Постановление суда № 128201130, 18.06.2025, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 569/15803/14-к

Номер провадження 1-кс/570/252/2025

У Х В А Л А

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

18 червня 2025 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі: судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області заяву судді Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_3 про самовідвід у справі № 569/15803/14-к (номер провадження 1-в/570/238/2025) за клопотанням про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в:

Суддею Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_3 подано заяву про самовідвід у клопотанні про скасування арешту майна справа №569/15803/14-к (провадження №1-в/570/238/2025). Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана заява судді ОСОБА_3 передана на розгляд та вирішення судді Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви про самовідвід суддя ОСОБА_3 наводить положення п.1 ч.1 ст.75, ч.1 ст.80 КПК України та зазначає, що 23.05.2025 р. здійснено автоматизований розподіл клопотання про скасування арешту майна. За змістом клопотання арешт на майно був накладений у провадженні, пов`язаному зі справою про обвинувачення ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364-1 КК України. У вказаній справі №569/15803/14-к, провадження внесене до ЄРДР за №12014180000000153 від 10.04.2014 р. Рівненським районним судом винесено вирок від 18.03.2015 р.

У даному випадку з`ясовано, що раніше у зазначеній справі №569/15803/14-к було задоволено самовідвід судді ОСОБА_3 , оскільки рідний брат судді прокурор ОСОБА_5 погоджував обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні, про що долучає ухвалу суду від 16.03.2021 р.

Просить питання про самовідвід вирішити без його участі.

Про дату, час та місце розгляду заяви судді ОСОБА_3 про самовідвід було повідомлено учасників кримінального провадження та особу, яка заявила заяву, які у судове засідання не з`явилися.

У заяві вх. 10854 від 18.06.2025 р. прокурор ОСОБА_6 просить здійснити розгляд заяви без участі прокурора та долучає витяг з ЄДРДР у кримінальному провадженні №42015180000000030, рапорт, який став підставою для внесення кримінального провадження №42015180000000030, ухвалу Рівненського апеляційного суду у кримінальному провадженні №12014180000000153 від 11.06.2024 р.

Відповідно до ч.4ст.107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Дослідивши обставини справи, з урахуванням обґрунтувань, наведених у заяві про самовідвід, та долучених доказів, а саме: ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 16.03.2021 р. у справі 569/15803/14-к, якою відведено суддю Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_3 від розгляду справи №569/15803/14-к (матеріали кримінального провадження №12014180000000153, внесене до ЄРДР 10.04.2014 р. щодо ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК України); витягу з ЄРДР кримінального провадження №42015180000000030 від 20.02.2015 р., та рапорту, який став підставою для внесення кримінального провадження №42015180000000030, приходжу до висновку, що доводи судді ОСОБА_3 про самовідвід заслуговують на увагу та виключають участь судді ОСОБА_3 у зазначеній справі, а тому заява про самовідвід підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбаченихстаттями 75-79цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч.1 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Перелік обставин, що виключають участь судді у кримінальному провадженні, визначений уст. 75 КПК України.

Згідно п.1 ч.1 ст.75 КПК України,слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, джерелом якої є відповідні рішення, що будуть наведені далі, гарантоване статтею 6 § 1 право на справедливий судовий розгляд вимагає, аби будь-яка справа розглядалась встановленим законом «незалежним і безстороннім судом». Між поняттями незалежності і об`єктивної безсторонності існує тісний зв`язок. Тому питання їх дотримання Суд часто розглядає сукупно (Findlay проти Сполученого Королівства, § 73).

Стаття 6 § 1 вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був «безстороннім». Зазвичай безсторонність визначається як відсутність упередження або наперед складеної думки і може оцінюватись у різний спосіб (Kyprianou проти Кіпру [ВП], § 118; Micallef проти Мальти [ВП], § 93).

У рамках суб`єктивного підходу Суд завжди вважав, що особиста неупередженість судді є презумпцією, доки не буде доведено протилежне (Kyprianou проти Кіпру [ВП], § 119; Hauschildt проти Данії, § 47).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» (п.49,50) зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Заява про самовідвід є вмотивованою, а тому підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 75, 80,81, 82, 309 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

Заяву судді Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_3 про самовідвід у справі №569/15803/14-к (провадження №1-в/570/238/2025) за клопотанням адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту майна - задоволити.

Справу передати до канцелярії суду для визначення іншого судді, що її розглядатиме у порядку, встановленому статті 35КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1