Решение № 128288623, 17.06.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/8610/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Супруна Є.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Дронь О.Є.,

представника позивача адвоката Риля В.Є.,

представника відповідача Паламара Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №440/8610/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

15.07.2024 адвокат Риль Вадим Євгенійович, здійснюючи на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія ВІ №1231026 від 15.07.2024 представництво інтересів ОСОБА_1 , звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - ГУНП), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 06.06.2024 №1295, яким старшому слідчому слідчого відділення поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП капітану поліції Хорольському А.В. за неналежне виконання службових обов`язків, що виявилося у непрофесійних діях під час внесення та реєстрації відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) за фактом умисного вбивства гр. І., оголошено догану.

Мотивуючи свої вимоги, представник вказує, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугував висновок повторної службової перевірки, яким позивачу по суті інкримінується приховування більш тяжкого злочину (умисне вбивство) шляхом реєстрації його в ЄРДР як менш тяжкий (навмисні тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких настала смерть потерпілого), що за висновком службової перевірки є ознакою непрофесіоналізму позивача та неналежним виконанням ним своїх службових обов`язків.

Представник позивача стверджує, що відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР вноситься лише попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. У разі ж виникнення підстав, що зумовлюють зміну кваліфікації на стадії після повідомлення про підозру (заміна раніше повідомленої підозри або підстави для повідомлення нової) згідно зі ст. 279 КПК України слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені ст. 278 цього Кодексу.

Під час здійснення досудового розслідування щодо гр. П. позивачем та іншими слідчими указані вимоги кримінального процесуального закону було дотримано. Як убачається з матеріалів службових розслідувань, 22.02.2024 до ЄРДР були внесені відомості за №12024170540000075 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Надалі, після проведення необхідних слідчих дій, було прийнято рішення про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення та визначено, що це кримінальне правопорушення слід правильно кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України та внесено відповідні відомості до ЄРДР. На час же виявлення трупа гр. І. (22.02.2024) позивач, не маючи ніяких доказів щодо обставин скоєного злочину, здійснив попередню правову кваліфікацію вчиненого стосовно зазначеної особи злочину. За цією попередньою правовою кваліфікацією і було внесено відомості про дану подію до ЄРДР.

При цьому представник зазначає, що саме оперативними високопрофесійними діями позивача та високопрофесійними діями слідчих його слідчого відділу і було отримано ті необхідні дані та докази, які і дали змогу перекваліфікувати вчинений стосовно гр. І. злочин, чим спростовується висновок відповідача про його непрофесіоналізм та неналежне виконання своїх службових обов`язків, викладений у спірному наказі.

Іншим мотивом протиправності спірного наказу представник з посиланням на ст. 21 Дисциплінарного статуту вказує на обставини того, що першим висновком службового розслідування від 10.04.2024 було зафіксоване інкриміноване позивачу спірним наказом дисциплінарне правопорушення. Однак винних осіб цим висновком не встановлено і позивача, відповідно, до дисциплінарної відповідальності не притягнуто. Відтак місячний строк для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слід відраховувати саме з 10.04.2024. У той же час спірний наказ винесено 06.06.2024 майже через два місяці з дня виявлення інкримінованого позивачу дисциплінарного правопорушення, тобто, з пропуском місячного строку.

Стверджує, що висновок другого службового розслідування від 21.05.2024 з тих самих обставин не можна вважати таким, що починає відлік часу у один місяць на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки не скасовано висновок службового розслідування від 10.04.2024, яким встановлено невинуватість позивача.

Дисциплінарним статутом національної поліції взагалі не передбачено повторних службових розслідувань. Більш того, згідно з п. 9 його ст. 14, у разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування.

