Постановление суда № 128229652, 18.06.2025, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1964/25

Номер провадження 2/585/820/25

У Х В А Л А

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2025 року м.Ромни

Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Цвєлодуб Г.О., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді від участі у розгляді цивільної справи № 585/1964/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Роменського міськрайонного суду Сумської області (головуючий суддя Цвєлодуб Г.О.) з 27.05.2025 року знаходиться вищевказана цивільна справа позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 29.05.2025 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю « Укр Кредит Фінанс», до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Заяви від відповідача, із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надходило, а 17.06.2025 року на розгляд суду від ОСОБА_1 надійшов відзив, приєднаний до матеріалів справи.

Окрім вказаного, 17 червня 2025 року, після відкриття провадження у справі та до розгляду справи по суті від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді у справі.

З огляду на те, що розгляд вказаної справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, то вказану заяву слід розглядати за правилами ч.3 ст. 40 ЦПК України.

Так, згідно доводів заяви про відвід, відповідач ОСОБА_1 зазначає про наявність у нього обґрунтованого сумніву у неупередженості та об`єктивності судді, вказуючи на наступне. Так, як вказує відповідач, у провадженні судді Цвєлодуб Г.О. перебуває не одна, а кілька цивільних справ за його участю, зокрема: 1) справа № 585/3295/24 (ТОВ «Бізнес позика»)- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (провадження № 22-ц/816/1494/25); 2) справа № 585/1171/25 (ТОВ «ФК "Кредит-Капітал"») - відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (провадження № 22- ц/816/1726/25); 2) справа № 585/1964/25 - поточна справа. Як вважає заявник, у кожній з цих справ мало місце порушення його процесуальних прав, зокрема: неналежне повідомлення про судові засідання; відмова у задоволенні клопотань без належної мотивування; ігнорування аргументів та доказів, які заявник подавав; створення перешкод у доступі до правосуддя шляхом залишення без руху заяви про перегляд заочного рішення без розгляду її доводів по суті (справа № 585/3295/24).

При цьому, як далі вказує заявник, останній звертає увагу на те, що він подав дисциплінарну скаргу на дії судді Цвєлодуб Г.О. до Вищої ради правосуддя, у якій виклав описані вище факти. Скарга № Б-3046/0/7-25, зареєстрована у встановленому порядку, що підтверджує серйозність його підстав сумніватися в неупередженості судді та її здатності забезпечити об`єктивний розгляд справи.

Окремо відповідач звертає увагу на те, що випадковий автоматизований розподіл справ, на його переконання порушено, оскільки у трьох різних провадженнях справи потрапляють до однієї судді, що дає йому підстави сумніватися у дотриманні принципу випадковості розподілу справ.

Головуючим суддею у справі було ретельно досліджено вказані вище доводи заяви про відвід, які, на переконання суду, один окремо від одного не є свідченням упередженості або необ`єктивності судді, однак у своїй сукупності свідчать про наявність у заявника системної недовіри до прийнятих суддею процесуальних дій та рішень у справах та переконання відповідача про упередженість головуючого судді виключно щодо його особи.

При цьому, відповідно до вимог ст.ст.36,37 ЦПК Українивстановлено перелік підстав для відводу судді, що виключають участь судді в розгляді справи, зокрема, в тому числі, якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Пунктом 5постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади»визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Також, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).

У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України",заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п. 97).

Тобто, якщо говорити у ракурсі безсторонності суду, то слід ураховувати те, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді (рішення ЄСПЛ від 23.06.1981 у справі «Ле Комт (Le Compte), Ван Левен (Van Leuven) и Де Мейер (De Meyere) проти Бельгії»), як наслідок таку презумпцію спростувати досить складно, адже критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.

Тобто, об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішнiй вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

При цьому, ЄСПЛ у справі «Ушаков та Ушакова проти України» 18 червня 2015 року указує на те, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції застосовується принцип той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження (affirmanti incumbit probatio).

