№ 128227537, 12.06.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа №: 302/739/25 Провадження №3/302/290/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2025 с-ще Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Кривка П.П., потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого адвоката Греджа В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду с-ща Міжгір`я адміністративний матеріал (протокол серії ЕПР1 № 346685 від 30.05.2025 року), який надійшов з ВП №2 Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт.Міжгір`я Хустського району Закарпатської області, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, не працюючого, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , м.т. НОМЕР_2

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

30.05.2025 року о 22-08 годині, ОСОБА_1 , рухаючись по вул.Ю.Баланди в с-щі Міжгір`я, керуючи транспортним засобом марки «ЗИЛ-131» д.н.з. НОМЕР_3 , не врахувавши дорожню обстановку, не дотримавшись безпечного інтервалу, допустив бокове зіткнення з транспортним засобом марки «Volkswagen golf» д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, та своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП не визнав повністю, проти фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення заперечує та суду пояснив, що у вечірній час, близько о 22-00 год. 30.05.2025 року неподалік від газогосподарства по вул.Баланди в с-щі Міжгір`я він рухався на вантажному транспортному засобі марки «ЗИЛ» реєстраційний номер НОМЕР_3 . Він керував вказаним автомобілем, зі швидкістю приблизно 15 км/год., їхав на другій передачі на невеличкий підйом. Дорога ґрунтова, у деяких місцях розширена, подекуди частково звужена. Він рухався посередині дороги, ближче до її правого краю. За декілька метрів попереду побачив легковий автомобіль марки «Фольксваген», який рухався у зустрічному напрямку з включеними фарами. Побачивши, що зустрічний автомобіль скоро наближається, він відразу зупинився, а автомобіль «Фольксваген» наїхав на нього. Внаслідок ДТП ніхто з людей не постраждав, автомобілі отримали механічні пошкодження. Вийшовши зі свого автомобіля, та переконавшись, що водій легкового автомобіля та його пасажири не постраждали, ОСОБА_1 зателефонував у поліцію та викликав їх на місце ДТП. Через 10 хвилин приїхали працівники поліції, склали схему ДТП, робили на місці пригоди заміри, однак він їх фактично не бачив, так як його у той час освідували на алкоголь, тестування проходило п`ять хвилин, результат у нього показав негативний. Після складання схеми ДТП, він її підписав, не читаючи та не вникаючи у зміст. В подальшому, у нього виникли сумніви щодо складної поліцейським схеми місця ДТП, тому він усно звернувся до депутата Міжгірської селищної ради з проханням провести повторні обміри ділянки по вулиці, де мало місце ДТП. За результатом обмірів в його присутності депутатом був складений акт, згідно якого ширина проїзної частини дороги складає в дійсності 4,20 м, а габаритна ширина автомобіля ЗИЛ-131 складає 2,6 м., що вказує на те, що вільний роз`їзд транспортних засобів, що рухаються у зустрічному напрямку, з урахуванням зазначених параметрів був неможливий. Вважає, що ПДР він не порушував, автомобіль марки «Фольксваген» під керуванням ОСОБА_2 здійснив наїзд на його транспортний засіб марки «ЗИЛ», який перед зіткненням стояв. ОСОБА_1 вважає себе невинуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та просить провадження у справі закрити за відсутністю складу вказаного правопорушення.