Висновки дисциплінарної комісії про винуватість позивача вважає безпідставними і такими, що не підтверджуються матеріалами службового розслідування. Натомість, як на думку представника позивача, такі висновки ґрунтуються лише на припущеннях дисциплінарної комісії, які спростовуються тим самим висновком службового розслідування, у якому зазначено, що заява про кримінальне правопорушення була прийнята та зареєстрована, за відомостями викладеними у заяві було розпочато кримінальне провадження із внесенням відомостей до ЄРДР, проведено огляд місця події, підготовлено підозру, а також встановлено ймовірно причетну особу до вчинення злочину.

21.08.2024 до суду засобами системи «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позову. Зазначив, що 03.05.2024 до слідчого управління ГУНП надійшов лист Головного слідчого управління Національної поліції України про проведення службового розслідування. 08.05.2024 №463 призначено проведення службового розслідування дисциплінарною комісією, в ході проведення якого встановлено, що 28.02.2024 до СУ ГУНП надійшов лист Головного слідчого управління Національної поліції України від 23.02.2024 за вих. №30356-2024 про проведення службового розслідування. На виконання вказівки Головного слідчого управління Національної поліції України кримінальне провадження №12024170540000075 направлено до Полтавської обласної прокуратури для вирішення питання про зміну кваліфікації з ч. 2 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 115 КК України з додатковою відміткою «очевидне вбивство».

Попереднім службовим розслідуванням встановлено, що на момент внесення відомостей до ЄРДР підстав для кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України не здобуто.

11.04.2024 судово-медичним експертом Кременчуцького міжрайонного відділення обласного Бюро СМЕ ДОЗ Полтавської ОВА Шевченком С.Д. завершено проведення судово-медичної експертизи, згідно з висновками якої усі виявлені тілесні ушкодження утворились не більше доби до настання смерті в невеликий проміжок часу від багатократної ударної дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею.

16.04.2024 о 10:46 ОСОБА_1 до ЄРДР внесено зміни щодо кваліфікації кримінального правопорушення на ч. 1 ст. 115 КК України з поміткою «очевидне вбивство».

Звідси, під час повторного службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що при внесенні відомостей до ЄРДР ОСОБА_1 була невірно визначена правова кваліфікація кримінального правопорушення, що у свою чергу могло негативно вплинути на суворість призначеного винній особі покарання. За висновком службового розслідування це стало можливим унаслідок неналежного виконання своїх професійних обов`язків старшим слідчим слідчого відділення відділення поліції №2 Кременчуцького РУП, що виявилось у непрофесійних діях під час внесення та реєстрації відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР. Обставин, що можуть пом`якшити або обтяжити відповідальність ОСОБА_1 не встановлено. Причинами та умовами, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку є особиста недисциплінованість капітана поліції ОСОБА_1 .

Ураховуючи викладене, наказом ГУНП в Полтавській області від 06.06.2024 №1295 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

