Решение № 128287964, 20.06.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2025 рокусправа № 380/3496/25

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕВІТТА ТРЕЙДІНГ»

до Львівської митниці

про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕВІТТА ТРЕЙДІНГ» звернулось з позовом до Львівської митниці, у якому заявлено позовні вимоги:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100483/2 від 20.09.2024;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100547/2 від 01.11.2024;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100551/2 від 05.11.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не визначено яких саме документів визначених положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не надав декларант. Разом з тим, витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваних митних декларацій Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішеннях про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.

Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕВІТТА ТРЕЙДІНГ» (далі покупець, ТОВ) та Компанія «EXIMOR Sp. z. O.O», Польща (далі продавець) 02.02.2024 року уклали зовнішньоекономічний контракт №28-07, відповідно до якого продавець зобов`язується поставити товар відповідно до Проформ до цього контракту.

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту № 28-07 від 02.02.2024 були здійснені три поставки.

Перша поставка: згідно рахунку-фактури (інвойсу) №2/09/2024 від 16.09.2024 покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 20160,00 Євро.

З метою митного оформлення вказаного товару 19.09.2024 до митного оформлення Львівській митниці було подано електронну митну декларацію №24UA209230086937U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на який прийнято оскаржуване рішення (тов. №1 бобові овочі, лущені або нелущені, морожені - горох зелений свіжий швидкозаморожений).

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209230086937U3, було надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №28-07 від 02.02.2024; додаткова угода № 1 від 01.03.2024; рахунок-проформа № Р4/08/2024 від 29.08.2024; рахунок-фактура (iнвойс) №2/09/2024 від 16.09.2024; пакувальний лист №2/09/2024 від 16.09.2024; платіжне доручення в іноземній валюті №111 від 30.08.2024; договір транспортного експедирування №1302 від 13.02.2023; рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг №Е-173 від 16.09.2024; автотранспортна накладна № 2/09/2024 від 16.09.2024; копія митної декларації країни відправлення №24PL402010Е1064093 від 17.09.2024; експертний висновок №19-09/780 від 19.09.1024; прайс-лист на вересень 2024 р.; лист-запит до Chlodnie Gomor від 19.09.2024 р.; калькуляція б/н від 18.09.2024.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту про подання додаткових документів, на яке позивач надав відповідь, просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав такі документи: проформу №Р4/08/2024 від 29.08.2024; платіжне доручення №111 від 30.08.2024; калькуляцію (розрахунок собівартості продукції) від 18.09.2024; експертний висновок ТПП №19-09/780 від 19.09.2024; лист запит б/н від 19.09.2024; №24PL4020101064093 від 17.09.2024, митну декларацію країни відправлення.

За результатами розгляду документів позивача Львівською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209230/2024/003000 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100483/2 від 20.09.2024, в графі 33 якого було вказано:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному вираз), використаних при обчислений митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54.55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 No4495-VI (далі- МКУ) за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митого оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій стати 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митого органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступний розбіжності:

-згідно наданої до митного контролю CMR від 16.09.2024 №02/09/2024 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являться FOP Trus R, разом з тим до митного оформлення декларантом надано довідку про транспортні витрати від 16.09.2024 № E- 173, згідно якої виконавцем по доставці товару являться ФОП ОСОБА_1 . Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними (суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару;

-розмір транспортних витрат непропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 519 км, а вартість 41995,08 грн. - що становить 80,92 гри/км, відстань по території України 70 км, а вартість 12000 грн. - що становить 171,43 грн/км)… рахунок від 16.09.2024 № Е-173 містить відомості щодо вартості перевезень по перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу.

-відповідно до вимог п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту від 02.02.2024 № 28-07 визначено, що продавець зобов`язаний поставити товар відповідно до Проформи до цього контракту. Проформа оформлюється на кожну окрему поставку. Проте даний документ декларантом не надано до митого оформлення, що с порушенням положень даної угоди;

-відповідною до вимог п. 2.6 зовнішньоекономічного контракту від 02.02.2024 № 28 07 визначено, що Продавець надає Покупцеві наступні документи у тому числі прайс-лист. Проте даний документ декларантом не надано до митного оформлення, що є порушенням положень даної угоди;

-відповідно до вимог п. 3.5 зовнішньоекономічного контракту від 02.02.2024 № 28-07 визначено, що плата за товар мас бути здійснена Покупцем відповідно до умов зазначених у Проформі. Разом з тим Проформа декларантом не надана до митного оформлення відповідно не надано і платіжний документ про факт оплати товару який імпортується. Що відповідним чином унеможливлює перевірки митним органом повноти декларування фактурної вартості товару;

-у графі «Юридичні адреси сторін» додатку від 01.03.2024 № 1 до зовнішньоекономічного контракту від 02.02.2024 № 28-07 відсутній підпис та печатка Покупця. Що не відповідає положенню п. 6.2 контракту де зазначено що контракт може доповнюватись додатками які мають бути підписані обома сторонами. Це стосується також і самого контракту де у графі «Юридичні адреси сторін» також відсутній підпис та печатка Покупця, що ставить під сумнів у чинності даного контракту;

- відповідно до вимог п. 2.1 договору транспортного експедирування від 13.02.2023 № 1302 визначено, що Експедитор примас на себе зобов`язання за винагороду здійснювати перевезення вантажів у міжнародному сполученні та по території України на замовлення Замовника, після підписання Експедитором та Замовником Заявки. Інформація про наявність Заявки від 11.09.2024 № 70 також наведена у рахунку на перевезення від 16.09.2024 № Е-173. Проте декларантом даний документ не надано митному органу, що є порушенням вимог даного Договору...».