Захисник адвокат Кривка П.П. в судовому засіданні підтримав надані ОСОБА_1 пояснення та його позицію, а також вказує на те, що відносно ОСОБА_1 за результатами огляду місця ДТП поліцейськими був складений протокол за ст.124 КУпАП за порушення ним п.12.1 Правил дорожнього руху. Вважає складений відносно ОСОБА_1 протокол протиправним, та від підписання якого ОСОБА_1 відмовився, оскільки вважав, що у даній дорожній ситуації ним не було порушено Правил дорожнього руху України, а саме ДТП сталося внаслідок порушення Правил дорожнього руху зі сторони водія легкового автомобіля під керуванням ОСОБА_2 . Захисник зазначає, що порушення пункту 12.1 ПДР, яке інкримінується ОСОБА_1 , може відбутися тільки за умови, якщо водій не врахував дорожню обстановку і перевищив допустиму швидкість руху. Та, оскільки водій ОСОБА_1 не перевищував безпечної швидкості руху і транспортний засіб «Зил-131» рухався з мінімальною у даній дорожній ситуації швидкістю, то таке порушення правил дорожнього руху України, зокрема пункту 12.1, не могло мати місце. Про порушення інших пунктів правил ПДР у складеному поліцейським протоколі не йдеться. У протоколі не зазначається, з якою саме швидкістю руху керував автомобілем ОСОБА_1 та з якою швидкістю він повинен був рухатися у даній дорожній ситуації та питання швидкості руху обох автомобілів при встановленні обставин ДТП поліцейськими на місці пригоди не досліджувалося. Також вважає, що складена поліцейськими схема місця ДТП не відповідає дійсним обставинам події, так як у цій схемі ширину проїжджої частини дороги вулиці Ю.Баланди зазначено 5 м, що фактично не відповідає дійсності. За результатами звернення ОСОБА_1 до депутата Міжгірської селищної ради ОСОБА_4 , останнім складено акт, яким засвідчено, що ширина проїжджої частини дороги по вулиці Ю.Баланди в с-щі Міжгір`я навпроти дворогосподарства №3 в дійсності складає 4,20 м та ця проїжджа частина дороги обмежена з двох боків огорожами дворогосподарств, що унеможливлює виїзд транспортних засобів за межі обочини вулиці. Вулиця Ю.Баланди по напрямку руху транспортних засобів до вулиці Комунальна має видимий підйом (рух вверх) і відповідно, схил (рух вниз) у напрямку вулиці Івана Мазепи. У акті також зазначено, що габаритна ширина транспортного засобу ЗИЛ-131 складає - 2,6 м. За таких обставин вважає, що вільний роз`їзд транспортних засобів, що рухаються у зустрічному напрямку, з урахуванням ширини проїжджої частини дороги та габаритів транспортних засобів, був неможливим, або значно ускладненим. За встановленими ІІДР України правилами при зустрічному роз`їзді на підйомах та спусках перевагу має той з водіїв, хто піднімається, а не спускається, тобто пріоритет має транспортний засіб, що рухається на підйом (п.13.4 ПДР). На вузьких ділянках дороги, де проїзд зустрічних транспортних засобів утруднений, водії мають дотримуватися правил пріоритету та взаємної поваги, щоб уникнути аварійних ситуацій. У даному випадку водій ОСОБА_1 , транспорт якого рухався вгору на вузькій ділянці дороги, побачивши, що зустрічний легковий автомобіль, рухаючись посередині та не уступаючи дороги наблизився на небезпечну відстань, натиснув на гальма та зупинив свій автомобіль марки «ЗИЛ». Натомість, водій легкового автомобіля продовжив рух і допустив зіткнення автомобілів, чим порушив зазначені правила дорожнього руху. Та оскільки викладені у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості про вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не підтверджується належними доказами стосовно порушення ним п.12.1 ПДР, а складена поліцейськими схема місця ДТП не відповідає дійсним обставинам події, тому вважає, що протокол не є доказом вини ОСОБА_1 . Просить провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 30.05.2025 року ввечері він був у гостях в родині ОСОБА_5 , які проживають по АДРЕСА_2 . Та о 22-00 год. вирішили їхати додому. Він сів за кермо автомобіля марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_4 , а його дружина ОСОБА_6 і малолітній син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 розмістилися на задньому сидінні вказаного автомобіля. Коли він виїхав з подвір`я Фурдь та почав рух по ґрунтовій дорозі, за 50-70 метрів він побачив вантажний автомобіль марки «ЗИЛ», який рухався на підйом. Він проїхав на легковому автомобілі невелику відстань, десь 10 метрів зі швидкістю 10 км/год. та, максимально притримуючись правої сторони дороги, біля домоволодіння № 3 зупинився. Назустріч, посередині дороги їхав автомобіль «ЗИЛ» та здійснив наїзд на його автомобіль, який стояв. В результаті зіткнення, його легковий автомобіль відштовхнуло назад на декілька метрів. Внаслідок удару дитина впала між сидіннями та почала сильно плакати. Він вийшов з автомобіля, побачив водія вантажівки ОСОБА_1 , який стояв з металевим предметом в руках. Він взяв сина на руки та почав його заспокоювати, поруч з ним стояла дружина ОСОБА_6 , яка дуже нервувала, оскільки злякалася за дитину. Прибігли сусіди, також ОСОБА_8 , який викликав поліцію та карету швидкої допомоги. Через хвилин 10 приїхали працівники поліції та невдовзі прибули медичні працівники, які надавали допомогу його дружині ОСОБА_9 якимись ліками, а дитину він заспокоював у себе на руках. Від госпіталізації вони відмовилися, та карета швидкої допомоги поїхала з місця ДТП. Працівники поліції на місці пригоди склали схему місця ДТП, робили заміри дороги, які він вважає такими, що відповідають дійсності. Схему ДТП підтримує, місце зіткнення на ній зазначено вірно, так як його легковий автомобіль відображено на схемі вже після того, як автомобіль відкинуло після зіткнення. На питання захисника потерпілий зазначив, що зупинив він автомобіль на більш ширшій ділянці дороги, у кармані, для власної безпеки та дитина, яка знаходилася в салоні його автомобіля, надавши дорогу вантажному автомобілю, який рухався назустріч. При цьому, він не знав, чи є вантаж на цьому автомобілі, а тому зупинився. Вважає, що винуватцем ДТП є водій вантажівки, який їхав по центру дороги, не притримуючись своєї правої сторони, внаслідок чого останній здійснив наїзд на його легковий автомобіль, який отримав пошкодження лівого крила, переднього бамперу, була розбита ліва фара. Вважає, що ОСОБА_1 навмисно здійснив наїзд на його автомобіль. Також потерпілий вказує, що на сьогоднішній день він власними силами відремонтував автомобіль «Фольксваген», з ОСОБА_1 після ДТП не спілкувався, перебуває з ним у неприязних стосунках. Покарання просить призначити ОСОБА_1 на розсуд суду.