28.08.2024 до суду засобами системи «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що за змістом спірного наказу мотивами його винесення були висновки щодо непрофесійних дій під час внесення та реєстрації відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР за фактом умисного вбивства гр. І. Однак ні в матеріалах службових розслідувань, ні у самому спірному наказі, ні у відзиві на позов відповідач не вказує, що саме він розуміє під непрофесійними діями. Пояснив, що за загальним правилом не маючи можливості одразу «по гарячому сліду» затримати злочинця та переконливих доказів складу того чи іншого злочину в момент його виявлення працівниками поліції, але будучи зобов`язаним протягом 24 годин внести інформацію про цей злочин до ЄРДР слідчий визначає попередній склад злочину, за яким його і реєструє у вказаному Реєстрі. Тобто, якщо попередньо визначений слідчим поліції склад злочину в ході слідства буде змінений (перекваліфікований), то це зовсім не означає, що цей слідчий діяв непрофесійно або навмисне, щоб викривити статистику злочинності у районі його дії. Попереднім службовим розслідуванням, яке проводив відповідач, не було встановлено та, відповідно, доведено, що позивач на момент виявлення трупа гр. І. з ознаками насильницької смерті мав достеменні, переконливі та неспростовні докази того, що жертву було саме вбито, а не побито так, що від цих побоїв та померла, тим більше, що на жертві було видно численні сліди ударів по частинам тіла, які не є смертельними рука, ребра, обличчя, що є характерними саме для побоїв, а не для вбивства, коли вбивця завдає удари саме по життєво важливим органам жертви, намагаючись швидко позбавити її життя з одного-двох ударів. Саме тому, виходячи із зовнішніх ознак злочину, позивач і вніс дані до ЄРДР щодо злочину стосовно гр. І. за ознаками ч. 2 ст. 121 КК України, а не за ч. 1 ст. 115 КК України, що є цілком правомірною дією. Відповідач ніяким чином не пояснює, на підставі якої саме норми Порядку №893, Дисциплінарного статуту Національної поліції чи іншого нормативного акту він провів повторне службове розслідування, незважаючи на те, що з часу проведення першого службового розслідування нічого нового не з`явилося, та на підставі чого він раптом змінив свої висновки щодо позивача з «не винний» на «винний». Також відповідач ніяким чином не спростовує у відзиві на позов іншого доводу позивача про те, що відповідачем пропущено строк для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, який відповідно до ст. 21 Дисциплінарного статуту визначає строк для накладення дисциплінарного стягнення на винну особу в один місяць з дня його виявлення.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 позовну заяву залишено без руху.

Після усунення позивачем недоліків, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 07.05.2025 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання 13.05.2025.

У судовому засіданні 13.05.2025 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.06.2025.

У судовому засіданні 17.06.2025 під час розгляду справи по суті представники сторін примирення не досягли, підтримали власні позиції, кожен наполягаючи на своєму.

Суд, заслухавши виступи учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із записами послужного списку (а.с. 47-51) безперервно працює в органах внутрішніх справ з 23.09.2006. З 07.04.2021 обіймає посаду старшого слідчого Слідчого відділення Відділення поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП у званні капітан поліції. На момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 виконував обов`язки начальника Слідчого відділення Відділення поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП, а саме у період з 29.12.2023 по 31.03.2024.

28.02.2024 до Слідчого управління ГУНП на ім`я начальника ОСОБА_2 від заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції України Євгенія Колесника надійшов лист від 23.02.2024 за №30356-2024 «Про проведення службового розслідування», в якому автор вказував на необхідність організації проведення службового розслідування за фактом укриття тяжкого злочину шляхом його невірної кваліфікації (а.с. 72). При цьому зазначав, що 22.02.2024 на вулиці у с. Білецьківка Кременчуцького району Полтавської області виявлено труп гр. І., біля якого лежав лом та велосипед з виявленими в ході огляду місця події тілесними ушкодженнями у вигляді перелому правого плеча, перелому ребер зліва, забійної рани голови у тім`яній ділянці та саден на обличчі. У подальшому встановлено, що зазначені тілесні ушкодження заподіяв ломом під час вживання спиртних напоїв на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин гр. П., якого затримано у порядку ст. 208 КПК України. 22.02.2024 за вказаним фактом слідчим відділенням ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП розпочато кримінальне провадження №12024170540000075 за ч. 2 ст. 121 КК України. Обставини вчиненого злочину, а саме те, що гр. ОСОБА_3 наносив множинні удари у життєво важливі органи людини (по голові та тулубу), при цьому використовуючи лом, свідчать про наявність наміру вбити людину, тому його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 КК України, тобто, умисне вбивство людини.

У зв`язку з можливим порушенням службових обов`язків окремими працівниками відділення поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024170540000075, відповідно до п. 2 р. ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 №893, наказом начальника ГУНП від 12.03.2024 №257 за вказаним фактом було призначено службове розслідування у формі письмового провадження (а.с. 70 зворот).

Висновком службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП 10.04.2024, відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, визнано такими, що не знайшли свого підтвердження (а.с. 66-70).