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. ..

На вимогу митного органу декларантом надано наступні додаткові документи:

- Висновок Львівської ТНП від 19.09.2024 № 19-09/780; В поданому висновку експертом у використаних методичних та інформаційних виданнях вказані джерела інформації: - листи відповіді EXIMOR Sp.200 та Chlodnie Gomer, проте експертом вищевказану інформацію, не відображено в висновку (звіті)…

- проформу від 29.08.2024 №94/08/2024. У проформі заявлена фактурна вартість становить 0.98 євро/кг на умовах поставки і Radom, що відрізняється від фактурної вартості яка наведена у інвойсі від 16.09.2024 № 2/09/202 заявлена у митній декларації та становить 1,0 євро/кг при умовах поставки FCA Ziebice. Тому даний документ не може бути врахований як такий що підтверджує заявлену митну вартість товару.

- банківський платіжний документ;

- калькуляція.

Отже документів які в повному обсязі спростовують розбіжності, виявлених митним органом, декларантом не надано.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог и. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій ст. 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст:60 МКУ) з причини відсутності в митно органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2 в (ст.62 МКУ) 1 та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митого органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2г (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року No4495-VI розділ ІП Джерелом інформації для коригування митної вартості: - товару № 1 слугує: МД № UA 100440/2024/319637 від 08.07.2024, де митна вартість товару зі схожими характеристик становить 1,45 дол. США/кг; Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови по здійснювалось».

Декларантом у порядку статті 55 Митного кодексу України була подана митна декларація №24UA209230087535U0, та 20.09.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Друга поставка: згідно рахунку-фактури (інвойсу) №14/10/2024 від 28.10.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 15 523, 20 Євро.

З метою митного оформлення вказаного товару 30.10.2024 до митного оформлення Львівській митниці було подано електронну митну декларацію №24UA209230101739U5 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на який прийняті оскаржувані рішення (тов. №1 - овочі морожені без ГМО - квасоля стручкова зелена).

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209230101739U5, було надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №28-07 від 02.02.2024; додаткова угода №1 від 01.03.2024; рахунок-проформа №Р3/10/2024 від 04.10.2024; рахунок-фактура (інвойс) №14/10/2024 від 28.10.2024; пакувальний лист №14/10/2024 від 28.10.2024; платіжне доручення в іноземній валюті №131 від 09.10.2024; договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом №1707 від 17.07.2023; рахунок-фактура №1-00000116 від 28.10.2024; довідка про транспортні витрати №28/10-02 від 28.10.2024; автотранспортна накладна №14/10/2024 від 28.10.2024; копія митної декларації країни відправлення №24PL402010E1256041 від 28.10.2024; калькуляція б/н від 28.10.2024; прайс-лист за жовтень 2024 р.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту про подання додаткових документів, на яке позивач надав відповідь, просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав такі документи: проформу №Р3/10/2024 від 04.10.2024; платіжне доручення №131 від 09.10.2024; калькуляцію (розрахунок собівартості продукції) від 28.10.2024; митну декларацію країни відправлення №24PL402010E1256041 від 28.10.2024; прайс-лист на жовтень від 01.10.2024.

За результатами розгляду документів позивача Львівською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/003541 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100547/2 від 01.11.2024, в графі 33 якого було вказано:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному вираз), використаних при обчислений митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54.55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 No4495-VI за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митого оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій стати 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митого органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами встановлено наступне:

-Контрактом № 28-07 від 02.02.2024, що укладений між ТОВ «Тевітта Трейдінг», в особі ОСОБА_2 (Покупець) та Eximor Sp.z.O.O., в особі ОСОБА_3 (Продавець) (надалі Контракт ЗЕД»), п.1.1. передбачено, що Продавець зобов`язується поставити товар відповідно до Проформ до цього Контракту. Проформа оформляється на кожну окрему поставку, в ній зазначаються найменування, кількість, ціни та загальна вартість товару для конкретного постачання на митну територію України. Пунктом 1.1. Контракту ЗЕД передбачено, що оплата товару здійснюється банківським переказом на розрахунковий рахунок Продавця, а п.3.5. деталізовано те, що плата за товар має бути здійснена Покупцем відповідно до умов, зазначених у Проформах. Умови оплати Товару можуть бути такими: -100% передплата відповідно до проформ, часткова передоплата згідно з проформами. В платіжному документі № 131 від 09.10.2024 оплата проведена згідно invoice P3/10/2024 in 04.10.2024. Надана на вимогу Проформа № Р3/10/2024 від 04.10.2024 містить розбіжності в умовах поставки, а саме - зазначено FCA Ziebice, хоча фактичні умови поставки - FCA Osina Mala. Таким чином не можливо впевнитися у достовірності числових даних. Оскільки одним із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (пункт 4 частини другої статті 53 МКУ). Платіжні операції з переказу іноземної валюти в Україні здійснюються з дотриманням норм Закону України від 21 червня 2018 року № 2473 VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2.