Представник потерпілого адвокат Гренджа В.Ю. вважає, що в ході судового розгляду справи вина ОСОБА_1 доведена у повному обсязі, матеріали даної справи містять достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що полягає у порушенні водієм ОСОБА_1 вимог п.12.1 Правил дорожнього руху, а саме не дотриманні бокового інтервалу та не врахуванні дорожньої обстановки, внаслідок чого і сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобіль марки «Фольксваген» отримав механічні пошкодження, а саме ДТП сталося з вини водія ОСОБА_1 , оскільки вантажний автомобіль під його керуванням здійснив наїзд на легковий автомобіль «Фольксваген». Адміністративне стягнення відносно ОСОБА_1 просить призначити на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає по АДРЕСА_3 та близько о 22-00 год. 30.05.2025 року вона знаходилася у своєму будинку та почула дитячий крик, вибігла на вулицю та побачила, що навпроти входу до її дворогосподарства сталася дорожньо-транспортна пригода, зіткнулися легковий автомобіль, який стояв біля її огорожі та вантажний автомобіль «ЗИЛ», який стояв посередині дороги. Вона підійшла до дитини, яка була на руках у жінки, побачила, що всі живі, поруч з ними стояв чоловік, який заспокоював дружину з дитиною. Водій ОСОБА_1 стояв біля свого автомобіля «ЗІЛ». Далі повиходили на вулицю сусіди, приїздила швидка допомога, поліція. Також свідок пояснила, що її дворогосподарство має дерев`яну огорожу, біля якої зі сторони дороги насипано камінн`я, щоб не їздили близько до забору автомобіля, тому прижатися до хвіртки забору легковий автомобіль міг, а до самої огорожі не мав можливості, оскільки заважали ці камінн`я. Також свідок повідомила, що будь-які транспортні засоби, у тому числі вантажні, які пересуваються по проїзній частині навпроти її будинку завжди роз`їжджаються, ширини дороги їм це дозволяє. Також свідок вказала на ті обставини, що працівники поліції у неї питали, чи розміщені на її будинку камери зовнішнього спостереження, на що вона відповіла стверджено та поліцейські попросили надати відеозапис події ДТП, якщо вона зафіксована на камері. На їх прохання нею було видано відеозапис події дорожньої пригоди, яку зафіксувала камера.