Однак 07.05.2024 до Слідчого управління ГУНП знову надійшов лист від Головного слідчого управління Національної поліції України від 02.05.2024 за №63410-2024, в якому заступник начальника ОСОБА_4 , продублювавши зміст мотивів, наведених у попередньому листі від 23.02.2024 за №30356-2024, вказав на необхідність організації проведення повторного службового розслідування з наданням принципової оцінки діям працівників, які здійснюють досудове розслідування та ролі керівництва в організації та здійсненні контролю за ходом його розслідування, за фактом укриття особливо тяжкого злочину шляхом його невірної кваліфікації (а.с. 60).

У зв`язку з цим та можливим порушенням службових обов`язків окремими працівниками відділення поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024170540000075, відповідно до п. 2 р. ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 №893, наказом начальника ГУНП від 08.05.2024 №463 за вказаним фактом було призначено службове розслідування у формі письмового провадження (а.с. 59 зворот).

На цей раз висновком службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП 21.05.2024, відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, визнано такими, що знайшли своє підтвердження (а.с. 54-59).

При цьому дисциплінарною комісією встановлено, що при внесенні відомостей до ЄРДР ОСОБА_1 була невірно визначена правова кваліфікація кримінального правопорушення, що у свою чергу могло негативно вплинути на суворість призначеного винній особі покарання.

Під час проведення службового розслідування встановлено, що 22.02.2024 о 00:54 до відділення поліції №2 (м. Кременчук) Кременчуцького РУП надійшло повідомлення про те, що цього ж дня на відкритій ділянці місцевості, розташованої напроти буд. АДРЕСА_1 , виявлено труп гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При зовнішньому огляді трупа на обличчі виявлено тілесні ушкодження. 22.02.2024 при виїзді на місце події слідчо-оперативної групи відділення поліції №2 Кременчуцького РУП проведено огляд місця події на відкритій ділянці місцевості спільно із судово-медичним експертом Полтавського ОБСМЕ та криміналістичною лабораторією ГУНП. За результатами огляду СМЕ встановлено наступні пошкодження: перелом правого плеча, перелом ребер зліва, ушиблена рана голови в тім`яній ділянці, садна на обличчі. Під час огляду було ідентифіковано особу загиблого. Труп для встановлення причини смерті направлено до відділення СМЕ. Відповідно до даних з ЄРДР, відомості за вищевказаним фактом внесено та зареєстровано тимчасово виконуючим обов`язки начальника відділення поліції начальником слідчого відділення поліції №2 Кременчуцького РУП Хорольським А.В. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 22.02.2024 №140 причиною смерті гр. ОСОБА_5 є інші уточнені травми із залученням кількох ділянок тіла. Травматичний шок. Використання тупого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкодження. 22.02.2024 встановлено підозрювано у вчиненні кримінального правопорушення.

11.04.2024 судово-медичним експертом Кременчуцького міжрайонного відділення обласного Бюро СМЕ ДОЗ Полтавської ОВА Шевченком С.Д. завершено проведення судово-медичної експертизи, згідно з якою усі виявлені тілесні ушкодження утворились не більше доби до настання смерті в невеликий проміжок часу, від багатократної ударної дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею.

Окрім того, у період з 14.03.2024 по 03.04.2024 матеріали кримінального провадження №12024170540000075 направлялися до Кременчуцької окружної прокуратури для вивчення та перевірки правильності кваліфікації кримінального правопорушення. За результатами вивчення прокурором кваліфікацію у кримінальному провадженні не змінено та після повернення його до відділення поліції вказівки невірної кваліфікації та вирішення питання про його зміну не надходило.

З метою визначення вірної кваліфікації кримінальне провадження №12024170540000075 повторно направлено до Кременчуцької окружної прокуратури. Після ознайомлення прокурора з висновком судово-медичної експертизи ним надано усну вказівку слідчому змінити кваліфікацію у кримінальному провадженні з ч. 2 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 115 КК України з додатковою поміткою «очевидне вбивство».

