 року ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_18 , змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».

Згідно копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб, 21.04.2018 року ОСОБА_19 уклала шлюб з ОСОБА_9 , змінила прізвище на « ОСОБА_7 ». Від вказаного шлюбу мають дитину, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 .

Згідно копії рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №464/16 від 14.08.2023 року, неповнолітній ОСОБА_4 надано статус дитини позбавленої батьківського піклування.

Відповідно до розпорядження голови районного адміністрації запорізької міської ради по Дніпровському району №392р від 06.09.2023 року, над неповнолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено піклування, призначено піклувальником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до характеристики ОСОБА_4 , наданої Запорізькою гімназією №86 від 08.08.2024 року, дитина навчається у гімназії з першого класу, наразі є ученицею 9 класу. Батько дитини жодного разу в школі не був, з класним керівником та вчителями не контактував, навчання і вихованням дитини не цікавився.

Згідно копії вироку Першотравневого міського суду Дніпропетровської області №186/1990/19 від 27.10.2021 року, ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 186 КК України, призначено покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі.

Відповідно до відповіді Департаменту інформатизації МВС України №14918/16-2025 від 25.04.2025 року,станом на 25.04.2025 року за даними інформаційно - аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей» ОСОБА_3 був засуджений 09.03.1994 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя, 10.04.1998 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, 28.05.1999 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, 26.05.2000 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, 30.05.2001 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, 19.11.2009 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, 14.09.2017 року Шполянським районним судом Черкаської області, 27.11.2017 року Шполянським районним судом Черкаської області, 27.10.2021 року Першотравневим міським судом Дніпропетровської області. 13.09.2024 року Першотравневою окружною прокуратурою в рамках кримінального провадження №12024041380000388 від 09.09.2024 року, ОСОБА_3 повідомлено про підзору у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. 18.09.2024 року кримінальне провадження разом з угодою про визнання винуватості направлено до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді спорів щодо позбавлення батьківських прав участь органу опіки та піклування є обов`язковою. За положенням ч. 6 ст. 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер.

02.05.2025 року до суду надійшов висновок органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, відповідно до якого орган опіки вважає можливим позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до висновку органу опіки та піклування, дитина мешкає разом з піклувальником, рідною бабою ОСОБА_10 та її чоловіком ОСОБА_11 , в іншій частині будинку мешкає вітчим дитини, ОСОБА_9 з молодшим братом ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Місце перебування батька дитини родині підопічної не відоме. Після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_3 не звертався до відділу служби або органу опіки та піклування з заявою про повернення йому дитини для подальшого виховання, відповідно до п.п. 14 п. 27 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини. Також, органом опіки отримано пояснення неповнолітньої ОСОБА_4 , відповідно до яких вона його не пам`ятає, не бачила у продовж дванадцяти років, бажає залишатися і далі під піклуванням старшого брата.

Неповнолітня ОСОБА_4 пояснила, що батька не бачила, не пам`ятає його зовсім, навіть не знає як він виглядає. З родичами з боку батька ніколи не спілкувалася. Уся відома їй інформація про батька отримана лише зі слів матері, яка їй розповідала, що батько перебуває у колонії. Батько не цікавився нею, матеріально ніколи не допомагав.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з п. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до п. 1 ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини.

П. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини встановлено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

П. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що дитина, яка розлучається з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, в якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHURv. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (ч. 1, 2 ст. 155 СК України).

Ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1).

Виходячи з тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, позбавлення батьківських прав з підстав ухилення одного із батьків від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина.

Згідно із роз`ясненнями, викладеними у пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Разом з тим, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійний характер, коли кожен, так і в сукупності, можна розцінити як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_3 фактично покинув дочку на виховання позивача, не цікавиться її життям та здоров`ям, коштів на її утримання ніколи не надав, дитина нічого про батька не знає та не пам`ятає як він виглядає. Після смерті матері дитина перебуває під піклуванням позивача та перебуває на його повному утриманні.

На думку суду, відповідач свідомо нехтує своїми обов`язками щодо виховання дитини, покинув дочку, не виявляє до неї батьківської турботи та не має наміру змінювати свою поведінку на краще, фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.

Згідно висновку органу опіки та піклування, позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо його дочки ОСОБА_4 є доцільним.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 81, 141, 247, 263-265, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 06.02.2025 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий у розмірі 1211 грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, третя особа має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга може бути подана до Запорізького апеляційного суду через протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Проголошення рішення суду 20.06.2025 року 09.45 год.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 37573513, адреса місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 1а.

Суддя: Філіпова І. М.