Постановление суда № 128267263, 18.06.2025, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/5120/25

Провадження №1-кс/463/5134/25

УХВАЛА

слідчого судді

18 червня 2025 року місто Львів

Слідча суддя Личаківського районного суду міста Львова ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , детектива ОСОБА_5 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021000000000861 від 07.10.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України,

встановила:

Представник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 09.04.2025 року у справі №463/2092/25 (провадження №1-кс/463/3343/25) в межах кримінального провадження № 62021000000000861 від 07.10.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, на майно, а саме: на транспортний засіб марки «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки «LAND ROVER RANGE ROVER», 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 ; транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 319 CDI», 2024 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_5 .

В обґрунтування клопотання покликалася на те, що 09.05.2025 року ОСОБА_6 з листа ГУ НП в Рівненській області у відповідь на адвокатський запит стало відомо, що транспортний засіб марки «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 , VIN - НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки «LAND ROVER RANGE ROVER», 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7 , VIN НОМЕР_4 ; транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 319 CDI», 2024 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7 , VIN - НОМЕР_5 , які є його власністю, перебувають у розшуку за категорією «Розшук ТЗ за іншими кримінальними правопорушеннями» (кримінальне провадження № 62021000000000861 від 07.10.2021), ініціатор розшуку Офіс Генерального прокурора.

У відповідь на адвокатський запит, направлений до Офісу Генерального прокурора, в наданні інформації, документів, які були підставою для внесення вказаних відомостей, було відмовлено.

В подальшому, 31.05.2025 року від власника транспортного засобу марки Bentley Continental GT ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , який раніше перебував у власності ОСОБА_6 , ОСОБА_6 стало відомо про те, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09.04.2025 (справа №463/2092/25 провадження №1-кс/463/3343/25) накладено арешт із забороною на відчуження, розпорядження та користування на наступні транспортні засоби: 1) транспортний засіб марки «BENTLEY CONTINENTAL GT», 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_9 , VIN - НОМЕР_8 ; 2) транспортний засіб марки «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT»; 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_10 , VIN - НОМЕР_2 ; 3) транспортний засіб марки «LAND ROVER RANGE ROVER», 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7 , VIN - НОМЕР_4 ; 4) транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 319 CDI», 2024 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7 , VIN - НОМЕР_5 .

Судовий розгляд 09.04.2025 року у справі №463/2092/25 було проведено без участі ОСОБА_6 , як власника майна, при цьому останній у відповідності до вимог ч. 7 ст. 173 КПК України не було направлено копію ухвали суду.

Водночас, за наслідками ознайомлення з іншими матеріалами, що доступні в Єдиному реєстру судових рішень ОСОБА_6 стало відомо, що детективами Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Львівській області за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000861 від 07.10.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, та за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Як слідує з матеріалів судових рішень, під час досудового розслідування отримано інформацію про те, що службові особи юридичних осіб та інші невстановлені особи, діючи за попередньою змовою з керівництвом Міністерства інфраструктури України та Головного сервісного центру МВС України, зловживають службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших фізичних і юридичних осіб, що спричиняє тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди охоронюваним законом державним інтересам, а також правам та інтересам окремих громадян та юридичних осіб.

B межах досудового розслідування згадується діяльність органів сертифікації колісних транспортних засобів, а саме: ТОВ «УКР-ТЕСТ-СТАНДАРТ» (35809174), ТОВ «ЦЕНТР АВТО» (38683765), ТОВ «ЄВРОЦЕНТР АВТО» (38620642), ТОВ «АВТОТЕХНО СЕРВІС» (32946875), ТОВ «ДЕСНА-ТРАНС» (33336370), ПП «АЄС СТАНДАРТ». (37673164), ТОВ «КСЦ-КОНКОРД» (38708538), ТОВ «ТРИМАКС-АВТО» (37221171), ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ» (38886995), ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» (38888641).