16.04.2024 о 10:46 ОСОБА_1 до ЄРДР внесено зміни щодо кваліфікації кримінального правопорушення на ч. 1 ст. 115 КК України та в цей же час додано додаткову відмітку «очевидне вбивство».

16.05.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, а обвинувальний акт відносно гр. П., ІНФОРМАЦІЯ_3 , у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, скеровано до суду.

В ході проведення службового розслідування старшим слідчим слідчого відділення відділення поліції №2 Кременчуцького РУП капітаном поліції ОСОБА_1 , який у період з 29.12.2024 по 31.03.2024 тимчасово виконував обов`язки заступника начальника слідчого відділення відділення поліції № 2 Кременчуцького РУП, надано пояснення, в яких той пояснив, що в ході проведення огляду місця події оглянуто труп, однак остаточну причину смерті експерт не називав і визначити її було можливо лише після проведення розтину. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №140 від 22.02.2024 причиною смерті гр. ОСОБА_5 є інші уточненні травми із залученням кількох ділянок тіла. Хвороба, що призвела до смерті травматичний шок, інші уточнені травми із залученням кількох ділянок тіла. Використання тупого предмету з метою убивства чи нанесення ушкодження. Пояснив, що повідомив про вказаний факт керівництву СУ та прокурора. Відомості до ЄРДР він вносив та затверджував особисто. 16.04.2024 ним було внесено зміни до ЄРДР щодо кваліфікації кримінального правопорушення на ч. 1 ст. 115 КК України з додатковою відміткою «очевидне вбивство».

Зазначене, за висновком дисциплінарної комісії, стало можливим внаслідок неналежного виконання своїх професійних обов`язків старшим слідчим слідчого відділення відділення поліції №2 Кременчуцького РУП, що виявилось у непрофесійних діях під час внесення та реєстрації відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР. Обставин, що можуть пом`якшити або обтяжити відповідальність ОСОБА_1 не встановлено. Причинами та умовами, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку є особиста недисциплінованість капітана поліції ОСОБА_1 .

Наказом ГУНП від 06.06.2024 №1295 «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» старшому слідчому слідчого відділення поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП капітану поліції ОСОБА_1 оголошено догану з наступним формулюванням: «За неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 2 ч. 3 ст. 1 р. І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч. 1 ст. 2, ч. ч. 1, 2 ст. 9, ч. 1 ст. 39, п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, п.п. 1 п. 12 ч. 4 р. V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 06.07.2017 №570, що виявилося у непрофесійних діях під час внесення та реєстрації відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом умисного вбивства гр. І. (а.с. 52-53).

Не погоджуючись із правомірністю мотивів, покладених в основу даного наказу, посилаючись на обставини порушення відповідачем строків та порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП від 06.06.2024 №1295.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд розпочинає з аналізу доводів сторони позивача щодо відсутності як таких підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Так, представник позивача у позовній заяві та в судовому засіданні зазначав, що відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР вноситься, зокрема, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. У разі ж виникнення підстав, що зумовлюють зміну кваліфікації на стадії після повідомлення про підозру (заміна раніше повідомленої підозри або підстави для повідомлення нової), згідно зі ст. 279 КПК України, слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені ст. 278 цього Кодексу, згідно з якою крім дати і часу повідомлення про підозру та інших відомостей, слідчим, прокурором до ЄРДР невідкладно вноситься і правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Суд визнає доводи сторони позивача з цього приводу обґрунтованими з урахуванням наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (надалі Закон №580-VIII).

Згідно з приписами п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (надалі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком, згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

За умовою ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Службове розслідування, відповідно до ч. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту, - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Аналіз наведених правових норм дає суду підстави для формулювання висновку про те, що підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є проступок, суть якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни, що у подальшому призвело до наслідків у вигляді недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності можуть бути лише фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

У спірному випадку оцінка діям позивача надавалася під час виконання ним обов`язків слідчого на стадії досудового розслідування.