Повно та всебічно вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 302/739/25, дослідивши наявні у справі докази, відтворивши в судовому засіданні за участю всіх учасників справи надані суду носії інформації, всебічно та об`єктивно дослідивши всі обставини у їх сукупності, вислухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Кривки П.П., пояснення потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого адвоката Гренджа В.Ю., показання свідка ОСОБА_10 , суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, факт вчинення даного правопорушення, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, підтверджується зібраними по справі доказами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, підтверджується наступними доказами, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №346685 від 30.05.2025, відповідно до якого поліцейським ВП №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Тегза Б.І. встановлено, що 30.05.2025 року, о 22-08 годині, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «ЗИЛ 131» д.н.з. НОМЕР_3 по вул.Ю.Баланди (вул.Чернишевського), не врахувавши дорожню обстановку, не дотримавшись безпечного інтервалу, допустив бокове зіткнення з транспортним засобом марки «Volkswagen golf» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічні пошкодження, чим порушив п.12.1 Правил дорожнього руху, - водій транспортного засобу ОСОБА_1 не врахував безпечної швидкості руху, особливості вантажу, стан транспортного засобу та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП (а.с.1);

-схемою ДТП від 30.05.2025 року, складеною поліцейським ВП №2 Тегза Б.І. та в якій безпосередньо зображено місце зіткнення транспортних засобів, напрямок руху, відсутність дорожньої розмітки, стан покриття проїзної частини (сухе), наявність дорожнього огородження, заміри ширини проїзної частини, відстань від коліс обох автомобілів до огорожі, також на схемі зображені транспортні засоби по відношенню до інших об`єктів, а також інші обставини дорожньої обстановки, перелік видимих пошкоджень транспортних засобів; кількість учасників дорожньо-транспортної пригоди, підписи учасників ДТП, з якою вони ознайомлені. Вказана схема підписана учасниками дорожньо-транспортної пригоди, а саме: водієм ОСОБА_2 та водієм ОСОБА_1 та в якій відсутні будь-які зауваження водіїв щодо інформації, зазначеної у вказаній схемі (а.с.3);

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 30.05.2025 року, які він підтвердив в судовому засіданні та з яких вбачається, що їдучи з дому на автомобілі марки «ЗИЛ» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , вирішив проїхатися та подивитися як зробив автомобіль після ремонту. Ідучи на автомобілі о 22-08 год. 30.05.2025 року по вул.Баланди, йому назустріч почав їхати автомобіль марки «Фольксваген» по вузькій вулиці. Після чого з автомобіля «Фольксваген» вискочив водій і жінка з дитиною та почали на нього кричати (а.с.4);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 30.05.2025 року, які він підтвердив в судовому засіданні та з яких вбачається, що 30.05.2025 року близько о 22-00 год. за адресою: вул.Ю.Баланди в с-щі Міжгір`я він керував транспортним засобом «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_4 та рухався в сторону вул.І.Мазепи. Назустріч йому рухався автомобіль «ЗИЛ» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_11 . Він призупинився та почав приймати праворуч і зупинився, але водій вантажівки рухався прямо на нього, внаслідок чого він здійснив зіткнення з його транспортним засобом, а саме в ліве крило, ліву фару і його виїхало йому на капот. Внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Також ОСОБА_2 вказував, що окрім нього, в автомобілі знаходилися його дружина та малолітній син. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди син впав із заднього сидіння автомобіля. Також у поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що з водієм ОСОБА_1 він знаходиться у неприязних відносинах та після даної пригоди він почав йому погрожувати фізичною розправою. Також ОСОБА_2 вказує, що кожного вечора він приймає заспокійливий настій валер`яни, оскільки переживає дуже складний період в житті (а.с.5,6);

-рапортом інспектора - чергового ВП №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Труш В.В. від 30.05.2025, з якого вбачається, що о 22-10 год. 30.05.2025 року зі служби «102» надійшло повідомлення заявника ОСОБА_12 про те, що о 22-08 год. 30.05.2025 по вул.Ю.Баланди, 10 с-ща Міжгір`я водій транспортного засобу «ЗИЛ» здійснив наїзд на легковий автомобіль «Фольксваген Гольф» та зі слів заявника, зробив це навмисно, ніхто з людей не постраждав (а.с.7);