Зокрема, 26.12.2022 року до ЄРДР внесено відомості за ч. 3 ст. 212 КК України, відповідно до яких службові особи ДП «ДЕРЖАВТОТРАНС НДІПРОЕКТ» (код ЄРДПОУ 01527695), «ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» (код ЄРДПОУ 38888641), ТОВ «ЦЕНТР АВТО» (код ЄРДПОУ 38683765), ТОВ «УКР-ТЕСТ-СТАНДАРТ» (код ЄРДПОУ 35809174), «УКРТЕХКОНТРОЛЬ» (код ЄРДПОУ 38886995) протягом 2021-2023 років здійснюючи господарську діяльність з надання послуг по сертифікації та технічного огляду автотранспортних засобів, приховали реальну вартість проведених операцій, що надало змоги останнім не відображати в податковій звітності такі операції. Вказані дії надали змоги службовим особам ДП «ДЕРЖАВТОТРАНС НДІПРОЕКТ», ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ», ТОВ «ЦЕНТР АВТО», ТОВ «УКР-ТЕСТ-СТАНДАРТ», ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ» ухилитись від сплати податків в особливо великих розмірах.

15.09.2023 року до ЄРДР внесено відомості за ч. 3 ст. 209 КК України, відповідно до яких ОСОБА 9, ОСОБА 8 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 та інші особи можливо вчиняють набуття, володіння, використання, розпорядження майном в особливо великому розмірі, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, тобто отримують кошти від протиправної діяльності з видачі сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів ТОВ «ЄВРОЦЕНТР АВТО» ТОВ «АВТОТЕХНОСЕРВІС», ТОВ «УКР-ТЕСТ-СТАНДАРТ», ТОВ «ЦЕНТР АВТО», ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ», ТОВ «ДЕСНА ТРАНС», ТОВ «КСЦ-КОНКОРД», іншими суб?єктами господарювання, які зберігають в індивідуальних банківських сейфах і в подальшому легалізовують (відмивають) шляхом придбання майна собі, близьким родичам, у вигляді житлової та комерційної нерухомості та іншого майна.

Також, 22.04.2024 року до ЄРДР внесено відомості за ч. 2 ст. 362 КК України, відповідно до яких ряд працівників державних установ, зокрема правоохоронних та судових органів, які мають повний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, здійснювали несанкціоновані дії з інформацією, яка міститься у Реєстрі, а саме здійснювали систематичний перегляд у Реєстрі ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні №62021000000000861 від 07.10.2021, що призвело до подальшого витоку інформації, що міститься в цих ухвалах слідчого судді.

04.11.2024 року до ЄРДР внесено відомості за ч. 1 ст. 366 КК України, відповідно до яких службовими особами ТОВ «ЦЕНТР АВТО» (код ЄДРПОУ - 38683765), у період з 2021 по 2023 роки, за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності із сертифікації колісних транспортних засобів, видано завідомо неправдиві офіційні документи, а саме: податкові декларації платника єдиного податку третьої групи та податкові декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, з завідомо неправдивими відомостями щодо суми доходу.

Водночас, повідомляють, що ОСОБА_6 станом на 2021-2023 рр не був посадовою особою жодного з вищевказаних підприємств.

Крім цього, повідомляють, що ОСОБА_6 зареєстрований фізичною особою-підприємцем та здійснює власну господарську діяльність з 1992 по 2013 та 2018- теперішній час.

Дохід від підприємницької діяльності склав: у 2018 році - 970 000 грн (сплачено податок в розмірі 48 500 грн); у 2019 році - 999 000 грн (сплачено податок в розмірі 49 950 грн); у 2020 році - 6 969 000 грн (сплачено податок в розмірі 348450 грн); у 2021 році - 6 928 300 грн (сплачено податок в розмірі 346415 грн); у 2022 році - 13 316 366 грн; у 2023 році - 13 765 578 грн; у 2024 році - 5 115 105,15 грн.

Також підприємницьку діяльність здійснюють дружина ОСОБА_7 та повнолітня донька ОСОБА_8 , які є членами сім?ї ОСОБА_6 .