Процесуальний статус слідчого у процедурі досудового розслідування визначає стаття 40 Кримінального процесуального кодексу України (надалі КПК України), відповідно до частини першої якої слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Згідно з ч. 2 цієї ж норми КПК України, слідчий уповноважений:

1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;

2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом;

3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;

5) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій;

6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру;

7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;

8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу;

9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

При цьому імператив частини 5 статті 40 КПК України установлює правило, відповідно до якого слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

З метою вдосконалення діяльності органів досудового розслідування, належного виконання ними законодавства про кримінальне провадження наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.07.2017 №570 затверджено Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України.

Розділ VІ вказаного Положення визначає права і обов`язки слідчих, гарантії їх процесуальної незалежності.

Так, відповідно п. 1 розділу VІ Положення №570, слідчий - службова особа органу Національної поліції України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Згідно з п. 2 розділу VІ Положення №570, під час досудового розслідування слідчий самостійно приймає процесуальні рішення, крім випадків, коли законом передбачено винесення рішення слідчого судді, суду або згода прокурора чи погодження керівника слідчого підрозділу або якщо рішення про його проведення приймає виключно прокурор, і є відповідальним за законне та своєчасне виконання цих рішень.

Тобто, чинне законодавства тягар відповідальності за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій під час досудового розслідування покладає саме на слідчого, якому передано кримінальне провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Згідно з ч. 2 ст. ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до положень статті 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як свідчать обставини, з`ясовані судом, 22.02.2024 слідчим відділенням відділення поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП внесені відомості до ЄРДР за №12024170540000075 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Того ж дня, 22.02.2024, громадянину ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Тож позивач, розпочинаючи слідчі дії та затримуючи підозрюваного за обставин, встановлених службовим розслідуванням, діяв у чіткій відповідності до вимог кримінально-процесуального закону та Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України.

Статтею 279 КПК України передбачено, що у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.

Як вже з`ясовано судом, повторним службовим розслідування встановлено, що після ознайомлення прокурора з висновком судово-медичної експертизи ним надано усну вказівку слідчому змінити кваліфікацію у кримінальному провадженні з ч. 2 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 115 КК України з додатковою поміткою «очевидне вбивство».

16.04.2024 о 10:46 ОСОБА_1 до ЄРДР внесено зміни щодо кваліфікації кримінального правопорушення на ч. 1 ст. 115 КК України, та в цей же час додано додаткову відмітку «очевидне вбивство».

Тож, як на стадії початку досудового розслідування, так і в його ході слідчий, змінюючи кваліфікацію кримінального правопорушення, діяв у точній відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, норма частини 5 статті 214 якого, зокрема, передбачає, що до ЄРДР вноситься саме попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно, у разі наявності підстав, що зумовлюють зміну кваліфікації на стадії після повідомлення про підозру (заміна раніше повідомленої підозри або підстави для повідомлення нової), згідно зі ст. 279 КПК України слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені ст. 278 цього Кодексу, що й було зроблено ОСОБА_1 у досліджуваному випадку.

Однак, як свідчить зміст висновку службового розслідування від 21.05.2024, його було проведено на виконання листа заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції України Євгенія Колесника від 02.05.2024 №63410/2024, в якому автор без посилань на будь-які докази чи логічні судження сформулював голослівне твердження про факт укриття особливо тяжкого злочину шляхом його невірної кваліфікації, яке у подальшому й було продубльовано у спірному наказі відповідача відносно позивача.

Разом з цим будь-яких відомостей про конкретні винні дії чи бездіяльність позивача, які можуть свідчити про порушення закону або могли призвели до цього, ні матеріали службового розслідування, ні сам висновок службового розслідування, як і спірний наказ, не містять.

