Решение № 128235646, 19.06.2025, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/665/25

Провадження № 2/552/1000/25

РІШЕННЯ

іменем україни

19.06.2025 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Резніченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» 29.01.2025 звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачу надані послуги з постачання теплової енергії як споживачу за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2021 по 01.01.2025 існує заборгованість в розмірі 11792,83 грн.

Також вважає, що відповідач має сплатити індекс інфляції та 3 відсотки річних.

В своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача заборгованість за отримані послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних в розмірі 13262,80 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 29.01.2025 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.

07.05.2025 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву, який обґрунтований тим, що вимога про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання є надуманою і необґрунтована бухгалтерським обліком. Вказував, що не є абонентом і споживачем послуг позивача, зазначав, що фактично квартира відключена від загальної системи теплопостачання. В задоволенні позовних вимог просив повністю відмовити.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, з клопотаннями до суду не звертався.

Суд, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником квартири АДРЕСА_2 загальною площею 120,4 кв.м. та у встановленому законом порядку зареєстрував своє постійне місце проживання за вказаною адресою.

Також судом встановлено, що позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в період з 01.12.2021 по 01.01.2025 надавав послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_3 , але плата за послуги за вказаний період, що є предметом судового розгляду, власником квартири АДРЕСА_4 відповідачем ОСОБА_1 не вносилася, існує заборгованість за вказаний період в розмірі 11792,83 грн.

При цьому розрахунок вартості послуг відповідає затвердженим тарифам.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Статтями 64, 68 ЖК України передбачено обов`язок відповідачів своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Статтею 162 ЖК України передбачено обов`язок особи, як власника квартири, своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом або договором.

За нормами ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , відповідно в розумінні норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є споживачем послуг з постачання теплової енергії за вказаною адресою.

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до відповідача про стягнення заборгованості заявлено повністю обґрунтовано.

Посилання відповідача в поданому до суду відзиві на позовну заяву на ту обставину, що квартира АДРЕСА_2 відключена від системи централізованого теплопостачання, не спростовує обґрунтованість позовних вимог.

З наданого до суду розрахунку заборгованості вбачається, що по квартирі АДРЕСА_2 підприємством проводяться нарахування за обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби та нарахування плати за абонентське обслуговування за послугу з постачання теплової енергії. Жодні нарахування за послуги централізованого теплопостачання безпосередньо в квартиру АДРЕСА_4 не здійснюються.

При вирішенні питання щодо стягнення 3 % річних та розрахованої суми інфляції суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Частиною 2 ст.625ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно з ч. 1 ст.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг теплопостачання, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

На підставі викладеного суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за надані послуги з врахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Оскільки відповідач покладені на нього як на споживача обов`язки належним чином не виконував, за отримані послуги не сплачував, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за послуги з теплопостачання на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", отримані за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2021 по 01.01.2025 в розмірі 11792,83 грн та 3 % річних в сумі 290,21 грн, нарахований індекс інфляції в розмірі 1179,76 грн, а всього 13262 грн 80 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати в розмірі 3028 грн.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Полтавськогообласного комунальноговиробничого підприємстватеплового господарства"Полтаватеплоенерго"до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості запослуги теплопостачання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" суму заборгованості за послуги теплопостачання, отримані за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2021 по 01.01.2025 в розмірі 11792,83 грн та 3 % річних в сумі 290,21 грн, нарахований індекс інфляції в розмірі 1179,76 грн, а всього 13262 грн 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" понесені судові витрати в розмірі по 3028 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Полтавське обласне комунальне виробниче підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", місцезнаходження 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, код 03338030;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 19.06.2025.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко