Решение № 128208508, 16.06.2025, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/351/25

Провадження № 2/126/554/2025

"16" червня 2025 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудя О.Г.

секретар Кучанська В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бершадської міської ради про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель і споруд дійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Бершадської міської ради про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель і споруд, в якому просить визнати договір купівлі-продажу, який було укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будинку садибного типу з господарськими будівними та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 дійсним.

В обгрунтування поданого позову, зазначає, що 28.11.2012 він уклав договір купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель та споруд, який знаходиться в АДРЕСА_1 із ОСОБА_2 ..

На підтвердження договору купівлі-продажу житлового будинку він передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 25000 грн. 00 коп., в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , жителів с. Велика Киріївка, а остання надала йому розписку про отримання коштів за проданий будинок.

Одразу ж після укладення договору, ОСОБА_2 , передала йому пакет документів, що посвідчують право власності на вказане нерухоме майно, а саме: технічний паспорт на житловий будинок та Витяг про державну реєстрацію права власності на житловий будинок.

Іще до укладення договору купівлі-продажу, 29.03.2012 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір оренди житлового приміщення та господарських споруд про те, що остання передає, а він приймає в орендне користування житлове приміщення площею 46,9 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_1 . Даний договір був підписаний орендодавцем ОСОБА_2 та ним як орендарем, а також посвідчений підписом сільського голови ОСОБА_5 та посвідчений печаткою Великокиріївської сільської ради.

Після того, як ними було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку та господарських споруд, ними також було домовлено, що нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель та споруд вони здійснять у слідуючий раз по приїзду ОСОБА_2 , так як її терміново потрібно було виїхати із села і на час укладення договору купівлі-продажу вона уже постійно проживала в м. Макіївка Донецької області, яка з 2014 року перебуває на окупованій російсько-терористичними військами території.

Погодившись на те, що договір купівлі-продажу житлового будинку вони посвідчать нотаріально по приїзду у слідуючий раз ОСОБА_2 до села, вона виїхала на постійне місце проживання в м. Макіївка Донецької області. Після від`їзду в грудні 2012 року, ОСОБА_2 жодного разу не приїхала в с. В.Киріївка. Він їй неодноразово телефонував і вона обіцяла, що скоро приїде і тоді договір купівлі- продажу вони посвідчать нотаріально.

Разом з тим, ОСОБА_2 в с. В.Киріївка так і не приїхала, а 24.02.2022 року розпочалась повномасштабна військова агресія російської федерації проти України. Більш того, йому стало відомо від своїх односельців, що ОСОБА_2 померла, а він втратив право нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку, який ним було укладено 28.11.2012 року.

Після укладення договору купівлі-продажу 28.11.2012 він разом з членами своєї сім`ї розпочали проживати в даному будинку і проживають в ньому по даний час. На протязі більше 12 років він підтримує житловий будинок, господарські будівлі та споруди в належному стані, проводить необхідний ремонт, сплачує усі необхідні комунальні платежі. У вказаному будинку вони зробили капітальний ремонт при проведенні якого збудували піч і перевлаштували перегородки без порушення капітальних несучих стін, що не є самочинним будівництвом. Внаслідок капітального ремонту загальна площа 6удинку змінилася із 49,5 кв.м. на 47,4 кв.м. та житлова площа будинку змінилась із 19,1 кв.м. на 26,4 кв.м.. Також під час капітального ремонту ними було добудовано споруди, а саме: навіс, ганок, вбиральню та споруди.

Крім того, сарай який був збудований іще до 05.08.1992 року, був пропущений при попередній інвентаризації в технічному паспорті і також не є самочинним будівництвом.

Разом з тим, в зв`язку з тимчасовою окупацією російсько-теростичними військами та військовою агресією російської федерації території де проживала ОСОБА_2 та її смерті, він безповоротно втратив можливість нотаріально посвідчити правочин в частині договору купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель та споруд, які він придбав, згідно договору купівлі- продажу 28.11.2012 року, що знаходяться в АДРЕСА_1 і фактичним власником яких є на протязі більше 12 років.

І хоча вони домовились із ОСОБА_2 щодо усіх істотних умов договору, вчинили взаємні дії для настання юридично значимих наслідків та виконали умови договору купівлі-продажу, на даний час оформити нотаріально укладений між ними договір не представляється жодної можливості, оскільки ОСОБА_2 залишилася проживати на тимчасово окупованій території, в свій час прийняла громадянство російської федерації, а також зі слів його односельчан на даний час померла.

В зв`язку із неможливістю нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель та споруд він, як позивач по справі, змушений звернутися до суду за захистом своїх майнових прав.