Суд враховує те, що відповідно до вимог кримінально-процесуального закону слідчий органу поліції є процесуально незалежною та самостійною особою під час провадження досудового розслідування. Тому утручання в процесуальну діяльність слідчих осіб, що не мають на те законних повноважень, не допускається (п. 4 розділу ІV Положення №570).

Відповідно до п. 5 розділу ІV Положення №570, лише рішення слідчого судді, суду, письмові доручення і вказівки прокурора та вказівки керівника слідчого підрозділу, які не суперечать рішенням та вказівкам прокурора, надані в межах їх компетенції і в установленій законодавством формі, є обов`язковими для виконання слідчим.

Враховуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні інкримінованого йому дисциплінарного проступку з огляду на відсутність самого факту порушення як такого.

Листи заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції України Євгенія Колесника від 23.02.2024 №30356-2024 та від 02.05.2024 №63410/2024, які були приводом для призначення першого та другого службових розслідувань, не містять будь-яких посилань на норму закону чи підзаконного нормативно-правового акту, у порядку яких вони видавалися.

В той же час повноваження щодо прийняття рішення про проведення службового розслідування за фактами невиконання службовими особами поліції покладених на них обов`язків, відповідно до п.п. 3 п. 2 розділу V Положення №570, належить начальнику ГСУ, а не його заступнику.

Однак питання правомірності поведінки заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції України Євгенія Колесника не охоплюється предметом спору у цій справі.

Натомість представник позивача, окрім вищеозначеного, звертає увагу суду на ще й на обставини порушення відповідачем Дисциплінарного статуту та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, якими не передбачено можливості проведення повторних службових розслідувань за одним і тим же фактом, що містить ознаки правопорушення.

У зв`язку з цим суд зазначає, що дійсно, як і стверджує представник позивача, пунктом 9 статті 14 Дисциплінарного статуту, передбачено, що у разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк.

Незважаючи на цю норму, відповідач, отримавши листа заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції України Євгенія Колесника від 02.05.2024 №63410/2024, який за своєю суттю є ідентичним попередньому листу від 23.02.2024 №30356-2024, фактично призначив повторне службове розслідування відносно позивача за обставинами, оцінку яким вже було надано під час першого службового розслідування.

З огляду на з`ясовані в ході судового розгляду обставини службових розслідувань відносно старшого слідчого Слідчого відділення поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , останнє з яких було призначене за відсутності на те передумов, висновок дисциплінарної комісії про неналежне виконання службових обов`язків ОСОБА_1 за відсутності факту порушення як такого, суд визнає протиправним спірний наказ ГУНП від 06.06.2024 №1295.

Обґрунтованими суд також визнає звинувачення позивача у порушенні відповідачем вимог ст. 21 Дисциплінарного статуту в частині дотримання строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Так, відповідно до ст. 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

Частиною 2 ст. 21 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Як вже встановлено судом, першим висновком службового розслідування, затвердженим 10.04.2024, відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, визнано такими, що не знайшли свого підтвердження.

Відтак, місячний строк для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слід відраховувати саме з 10.04.2024.

Разом з цим спірний наказ винесено відповідачем 06.06.2024, тобто, з пропуском місячного строку з дня виявлення інкримінованого позивачу дисциплінарного правопорушення.

Ця обставина визнається судом ще однією підставою, що доводить протиправність оскарженого позивачем наказу, у зв`язку з чим суд скасовує його.

Таким чином заявлений позов слід задовольнити у повному обсязі у спосіб, обраний позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн, факт чого підтверджується платіжною інструкцією АТКБ «Приватбанк» №0.0.3764469509.1 від 15.07.2024 (а.с. 6).

З урахуванням факту задоволення позову суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП усю суму сплаченого ним судового збору у розмірі 968,96 грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 192-194, 241-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 у справі №440/8610/24 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 06.06.2024 №1295 "Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності".

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Полтавській області (код ЄДРПОУ 40108630; вул. Матвійчука Юліана, 83, м. Полтава, 36014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.06.2025.

Суддя Є.Б. Супрун