-Пунктом 6.2. Контракту ЗЕД передбачено, що Контракт може доповнюватись додатками, які мають бути підписані обома сторонами та є невід`ємними частинами Контракту. При цьому, подана до митного оформлення Додаткова угода № 1 від 01.03.2024 (надалі - Додаткова угода) не містить такого обов`язкового реквізиту, як підпис Продавця. Окрім цього, п.6.1. Контракту ЗЕД передбачено, що Контракт складено у двох примірниках англійською та українською мовами, а п.6.2. - Контракт може доповнюватись Додатками...... які є невід`ємними частинами Контракту. При цьому, викладене доповнення в Додатковій угоді здійснене російською мовою, в порушенням вимог, передбачених п.6.1. Контракту ЗЕД.

-Наданий на вимогу «прайс-лист» містить суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції.

-Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

В Договорі № 1707 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 17.07.2023, що укладений між ТОВ «Павер Транс Трейд», в особі ОСОБА_4 та ТОВ «Тевітта Трейдінг», в особі ОСОБА_5 , в графі 12 «Юридичні адреси та банківські реквізити» «Перевізник» відсутній підпис та печатка ТОВ «Павер Транс Трейд». В кінці сторінки наявний підпис та печатка Перевізника, проте, не конкретизована особа підписанта, що не дає можливості перевірити достатність повноважень на укладення такого Договору. Аналогічне стосується і Заявки № 92 від 28.10.2024 до Договору № 1707 від 17.07.2023.

Згідно наданої до митного контролю CMR № 14/10/2024 від 28.10.2024, у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару зазначено ФОП ОСОБА_6 . Разом з тим, до митного оформлення декларантом надано Довідку про транспортні витрати № 28/10-02 від 28.10.2024, згідно якої виконавцем виступає ТОВ «Павер Транс Трейд». Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом...

На вимогу митного органу декларантом додатково надано: проформа №Р3/10/2024 від 04.10.2024; платіжне доручення №131 від 09.10.2024; Калькуляція (розрахунок собівартості продукції) від 28.10.2024; Митна декларація країни відправлення №24PL402010E1256041 від 28.10.2024; прайс-лист на жовтень від 01.10.2024.

Проте, документів, які спростовують попередньо виявлені розбіжності, декларантом не надано.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч. 6 ст. 54 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №24UA101020037703U8 від 28.10.2024 року, де вартість такого товару становить 1, 196 дол. США/кг (даного виду товару). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Декларантом у порядку статті 55 Митного кодексу України була подана митна декларація №24UA209230102863U5, та 01.11.2024 р. вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Третя поставка: згідно рахунку-фактури (інвойсу) № 15/10/2024 від 30.10.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 15 200, 25 Євро.

З метою митного оформлення вказаного товару 04.11.2024 р. до митного оформлення Львівській митниці було подано електронну митну декларацію № 24UA209230103286U1 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №1 - овочі морожені, без ГМО: заморожена стручкова квасоля).

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 24UA209230103286U1, було надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №28-07 від 02.02.2024; додаткову угоду №1 від 01.03.2024; рахунок-проформу № 6/10/2024 від 30.10.2024; рахунок-фактуру (інвойс) №15/10/2024 від 30.10.2024; пакувальний лист №15/10/2024 від 30.10.2024; договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом №1707 від 17.07.2023; рахунок-фактуру №1-00000121 від 30.10.2024; довідку про транспортні витрати № 30/10 від 30.10.2024; договір перевезення № 28/10/24 від 28.10.2024; автотранспортну накладну №15/10/2024 від 30.10.2024; копію митної декларації країни відправлення №24PL301010E1335134 від 30.10.2024; калькуляцію броколі від 30.10.2024; калькуляцію квасолі від 30.10.2024; прайс-лист на жовтень від 01.10.2024.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту про подання додаткових документів, на яке позивач надав відповідь, просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав такі документи: проформу № 6/10/2024 від 30.10.2024; договір перевезення № 28/10/24 від 28.10.2024; калькуляцію броколі (розрахунок собівартості продукції) від 30.10.2024; калькуляцію квасолі (розрахунок собівартості продукції) від 30.10.2024; митну декларацію країни відправлення №24PL301010E1335134 від 30.10.2024; прайс на жовтень від 01.10.2024.

За результатами розгляду документів позивача Львівською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209230/2024/003580 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100551/2 від 05.11.2024, в графі 33 якого було вказано:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному вираз), використаних при обчислений митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54.55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 No4495-VI (далі- МКУ) за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митого оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій стати 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митого органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами встановлено наступне:

- Контрактом № 28-07 від 02.02.2024, що п.1.1. передбачено, що Продавець зобов`язується поставити товар відповідно до Проформ до цього Контракту. Проформа оформляється на кожну окрему поставку, в ній зазначаються найменування, кількість, ціни та загальна вартість товару для конкретного постачання на митну територію України.

