Решение № 128201136, 13.06.2025, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/304/25

провадження № 2/610/706/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2025 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Тімонової В.М.,

за участю секретаря Черепахи А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 610/304/25 (провадження № 2/610/706/2025) за позовом Комунального підприємства «Балаклійські теплові мережі» Балаклійської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,

ВСТАНОВИВ:

31.01.2025 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Балаклійські теплові мережі» Балаклійської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, у якій 01.05.2025 уточнивши позовні вимоги просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за період з 01.04.2017 по 31.12.2024 у розмірі 102414,55 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що між КП «Балаклійські теплові мережі» БМР ХО та ОСОБА_1 виникли договірнівідносини зприводу наданняпослуг зпостачання централізованогоопалення напідставі Договору№ 8212від 14.03.2013та Індивідуальногодоговору,який єпублічним договором приєднання та опублікований на офіційному сайті Ізюмської районної ради Харківської області в мережі Інтернет. Відповідно до умов договору позивач зобов`язався надавати відповідачу послуги з централізованого опалення, а відповідач зобов`язалася своєчасно здійснювати оплату за надані послуги.

Відповідач протягом часу з 01.04.2017 по 31.12.2024 користувалася послугами КП «Балаклійські теплові мережі» БМР ХО з постачання централізованого опалення, однак оплату за послуги вносила несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 01.01.2025 виникла заборгованість у сумі 102414,55 гривень.

Ухвалою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 18.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

23.04.2025 від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив, у якому просила застосувати строк позовної давності та відмовити у цій частині у задоволенні позовних вимог. Також вказала, що має на утриманні доньку, яка є особою з інвалідністю 3-ої групи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнала частково за останні 3 роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 14.03.2013 між ОСОБА_1 та КП БРР «Балаклійські теплові мережі» укладено договір про надання послуг з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 .

З 14.09.2023 на підставі ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. № 2189-VIII набрав чинності індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії для мешканців багатоквартирних будинків, який є публічним договором приєднання та опублікований на офіційному сайті Ізюмської районної ради Харківської області в мережі Інтернет.

Відповідно до п.1 Договору КП Балаклійської районної ради «Балаклійські теплові мережі» (зміна назви підприємства з 07.03.2024 КП «Балаклійські теплові мережі» Балаклійської міської ради Харківської області, скорочене КП «Балаклійські теплові мережі» БМР ХО), як виконавець послуг, зобов`язався надавати вчасно та відповідної якості послуги з централізованого, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строк і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 8.1 Договір укладається на 1 рік і набуває чинності з дня його укладання. Договір вважається щороку подовженим, якщо за місяць до закінчення строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідності перегляду.

Відповідно до положень ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 16 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно з ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

За п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну, теплову енергію та інші послуги) стягується крім квартирної плати по затвердженим у встановленому порядку тарифам.

Статтею 162 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги в квартирі, яка належить громадянинові на праві приватної власності, береться по затвердженим у встановленому порядку тарифам, та має вноситись наймачами своєчасно.

Згідно п. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги № 1875-ІV від 24.06.2004 - користувач зобов`язаний своєчасно, у встановлений строк, сплачувати надані послуги. У випадку наявності засобів по квартирного обліку холодної та гарячої води та теплової енергії - щомісячно знімати показання та сплачувати вартість наданих послуг за цими показаннями та встановленими тарифами.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 року, введений в дію з 01.05.2019 - індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Строки оплати встановлені п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, що діяла в період виникнення спірних правовідносин та до 01.05.2022 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць; плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов на допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Також, відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З наданої позивачем відомості нарахувань та оплати за теплову енергію по особовому рахунку ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що за період з 01.04.2017 по 31.12.2024 у ОСОБА_1 виникла заборгованість з оплати послуг з постачання теплової енергії, яка станом на 01.01.2025 становить 102414,55 грн.

Боржник протягом періоду надання послуг з централізованого опалення на якість комунальних послуг не скаржилася, заяв про виклик представника позивача для складання акту-претензїї щодо неякісного надання послуг теплопостачання до КП «Балаклійські теплові мережі» КП БМР ХО не надходило.

Даних про відмову відповідачки від надання їй позивачем послуг опалення матеріали справи не містять.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідач просить застосувати до позовних вимог наслідки пропуску строку позовної давності.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Частинами четвертою, п`ятою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За загальним правилом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц зроблено висновок, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові. Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20 наголошував на тому, що перебіг позовної давності починається з моменту, коли у особи виникло право на подання позову у матеріально-правовому аспекті. Мається на увазі таке подання позову, з яким пов`язується судовий захист права або здійснення примусу до дотримання норм права. Перебіг позовної давності пов`язується з моментом, коли право позивача порушено і таке порушення не усувається.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).

24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні». В подальшому, відповідно до Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» неодноразово були внесені зміни щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні та проведення мобілізації.

На дату розгляду справи п. 19 викладений у наступній редакції: П.19. у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину - 02 квітня 2020 року, пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, а саме, дату звернення із даною позовною заявою 31.01.2025, позовні вимоги з 01.04.2017 заявлені в межах строку позовної давності.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами договірних правовідносин у зв`язку з наданням позивачем послуг з постачання теплової енергії відповідачу, наявності у відповідача невиконаних зобов`язань за договором про постачання теплової енергії по оплаті наданих послуг.

Враховуючи, що відповідач належним чином зобов`язання щодо оплати комунальних послуг не виконала, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь КП «Балаклійські тепловімережі» Балаклійськоїміської радиХарківської області заборгованості за оплату послуг з опалення за період з 01.04.2017 по 31.12.2024 у розмірі 102414,55 грн.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" слід звільнити відповідачку від сплати судового збору, оскільки остання являється законним представником дитини з інвалідністю, що підтверджується копією посвідчення, серії НОМЕР_2 від 07.02.2024.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Балаклійські тепловімережі» Балаклійськоїміської радиХарківської областідо ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задоговором пронадання послуг - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Балаклійські теплові мережі» Балаклійської міської ради Харківської області заборгованість за оплату послуг з постачання теплової енергії у сумі 102414,55 (сто дві тисячі чотириста чотирнадцять грн. 55 коп.) гривень.

Звільнити відповідача від сплати судового збору на підставі ст. 5 ч. 1 п. 9 Закону України "Про судовий збір".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Комунальне підприємство «Балаклійські теплові мережі» Балаклійської міської ради Харківської області, місцезнаходження: 64207, м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, вул. Максима Шелеханя, б. 72, ЄДРПОУ 34328904.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 18 червня 2025 року.

Суддя В. М. Тімонова