Разом з тим, на даний час відсутні будь-які дані та докази, які б свідчили про особисту заінтересованість головуючого судді в результатах справи або викликали б обґрунтовані сумніви щодо неупередженості та необ`єктивності судді під час судового розгляду цієї справи.

У той же час, слід ураховувати те, що відповідно до п. 26 рішення Європейського суду з прав людини «ДеКуббер проти Бельгії» (Заява № 9186/80) від 26 жовтня 1984 р., «правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться», тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений.

Згідно ч. 7ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

А тому, з огляду на фактичні обставини справи вище установлені судом, а саме у ракурсі сформованої системної недовіри відповідача ОСОБА_1 , слід погодитися з тим, що вони знову ж таки, у силу, відомих лише йому підстав, вважає відсутнім критерій безсторонності по відношенню до нього з боку суду, хоча в дійсності, таких об`єктивних фактів установлено не було.

Всі обставини та обґрунтування відводу свідчать про те, що у відповідача завідомо склалася позиція та думка про необ`єктивність та упередженість судді, а отже завідомо майбутнє законне рішення у справі в будь-якому випадку стороною ставиться під сумнів.

Якими суб`єктивними чинниками викликана така недовіра відповідача до суду у цій справі однозначно установити не можливо, однак є дійсним та реальним факт такої недовіри.

Ця недовіра, очевидно ґрунтується тільки на переконанні відповідача у тому, що він не згоден з процесуальними діями та рішеннями судді, а розподіл судових справ, на його переконання, відбувається із порушенням. Така недовіра, враховуючи активну процесуальну поведінку відповідача та заявлені ним мотиви відводу, є реальна.

Однак, жодний факт, яким створюється, навіть підозра, у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця.

Сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та неупередженості судді в розгляді даної справи, а відтак, в майбутньому, стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.

На необхідність заміни судді з метою усунення у стороннього спостерігача сумнівів у неупередженості судді вказує і Верховний суд, зазначаючи, що це сприятиме зміцненню та підтримці довіри суспільства до судової влади та вказуючи , що це дасть змогу забезпечити усунення у стороннього спостерігача сумнівів у неупередженості суддів, а також, сприятиме підтримці до зростання довіри представників юридичної професії і сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений. Так, достатнім для відводу є обґрунтоване припущення, що суддя у силу дії певних чинників не зможе виглядати в очах незацікавлених спостерігачів безстороннім та неупередженим. Враховуючи, висловлену недовіру судді Бойко В.І. позивачем, вважаю за необхідне задовольнити заявлений відвід судді задля усунення можливих сумнівів щодо її неупередженості під час розгляду вказаної цивільної справи. Хоча доводи заяви про відвід не є такими, що впливають на розгляд справи, проте заявлений сам сумнів в неупередженості судді та відповідно сумнів щодо загалом існування та дію справедливого суду в Україні, суд вважає таким, що має бути почутим, а тому відповідно заява про відвід судді задоволеною, бо "правосуддя має не тільки чинитися, але й таке повинно бути видно, що воно чиниться справедливим та неупередженим судом", адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, не задоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення їх прав.

Отже, щоб уникнути сумнівів щодо неупередженості судді при розгляді цієї справи, головуючого суддю (Цвєлодуб Г.О.) слід відвести від розгляду зазначеної вище справи відповідно до п. 5 ч. 1ст. 36 ЦПК України, задовольнити заявлений судді відвід саме з цієї передумови. Така дія забезпечить та сприятиме зміцненню та підтримці довіри суспільства до судової влади, та гарантуванню права на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом.

На підставі викладеного, керуючисьст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст.36,37,40,258,260,353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Цвєлодуб Г.О. від участі у розгляді цивільної справи № 585/1964/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Відвести суддю Роменського міськрайонного суду Сумської області Цвєлодуб Г.О. від розгляду цивільної справи № 585/1964/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Цивільну справу № 585/1964/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, передати до канцелярії Роменського міськрайонного суду Сумської області для повторного автоматизованого розподілу для визначення іншого складу суду у порядку, встановленомуст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