Пунктом 1.1. Контракту ЗЕД передбачено, що оплата товару здійснюється банківським переказом на розрахунковий рахунок Продавця, а п.3.5. деталізовано те, що плата за товар має бути здійснена Покупцем відповідно до умов, зазначених у проформах. Надана на вимогу Проформа № 6/10/2024 не містить відомостей щодо оплати. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. За загальними правилами покупець зобов`язаний сплатити продавцю повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України). Разом з цим договором купівлі - продажу може бути передбачена розстрочка платежу (ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України) та продаж товару в кредит (ч.1 ст. 694 Цивільного кодексу України). Оскільки одним із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (п. 4 частини другої ст. 53 МКУ). Платіжні операції з переказу іноземної валюти в Україні здійснюються з дотриманням норм Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2;

П.6.2.Контракту передбачено, що Контракт може доповнюватись Додатками, які мають бути підписані обома сторонами та є невід`ємними частинами Контракту. При цьому, подана до митного оформлення Додаткова угода № 1 від 01.03.2024 не містить такого обов`язкового реквізиту, як підпис Продавця. Окрім цього, п. 6.1.

Контракту передбачено, що Контракт складено у двох примірниках англійською та українською мовами, а п.6.2. - Контракт може доповнюватись Додатками, які є невід`ємними частинами Контракту. При цьому, викладене доповнення в Додатковій угоді здійснене російською мовою, в порушенням вимог, передбачених п.6.1. Контракту ЗЕД.

Наданий на вимогу «прайс-лист» містить суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції.

В Договорі № 1707 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 17.07.2023, що укладений між ТОВ «Павер Транс Трейд», в особі Райниша І.В. та ТОВ «Тевітта Трейдінг», в особі ОСОБА_5 , в графі 12 «Юридичні адреси та банківські реквізити» «Перевізник» відсутній підпис та печатка ТОВ «Павер Транс Трейд». В кінці сторінки наявний підпис та печатка Перевізника, проте, не конкретизована особа підписанта, що не дає можливості перевірити достатність повноважень на укладення такого Договору. Аналогічне стосується і Заявки № 99 від 29.10.2024 до Договору № 1707 від 17.07.2023.

Згідно із заявкою № 99 від 29.10.24 до Договору № 1707 від 17.07.2023 вартість фрахту визначена у розмірі еквіваленту 1600 ЄВРО в гривні за офіційним курсом НБУ на дату завантаження автомобіля, що станом на 30.10.2024 (CMR) складає 71371,84 гривень. Однак згідно рахунку така сума становить 62577,00 грн. відповідно до чого проведено неправильний розподіл транспортних витрат, включено такі витрати лише частково, що свідчить про заявлення неповних відомостей про митну вартість товару.

Відповідно до рахунку на перевезення та заявки місце завантаження - Wyszogrod, проте у CMR Kobylniki. FCA - Франко-перевізник, товар доставляється перевізнику замовника, поставка вважається виконаною: у випадку, якщо обумовлене місце передачі товару знаходиться у продавця (не в даному випадку, оскільки місце знаходження Продавця nr 36,lok. 5,miejsc. RADOM, коли товар завантажений на визначений покупцем засіб перевезення. У всіх інших випадах, - коли товар готовий до відгрузки перевізнику на засобах перевезення продавця. Отже, у даному випадку місце поставки Kobylniki. в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг (Wyszogrod) повинен містити відомості про витрати на завантаження, перевантаження, оформлення документів, страхування. Такі відомості відсутні, що свідчить про не включення їх до митної вартості оцінюваного товару.

Згідно наданої до митного контролю CMR № 15/10/2024 від 30.10.2024, у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару зазначено SAV TRANS. Sp.z.o.o. Разом з тим, до митного оформлення декларантом надано рахунок на транспорт № 30/10 від 30.10.2024, згідно якого виконавцем виступає ТОВ «Павер Транс Трейд». Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару. У наданій до митного оформлення CMR не зазначено жодного документа що стосується даної поставки партії товару, що унеможливлює співставити з даною партією товару.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом…

На вимогу митного органу, декларантом додатково надано: фактура-проформа; калькуляція (розрахунок собівартості продукції) від 28.10.2024; митна декларація країни відправлення; прайс на жовтень від 01.10.2024.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч. 6 ст. 54 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №24UA101020037703U8 від 28.10.2024 року, де вартість такого товару становить 1,196 дол. США/кг (даного виду товару). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Декларантом у порядку статті 55 Митного кодексу України була подана митна декларація №24UA209230103875U1, та 05.11.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

У зв`язку з незгодою із прийнятим рішенням про коригування митної вартості № UA209000/2024/100483/2 від 20.09.2024 позивачем в порядку статті 55 Митного кодексу України була подана Заява №1 від 09.12.2024 року у якій задля скасування оскаржуваного рішення про коригування заявленої митної вартості та повернення (вивільнення) донарахованих коштів позивачем було надано додаткові документи. До Заяви №1 від 09.12.2024 р. було подано: копія договору доручення на перевезення автомобільним транспортом № П/73 від 21.10.2023 року; копія рахунку-проформи № Р4/08/2024 від 29.08.2024 р.; копія прайс-листа на вересень 2024 р.; копія банківського платіжного документа, що підтверджує оплату товару № 111 від 30.08.2024 р.; копія зовнішньоекономічного контракту від 02.02.2024 № 28-07; копія додатку від 01.03.2024 № 1 до зовнішньоекономічного контракту від 02.02.2024 № 28 07; копія заявки на перевезення № 70 від 11.09.2024 до Договору № 1301 від 13.02.2023 р.; копія листа до Chlodnie Gomor від 19.09.2024 р.; копія декларації митної вартості.

