Решение № 128239348, 18.06.2025, Хозяйственный суд Одесской области

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1320/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу

за позовом керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС

про стягнення 589108,29грн

за участю представників

від прокуратури - Бойчук М.

від відповідача Чабан О.

Керівник Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області ради звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС, в якому просить суд стягнути з ТОВ СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС на користь позивача кошти у сумі 589108,29грн, з яких 350978,88 грн. безпідставно збережені кошти пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, 36809,51грн 3 % річних та 201319,90грн інфляційних нарахувань.

Ухвалою від 04.04.2025 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 30.04.2025.

Ухвалою від 04.04.2025 задоволено заяву прокурора про забезпечення позову.

Відповідач та позивач отримали ухвалу 04.04.2025 в електронних кабінетах.

21.04.2025 у встановлений строк відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Відповідач посилається на те, що прокурором пропущено строк позовної давності, оскільки декларацією від 02.09.2021 засвідчено готовність об`єкта будівництва до експлуатації, тобто орган місцевого самоврядування міг дізнатись про порушення свого права в частині отримання коштів пайової участі, тому з позовом мав право звернутись прокурор до 02.09.2024, але позов подано 01.04.2025.

Крім того, відповідач вважає, що розрахунок розміру пайової участі необгрунтований, оскільки будівництво фактично розпочато в січні 2020 року, а в розрахунку посилання на вартість 1 кв м загальної площі квартир будинку станом на 01.07.2021 відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 10.09.2021 № 230. Тобто на момент виникнення зобов`язання такого наказу не існувало. Також відповідач посилається на те, що наказу від 10.09.2021 № 230 не додано до позову.

Крім того, відповідач зазначає, що листом від 20.02.2025 № 03.1-12.01/606 Фонтанська сільська рада повідомила прокурора, що порядок встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури на території Крижанівської сільської ради був врегульований Положенням про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі замовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради затв. рішенням Крижанівської сільради від 10.02.2012 № 301 із змінами внесеними рішенням від 25.03.2013 № 580), яке було чинне станом на 01.01.2020. Але до позову не додано зазначеного рішення.

Також за посиланням відповідача, розрахунок пайової участі зроблено без урахування локального акту Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі, затв. вищезазначеними рішеннями Крижанівської сільради.

Суд зауважує, що з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 10.09.2021 № 230 може ознайомитись кожен в мережі Інтернет.

25.04.2025 прокурор подав відповідь на відзив, до якої додано Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі замовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради, рішенням Крижанівської сільради від 10.02.2012 № 301 і рішення від 25.03.2013 № 580. Суд прийняв до розгляду відповідь на відзив в засіданні 30.04.2025. Також прокурор зазначає, що не пропущено строк позовної давності через воєнний стан.

Суд зазначає, що строк позовної давності прокурором не пропущено, враховуючи, що п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Загальновідомо, що воєнний стан в Україні введено 24.02.2022 і триває до сих пір.

Отже, строк позовної давності не пропущено.

В засіданні 30.04.2025 оголошено перерву до 28.05.2025.

01.05.2025 до суду надійшло клопотання відповідача про продовження строку для подання заперечень через значне навантаження, посилаючись на те, що прокуратурою подано 14 позовів до відповідача.

12.05.2025 відповідач подав заперечення.

Суд в засіданні 28.05.2025 продовжив строк відповідачу для подання заперечень відповідно до ст. 119 ГПК України і прийняв їх до розгляду.

Прокурор подав 14.05.2025 пояснення, в яких заперечує обставини, викладені відповідачем в запереченнях.

27.05.2025 відповідач подав клопотання про долучення доказів та просить поновити строк для їх подання, посилаючись на те, що 14 справ прокурора до відповідача і до того ж висновок експерта складений лише 22.05.2025 на замовлення відповідача.

28.05.2025 прокурор подав заперечення щодо клопотання відповідача про долучення доказів.

Суд відповідно до ст. 119 ГПК України поновив відповідачу строк для подання доказів і залучив їх до справи, врахувавши поважність причин їх невчасного подання.