Вказані доходи, які отримані в законний спосіб та зі сплатою встановлених законом податків з доходів дозволяють законно придбавати транспортні засоби, що є власністю ОСОБА_6 .

Враховуючи, що ОСОБА_6 не був присутній під час розгляду справи №463/2092/25, про наявність відповідного судового провадження не повідомлявся, копія відповідної ухвали йому не вручалась, керуючись правом, передбаченим ст. 174 КПК України ОСОБА_6 просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09.04.2025 року у справі №463/2092/25, провадження №1-кс/463/3343/25, з огляду на вищевказане.

В судовому засіданні представник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_3 підтримав подане клопотання про скасування арешту та просила його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Прокурор ОСОБА_4 як в судовому засіданні так і поданому запереченні в задоволенні клопотання про скасування арешту майна просив відмовити. Вказав, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Львівській області за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000861 від 07.10.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, та за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. В органу досудового розслідування достатньо підстав вважати, що ОСОБА_6 може бути оголошено про підозру в набутті, володінні, використані, розпорядженні майном в особливо великому розмірі, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, тобто отриманні кошти від протиправної діяльності з видачі сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів суб?єктами господарювання, які зберігають в індивідуальних банківських сейфах і в подальшому легалізовують (відмивають) шляхом придбання майна собі, близьким родичам, у вигляді житлової та комерційної нерухомості та іншого майна (транспортних засобів). Так,арештоване рухомемайно маєбезпосереднє відношеннядо даногокримінального провадження оскільки підтверджує факти набуття, володіння, використання, розпорядження майном в особливо великому розмірі, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, тобто отримують кошти від протиправної діяльності з видачі сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів суб?єктами господарювання, які зберігають в індивідуальних банківських сейфах і в подальшому легалізовують (відмивають) шляхом придбання майна собі, близьким родичам, у вигляді житлової та комерційної нерухомості та іншого майна (транспортних засобів). На думкуслідства щодоарештованого майнаі надалііснують обставини,які даютьпідстави стверджувати,що такемайно підлягаєспеціальній конфіскації. Доводи сторонивласника майнащодо безпідставностіарешту грунтуютьсяна припущеннях, а тому підстав для задоволення клопотання не вбачає.

Детектив ОСОБА_5 в судовому засіданні, клопотання заперечив. Вказав, що на даний час у кримінальному провадженні проводяться слідчо-розшукові дії, про що свідчать постанови про залучення спеціаліста при проведенні досудового розслідування та постанова про проведення аналітичного дослідження, а обставини, які стали підставою для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження і надалі продовжують існувати, а тому підстав для задоволення клопотання не вбачає.

Слідча суддя, заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження № 62021000000000861 від 07.10.2021, дійшла висновку, що клопотання підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Львівській області за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000861 від 07.10.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, та за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Під час досудового розслідування отримано інформацію про те, що службові особи юридичних осіб та інші невстановлені особи, діючи за попередньою змовою з керівництвом Міністерства інфраструктури України та Головного сервісного центру МВС України, зловживають службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших фізичних і юридичних осіб, що спричиняє тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди охоронюваним законом державним інтересам, а також правам та інтересам окремих громадян та юридичних осіб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Міністерством інфраструктури України визначено органи сертифікації колісних транспортних засобів, а саме: ТОВ «УКР-ТЕСТ-СТАНДАРТ» (35809174), ТОВ «ЦЕНТР АВТО» (38683765), ТОВ «ЄВРОЦЕНТР АВТО» (38620642), ТОВ «АВТОТЕХНО СЕРВІС» (32946875), ТОВ «ДЕСНА-ТРАНС» (33336370), ПП «АЄС СТАНДАРТ». (37673164), ТОВ «КСЦ-КОНКОРД» (38708538), ТОВ «ТРИМАКС-АВТО» (37221171), ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ» (38886995), ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» (38888641), які здійснюючи господарську діяльність з надання послуг із сертифікації та технічного огляду автотранспортних засобів, приховали реальну кількість/вартість здійснених операцій, що надало їм можливість не відображати в податковій звітності такі операції.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 є учасником вказаної протиправної схеми з видачі сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів та керує діяльністю ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ».