У зв`язку з незгодою із прийнятим рішенням про коригування митної вартості № UA209000/2024/100547/2 від 01.11.2024 позивачем в порядку статті 55 Митного кодексу України була подана Заява №2 від 13.01.2025 року у якій задля скасування оскаржуваного рішення про коригування заявленої митної вартості та повернення (вивільнення) донарахованих коштів позивачем було надано додаткові документи. До Заяви №2 від 13.01.2025 р. було подано: копія додаткової угоди № 1 від 01.03.2024 із доповненням, яке викладене українською мовою; копія договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1707 від 17.07.2023; копія Заявки № 92 від 28.10.2024 до Договору № 1707 від 17.07.2023; копія банківського платіжного документа, що стосується оплати за перевезення № 3322 від 15.11.2024 р.; копія Договору про надання транспортних послуг при перевезеннях вантажів № 01/10 від 01.10.2024 року.

У зв`язку з незгодою із прийнятим Рішенням про коригування митної вартості № UA209000/2024/100551/2 від 05.11.2024 позивачем в порядку статті 55 Митного кодексу України була подана Заява №3 від 23.01.2025 року у якій задля скасування оскаржуваного рішення про коригування заявленої митної вартості та повернення (вивільнення) донарахованих коштів позивачем було надано додаткові документи. До Заяви №3 від 23.01.2025 р. було подано: копія Додаткової угоди № 1 від 01.03.2024 із доповненням, яке викладене українською мовою; копія Договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1707 від 17.07.2023; копія Заявки № 99 від 29.10.2024 до Договору № 1707 від 17.07.2023; копія рахунку-фактури на транспорт № 1-00000121/1 від 30.10.2024 р.; копія Договору перевезення № 28/10/24 від 28.10.2024 року.

Львівська митниця на заяву №1 від 09.12.2024 р., № 2 від 13.01.2025 та № 3 від 23.01.2025 у порядку ст. 55 МК України відмовила у скасуванні рішень про коригування митної вартості № UA209000/2024/100483/2 від 20.09.2024, № UA209000/2024/100547/2 від 01.11.2024 та UA209000/2024/100551/2 від 05.11.2024.

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості товарів позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: …Митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598)…

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу… Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Суд встановив, що для здійснення митного оформлення товару позивач подав до Львівської митниці електронні митні декларації від 19.09.2024 №24UA209230086937U3, від 30.10.2024 №24UA209230101739U5, від 04.11.2024 р. № 24UA209230103286U1.

Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митної декларації надано документи згідно переліку, який наведено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митну вартість товару згідно з поданих митної декларації визначено за першим методом - за ціною договору.

Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю товару та здійснив коригування, застосувавши 6 (резервний) метод

Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю товару та здійснив коригування, застосувавши 6 (резервний) метод.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100483/2 від 20.09.2024 року вказано: «згідно наданої до митного контролю CMR від 16.09.2024 № 2/09/2024 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється FOP Trus R.I., разом з тим до митного оформлення декларантом надано довідку про транспортні витрати від 16.09.2024 № E-173, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ФОП ОСОБА_1 . Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення та відповідно числового значення рівня митної вартості товару».

На підставі долучених доказів суд встановив, що між ТОВ «Тевітта Трейдінг» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір транспортного експедирування № 1302 від 13.02.2023 року. Вказаний договір подавався до митного контролю і предметом його є надання позивачу транспортно-експедиторських послуг. Відповідно до договору ФОП ОСОБА_1 є експедитором, а не перевізником, а відтак задля виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Тевітта Трейдінг» залучила перевізника. Таким чином, всі транспортні витрати, які понесло ТОВ «Тевітта Трейдінг» за договором транспортного експедирування № 1302 від 13.02.2023 року з ФОП ОСОБА_1 включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

У постанові Касаційного адміністративного суду від 20.06.2023 року у справі №380/1221/2020 зазначено: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відповідно до ст.4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів».

Товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів.

Суд враховує, що з метою усунення зауваження митниці, до заяви у порядку ст. 55 МК України позивач додав: договір-доручення на перевезення автомобільним транспортом № П/73 від 21.10.2023 року, де ФОП ОСОБА_1 виступає експедитором, а ФОП ОСОБА_7 перевізником.

Також в оскаржуваному рішенні за першою поставкою вказано, що розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 519 км, а вартість 41995,08 грн., що становить 80,92 грн/км, відстань по території України 70 км, а вартість 12000 грн. - що становить 171,43 грн/км).