В засіданні 28.05.2025 оголошено перерву до 04.06.2025.

Ухвалою від 04.06.2025 суд ухвалив провести підготовче засідання у справі впродовж розумного строку та повідомив про перерву в підготовчому засіданні до 11.06.2025.

04.06.2025 позивач подав письмові пояснення щодо позову, в яких просить поновити строк для їх подання і просить задовольнити позов, посилаючись на те, що побудовані мережі на баланс сільської ради відповідач не передавав. Будь-які об`єкти благоустрою до комунальної власності відповідачем також не передавалися. Підключення будинку до мереж інфраструктури та здійснення благоустрою є обов`язком забудовника та є необхідною умовою для здачі будинку в експлуатацію. Будь-яка участь у розвитку та створенні інфраструктури населеного пункту, шляхом будівництва інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури та благоустрою на землях комунальної власності за межами земельних ділянок на яких проводилось будівництво відповідачем не здійснювалося. Будь-які роботи, які проводились відповідачем на землях приватної власності не можуть бути зараховані у вартість пайової участі. Додатково звернув увагу суду, що відповідач здійснив підключення будинку до мереж, які не перебувають на балансі сільської ради. Сільська рада також зазначає, що подані до суду відповідачем додаткові докази за своєю суттю є договори його господарської діяльності та не підтверджують відшкодування понесених ним витрат під час спорудження таких мереж (об`єктів) у частині, що перевищує встановлений йому розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

В засіданні 11.06.2025 суд поновив строк для подання пояснень позивача і прийняв їх до розгляду.

Ухвалою від 11.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.06.2025.

Крім того, ухвалою від 11.06.2025 суд відмовив в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС про зупинення провадження у справі та про призначення комплексної судової експертизи.

Так, відповідач в клопотанні про призначення експертизи, зокрема, послався на те, що відповідачем надано докази витрат на будівництво інженерних мереж, об`єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких здійснено поза межами земельної ділянки. Загальна вартість будівництва інженерних мереж об`єктів інженерної інфраструктури поза межами земельної ділянки, відповідно до висновку експерта ФОП Мішина В.М., становить 8328604,41грн.

В засіданні 18.06.2025 відповідач усно просить суд зменшити штрафні санкції.

Згідно з ст. 233 ГК України суд може зменшити штрафні санкції.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штрафними санкціями є штраф, пеня і неустойка.

Суд зауважує, що прокурор не просить стягнути штрафні санкції, а просить стягнути інфляційні і річні.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43114872) 31.12.2019 на підставі повідомлення про початок будівельних робіт № ОД061193650007 від 31.12.2019 розпочато будівництво об`єкта за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, 60-ж, нове будівництво багатоквартирного житлового будинку «Смарт Сіті».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 20-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Одеської області» затверджено територію Фонтанської територіальної громади у складі: Фонтанської, Крижанівської, Новодофінівської та Олександрівської територіальних громад.

Пунктом 3 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX Лиманський район в Одеській області ліквідовано. Фонтанську сільську раду визначено у складі Одеського району.

Розпорядженням Одеського міського голови від 22.03.2024 № 183 «Про перейменування об`єктів топоніміки на території міста Одеси» вулицю Генерала Бочарова перейменовано на вулицю Владислава Бувалкіна.

Декларацією № ОД101210901117, зареєстрованою Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 02.09.2021, засвідчено готовність об`єкта до експлуатації.

Зазначеною декларацією встановлено наступні основні відомості та показники об`єкта будівництва: найменування згідно з проєктом Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку «Смарт Сіті» за адресою Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, 60-ж, замовник ТОВ «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС», дата початку будівництва 31.12.2019, дата завершення будівництва 20.02.2021, строк введення об`єкта в експлуатацію 01.09.2021, загальна площа квартир 1 260,7 м2.

Відповідним розділом декларації № ОД101210901117 від 02.09.2021 установлено, що замовник будівництва звільнений від сплати пайової участі відповідно до пункту 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-ІХ від 20.09.2019.