- відтвореним в судовому засіданні за участю безпосередньо всіх учасників судового розгляду, а також свідка ОСОБА_10 , носієм інформації з відеозаписом подій від 30.05.2025, наданим потерпілою стороною, та на якому розміщено один відеофайл «video d0922555898dec522e4a45f152d7922f-V» з камери зовнішнього спостереження будинку № 3 по вул. Баланди с-ща Міжгір`я та на відеофайлі відображено безпосередньо рух транспортних засобів (вантажного автомобіля «ЗИЛ» та легкового автомобіля «Фольксваген») одночасно з двох ракурсів (назустріч один одному) та о 22:07:38 годині 30.05.2025 року відбувається зіткнення вказаних транспортних засобів. Та з відеозапису вбачається, що у той час, коли легковий автомобіль рухається по своїй смузі руху, приймаючи максимально вправо, зупиняється, на нього здійснює наїзд вантажний автомобіль «ЗИЛ», який здійснює рух по середині дороги. Внаслідок зіткнення, легковий автомобіль «Фольксваген» відкинуло на декілька метрів назад (а.с. 25);

- відтвореним в судовому засіданні за участю учасників судового розгляду носієм інформації у виді DVD-R диску з відеозаписом подій від 30.05.2025 року, наданим на запит суду (а.с.26), на якому міститься п`ять відеофайлів формату 2025_0530_ та на яких безпосередньо відображено події після ДТП за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння, відібрання пояснень від водія ОСОБА_2 та складення відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.

Вищенаведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, під час провадження у справі відсутні та судом не встановлені.

Клопотань про призначення у справі судових експертиз, учасниками справи не заявлено.

Досліджені судом вищезазначені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».

Джерела права застосовані судом.

Відповідно до ст.ст.1,8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Саме суди є останньою правовою інстанцією в державі, в якій кожен громадянин за необхідності шукає захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Стаття 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 р. № 15-рп/2004).

17.07.1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Так, відповідно до ст.32 Конвенції питання тлумачення та її застосування належить до виключної компетенції ЄСПЛ, рішення якого є невід`ємною частиною Конвенції, як практика її застосування і тлумачення.

За статтею 9 Конституції України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , показання свідка ОСОБА_10 , відтворивши в судовому засіданні носії інформації, дослідивши у повному обсязі матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.1статті 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Об`єктами правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Згідно диспозиції ст.124 КУпАП для того, щоб порушення вважалося завершеним (доведеним до кінця і таким, що підлягає оформленню і покаранню) потрібні факти особа водій повинен експлуатувати автомобіль (керувати автомобілем, їхати, залишити в стані, через який в подальшому буде порушено правила дорожнього руху) і заподіяння або спричинення збитку.

Відповідно до п.26 постанови Пленуму ВСУ України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченогост.124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушенняПравил дорожнього руху.

Положеннямист.124 КУпАПвстановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього рухуправил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогост.124КУпАП ОСОБА_1 слід зазначити таке.

На підставі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Оскільки, зазначена норма матеріального закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, то у протоколі є необхідним посилання на порушення водієм вимог конкретного пункту ПДР, у даному випадку на п.12.1 цих Правил.

Відповідно до пункту 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

При цьому, ОСОБА_1 , керуючи вантажним автомобілем марки «ЗИЛ», виявивши небезпеку для руху або перешкоду, повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, проте вказаних дій ОСОБА_1 не вчинив та, рухаючись по центру проїзної частини, допустив зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген», який стояв на своїй смузі руху.

Суддя, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доведена у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, як порушення ним пункту 12.1 ПДР України, що стало причиною ДТП, та спричинило пошкодження транспортних засобів.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 № 11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», передбачено, що згідно зі ст.245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Суд не приймає в якості доказу сторони захисту Акт, складений 09.06.2025 року депутатом Міжгірської селищної ради ОСОБА_4 за усним зверненням ОСОБА_1 , яким визначено факт ширини проїзної дороги по вул.Баланди, напрямок руху та обмір транспортного засобу марки «ЗІЛ» (а.с.24), оскільки вказані заміри проведені не уповноваженою на те особою, спеціаліст щодо здійснення зазначених у акті замірів участі не прймав, інший учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 при таких замірах присутній не був, а тому вказаний доказ суд вважає недопустимим.

Крім того, схема дорожньо-транспортної пригоди, складена 30.05.2025 року поліцейським СРПП ВП №2 Марюнич В.В., була підписана водієм ОСОБА_1 , при цьому жодних заперечень чи зауважень до цією схеми ОСОБА_1 не відображено. Будь-якого психологічного, фізичного тиску під час підписання вказаної схеми, відібрання письмових пояснень, складання протоколу, на ОСОБА_1 з боку працівників поліції здійснено не було, що безпосередньо було підтверджено ОСОБА_1 в судовому засіданні.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення у зв`язку із порушенням ним п.12.1 Правил дорожнього руху. Тому, цей протокол приймається судом як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Суд вважає, що виявлені і зафіксовані в протоколі серії ЕПР1 № 346685 від 30.05.2025 року факти відображають об`єкт суспільних відносин в сфері правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку, оскільки об`єктивна сторона таких правопорушень полягає у порушенні учасниками дорожнього руху, зокрема водієм ОСОБА_1 , Правил дорожнього руху.

Місце й факти, зазначені у вказаному протоколі про адміністративні правопорушення, відповідають фактичним обставинам справи.

Дії працівника поліції в частині правомірності та підставності складання протоколу про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не оскаржував в передбаченому законом порядку. Відсутність в матеріалах справи доказів оскарження дій працівників поліції вказує на погодження ОСОБА_1 зі складеними відносно нього протоколом про правопорушення за ст.124 КУпАП.

Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченогост.124КУпАП та те, що останнім не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про його невинуватість, тому є всі підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.

Незважаючи на обрану ОСОБА_1 захисну позицію, його вина у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні письмових доказів, відеозаписом події від 30.05.2025 року, показаннями потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_10 , які не викликають сумнівів у своїй достовірності.

Підстав не довіряти вказаним доказам за відсутності конкретних відомостей про упередженість поліцейського ОСОБА_13 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №346685 від 30.05.2025 року, судом не встановлено. При цьому суд зазначає, що будь-яких зауважень до вказаного протоколу від ОСОБА_1 , під час його складання не надходило.

Отже, надані в судовому засіданні показання ОСОБА_1 та його позицію з приводу того, що автомобіль «Фольксваген» під керуванням ОСОБА_2 здійснив наїзд на вантажний автомобіль «ЗИЛ», яким керував безпосередньо ОСОБА_1 , суд розцінює як обраний ним спосіб захисту та спробу останнього змоделювати ситуацію на свою користь з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки такі доводи в сукупності спростовуються встановленими судом обставинами, зокрема наданим потерпілою стороною та відтвореним в судовому засіданні носієм інформації, зафіксованого камерою зовнішнього спостереження будинку № 3 по вул.Баланди в с-щі Міжгір`я та з якого вбачається, що саме вантажний автомобіль здійснює наїзд на легковий автомобіль «Фольксваген» під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухається по своїй смузі руху, займає крайнє праве положення та зупиняється (а.с.25), а також показаннями потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_10 .

Невизнання ОСОБА_1 своєї винуватості в скоєнні правопорушення суд оцінює критично, як спосіб захисту, оскільки вважає, що винуватість останнього у вчиненні правопорушення, передбаченогост.124КУпАП повністю підтверджується наведеними вище доказами та розцінюється судом як намагання уникнути відповідальності за скоєне правопорушення.

Враховуючи викладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченогост.124 КУпАПдоведена.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення, викладеними у статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, яке скоєно у вечірній час доби, особу ОСОБА_1 , а також обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

В силу положень ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність ОСОБА_1 , в ході розгляду даної справи судом не встановлено.

Суд, приймаючи до уваги характер та обставини скоєного адміністративного правопорушення, ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , також суд враховує особу правопорушника, його вік, матеріальний та сімейний стан, який на утриманні неповнолітніх дітей та/або непрацездатних осіб не має, на теперішній час ніде не працює, регулярного доходу та постійного джерела прибутку не має, особою з інвалідністю не являється, з урахуванням відсутності обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 вину у вчинені інкримінованого правопорушення не визнав повністю, в судовому засіданні надавав суперечливі показання, у вчиненому не розкаявся, вибачення у потерпілого не попросив, у добровільному порядку матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, потерпілій стороні не відшкодував, що свідчить про те, що ОСОБА_1 належних та відповідних висновків для себе не зробив, у скоєному не розкаявся, постійного джерела прибутку не має та з урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним та достатнім застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на мінімальних строк, визначений в межах санкції ст.124 КУпАП.

Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 124, 40-1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_14 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати ОСОБА_14 адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в сумі 605(шістсотп`ять)гривень60копійок (Отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Міжгірського районного суду

Закарпатської області Ю.В.СИДОРЕНКО