Щодо наведених мотивів оскаржуваного рішення, суд бере до уваги покликання позивача на те, що відносини між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_7 є самостійними господарськими відносинами, і ТОВ «ТЕВІТТА ТРЕЙДІНГ» не має до них прямого відношення. Натомість ФОП ОСОБА_1 здійснювала перевиставлення відповідної вартості послуг згідно рахунків від перевезення перевізників на ТОВ «Тевітта Трейдінг».

У рішенні про коригування митної вартості відповідач також стверджує, що до митного оформлення не було подано проформу-інвойс та платіжний документ оплату товару, який імпортується.

Такі твердження є помилковими, оскільки декларантом ТОВ «ТЕВІТТА-ТРЕЙДІНГ» до митного оформлення подавалась проформа № Р4/08/2024 від 29.08.2024 р., про що свідчить зазначений у гр. 44 митної декларації № 24UA209230086937U3 від 19.09.2024 р. документ під кодом « 0325», а також подавався банківський платіжний документ № 111 від 30.08.2024 р., про що свідчить зазначений у гр. 44 митної декларації № 24UA209230086937U3 від 19.09.2024 р. документ під кодом « 3001».

Щодо покликання відповідача на ненадання до митного оформлення прайс-листа, то прайс-лист не є обов`язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу України визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару.

Окрім того, до заяви у порядку ст. 55 МК України позивач долучив прайс-лист на вересень 2024 р.

Суд не приймає до уваги зауваження відповідача щодо оформлення додатку від 01.03.2024 № 1 до зовнішньоекономічного контракту від 02.02.2024 № 28-07 та контракту.

Як пояснив позивач до митного оформлення товарів за митною декларацією №24UA209230086937U3 від 19.09.2024 помилково було долучено зовнішньоекономічний контракт від 02.02.2024 № 28-07 та додаток від 01.03.2024 № 1 до контракту без підпису та печатки покупця. До заяви у порядку ст. 55 МК України долучався зовнішньоекономічний контракт від 02.02.2024 № 28-07 та додаток від 01.03.2024 № 1 до зовнішньоекономічного контракту від 02.02.2024 № 28-07, які містять печатку і підпис як продавця, так і покупця, однак це не стало підставою для самостійного скасування відповідачем оскаржуваного рішення.

В оскаржуваному рішенні відповідач вказує на відсутність заявки від 11.09.2024 № 70, яка наведена у рахунку на перевезення від 16.09.2024 № Е-173.

Щодо цих доводів відповідача, то суд враховує, що заявка-замовлення на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. На законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору.

Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають заявку на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та який повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю.

Згідно ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю було подано договір транспортного експедирування, рахунок на перевезення, калькуляцію перевезення, автотранспортну накладну, копію митної декларації країни відправлення.

До заяви у порядку ст. 55 МК України позивач долучив заявку на перевезення № 70 від 11.09.2024 до договору № 1301 від 13.02.2023.

Щодо зазначених в оскаржуваному рішенні зауважень митного органу до висновку Львівської ТПП від 19.09.2024 № 19/09-780, то суд враховує, що поданий до митного контролю висновок торгово-промислові палати є чинним, виданий експертом у межах компетенції та повноважень та не скасований у встановленому законом порядку та не піддавався рецензуванню.

Щодо зауважень до проформи від 29.08.2024 №Р4/08/2024, то такі не беруться до уваги, оскільки ТОВ «Тевітта Трейдінг» у митній декларації № 24UA209230086937U3 від 19.09.2024 зазначило фактурну вартість товарів у сумі 20 160, 00 євро, з розрахунку 1,0 Євро/ кг. Саме ця вартість була використана для заявленої митної вартості.

При наданні оцінки правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100547/2 від 01.11.2024 року суд враховує таке.

У рішенні про коригування митної вартості вказано «в платіжному документі № 131 від 09.10.2024 оплата проведена згідно invoice P3/10/2024 від 04.10.2024. Надана на вимогу проформа № Р3/10/2024 від 04.10.2024 містить розбіжності в умовах поставки, а саме зазначено FCA Ziebice, хоча фактичні умови поставки - FCA Osina Mala. Таким чином, не можливо впевнитися у достовірності числових даних».

Щодо цих аргументів митного органу суд враховує, що оплата за товар здійснена на підставі рахунку-проформи № P3/10/2024 від 04.10.2024, яка виставлена відповідно до контракту № 28-07 від 02.02.2024 р. Згідно платіжного доручення № 131 від 09.10.2024 р. сума 46 569, 60 повністю оплачена.

Щодо розбіжностей в умовах поставки, то позивач звернув увагу, що Osina Mala - це село у Польщі, що знаходиться біля міста Ziebice (відстань 2 км). Відтак фактичні умови поставки FCA Osina Mala, проте продавцем в рахунку-проформі зазначені умови поставки FCA Ziebice. Однак, покупець жодним чином не може вливати на порядок заповнення продавцем рахунку-проформи.

Зазначені неточності не впливають на визначення митної вартості товарів.