Позивач, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, Бершадської міської ради, Скакун С.В., в судове засідання не з`явилася, подала відзив на позовну заяву, в якому просила провести розгляд справи за наявними в матеріалах справи документами та за відсутності представника відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановлену цим кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.11.2012 ОСОБА_1 уклав договір купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель та споруд із ОСОБА_2 , який знаходиться в АДРЕСА_1 . На підтвердження договору купівлі-продажу житлового будинку позивач передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 25000 грн. 00 коп., а остання надала йому розписку про отримання коштів за проданий будинок. Вартість будинку ними було оцінено в 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн.. Позивач вказані кошти передав в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , жителів с. Велика Киріївка.

ОСОБА_2 , передала позивачу пакет документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно, а саме: технічний паспорт на житловий будинок та Витяг про державну реєстрацію права власності на житловий будинок за № 33725349 від 05.04.2012.

Зі змісту позову вбачається, що до укладення договору купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель та споруд, 29.03.2012 року між позивачем та власником будинку ОСОБА_2 було укладено договір оренди житлового приміщення та господарських споруд, згідно умов якого остання передає, а позивач приймає в орендне користування житлове приміщення площею 46,9 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_1 . Даний договір був підписаний орендодавцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як орендарем, а також посвідчений підписом сільського голови ОСОБА_5 та посвідчений печаткою Великокиріївської сільської ради.

Позивач погодився на те, що договір купівлі-продажу житлового будинку вони з ОСОБА_2 посвідчать нотаріально по її приїзду у с. В.Киріївка наступного разу, оскільки їй терміново потрібно було виїхати із села і на час укладення договору купівлі-продажу вона уже постійно проживала в м. Макіївка Донецької області, яка з 2014 року тимчасово перебуває на окупованій російсько-терористичними військами території.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_2 в с. В.Киріївка більше не поверталася, а 24.02.2022 року розпочалась повномасштабна військова агресія російської федерації проти України. Більш того, позивач стверджує, що йому стало відомо від своїх односельців, що ОСОБА_2 на даний час померла, а він втратив право нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку, який ним було укладено 28.11.2012 року.

Те, що власниця житлового будинку ОСОБА_2 на день укладення правочину і в подальшому проживала на тимчасово окупованій території в АДРЕСА_2 підтверджуються копією її паспорта та РНОКПП, які вона передала позивачеві при укладенні договору купівлі-продажу житлового будинку.

Після укладення договору купівлі-продажу 28.11.2012 будинку, ОСОБА_1 разом з членами своєї сім`ї проживав та продовжує проживати в ньому по даний час, вказане підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому будинку № 152 від 31.01.2025.

Тобто, більше 12 років позивач підтримує житловий будинок, господарські будівлі та споруди в належному стані, проводить необхідний ремонт, сплачує усі необхідні комунальні платежі. У вказаному будинку зроблено капітальний ремонт при проведенні якого було збудовано піч, перевлаштовано перегородки без порушення капітальних несучих стін. Внаслідок капітального ремонту загальна площа 6удинку змінилася із 49,5 кв.м. на 47,4 кв.м. та житлова площа будинку змінилась із 19,1 кв.м. на 26,4 кв.м.. Також під час капітального ремонту було добудовано споруди, а саме: навіс, ганок, вбиральню та споруди, що підтверджується довідкою № 43 від 03.02.2025 для визнання права власності, яка видана ФОП ОСОБА_6 при виготовленні технічного паспорту на житловий будинок, господарські будівлі та споруди.

Крім того, сарай позначений під літ. б був збудований іще до 05.08.1992 року, проте був пропущений при попередній інвентаризації, про що вказується у вище зазначеній довідці, тобто він не є самочинним будівництвом.

Разом з тим, в зв`язку з тимчасовою окупацією російсько- терористичними військами та військовою агресією російської федерації території де проживала ОСОБА_2 та смерті колишньої власниці житлового будинку, позивач втратив можливість нотаріально посвідчити правочин в частині договору купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1 , які він придбав згідно договору купівлі-продажу 28.11.2012 року, хоча являється його фактичним власником на протязі більше 12 років.

Згідно ч. 2 ст. 218 ЦК України, якщо правочин, для якого законом встановлено його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна сторона вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Ч. 2 ст. 220 ЦК України передбачає, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріальною посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. У відповідності до ч.1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ч. 3 право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально дійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ч.4 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ч. 5 ст. 334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно положень ст. 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Iстотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України - договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги те, що хоча позивач та ОСОБА_2 , у відповідності до вимог законодавства, не посвідчили нотаріально договір купівлі-продажу спірного майна, але домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 76, 223, 259, 264, 265, 273, 280, 285 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Бершадської міської ради про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель і споруд дійсним задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу, який було кладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будинку садибного типу з господарськими будівними та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житлового будинку загальною площею 47,4 кв.м., житловою площею 26,4 кв.м., позначеного в плані під літерою А; господарських будівель та споруд, а саме: а навіс; Б сарай; б сарай; б1 ганок: Т вбиральня; 1-3 споруди дійсним.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. Г. Рудь