Листом Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області від 12.02.2025 № 03.1-12.01/486 підтверджено відсутність відповідних договірних відносин з ТОВ «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС».

Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ОД101210901117 від 02.09.2021 оприлюднено в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, доступно за посиланням:

https://econstruction.gov.ua/document_detail/doc_id=2653153994892904121/optype=100.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон № 3038-VI), чинної станом на дату початку будівництва, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, що полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування.

Так, зі змісту статті 40 Закону № 3038-VI (у вказаній редакції) вбачається, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому, укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов`язковим на підставі закону.

При цьому, частиною 9 статті 40 Закону № 3038-VI було передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі Закон № 132- IX) статтю 40 Закону № 3038-VI виключено з 1 січня 2020 року. Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону № 3038-VI обов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.

Водночас, частиною 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» встановлено, що Договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Окрім того, зазначеною нормою установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

пайова участь не сплачується у разі будівництва:

об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури; об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);

замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва; пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію; кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту; інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, відповідно до якої, передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (Закону № 132-IX) порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

У вказаних двох випадках, ураховуючи вимоги підпункту 3, 4 абзацу 2, пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає: для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020; для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Відтак колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що для об`єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абз.2 п.2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX визначено обов`язок (за винятком передбачених п.п.2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Такі висновки Верховного Суду у цій справі відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є націленими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 та добросовісно виконав встановлений законом обов`язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво у попередні роки до 01.01.2020, але до цієї дати такого обов`язку не виконав, можливо навіть свідомо затягуючи процес здачі об`єкта будівництва в експлуатацію до 01.01.2020 з метою уникнення сплати пайової участі.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21.

За змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Аналогічні за змістом висновки були викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, від 22.08.2018 у справі № 339/388/16-ц, від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20.

Ураховуючи викладене, оскільки будівництво об`єкта розпочато 31.12.2019, а до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» в частині виключення статті 40 Закону № 3038-VI договір про пайову участь не укладено, у відповідача виник обов`язок упродовж 10 днів після 01.01.2020 звернутись до сільської ради з заявою про визначення розміру пайової участі та після отримання відповідного розрахунку, сплатити визначену суму до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Листом Фонтанської сільської ради від 20.02.2025 № 03.1-12.01/606 на запит окружної прокуратури від 14.02.2025 № 58-749вих-25 повідомлено, що порядок встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту станом на 01.01.2020 був урегульований Положенням про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі замовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради, затвердженим рішенням Крижанівської сільської ради № 301 від 10.02.2012, зі змінами, внесеними рішенням Крижанівської сільської ради № 580 від 25.03.2013 (далі Положення).

Відповідно до зазначеного Положення розмір пайової участі визначався рішенням (протоколом) комісії з питань залучення та розподілу коштів пайової участі замовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради. Рішення (протокол) комісії підлягав затвердженню виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради.

Разом з тим окружну прокуратуру повідомлено, що замовник будівництва не звертався до Фонтанської, Крижанівської сільських рад з питань розрахунку розміру пайової участі та укладення відповідного договору, у зв`язку з чим органом місцевого самоврядування на запит окружної прокуратури здійснено розрахунок розміру пайової участі на підставі відсоткової ставки, встановленої Законом № 132-IX. Згідно з підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX, розмір пайової участі для житлових будинків становить 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ОД101210901117 від 02.09.2021 загальна площа квартир у будинку складає 1 260,7 м2.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 10.09.2021 № 230 вартість 1 м2 загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) станом на 01.07.2021 по Одеській області встановлено у розмірі 13 920,00 грн.

Так, Фонтанською сільською радою листом від 12.02.2025 № 03.1-12.01/486 надано розрахунок розміру пайового внеску у зв`язку з будівництвом об`єкта за адресою: Одеська область, с. Крижанівка, вул. Владислава Бувалкіна (Генерала Бочарова), 60- ж, а також розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання зобов`язання, відповідно до якого розмір пайової участі за вказаним об`єктом складає 350 978,88 грн: 1 260,7 м2 (загальна площа квартир будинку) х 13 920,00 грн/ м2 (вартість спорудження житла по Одеській області) х 2% (ставка розміру пайової участі для житлових будинків).

Відповідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням постанови Верховного суду від 05.05.2022 по справі№ 925/683/21, інфляційні нарахування та 3% річних підлягають нарахуванню з моменту прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Прокурор просить стягнути з відповідача у зв`язку з несвоєчасною оплатою пайової участі 201319,90грн інфляційних за період вересень 2021-лютий 2025 року та 36809,51грн 3% річних з 01.01.2022 по 31.12.2025.

Суд перевірив розрахунок інфляційних та 3% річних та встановив, що він здійснений правильно.

Отже, позовні вимоги є обгрунтованими.

Обґрунтування наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

На підставі ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.

Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України до Господарського суду у справах, віднесених до його компетенції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

З викладеним корелюються й положення ч. ч. 3 та 4 ст. 53 ГПК України, за якими у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, передбачені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також указує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, згідно ст. 142 Конституції України, зокрема, є і інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з статтею 145 Конституції України права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку місцевого бюджету.

Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Бюджетом розвитку згідно з п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визнаються доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально- економічного розвитку та зміцнення матеріально-фінансової бази.

Ураховуючи викладене, органом, уповноваженим державою на здійснення захисту у спірних правовідносинах, є Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області.

Відповідно до ст. 1311 Конституції України прокуратура в Україні здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ст. ст. 4, 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку з чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Так, у постанові від 19.07.2018 у справі № 822/1169/17 Верховний Суд зазначив, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор.

Однак, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з частковою державною власністю у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних тощо) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності України, гарантування її державної, економічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі й територіальних громад.

Так, згідно з пунктом 1 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного суду України, прокурори та їх заступники подають позовні заяви саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

У даному випадку прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у зв`язку з порушенням вимог містобудівного, інвестиційного та бюджетного законодавства відповідачем, який ухилився від сплати коштів пайової участі замовника будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури до місцевого бюджету, а також через нездійснення Крижанівською сільською радою Лиманського району Одеської області (наразі Фонтанською сільською радою Одеського району Одеської області) повноважень щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду із позовом.

Вищевказані порушення у вигляді несплати коштів пайової участі замовником будівництва ТОВ «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС» зумовлюють ненадходження до місцевого бюджету коштів пайової участі, що призводить до відсутності належного фінансування проєктів та програм у сферах інженернотранспортної, соціальної інфраструктури та має наслідком погіршення рівня життя мешканців територіальної громади. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

У постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

При цьому підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся (постанова Верховного Суду від 18.08.2020 у справі № 914/1844/18).

У постанові від 14.07.2021 у справі № 911/3211/19 Верховний Суд вказав: якщо за обставинами справи вбачається, що відповідному органу було відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але такий орган не здійснював та/або не здійснює захист порушених інтересів, то у такому випадку вимога про надання відповідному органу «розумного строку» для самостійного реагування на порушення і, як наслідок, залишення позову прокурора без розгляду з цих підстав є проявом правового пуризму та надмірного формалізму, який порушує право на справедливий розгляд справи.

З наведеного слід зробити висновок, що норми законодавства не вимагають від прокурора надання відповідному суб`єкту додаткового строку для реагування на вже встановлений прокурором факт порушення інтересів держави, про який достеменно відомо органу з попереднього листування з прокурором, та за наявності підтвердженої бездіяльності уповноваженого органу впродовж достатнього для захисту порушених інтересів часу.

Доброславською окружною прокуратурою Одеської області 14.02.2025 за № 58- 749вих-25 інформовано Фонтанську сільську раду про порушення інтересів держави, витребувано інформацію про вжиті органом місцевого самоврядування заходи в досудовому (претензійному) та судовому порядку, причини їх невжиття, наміри реалізувати ці повноваження. Листом від 20.02.2025 № 03.1-12.01/606 Фонтанською сільською радою повідомлено про невжиття заходів претензійного характеру в порядку досудового врегулювання спору. Разом з тим, листом від 04.03.2025 № 03.1-12.01/768 окружну прокуратуру повідомлено про неможливість звернення органом місцевого самоврядування за судовим захистом через недостатність коштів, передбачених бюджетом на судові витрати. У зв`язку з викладеним, у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним позовом, констатуючи нездійснення уповноваженим органом захисту порушених інтересів держави у спірних правовідносинах. На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», окружною прокуратурою 25.02.2025 за № 58-981вих-25 повідомлено позивача про застосування представницьких повноважень.

Відповідач посилається на те, що прокурором пропущено строк позовної давності, оскільки декларацією від 02.09.2021 засвідчено готовність об`єкта будівництва до експлуатації, тобто орган місцевого самоврядування міг дізнатись про порушення свого права в частині отримання коштів пайової участі, тому з позовом мав право звернутись прокурор до 02.09.2024, але позов подано 01.04.2025.

Крім того, відповідач вважає, що розрахунок розміру пайової участі необгрунтований, оскільки будівництво фактично розпочато в січні 2020 року, а в розрахунку посилання на вартість 1 кв м загальної площі квартир будинку станом на 01.07.2021 відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 10.09.2021 № 230. Тобто на момент виникнення зобов`язання такого наказу не існувало. Також відповідач посилається на те, що наказу від 10.09.2021 № 230 не додано до позову.

Крім того, відповідач зазначає, що листом від 20.02.2025 № 03.1-12.01/606 Фонтанська сільська рада повідомила прокурора, що порядок встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури на території Крижанівської сільської ради був врегульований Положенням про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі замовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради затв. рішенням Крижанівської сільради від 10.02.2012 № 301 із змінами внесеними рішенням від 25.03.2013 № 580), яке було чинне станом на 01.01.2020. Але до позову не додано зазначеного рішення.

Також за посиланням відповідача, розрахунок пайової участі зроблено без урахування локального акту Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі, затв. вищезазначеними рішеннями Крижанівської сільради.

Суд зауважує, що з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 10.09.2021 № 230 може ознайомитись кожен в мережі Інтернет.

Щодо строку позовної давності, то він не пропущений про що суд вже зазначив вище.

Відповідач в клопотанні про призначення експертизи, зокрема, послався на те, що відповідачем надано докази витрат на будівництво інженерних мереж, об`єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких здійснено поза межами земельної ділянки. Загальна вартість будівництва інженерних мереж об`єктів інженерної інфраструктури поза межами земельної ділянки, відповідно до висновку експерта ФОП Мішина В.М., становить 8328604,41грн.

Частиною 5 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції станом на 27.12.2019 видачі повідомлення про початок будівництва) якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність.

У разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту

Суд відхиляє зазначені посилання відповідача, оскільки побудовані мережі на баланс сільської ради відповідач не передавав. Будь-які об`єкти благоустрою до комунальної власності відповідачем також не передавалися. Підключення будинку до мереж інфраструктури та здійснення благоустрою є обов`язком забудовника та є необхідною умовою для здачі будинку в експлуатацію. Будь-яка участь у розвитку та створенні інфраструктури населеного пункту, шляхом будівництва інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури та благоустрою на землях комунальної власності за межами земельних ділянок на яких проводилось будівництво відповідачем не здійснювалося. Будь-які роботи, які проводились відповідачем на землях приватної власності не можуть бути зараховані у вартість пайової участі. Крім того, відповідач здійснив підключення будинку до мереж, які не перебувають на балансі сільської ради. Подані до суду відповідачем додаткові докази за своєю суттю є договори його господарської діяльності та не підтверджують відшкодування понесених ним витрат під час спорудження таких мереж (об`єктів) у частині, що перевищує встановлений йому розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Також суд дійшов висновку, що розрахунок пайової участі здійснено обгрунтовано, виходячи з наступного.

Листом Фонтанської сільської ради від 20.02.2025 № 03.1-12.01/606 на запит окружної прокуратури від 14.02.2025 № 58-749вих-25 повідомлено, що порядок встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту станом на 01.01.2020 був урегульований Положенням про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі замовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради, затвердженим рішенням Крижанівської сільської ради № 301 від 10.02.2012, зі змінами, внесеними рішенням Крижанівської сільської ради № 580 від 25.03.2013 (далі Положення, копії додаються).

Відповідно до зазначеного Положення розмір пайової участі визначався в кожному окремому випадку рішенням (протоколом) комісії з питань залучення та розподілу коштів пайової участі замовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради. Рішення (протокол) комісії підлягав затвердженню виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради.

Разом з тим окружну прокуратуру повідомлено, що замовник будівництва не звертався до Фонтанської, Крижанівської сільських рад з питань розрахунку розміру пайової участі та укладення відповідного договору, у зв`язку з чим органом місцевого самоврядування здійснено розрахунок розміру пайової участі на підставі відсоткової ставки, встановленої Законом № 132-IX.

Після 01.01.2020 набула чинності норма п. 13 р. І Закону № 132-ІХ, якою скасовано обов`язок забудовників укладати договори пайової участі з органами місцевого самоврядування, закріплений у ст. 40 Закону № 3038-VI, тому, враховуючи, що під час дії цієї норми договір пайової участі не укладено, отже, правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту до її виключення із Закону № 3038-VI не виникли, Фонтанською сільською радою Одеського району Одеської області при здійсненні розрахунку обґрунтовано визначено належну до застосування норму закону.

При цьому відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва на виконання вищевказаних вимог Закону № 132-ІХ та ненадання ним передбачених документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX, розмір пайової участі для житлових будинків становить 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

За змістом п. 1.2 Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженого наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 27.09. 2005 № 174, основний показник опосередкованої вартості спорудження житла вартість будівництва в розрахунку на один квадратний метр загальної площі квартир будинку, визначений на підставі вартості будівництва об`єкта-представника.

Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ОД101210901117 від 02.09.2021 загальна площа квартир у будинку складає 1 260,7 м2.

Таким чином, підлягає відмежуванню величина пайової участі під час дії ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка визначалась з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, яка включає вартість позамайданчикових інженерних мереж та комунікацій, від величини пайової участі після виключення вказаної норми, яка визначається виходячи з загальної площі квартир у будинку, що виключає віднесення вартості позамайданчикових інженерних мереж та комунікацій до розрахункової бази.

За змістом підпункту 3 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2024 справі № 910/6226/23 визначено, що прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зобов`язання зі сплати пайової участі, у зв`язку з чим, ключовим і визначальним у цьому спорі, з врахуванням підстави позовних вимог та можливості застосування статті 1212 ЦК України, є саме строк, коли забудовник порушив визначенні законом зобов`язання.

На підставі викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, повертаючи справу № 910/6226/23 на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначив про необхідність врахування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які були чинні станом на момент введення спірних об`єктів будівництва до експлуатації.

Таким чином, розрахунок розміру пайової участі, здійснений органом місцевого самоврядування з урахуванням Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 10.09.2021 № 230, є правомірним та арифметично вірним. Викладене у сукупності свідчить про безпідставність тверджень відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43114872, м. Лисичанськ Луганської області, вул. ім. В.Сосюри, 364, кв. 2) на користь Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379746, с. Фонтанка Одеського району Одеської області, вул. Степна, 4) грошові кошти у сумі 589 108,29 грн, з яких 350 978,88 грн безпідставно збережені кошти пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, 201 319,90 грн інфляційні нарахування, 36 809,51 грн 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43114872, м. Лисичанськ Луганської області, вул. ім. В.Сосюри, 364, кв. 2) на користь Одеської обласної прокуратури (отримувач коштів Одеська обласна прокуратура (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3), код отримувача (код ЄДРПОУ) 03528552, рахунок отримувача UA808201720343100002000000564, банк отримувача ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача 820172, код класифікації доходів бюджету 22030101) 7069,30грн судового збору за подання позову та 1211,20грн за заяву про забезпечення позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19 червня 2025 р.

Суддя В.В. Литвинова