Також в оскаржуваному рішенні відповідач висловив зауваження щодо оформлення додаткової угоди № 1 від 01.03.2024. Проте такі недоліки не впливають на визначення митної вартості.

Як вказав позивач до заяви у порядку ст. 55 МК України долучалась додаткова угода № 1 від 01.03.2024 із доповненням, яке викладене українською мовою.

Щодо зауважень до поданого прайс-листа, то суд враховує, що наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки. Жодним нормативно-правовим актом не встановлено затвердженої форми, змісту чи вимог до прайс-листа. Більш того, прайс-лист не є обов`язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу України визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару.

В рішенні про коригування митної вартості за другою поставкою відповідач також вказує: «В договорі № 1707 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 17.07.2023, що укладений між ТОВ «Павер Транс Трейд», в особі Райниша І.В., та ТОВ «Тевітта Трейдінг», в особі ОСОБА_5 , в графі 12 «Юридичні адреси та банківські реквізити» «Перевізник» відсутній підпис та печатка ТОВ «Павер Транс Трейд». В кінці сторінки наявний підпис та печатка перевізника, проте, не конкретизована особа підписанта, що не дає можливості перевірити достатність повноважень на укладення такого Договору. Аналогічне стосується заявки № 92 від 28.10.2024 до Договору № 1707 від 17.07.2023».

Щодо таких тверджень відповідача, то суд враховує, що в обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю було подано: договір № 1707 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 17.07.2023, рахунок-фактуру №1-00000116 від 28.10.2024 р., калькуляцію від 28.10.2024 р., заявку № 92 від 28.10.2024 до договору № 1707 від 17.07.2023, автотранспортну накладну, митну декларацію країни відправлення, довідку про транспортні витрати.

Такі документи, а також додаткового подані митному органу документи підтверджують здійснені транспортні витрати.

В оскаржуваному рішенні наведено також таку підставу для його прийняття: «Згідно наданої до митного контролю CMR № 14/10/2024 від 28.10.2024, у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару зазначено ФОП ОСОБА_6 . Разом з тим, до митного оформлення декларантом надано Довідку про транспортні витрати № 28/10 02 від 28.10.2024, згідно якої виконавцем виступає ТОВ «Павер Транс Трейд». Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення та відповідно числового значення рівня митної вартості товару».

Як пояснив позивач, між ТОВ «Тевітта Трейдінг» та ТОВ «Павер Транс-Трейд» укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1707 від 17.07.2023. Вказаний договір подавався до митного контролю і предметом його є надання позивачу транспортно-експедиторських послуг. Відповідно ТОВ «Павер Транс-Трейд» задля виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Тевітта Трейдінг», що передбачено договором про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1707 від 17.07.2023, залучило перевізника. Таким чином, всі транспортні витрати, які понесло ТОВ «Тевітта Трейдінг» за договором про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1707 від 17.07.2023 року з ТОВ «Павер Транс-Трейд» включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

Згідно правових висновків Верховного Суду, висловлених у постанові від 20.06.2023 року у справі №380/1221/2020 у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відповідно до ст.4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок не може бути підставою для коригування митної вартості.

Суд оцінив аргументи митного органу, наведені в рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100551/2 від 05.11.2024 та врахував наступне.

Як на підставу для прийняття такого рішення відповідач вказує: «контрактом № 28-07 від 02.02.2024 передбачено, що продавець зобов`язується поставити товар відповідно до проформ до цього Контракту. Проформа оформляється на кожну окрему поставку, в ній зазначаються найменування, кількість, ціни та загальна вартість товару для конкретного постачання на митну територію України. Пунктом 1.1. Контракту ЗЕД передбачено, що оплата товару здійснюється банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця, а п.3.5. деталізовано те, що плата за товар має бути здійснена покупцем відповідно до умов, зазначених у проформах. Надана на вимогу проформа № 6/10/2024 не містить відомостей щодо оплати».

Щодо цих аргументів відповідача, суд враховує, що відсутність платіжних документів при митному оформленні товарів не може ставити під сумнів достовірність інформації щодо ціни товару, яка зазначена в проформі інвойсі та інвойсі, які в свою чергу, були подані декларантом для митного оформлення. Ненадання банківського платіжного документа не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів, що підтверджують числові значення усіх складових митної вартості.

Як і в попередньому рішенні відповідач висловив зауваження щодо оформлення додаткової угоди № 1 від 01.03.2024. Проте, такі недоліки не впливають на визначення митної вартості. Як вказав позивач, до заяви у порядку ст. 55 МК України, долучалась додаткова угода № 1 від 01.03.2024 із доповненням, яке викладене українською мовою.

Також, як і у попередньому рішенні, відповідач наводить аргументи щодо недоліків в оформленні долученого прайс-листа.

Суд враховує, що наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки. Жодним нормативно-правовим актом не встановлено затвердженої форми, змісту чи вимог до прайс-листа. Більш того, прайс-лист не є обов`язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару.