До того ж стороною обвинувачення здобуто відомості про те, що дружина ОСОБА_6 ОСОБА_7 , протягом тривалого часу перебувала на посаді директора ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» та була головою загальних зборів учасників вказаного суб`єкта господарювання.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09 квітня 2025 клопотання задоволено та накладено арешт на транспортний засіб марки «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки «LAND ROVER RANGE ROVER», 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 ; транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 319 CDI», 2024 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_5 .

Слідчою суддею встановлено, що власником чи володільцем згаданого майна є заявник ОСОБА_6 . Орган досудового розслідування ідентифікує його аналогічно, про що свідчать долучені останнім витяги з відповідних реєстрів.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст.131КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Положення ч. 3 ст. 132 КПК України встановлюють те, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Як зазначено вище, згідно ч.ч. 1, 2, 3, 4, 10 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 1 ст.174КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З аналізу даної норми КПК України вбачається, що така передбачає можливість скасування арешту майна виключно у двох випадках: якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При розгляді клопотання слідчим суддею встановлено, що арешт ініціювався з метою забезпечення спеціальної конфіскації, та збереження речових доказів, а завданням арешту майна у даному випадку було запобігання можливості його відчуження.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини 1 статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до пунктів 1-4 частини 1 статті 96-2 Кримінального кодексу України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Натомість, такі підстави слідчою суддею під час розгляду клопотання не встановлені.

В клопотанні про скасування арешту майна сторона власника(володільця) зазначила, що майно, на яке накладено арешт, отримане нею (придбане) від здійснення підприємницької діяльності, а також в період, який не охоплюється досудовим розслідуванням.

Слідчою суддею досліджено долучені документи на підтвердження зазначених обставин та матеріали кримінального провадження , з яких встановлено наступне.

Так, слідчою суддею встановлено, що першочергово 07.10.2021 відомості до ЄРДР було внесено за №62021000000000861 з правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, про те, що службові особи юридичних осіб та інші невстановлені особи, діючи за попередньою змовою з керівництвом Міністерства інфраструктури України та Головного сервісного центру МВС України, зловживають службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших фізичних і юридичних осіб, що спричиняє тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди охоронюваним законом державним інтересам, а також правам та інтересам окремих громадян та юридичних осіб.

Згодом , 26.12.2022 року до ЄРДР внесено відомості за ч. 3 ст. 212 КК України, відповідно до яких службові особи ДП «ДЕРЖАВТОТРАНС НДІПРОЕКТ» (код ЄРДПОУ 01527695), «ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» (код ЄРДПОУ 38888641), ТОВ «ЦЕНТР АВТО» (код ЄРДПОУ 38683765), ТОВ «УКР-ТЕСТ-СТАНДАРТ» (код ЄРДПОУ 35809174), «УКРТЕХКОНТРОЛЬ» (код ЄРДПОУ 38886995) протягом 2021-2023років здійснюючи господарську діяльність з надання послуг по сертифікації та технічного огляду автотранспортних засобів, приховали реальну вартість проведених операцій, що надало змоги останнім не відображати в податковій звітності такі операції. Вказані дії надали змоги службовим особам ДП «ДЕРЖАВТОТРАНС НДІПРОЕКТ», ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ», ТОВ «ЦЕНТР АВТО», ТОВ «УКР-ТЕСТ-СТАНДАРТ», ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ» ухилитись від сплати податків в особливо великих розмірах.

15.09.2023 року до ЄРДР внесено відомості за ч. 3 ст. 209 КК України, відповідно до яких ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші особи можливо вчиняють набуття, володіння, використання, розпорядження майном в особливо великому розмірі, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, тобто отримують кошти від протиправної діяльності з видачі сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів ТОВ «ЄВРОЦЕНТР АВТО» ТОВ «АВТОТЕХНОСЕРВІС», ТОВ «УКР-ТЕСТ-СТАНДАРТ», ТОВ «ЦЕНТР АВТО», ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ», ТОВ «ДЕСНА ТРАНС», ТОВ «КСЦ-КОНКОРД», іншими суб?єктами господарювання, які зберігають в індивідуальних банківських сейфах і в подальшому легалізовують (відмивають) шляхом придбання майна собі, близьким родичам, у вигляді житлової та комерційної нерухомості та іншого майна.

Також, 22.04.2024 року до ЄРДР внесено відомості за ч. 2 ст. 362 КК України, відповідно до яких ряд працівників державних установ, зокрема правоохоронних та судових органів, які мають повний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, здійснювали несанкціоновані дії з інформацією, яка міститься у Реєстрі, а саме здійснювали систематичний перегляд у Реєстрі ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні №62021000000000861 від 07.10.2021, що призвело до подальшого витоку інформації, що міститься в цих ухвалах слідчого судді.

04.11.2024 року до ЄРДР внесено відомості за ч. 1 ст. 366 КК України, відповідно до яких службовими особами ТОВ «ЦЕНТР АВТО» (код ЄДРПОУ - 38683765), у період з 2021 по 2023 роки, за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності із сертифікації колісних транспортних засобів, видано завідомо неправдиві офіційні документи, а саме: податкові декларації платника єдиного податку третьої групи та податкові декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, з завідомо неправдивими відомостями щодо суми доходу.

Під час розгляду вказаного клопотання (огляду матеріалів кримінального провадження) слідчою суддею встановлено, що незважаючи на те, що відомості стосовно можливих протиправних дій ОСОБА_6 (з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 209 КК України) в рамках досудового розслідування кримінального провадження №62021000000000861 від 07.10.2021 внесено ще 15.09.2023, власнику арештованого майна ОСОБА_6 підозра ані за вказаною, ані за іншою кваліфікацією не висунута, слідчі дії з ним не проводяться.

Окрім цього, незважаючи на те, що арешт на належне ОСОБА_6 майно накладено ще 09.04.2025, станом на момент розгляду клопотання органом досудового розслідування формально винесено постанову про залучення спеціаліста при проведенні досудового розслідування та постанову про проведення аналітичного дослідження, датовані 13.06.2025, тобто тільки після звернення власника арештованого майна з клопотання про його скасування. Проте, слідчій судді надано тільки копії згаданих постанов, без підтверджуючих документів скерування (прийняття) таких до виконання.

Також слід зазначити, що органом досудового розслідування не аргументовано, які саме факти та обставини, що мають значення для даного кримінального провадження та підлягають доказуванню, можуть доводитись за рахунок арештованих транспортних засобів.

При розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_6 станом на 2021-2023 рр не був посадовою особою жодного з вищевказаних підприємств (сертифікації). Останій зареєстрований фізичною особою - підприємцем та здійснює власну господарську діяльність з 2018 року (також з 1993-2014), що підтверджується належними доказами.

Дохід від підприємницької діяльності склав: у 2018 році - 970 000 грн (сплачено податок в розмірі 48 500 грн); у 2019 році - 999 000 грн (сплачено податок в розмірі 49 950 грн); у 2020 році - 6 969 000 грн (сплачено податок в розмірі 348450 грн); у 2021 році - 6 928 300 грн (сплачено податок в розмірі 346415 грн); у 2022 році - 13 316 366 грн; у 2023 році - 13 765 578 грн; у 2024 році - 5 115 105,15 грн.

Відтак, набуття вказаних транспортних засобів, не може бути пов?язане будь-яким чином з господарською діяльністю ТОВ «ЄВРОЦЕНТР АВТО», ТОВ «АВТОТЕХНОСЕРВІС», ТОВ «УКР-ТЕСТ-СТАНДАРТ», ТОВ «ЦЕНТР АВТО», ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ», ТОВ «ДЕСНА ТРАНС», ТОВ «КСЦ-КОНКОРД» та/або будь-якої ймовірно незаконної діяльності вказаних підприємств, що є предметом досудового розслідування.

Враховуючи викладене, майно, набуте ОСОБА_6 було придбано за кошти, які є доходом від законної діяльності, в тому числі підприємницької.

Також варто зазначити, що ОСОБА_6 не є працівником державної установи, а тому не має доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень в частині відомостей, не оприлюднених для загального доступу.

Крім цього, з відкритих даних встановлено, що ОСОБА_6 не був та наразі не є посадовою особою ТОВ «ЦЕНТРАВТО», його засновником / учасником, уповноваженою особою, тощо. Вищевказане свідчить, що майно ОСОБА_6 не може бути доказом вчинення будь-кого iз порушень, визначених предмет досудового розслідування кримінальному провадженні №62021000000000861 від 07.10.2021.

А тому, вищенаведеними доказами підтверджуються доводи представника заявника про те, що ОСОБА_6 є добросовісним набувачем арештованого майна.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, головним обов`язком слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Саме, тому, слідчий суддя вважає за необхідне здійснити перевірку наявності/відсутності й інших підстав (визначених ст. 170 КПК України) для продовження застосування заходу забезпечення кримінально провадження у вигляді арешту.

Так, що стосується конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи як правової підстави для накладення арешту майна, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як зазначалось вище, в даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 підозра не повідомлялася.

Що стосується відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, як правової підстави для накладення арешту майна, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Слідчим суддею не встановлено, що ОСОБА_6 в силу закону може нести цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) інших осіб.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Крім цього, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Отже, аналіз наведених положень свідчить про те, що арешт може бути застосований на майно особи, яка не має процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У свою чергу ч. 1 ст. 98 КПК України імперативно встановлює вичерпний перелік критеріїв, яким мають відповідати докази у відповідному кримінальному провадженні.

При цьому, наявність формально винесеної постанови про визнання речових доказів (яка містить опис установлених органом досудового розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення та виклад дослівно змісту ст. 98 КПК України, без обгрунтування, за якими з критеріїв цієї норми вилучені речі та предмети визнано речовим доказом), не виправдовує мету накладення арешту. Тобто вказана згадана постанова є лише процесуальним рішенням слідчого або прокурора та не є доказом у розумінні ст. 99 КПК України.

Такий висновок зробила ВП Верховного Суду в постанова від 25 березня 2021 року у справі № 11-410сап20).

З врахуванням даних обставин та аргументів відсутні правові підстави для застосування арешту згаданого рухомого майна, з метою забезпечення обставин, зазначених в ч. 2 ст.170 КПК України відсутні.

Слід відзначити, що орган досудового розслідування та прокурор не навели у процесі провадження за цим клопотанням належних доводів щодо необхідності подальшого застосування такого обмеження щодо рухомого майна власника.

Відповідно до положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Як наведено вище, згідно ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Крім того, слідчим суддею враховуються наступні положення.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Оцінюючи обґрунтованість клопотання, враховую функції і повноваження слідчого судді визначених п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, відповідно до яких, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Європейським судом з прав людини у справі "Смирнов проти України" було висловлено правову позицію про те, що під час вирішення питання щодо можливості утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом і правомірною метою, а з іншого вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою в кожному випадку має бути очевидна істотна причина.

У справі «Свіргунець проти України» ЄСПЛ навів висновки про те, що будь-яке втручання в мирне володіння майном має супроводжуватися процесуальними гарантіями, які надають відповідній фізичній чи юридичній особі обґрунтовану можливість звернутися зі своєю справою до компетентних органів державної влади для ефективного оскарження заходів, які становлять втручання у права, гарантовані цим положенням. Під час оцінки дотримання цієї умови необхідно здійснити комплексний розгляд відповідних судових та адміністративних процедур.

Об`єктом судового контролю слідчого судді, серед іншого, є оцінка того, чи відповідні процесуальні дії не мають характер надмірного втручання у право власності володільця майна.

В цій ситуації, не можна залишити поза увагою і те, що застосовуючи відповідні обмеження, орган досудового розслідування, повинен перевірити і довести те, що арештоване майно відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КПК України, чого у даній справі зроблено не було, адже слідчому судді не надано жодних доказів на підтвердження того, що арештоване майно (транспортні засоби) має доказове значення у кримінальному провадженні.

Така позиція органу досудового розслідування, за переконанням слідчого судді, не може бути залишеною без належної процедури судового контролю, зокрема в частині наявності законних підстав для обмеження права власності, який гарантовано статтею 16 КПК України.

У рішенні ЄСПЛ від 2.11.2006 у справі «Волохи проти України», серед іншого, Суд прийшов до висновку про те, що верховенство права між іншим (inter alia) передбачає, що втручання органів виконавчої влади у права осіб має підлягати ефективному контролю, який зазвичай має здійснюватися судовим органом, щонайменше як останньою інстанцією, оскільки судовий контроль дає найбільші гарантії незалежності, безсторонності та здійснення належного провадження.

Наведена справа стосувалася оцінки питання втручання в приватне життя, а отже таку позицію можна вважати дотичною і до питання вилучення майна в кримінальному провадженні.

Крім того, норми ч. 2 ст. 19 Конституції України, вказують на те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином виходячи з наведених вище доводів та мотивів, приходжу до висновку, що подальше обмеження власника у праві використання та володіння власним майном (транспортним засобами), суперечить вищенаведеним положенням Конституції України, КПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищенаведені доводи та мотиви, приходжу до висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання в цій частині та необхідності скасування арешту на: на транспортний засіб марки «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки «LAND ROVER RANGE ROVER», 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 ; транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 319 CDI», 2024 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_5 .

Враховуючи вищенаведене, а також те, що арешт майна носить тимчасовий характер, з арештованим майном (автомобілями) протягом строку досудового розслідування жодних слідчих дій не проведено, враховуючи, що з наданих слідчій судді документів вбачається, що долучені докази дозволяють ідентифікувати можливе джерело походження коштів, їх легальність та співмірність набутому майну, слідча суддя з метою забезпечення розумного балансу між завданнями кримінального провадження та майновими інтересами власника майна вважає за необхідне задовольнити клопотання про скасування арешту майна ОСОБА_6 , скасувавши арешт на вищезгадане рухоме майно, а саме транспортні засоби.

Що стосується вимог про зобов`язання посадових осіб уповноважених на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000861 від 07.10.2021 скасувати розшук та виключити дані про будь-які інші обмеження щодо відчуження, розпорядження, та користування, слідча суддя вважає за необхідне звернути таке.

Так, вищезгадані дані про розшук та будь-які інші обмеження щодо відчуження, розпорядження, та користування були внесені на підставі та на виконання ухвали про накладення арешту.

Відповідно ухвала про скасування арешту на транспортні засоби, є тим самим документом, що дає підстави відповідним посадовим особам зняти (внести відповідні відомості) згадані обмеження.

А тому, додатково зобов`язувати вчинити вказані дії, слідчий суддя вважає передчасним.

Ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, і про повне або часткове скасування арешту майна відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України у взаємозв`язку зі статтями 170, 173, 174 КПК України апеляційному оскарженню не підлягають.

Такий висновок зробила об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанова ОП ККС від 20 травня 2024 року у справі № 712/191/23 (провадження № 51-3208кмо23).

Керуючись ст. 16, 100, 170-174 КПК України, слідча суддя

постановила:

клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021000000000861 від 07.10.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 09.04.2025 року у справі №463/2092/25 (провадження №1-кс/463/3343/25) в межах кримінального провадження № 62021000000000861 від 07.10.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, на майно, а саме: на транспортний засіб марки «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки «LAND ROVER RANGE ROVER», 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 ; транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 319 CDI», 2024 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_5 .

В решті вимог клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 20.06.2025 року о 12 год. 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1