Окрім того, в оскаржуваному рішенні наведено також таку підставу для його прийняття: «в договорі № 1707 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 17.07.2023, що укладений між ТОВ «Павер Транс Трейд», в особі Райниша І.В. та ТОВ «Тевітта Трейдінг», в особі ОСОБА_5 , в графі 12 «Юридичні адреси та банківські реквізити» «Перевізник» відсутній підпис та печатка ТОВ «Павер Транс Трейд». В кінці сторінки наявний підпис та печатка Перевізника, проте, не конкретизована особа підписанта, що не дає можливості перевірити достатність повноважень на укладення такого Договору. Аналогічне стосується і заявки № 99 від 29.10.2024 до договору № 1707 від 17.07.2023».

Щодо таких тверджень відповідача, то суд враховує, що в обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю, а також в порядку ст. 55 МК України було подано документи, які підтверджують здійснені транспортні витрати (договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1707 від 17.07.2023 та заявку № 99 від 29.10.2024 до договору № 1707 від 17.07.2023).

Рішення про коригування митної вартості за третьою поставкою також мотивується наступним: «згідно із заявкою № 99 від 29.10.24 до договору № 1707 від 17.07.2023 вартість фрахту визначена у розмірі еквіваленту 1600 євро в гривні за офіційним курсом НБУ на дату завантаження автомобіля, що станом на 30.10.2024 (CMR) складає 71371,84 гривень. Однак, згідно рахунку така сума становить 62577,00 грн. відповідно до чого проведено неправильний розподіл транспортних витрат, включено такі витрати лише частково, що свідчить про заявлення неповних відомостей про митну вартість товару».

Щодо цих доводів суд враховує такі пояснення позивача: рахунок-фактура на транспорт № 1-00000121 від 30.10.2024 р. включає у себе: міжнародні перевезення Wyszogrod (Poland) - м/п Рава-Руська - 58 000, 00 грн. перевезення з м/п Рава-Руська - м. Львів (Україна) - 4577, 00 грн. У сумі за цим рахунком ТОВ «Тевітта Трейдінг» було сплачено 62 577, 00 грн. До заяви № 3 у порядку ст. 55 МК України, позивач долучив рахунок-фактуру на транспорт № 1-00000121/1 від 30.10.2024 р., який окремо включає в себе витрати на експедиційні послуги по транспортному перевезенню м/п Рава-Руська - м. Львів (Україна), що становлять 8 805, 00 грн. Тому в сумі за рахунками-фактурами № 1-00000121 від 30.10.2024 р. та № 1 00000121/1 від 30.10.2024 р. ТОВ «Тевітта Трейдінг» сплатило 71 382, 00 грн. (що становить 1600 євро відповідно до Заявки № 99 від 29.10.2024 до Договору № 1707 від 17.07.2023 р.). Відтак, саме витрати у розмірі 58 000, 00 грн. включались декларантом у митну вартість товарів.

Відповідно до п. 3 ч. 11 статті 58 МК України витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Таким чином, вартість послуг на транспортування товару після ввезення на митну територію України не підлягає включенню до митної вартості, а тому таке зауваження не може бути підставою для коригування митної вартості.

Щодо покликання відповідача на розбіжності у місці завантаження, то як пояснив позивач, Kobylniki - це село у Польщі, що знаходиться біля міста Wyszogrod. Фактичні умови поставки FCA Kobylniki, проте продавцем в рахунку на перевезення зазначено місце завантаження - Wyszogrod. Разом з тим, покупець жодним чином не може впливати на порядок заповнення експедитором рахунку на перевезення.

Суд враховує, що вказані обставини не впливають на визначення митної вартості товарів.

В оскаржуваному рішенні відповідач зазначає: «згідно наданої до митного контролю CMR № 15/10/2024 від 30.10.2024, у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару зазначено SAV TRANS. Sp.z.o.o. Разом з тим, до митного оформлення декларантом надано рахунок на транспорт № 30/10 від 30.10.2024, згідно якого виконавцем виступає ТОВ «Павер Транс Трейд». Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару. У наданій до митного оформлення CMR не зазначено жодного документа, що стосується даної поставки партії товару, що унеможливлює співставити з даною партією товару».

Згідно матеріалів справи, між ТОВ «Тевітта Трейдінг» та ТОВ «Павер Транс-Трейд» укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1707 від 17.07.2023. Вказаний договір подавався до митного контролю і предметом його є надання позивачу транспортно-експедиторських послуг. Відповідно ТОВ «Павер Транс-Трейд» задля виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Тевітта Трейдінг», що передбачено договором про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1707 від 17.07.2023 року, залучило перевізника. Таким чином, всі транспортні витрати, які понесло ТОВ «Тевітта Трейдінг» за договором про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1707 від 17.07.2023 року з ТОВ «Павер Транс-Трейд» включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

В оскаржуваних рішеннях відповідача не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого позивачем до декларування товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими.

Суд встановив, що позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при їх прийнятті суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За наведених доводів, позовні вимоги слід задовольнити, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів належить визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати зі справи судового збору стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100483/2 від 20.09.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100547/2 від 01.11.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100551/2 від 05.11.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕВІТТА ТРЕЙДІНГ» (адреса: 20603, Черкаська обл., м. Шпола, вул. Лебединська, 140, ЄДРПОУ: 44435904) судовий збір в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна